Постанова № 32964517, 06.08.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2013 року 810/3098/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., за участю секретаря судового засідання Тятькова І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Піонер Насіння Україна» до Київської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

13.06.2013 до Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Піонер Насіння Україна» (далі - Позивач, Товариство) до Київської митниці Міндоходів (далі - Відповідач, Митний орган) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 14.12.2012 №125170000/2012/710350/2, №125170000/2012/710352/2, №125170000/2012/710353/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при митному оформленні товарів, що ввозились на територію України, Товариство самостійно визначило їх митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту), заявило цей показник в деклараціях митної вартості, до яких додало документи, що її підтверджують, згідно з переліком, визначеним Митним кодексом України (далі - МК України). На думку позивача, заявлена ним митна вартість Товарів не була занижена, а Митний орган безпідставно не погодився із заявленою декларантом митною вартістю товарів, визначеною за ціною договору, та незаконно прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів.

У судовому засіданні представники позивача наведені позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях, вважає дії щодо визначення митної вартості товарів законними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства України, а прийняті рішення про коригування митної вартості є обґрунтованими та правомірними.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ №846459 від 04.02.2013 та довідки з Єдиного державного реєстру підприємців та організацій України АА №785420 від 31.01.2013 ТОВ «Піонер Насіння Україна» (код за ЄДРПОУ - 31352075) зареєстроване як суб'єкт господарювання 06.03.2001 Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією.

Судом встановлено, що 13.12.2012 позивачем було подано до Митного органу декларації митної вартості №№ 125170000/2012/240164, 25170000/2012/240177, а також 14.12.2012 митну декларацію № 125170000/2012/240190, якими позивач задекларував придбані та отримані партії насіння кукурудзи та соняшника із застосуванням основного методу визначення митної вартості - за ціною договору (контракту).

Зазначений товар був придбаний Позивачем відповідно до договору купівлі-продажу №PRUA 13/2, укладеного 26.10.2012 з юридичною особою «Піонер Хай-Бред Світцерленд С.А.», Швейцарія.

Відповідно до вказаного договору продавець (юридична особа «Піонер Хай-Бред Світцерленд С.А.») згодна продати та поставити покупцю (ТОВ «Піонер Насіння Україна»), а покупець згодний придбати та прийняти у продавця гібридні насіння сільськогосподарських культур, зазначених в додатках 1-1/3 до даного Договору, на вегетаційний період 2013 року. Дана угода виконується шляхом подачі заявок на закупівлю покупцем. Ціна та кількість Товарів вказані в додатках 1-1/3 до Договору в доларах США за мішок насіння (посівну одиницю), кожен з яких містить 80000 кг насіння кукурудзи, або 150000 кг насіння соняшника та включає вартість піддонів, упаковки та маркування.

14.12.2012 Митним органом відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів, задекларованих митними деклараціями №№ 125170000/2012/240164, 25170000/2012/240177, 125170000/2012/240190 (картки відмови №№ 125170000/2012/00382, 125170000/2012/00386 та 125170000/2012/00385 відповідно).

На підставі спрацювання системи аналізу ризиків за напрямком митної вартості з декларантом було проведено консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості. За результатами консультацій Митним органом було запропоновано Позивачу надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: банківські платіжні документи щодо оплати рахунку (у випадку оплати); копії митних декларацій країни відправлення; каталоги, прайс-листи виробника товару; виписку з бухгалтерської документації (щодо попередніх митних оформлень); розрахунок ціни (калькуляцію); довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; попередні митні оформлення.

У зв'язку з відсутністю на момент митного оформлення усіх документів на вимогу Митного органу, Позивачем заявлено Відповідачу відмову у їх поданні на момент митного оформлення товарів.

