Рішення № 329625, 21.12.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.12.06 р. Справа № 19/12

Суддя господарського суду Донецької області Новікова Р.Г., при секретарі судового засідання Овчинніковій В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу матеріали

за позовом: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Краматорськ

до: Акціонерного товариства “Техніка” м. Донецьк

про: стягнення 30351грн.31коп.

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні було оголошено перерву з 06.12.2006р. по 21.12.2006р.

СУТЬ СПОРУ: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краматорську Донецької області звернулось до Акціонерного товариства „Техніка” м. Донецьк про стягнення 33565грн.18коп. майнової шкоди у порядку відшкодування страхових виплат, які були виплачені на користь громадянина Щусь В.І., що постраждав внаслідок нещасного випдаку у дорожньо-транспортній пригоді.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на акт №1 про нещасний випадок на виробництві від 11.03.2004р., вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 07.02.2005р., Постанови про призначення страхової виплати потерпілому на виробництві на медичну, професійну та соціальну реабілітацію від 14.10.2005р. №76/2137/9, від 29.09.2005р. №2137/8, від 12.08.2005р. №63/2137/7, від 17.03.2005р. №25/2137/4, Постанови про продовження раніше призначеної страхової виплати потерпілому від 31.05.2005р. №1700-2137/6, від 25.03.2005р. №1607-2137/5, Постанови №2137/3 від 20.12.2004р., №77/2137/2 від 09.06.2004р., №2137/1 від 28.06.2004р., №74/2 від 27.05.2004р., №65/64 від 08.04.2004р., №52 від 26.03.2004р., докази виплати постраждалому Щусь В.І. страхових виплат, невиконання відповідачем положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату професійної працездатності” та Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування; положення ст.ст. 1161, 1172, 1191 Цивільного кодексу України.

Відповідач проти позовних вимог заперечував, посилаючись на вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 07.02.2005р., відповідно до якого з Акціонерного товариства „Техніка” стягнуто на користь потерпілого Щусь В.І. матеріальну шкоду в сумі 3272грн.41коп., моральну шкоду в сумі 7000грн.; на користь ЗАТ “НКП “Крамтехмаш” в рахунок відшкодування шкоди, матеріальну шкоду в сумі 85520грн.87коп., на користь Манішевської Л.Г. – матеріальну шкоду в сумі 2196грн.45коп., моральну шкоду в сумі 25000грн.

Також відповідач наполягав на тому, що здійснення страхових виплат є обов’язком Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату професійної працездатності”.

В подальшому, до суду були надані уточнення позовних вимог (№01-05/553 від 22.02.2006р.), відповідно до яких позивач зменшив суму позову та просив стягнути з відповідача 30351грн.31коп.

Відповідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач до прийняття рішення вправі відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог. Зменшення суми позову викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, підписаній позивачем, що долучається до справи. Враховуючи зазначене, суд приймає клопотання про зменшення позовних вимог до 30351грн.31коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 11.05.2006, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.06.2006, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.10.2006р. вищенаведені судові акти скасовано та справу направлено на новий розгляд.

Ухвалою від 24.10.2006р. господарський суд Донецької області прийняв справу до свого провадження.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією сторін, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив:

Із працівником ЗАТ „НПК” „КРАМТЕХМАШ” Щусь В.І. 13.02.2004р. стався нещасний випадок у дорожньо-транспортній пригоді через зіткнення на трасі Димитрове – Костянтинівка автомобілю “HYNDAI Santa Fe” державний номер 02300ЕС (власник ЗАТ „НПК” „КРАМТЕХМАШ”) під управлінням водія Щусь В.І., в якому знаходилися пасажири Манішевський та Манішевська, із вантажопасажирським автомобілем „ІVЕКО Turbo Daily” державний номер 25271ЕВ (власник АТ „Техніка”) під управлінням водія Коросташова М.В., що слідував у протилежному напрямі.

