Постанова № 32964575, 09.04.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2013 р. справа № 2а/0470/9578/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Нагорної Л.М.

при секретарі судового засідання: Антіпової В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2012 року

у адміністративній справі № 2а/0470/9578/11 за позовом ОСОБА_1 до Запорізького окружного адміністративного суду та Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя про зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2012 року відмовлено у задоволені позову ОСОБА_1 до Запорізького окружного адміністративного суду та Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя, в якому позивачкою заявлялося про: визнання протиправними дій відповідачів по справі щодо незаконного оподаткування податком з доходів фізичних осіб отриманого нею в період з січня по травня 2011 року щомісячного грошового утримання як судді, що має право на відставку та продовжує працювати на посаді суді судді; стягнення на її користь з місцевого бюджету незаконно утриманих грошових коштів в сумі 4389,89 грн.; та зобов'язання відповідача в подальшому не утримувати ПДФО з її щомісячного грошового утримання судді, яка має право на відставку та продовжує працювати на посаді судді.

Зазначена постанова суду першої інстанції оскаржена в апеляційному порядку позивачкою з підстав порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору у цій справі по суті, у зв'язку з чим просить її скасувати та прийняти нову постанову про задоволення її вимог у повному обсязі.

В письмових запереченнях Запорізького окружного адміністративного суду зазначено про передчасність заявлених позивачкою у цій справі вимог про стягнення на її користь утриманої у період з січня по квітень 2011 року суми податку на доходи фізичних осіб, оскільки Податковим кодексом чітко встановлено порядок повернення помилково та/або надмірно сплаченої суми грошового зобов'язання з ПДФО, і позивачка цього порядку не дотрималася, також вказує на те, що після проведеної податковим органом перевірки Запорізького окружного адміністративного суду, за результатом якої було встановлено факт надмірно утриманого з щомісячного грошового утримання ОСОБА_1 та перерахованого до бюджету ПДФО в сумі 10036,01 грн., позивачці зазначена суму була повернута 28.01.2012 р. на її зарплатний рахунок, і відповідно виниклий у цій справі спір вже вирішено, у зв'язку з чим просить залишити без змін постанову суду першої інстанції та без задоволення вимог.

Сторони у справі належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи, проте в судове засідання позивачка та представники відповідачів по справі не прибули, що відповідно до ч.4 ст.196 та ст.41 КАСУ надає судовій колегії розглянути справу за відсутності осіб, що беруть участь у справі та без застосування технічних засобів запису судового засідання.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з нижченаведеного

Як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_1 працює суддею Запорізького окружного адміністративного суду, отримуючи щомісячне грошове утримання судді у зв'язку з набуттям права на відставку та продовжуючи працювати на посаді судді, яке їй виплачувалося з 2003 року без утримання прибуткового податку до 2011 року.

Починаючи з січня 2011 року відділом планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Запорізького окружного адміністративного суду стали проводитися утримання податку на доходи фізичних осіб з сум щомісячного грошового утримання ОСОБА_1 як судді, який має право на відставку та продовжує працювати на посаді судді, у зв'язку з чим позивачка отримавши на свій запит інформацію про розмір утриманої з її щомісячного грошового утримання сум ПДФО та роз'яснення підстав для такого утримання, звернулася до суду з позовом у цій справі.

Відмовляючи у задоволені вимог позивачки, суд першої інстанції виходив з того, що Законом України «Про статус суддів» та діючого Закону України «Про судоустрій та статус суддів» довічне грошове утримання призначається лише суддям у відставці, і по суті є пенсійною виплатою, а позивачка продовжуючи працювати на посаді судді та не виходячи у відставку фактично отримує щомісячне грошове утримання, що передбачено Постановою Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.2005 року «Про оплату праці та щомісячного грошового утримання суддів», у зв'язку з чим суд визнав безпідставними вимоги позивачки про наявність у неї права на звільнення від оподаткування відповідно до вимог пп.«е» п.165.1.1 ст.165 Податкового кодексу України, яким передбачено, що до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податків, серед інших не включається отримане щомісячне довічне грошове утримання.

За наведених обставин, суд виходячи з аналізу положень пп.164.2.18 п.164.2 ст.164, та п.167.1 ст.167 Податкового кодексу, дійшов висновку, що щомісячне грошове утримання суддів, які мають право на відставку та продовжують працювати на посаді судді, підлягає обов'язковому оподаткуванню.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду, оскільки особливість щомісячного грошового утримання судді полягає в тому, що воно не належить до суддівської винагороди, а тому не є складовою заробітної плати судді.

Виходячи з системного аналізу положень Закону «Про статус суддів» та діючого Закону України «Про судоустрій та статус суддів» щомісячне грошове утримання судді є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу. Це утримання судді, який, маючи право на відставку, продовжує працювати на посаді судді, встановлюється у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків щодо здійснення незалежного, неупередженого та справедливого правосуддя, а щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці є належним утриманням цього судді після припинення виконання ним своїх професійних обов'язків та особливою формою його соціального забезпечення.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Конституційного Суду України, за якою щомісячне довічне грошове утримання є гарантованою державою щомісячною звільненою від сплати податків грошовою виплатою, що слугує забезпеченню належного утримання судді, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді (абзац п'ятий пункту 7 мотивувальної частини Рішення від 11 жовтня 2005 року N 8-рп/2005; абзац третій підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 18 червня 2007 року N 4-рп/2007).

Податковим кодексом України передбачено такий об'єкт оподаткування, як загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, у тому числі заробітна плата, та встановлено винятки з оподатковуваних доходів фізичних осіб. Одним з доходів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу і не підлягають оподаткуванню, є щомісячне довічне грошове утримання (підпункт "е" підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Кодексу).