У зв'язку з ненаданням Товариством додаткових документів для підтвердження митної вартості товару Митним органом були прийняті оскаржувані рішення про коригування митної вартості від 14.12.2012 №125170000/2012/710350/2, №125170000/2012/710352/2, №125170000/2012/710353/2. № 125170000/2012/240164

Так, рішенням №125170000/2012/710350/2 скориговано вартість товару за митною декларацією №125170000/2012/240164. Так, вартість товару 1 з 52359,50 доларів США скориговано на 59032,30 доларів США шляхом застосування методу - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; вартість товару 2 з 22765,00 доларів США - на 28440,30 доларів США шляхом застосування методу - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; вартість товару 3 з 6200,32 доларів США - на 6412,49 доларів США шляхом застосування резервного методу. В обгрунтування застосування обраного методу - за ціною договору щодо подібних товарів для товарів 1 та 2 Митний орган визначив: основний метод (за ціною договору) не застосовується, тому що декларантом не подано додаткові документи для підтвердження митної вартості та у зв'язку з невиконанням вимог ст. 58 МК України; методи за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосовуються у зв'язку з невиконанням вимог ст. 59 МК України. В обгрунтування застосування резервного методу щодо товару 3 Митний орган, крім зазначеного, вказав наступне: метод за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовується у зв'язку з невиконанням вимог ст.ст. 59-50 МК України; методи на основі віднімання чи на основі додавання вартості (ст.ст. 62-63 МК України) не застосовуються у зв'язку з відсутністю інформації щодо ціни складових для визначення митної вартості за даними методами.

Рішенням №125170000/2012/710352/2 скориговано вартість товару за митною декларацією №125170000/2012/240190, а саме: вартість товару 1 з 54544,94 доларів США скориговано на 61936,93 доларів США шляхом застосування методу - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. В обгрунтування застосування обраного методу - за ціною договору щодо подібних товарів Митний орган визначив: основний метод (за ціною договору) не застосовується, тому що декларантом не подано додаткові документи для підтвердження митної вартості та у зв'язку з невиконанням вимог ст. 58 МК України; методи за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосовуються у зв'язку з невиконанням вимог ст. 59 МК України.

Рішенням №125170000/2012/710353/2 скориговано вартість товару за митною декларацією №125170000/2012/240177, а саме: вартість товару 1 з 58278,40 доларів США скориговано на 83981,77 доларів США шляхом застосування методу - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. В обгрунтування застосування обраного методу - за ціною договору щодо подібних товарів Митний орган визначив: основний метод (за ціною договору) не застосовується, тому що декларантом не подано додаткові документи для підтвердження митної вартості та у зв'язку з невиконанням вимог ст. 58 МК України; методи за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосовуються у зв'язку з невиконанням вимог ст. 59 МК України.

З матеріалів справи вбачається, що зазначені рішення про коригування митної вартості були прийняті Митним органом у зв'язку з тим, що при митному оформлені Товарів спрацювала автоматизована система аналізу і управління ризиками (АСАУР) за напрямом митної вартості.

Не погоджуючись з визначеною Відповідачем митною вартістю, Позивач використав можливість випустити Товар у вільний обіг зі сплатою митних платежів згідно з заявленою декларантом митною вартістю, та сплатою різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з заявленою митною вартістю Товару, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю Товару, визначеною Митним органом, шляхом надання гарантій.

Листом від 28.03.2013 № 211/13 Позивач надав Відповідачу на його вимогу додаткові документи, на підтвердження заявленої митної вартості. Так, Позивачем було надано наступні документи: копія прайс-листа Компанії «Pioneer Hi-Bred Switzerland S.A» від 12.12.2012; копія листа Компанії «Pioneer Ні Bred Switzerland S.A.» від 17.01.2013 з Калькуляцією затрат на виробництво гібридів кукурудзи та соняшника; копія листа Київської обласної митниці від 20.04.2012 № 12-45/09-3207; копія листа TOB «Піонер Насіння Україна» від 30.03.2012 № 320/12 до Київської обласної митниці; копія листа Держмитслужби України від 18.06.2012 № 11.1/2-15.2/6904; копія листа Київської регіональної митниці від 01.08.2012 № 14/2-11/20485; виписка з бухгалтерських та банківських документів ТОВ «Піонер Насіння Україна», що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; копія довідкової інформації відносно вартості ідентичних (подібних) товарів в країні-експортері від 27.03.2013; копії митних декларацій країн відправлення; копія Експертного висновку Торгово-промислової палати від 06.02.2013 № Ц-40; копія довідки банка про відсутність оплати коштів за контрактом купівлі-продажу від 26.10.2012 № PRUA13/2; каталоги Pioneer.