Як зазначено в акті №1 про нещасний випадок на виробництві від 11.03.2004р. громадянин Щусь В.І. внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди отримав - відкритий багато осколковий внутрішньо суглобний перелом обох кісток лівої гомілки у верхній третині із зміщенням відламків та вивихом правої стопи зовні; відкритий осколковий перелом правого надколінника із зміщенням; відкрите пошкодження власної зв’язки лівого надколінника; закритий перелом шиловидного відростку правої променевої кістки без зміщення; ушиб грудної клітини праворуч, лоба – зліва; пневмоторакс праворуч; травматичний шок 2 степені.

Акт №1 про нещасний випадок від 11.03.2004р. підписаний без заперечень членами та головою комісії.

Вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 07.02.2005р. водій АТ „Техніка” – Коросташов М.В. визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 Кримінального кодексу України.

Крім того, з Акціонерного товариства „Техніка” стягнуто на користь потерпілого Щусь В.І. матеріальну шкоду в сумі 3272грн.41коп., моральну шкоду в сумі 7000грн.; на користь ЗАТ “НКП “Крамтехмаш” в рахунок відшкодування шкоди, матеріальну шкоду в сумі 85520грн.87коп., на користь Манішевської Л.Г. – матеріальну шкоду в сумі 2196грн.45коп., моральну шкоду в сумі 25000грн.

Підставою для покладання відповідальності з відшкодування заподіяної шкоди на Акціонерне товариство “Техніка” м. Донецьк був встановлений Красноармійським міськрайонним судом Донецької області факт того, що шкода заподіяна громадянином Коросташовим М.В. - працівником АТ “Техніка”, який виконував трудові обов’язки на автомобілі “ІVЕКО Turbo Daily” державний номер 25271ЕВ, що належав АТ “Техніка”.

Крім того, як вбачається з протоколу позачергових загальних зборів акціонерів від 25.10.2004р., наказу №58 від 30.11.2004р., свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ЯНВ №109351 автомобілі “ІVЕКО-3510” державний номер 25271 ЕВ, що належав відповідачеві, був в подальшому списаний.

Згідно виписки із акту огляду МСЕК від 30.05.2005р. сер. ДОН-04 №074442 Щусь В.І. встановлена друга група інвалідності, зазначене також встановлено вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 07.02.2005р.

Під час судового провадження у справі №19/12 позивачем були наданні уточнення позовних вимог №01-05/553 від 22.02.2006р., відповідно до яких сума позову зменшена до 30351грн.31коп.

В подальшому, вже підчас розгляду справи у новому складі позивач підтримував позицію щодо стягнення з відповідача шкоди в порядку регресу саме в розмірі 30351грн.31коп. До складу цієї суми увійшли – одноразова допомога у зв’язку із стійкою втратою професійної працездатності 10640грн., страхові виплати з 25.05.2004р. по 31.01.2006р. в розмірі 13991грн.26коп.; витрати на лікування та на санаторно-курортне лікування 3227грн.68коп.; допомога у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю в сумі 2672грн.37коп. за період з 13.02.2004р. по 24.05.2004р.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач до прийняття рішення вправі відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог. Зменшення суми позову викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, підписаній позивачем, що долучається до справи. Враховуючи зазначене, суд приймає до уваги зменшення позовних вимог до 30351грн.31коп. та розглядає позовні вимоги з урахуванням їх зменшення.