Аналіз наведених положень Кодексу, Закону та зазначеної позиції Конституційного Суду України дає підстави для висновку, що правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання працюючого судді є однаковою, а самі ці поняття - однорідними та взаємопов'язаними. Щомісячне грошове утримання ідентичне щомісячному довічному грошовому утриманню та є звільненою від оподаткування виплатою.

Відповідно до частини першої статті 130 Конституції України у Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів. Як зазначив Конституційний Суд України у Рішенні від 11 березня 2010 року N 7-рп/2010, окреме фінансування кожного суду загальної юрисдикції та Конституційного Суду України забезпечує умови для конституційних гарантій їх самостійності та незалежності суддів при здійсненні правосуддя, оскільки унеможливлює негативний вплив на них через механізми виділення та розподілення належних їм відповідно до закону коштів Державного бюджету України; таке фінансування повинне забезпечуватися державою виключно за рахунок коштів Державного бюджету України (абзац третій підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини, абзац другий пункту 1 резолютивної частини).

Фінансування судів включає також фінансування діяльності суддів, яке повинне забезпечуватися державою виключно з Державного бюджету України. За частиною п'ятою статті 138 Закону, щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Отже, відмінність щомісячного грошового утримання працюючого судді від щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці полягає у тому, що судді, які мають право на відставку та продовжують працювати на посаді судді, цю виплату одержують виключно з Державного бюджету України, а судді у відставці - з Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України (частина п'ята статті 138 Закону).

Пенсійний фонд України є уповноваженим державою органом, зокрема, щодо виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці (абзац восьмий підпункту 5 пункту 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України "Про Положення про Пенсійний фонд України" від 6 квітня 2011 року N 384).

Таким чином, поняття "щомісячне довічне грошове утримання" означає неоподатковану грошову виплату як судді, який, маючи право на відставку, продовжує працювати на посаді судді і одержує її з Державного бюджету України у вигляді щомісячного грошового утримання, так і судді у відставці, який одержує її з Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

На підставі викладеного, Конституційний Суд України прийшов до висновку, що поняття "щомісячне довічне грошове утримання", що міститься у підпункті "е" підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України, в системному зв'язку з положеннями Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року N 2453-VI з наступними змінами означає неоподатковану грошову виплату як судді, який, маючи право на відставку, продовжує працювати на посаді судді та одержує її з Державного бюджету України у вигляді щомісячного грошового утримання, що є складовою правового статусу судді і однією з гарантій його незалежності, так і судді у відставці, який одержує таку виплату з Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про протиправність дій Запорізького окружного адміністративного суду, який в даному випадку є податковим агентом, стосовно включення до загального місячного оподаткованого доходу позивачки сум щомісячного грошового утримання судді та його оподаткування в період з січня по травень 2011 році, у зв'язку з чим з позивачки Запорізьким окружним адміністративним судом в особі відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності цього суду неправомірно було за цей період утримано суму 4389,89 грн.

Відповідно до наведеного, вимоги апеляційної скарги позивачки в частині визнання протиправними дій посадових осіб Запорізького окружного адміністративного суду щодо незаконного оподаткування судді ОСОБА_1 податком з доходів фізичних осіб щомісячного грошового утримання як судді, що має право на відставку та продовжує працювати на посаді суді, з утриманням суми в розмірі 4389,89 грн. за період з січня по травня 2011 року - є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, судова колегія не вбачає підстав для задоволення вимог позивачки щодо стягнення на її користь с місцевого бюджету суми протиправно утриманої з її щомісячного грошового утримання як судді, що має право на відставку та продовжує працювати на посаді суді у розмірі 4389,89 грн., оскільки єдиним шляхом повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб визначено у ст.43 Податкового кодексу України

У відповідності до п.43.3 п.43.4 та п.43.5 ст.43 Податкового кодексу України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Тобто, платник податків повинен подати заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначити напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові Державного казначейства України. На підставі отриманого висновку орган Державного казначейства України протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому Державним казначейством України.

Відповідно до інформації наведеній Запорізьким окружним адміністративним судом в запереченнях на апеляційну скаргу позивачки та в долученій до заперечень Довідки ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя від 07.02.2012 р. № 215/17/35450335, за результатами перевірки Запорізького окружного адміністративного суду податковим органом було встановлено завищення податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб утриманого з щомісячного грошового утримання судді ОСОБА_1 протягом січня-листопада 2011 року, у зв'язку з чим 28 лютого 2012 року Запорізьким окружним адміністративним судом на зарплатний рахунок позивачки було перераховано надмірно утриману в період з січня по листопад 2011 року суму по ПДФО в розмірі 10036,01 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що порушенні права позивачки були відновленні відповідачем до дня апеляційного перегляду постанови суду першої інстанції у цій справі, і відповідно у судової колегії відсутні підстави для задоволення вимог позивачки про стягнення на її користь надмірно утриманої суми ПДФО. З наведених підстав також не підлягають задоволенню вимоги позивачки у цій справі стосовно зобов'язання відповідача не утримувати ПДФО з її щомісячного грошового утримання судді в подальшому.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ст.202, ст.205, ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -

П о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2012 року - скасувати, та прийняти нову постанову по часткове задоволення позову ОСОБА_1

Визнати протиправними дії посадових осіб Запорізького окружного адміністративного суду щодо незаконного оподаткування судді ОСОБА_1 податком з доходів фізичних осіб щомісячного грошового утримання як судді, що має право на відставку та продовжує працювати на посаді суді, з утриманням суми в розмірі 4389,89 грн. за період з січня по травня 2011 року

В іншій частині позову ОСОБА_1 - відмовити

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, що визначені ст.212 КАС України.

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Л.М. Нагорна