Листом Митного органу від 04.04.2013 № 12-45/2/09-2417 відмовлено у перегляді оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів. В даному листі викладено наступні підстави для відмови у перегляді митної вартості: в наданих декларантом документах відсутні у повному обсязі копії всіх експортних декларацій країн відправлень на партії товарів випущених у вільний обіг; в листі контрактотримача щодо вартості товарів у країні-експортері зазначено, що вартість посівної одиниці насіння кукурудзи становить 100,72 доларів США (для країн-членів ЄС) в той час, коли ціна посівної одиниці насіння кукурудзи в наданому прайс-листі становить - 91,06 доларів США, що неможливо у зв'язку з транспортними витратами пов'язаними з транспортуванням товару на територію України; у зв'язку з тим, що декларантом не надано в повному обсязі додаткові документи, розбіжностях у документах та відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, неможливе застосування митної вартості товару, заявленої декларантом за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відносини, що пов'язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Статтею 248 МК України встановлено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема: код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК України).

Зі змісту пункту 1 статті 337 МК України вбачається, що перевірка документів та відомостей, які подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється, зокрема, із застосуванням інформаційних технологій, які включають в себе контроль співставлення та контроль із застосуванням системи управління ризиками.

Контроль співставлення - це автоматизоване порівняння даних, які містяться в митних деклараціях або інших документах, поданих для митного контролю або митного оформлення, з даними, які містяться в електронних копіях митних декларацій та інших документах, що надходять з митних та правоохоронних органів суміжних держав; в уніфікованих електронних дозвільних документах, що надходять з інших державних органів, інших електронних документах, пов'язаних з перевіркою достовірності даних, що перевіряються.

Відповідно до пункту 3 цієї ж статті контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Пунктом 4.5 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631, передбачено, що при здійсненні митного оформлення митної декларації (МД) виконуються такі митні формальності: перевірка дотримання строків подання МД (у випадках, визначених законодавством); перевірка наявності відміток про завершення переміщення товарів (у випадках, визначених законодавством з питань державної митної справи); контроль співставлення (автоматизоване порівняння) даних, які містяться в ЕК МД (ЕМД), та інших документів, поданих для митного оформлення; контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД шляхом аналізу ЕК МД та ЕК ДМВ (ЕМД та ЕДМВ) за допомогою АСАУР; перевірка правильності класифікації товарів; перевірка правильності визначення країни походження товарів; перевірка дотримання встановлених до задекларованих товарів заходів нетарифного регулювання; перевірка наявності задекларованих товарів у митному реєстрі об'єктів права інтелектуальної власності;перевірка правильності застосування пільг в оподаткуванні; перевірка правильності визначення митної вартості товарів.

Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами першою другою статті 52 МК України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Таким чином, обов'язок підтвердження митної вартості товару покладається на декларанта.

Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини 1 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54, статті 58 МК України надає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в частині другій статті 53 МК України.

Як зазначено вище, частиною 1 статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 13.07.2012 № 362, визначено, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості посадові особи, що здійснюють такий контроль, застосовують положення Методичних рекомендацій з метою аналізу, виявлення та оцінки ризиків щодо заявлення декларантом або уповноваженою ним особою неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірному визначенні митної вартості товарів. Робота з аналізу, виявлення та оцінки ризиків може включати інші заходи, передбачені законодавством України з питань державної митної справи. Робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється шляхом: вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості; вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування до митного кордону України; перевірки включення/невключення складових митної вартості, в тому числі на підставі наявної у митного органу інформації щодо наявності таких складових митної вартості (результати документальних перевірок, відповіді на запити для встановлення автентичності тощо); порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; перевірки наявності взаємозв'язку продавця та покупця; перевірки інформації, наданої декларантом або уповноваженою особою, при продажу товарів між пов'язаними особами, щодо наближеності митної вартості товарів, визначеної основним методом до однієї з операцій, які наведені у частині вісімнадцятій статті 58 Кодексу; перевірки особливостей формування вартості окремих видів товарів відповідно до розділу 3 Методичних рекомендацій; перевірки наявності знижок/нарахувань з/до ціни оцінюваних товарів; перевірки наявності продажу оцінюваних товарів на експорт в Україну; перевірки наявності ознак підробки документів, які підтверджують митну вартість товарів; перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів; перевірки наявності прийнятих іншими митними органами рішень про коригування митної вартості товарів, що ввозились на виконання того ж зовнішньоекономічного договору (контракту) або документа, який його замінює, що і оцінювані товари.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою використовують повноваження витребовування додаткових документів для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару і в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

У частині 6 статті 54 МК України встановлений перелік підстав, у разі виникнення хоч однієї з яких, Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Так, на підставі пунктів 2 та 3 частини 6 статті 54 МК України Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

Враховуючи, що Товариством не подані документи згідно з переліком, зазначеним Митним органом, не виконані обов'язки щодо доведення заявленої митної вартості товару, а отже Митний орган позбавлений можливості перевірити відповідність обраного Товариством методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

Зазначене спростовує твердження позивача про порушення відповідачем норм законодавства при витребуванні додаткових документів та в результаті винесення оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів.

Згідно з частиною 3 статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з частиною 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Статтею 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що основний метод не був застосований Митним при визначенні митної вартості, оскільки Товариством не подано в повному обсязі додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.

Отже, підстави та порядок застосування Митним органом другорядних методів визначення митної вартості встановлено статтями 59-64 МК України.

Так, статтею 59 МК України встановлено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті.

Метод визначення митної вартості товару за ціною договору щодо ідентичних товарів не був застосований Митним органом у зв'язку з невиконанням вимог наведеної норми.

Статтею 60 МК України встановлено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Метод визначення митної вартості товару за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів був застосований до Товарів, задекларованих Позивачем, окрім, Товару №3 відповідно до декларації №125170000/2012/240164, у зв'язку з невиконанням вимог наведеної норми.

Відповідно до статі 62 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень статей 58 - 61 цього Кодексу, їх митна вартість визначається згідно з положеннями цієї статті на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування цієї статті та статті 63 цього Кодексу може бути зворотною. У разі якщо оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортні товари продаються (відчужуються) на митній території України у незмінному стані, для визначення митної вартості товарів за цим методом за основу береться ціна одиниці товару, за якою оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортовані товари продаються на території України у найбільших загальних кількостях покупцю, який не є пов'язаною з продавцем особою, одночасно або у час, наближений до дати ввезення оцінюваних товарів, за умови вирахування, якщо вони можуть бути виділені, таких компонентів: 1) витрат на виплату комісійних, що звичайно сплачуються або підлягають сплаті, чи звичайних торговельних надбавок, які робляться для одержання прибутку та покриття загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України товарів того ж класу та виду. Числове значення витрат для цілей вирахування цієї суми визначається на основі інформації, поданої декларантом або уповноваженою ним особою, якщо тільки ця інформація не є несумісною з даними, одержаними при продажу в Україні ввезених (імпортованих) товарів того ж класу або виду.

Статтею 63 МК України передбачено, що для визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) за основу береться надана виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформація про їх вартість, яка повинна складатися із сум: 1) вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Така інформація повинна базуватися на комерційних рахунках виробника за умови, що такі рахунки сумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку, які застосовуються в країні, де ці товари виробляються; 2) обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну; 3) загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів.

Наведені вище методи визначення митної вартості товару на основі віднімання вартості та на основі додавання вартості не були застосовані Митним органом у зв'язку з відсутністю інформації щодо ціни складових для визначення за даними методами.

Відповідно до положень статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Таким чином, судом встановлено, що Митним органом на підставі вищевикладеного та відповідно до вимог статті 57 Митного кодексу України, було правомірно здійснено послідовний перехід від основного методу до методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів та резервного методу визначення митної вартості заявленого товару.

Згідно з положеннями частин 7-10 статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів. Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом. Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем надано до Митного органу додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості лише 28.03.2013, тобто з пропущенням 80-денного строку їх надання, відтак Відповідачем було правомірно відмовлено у перегляді оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що Митний орган на момент винесення рішень про коригування митної вартості діяв на підставі закону та в межах наданих йому повноважень, відтак адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Піонер насіння Україна" задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним яких-небудь судових витрат, тому такі витрати стягненню на його користь не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 69, 70, 71, 122, 158-163, 167, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.