На підставі акту №1 про нещасний випадок на виробництві від 11.03.2004р., Постановами Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краматорську Донецької області №52 від 26.03.2004р. (зведений реєстр щодо оплати за лікування хворих за період з 23.02.2004р. по 25.03.2004р., акт приймання-передачі виконаних робіт від 25.03.2004р.), №65/64 від 08.04.2004р. (акт приймання-передачі виконаних робіт від 02.03.2004р.), №74/2 від 27.05.2004р. (зведений реєстр щодо оплати за лікування хворих за період з 25.04.2004р. по 25.05.2004р., акт приймання-передачі виконаних робіт від 25.05.2004р.), №77/2137/2 від 09.06.2004р. (реєстр для оплати), №2137/3 від 20.12.2004р. (реєстр вимог за період з 01.11.2004р. по 30.11.2004р., акт приймання-передачі виконаних робіт від 30.11.2004р.), №25/2137/4 від 17.03.2005р. (акт про проведення звірки по медикаментозному лікуванню потерпілих на виробництві за період з 01.02.2005р. по 28.02.2005р., зведений реєстр щодо оплати за лікування хворих за період з 01.02.2005р. по 28.02.2005р.), №63/2137/7 від 12.08.2005р. (зведений реєстр щодо оплати за лікування хворих за період з 01.07.2005р. по 31.07.2005р.), №76/2137/9 від 14.10.2005р. (зведений реєстр щодо оплати за лікування хворих за період з 01.08.2005р. по 31.08.2005р.) були призначені виплати на лікування Щусь В.І. на загальну суму 869грн.68коп.

Платіжними дорученнями №222 від 26.03.2004р., №271 від 08.04.2004р., №476 від 18.06.2004р., №390 від 27.05.2004р., №1199 від 21.12.2004р., №247 від 17.03.2005р., №702 від 15.08.2005р., №885 від 17.10.2005р. вказані кошти були перераховані.

Постановою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краматорську Донецької області №2137/1 від 08.06.2004р. були призначені – допомога у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю в сумі 2672грн.37коп. за період з 13.02.2004р. по 24.05.2004р.; одноразова допомога у зв’язку із стійкою втратою професійної працездатності в сумі 10640грн. та щомісячна грошова сума через часткову чи повну втрату працездатності в сумі 647грн.57коп.

Відповідно до платіжних доручень №450 від 10.06.2004р., №531 від 07.07.2004р., №720 від 05.08.2004р., №811 від 07.09.2004р., №905 від 08.10.2004р., №1031 від 08.11.2004р., №1140 від 06.12.2004р., №4 від 11.01.2005р.; №96 від 04.02.2005р., №210 від 04.03.2005р. та банківських реєстрів одноразова допомога у зв’язку із стійкою втратою професійної працездатності та щомісячні грошові суми через часткову чи повну втрату працездатності перераховувались позивачем на адресу банківської установи, де відкритий рахунок потерпілого Щусь В.І.

В подальшому, Постановою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краматорську Донецької області №1607-2137/5 від 25.03.2005р. сума щомісячної грошової суми була перерахована та з 01.03.2005р. становила 801грн.69коп. Постановою №1700-2137/6 від 31.05.2005р. виплата раніше призначеної щомісячної грошової суми в розмірі 801грн.69коп. була продовжена до 30.05.2006р.

Платіжними дорученнями №307 від 06.04.2005р.,№409 від 11.05.2005р., №483 від 06.06.2005р., №679 від 09.08.2005р., №774 від 07.09.2005р., №949 від 04.11.2005р., №1045 від 07.12.2005р., №21 від 13.01.2006р. щомісячні грошові суми через часткову чи повну втрату працездатності перераховувались позивачем на адресу банківської установи, де відкритий рахунок потерпілого Щусь В.І.

Постановою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краматорську Донецької області №2137/8 від 29.09.2005р. громадянину Щусь В.І. була призначена страхова виплата на медичну та соціальну реабілітацію, а саме – виплата на санаторне-курортне лікування у санаторію “Донбас” з 19.10.2005р. по 11.11.2005р. в розмірі 2358грн.

Причиною даного спору є питання про те, чи має відповідач відшкодовувати витрати Відділення виконавчої дирекції Фонду, які виникли внаслідок здійснення останнім страхових виплат відповідно до Закону.

Принципи, загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в України визначені Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до статті 21 вищевказаних Основ внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань сплачує виключно роботодавець. Розмір внесків встановлюється у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці та інших виплат найманим працівникам, які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян.

Статтею 11 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та статтею 13 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” №1105-ХІV від 23.09.1999р. визначено, що страховий ризик – це обставини, внаслідок яких може статися страховий випадок.

Страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” №1105-ХІV від 23.09.1999р., з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

Згідно з статтею 2 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” №1105-ХІV від 23.09.1999р. дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору.

Статтею 6 цього Закону встановлено, що суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик. Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування (працівник); страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи; страховик –Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Відповідно до наведених приписів статей 2, 6 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” №1105-ХІV від 23.09.1999р. потерпілий Щусь В.І. є застрахованою особою, на користь якої здійснювалося страхування страхувальником-роботодавцем ЗАТ „НПК” „КРАМТЕХМАШ”.

Взаємовідносини позивача і відповідача регулюються цивільним законодавством та знаходяться поза сферою дії Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” №1105-ХІV від 23.09.1999р.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При цьому під шкодою слід розуміти зменшення або втрату (загибель) певного особистого чи майнового блага.

Отже, оскільки відділенням виконавчої дирекції Фонду за рахунок коштів Фонду проведено страхові виплати, що знаходиться в безпосередньому причинному зв’язку з діями особи (працівника відповідача), правовідносини з якою не охоплюються сферою загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, то витрачені позивачем кошти є для нього шкодою в розумінні статті 1166 ЦК України.

Частиною першою статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно із частиною першою статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

Факт несення позивачем витрат у вигляді сплати одноразової допомоги у зв’язку із стійкою втратою професійної працездатності 10640грн., страхових виплат з 25.05.2004р. по 31.01.2006р. в розмірі 13991грн.26коп. на загальну суму 24631грн.26коп. підтверджений матеріалами справи.

З урахуванням викладеного суд задовольняє позовні вимоги про стягнення шкоди у розмірі 24631грн.26коп.

Разом з тим, доказів фактичної виплати допомоги у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю в сумі 2672грн.37коп. за період з 13.02.2004р. по 24.05.2004р. та виплати на санаторне-курортне лікування у санаторію “Донбас” з 19.10.2005р. по 11.11.2005р. в розмірі 2358грн. позивачем не надано до суду.

Відповідно до норм чинного законодавства обов’язковою умовою для відшкодування витрат є докази фактичного несення заявником таких витрат.

Відповідно до статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Листки непрацездатності серія ГМ №320723, серія ГБ №353587, серія АА №753998, серія АА №753835, серія АА №778390, серія АА №778131 доводять лише факт знаходження громадянина Щусь В.І. на лікарняному із певним захворюванням чи травмою.

Зворотній талон до путівки №012212 є доказом знаходження громадянина Щусь В.І на санаторно-курортному лікуванні за період з 19.10.2005р. по 11.11.2005р.

Постанови про призначення виплат №2137/8 від 29.09.2005р. та №2137/1 від 08.06.2004р. також не є належним доказом фактичного несення заявником в цьому випадку.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині відшкодування витрат на виплату допомоги у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю в сумі 2672грн.37коп. за період з 13.02.2004р. по 24.05.2004р. та виплати на санаторне-курортне лікування у санаторію “Донбас” з 19.10.2005р. по 11.11.2005р. в розмірі 2358грн.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, передбаченому ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 21, 22, 33, 36, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Краматорськ до до Акціонерного товариства „Техніка” м. Донецьк про стягнення шкоди у розмірі 30531грн.31коп. – задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства „Техніка” м. Донецьк (83086, м. Донецьк, вул.. Донецька, буд.9, ЄДРПОУ 22009846, МФО 334301) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Краматорськ (84313, м. Краматорськ, бульвар Машинобудівельників, буд. 37, ЗКПО 24166521) суму шкоди у розмірі 24631грн.26коп., а саме - одноразової допомоги в сумі 10640грн., страхової виплати з 25.05.2004р. по 31.01.2006р. в сумі 13991грн.26коп.

У задоволенні вимог про стягнення шкоди в розмірі 5900грн.05коп., а саме - виплат на санаторно-курортне лікування в сумі 3227грн.68коп., допомоги за лікарняними листками з 13.02.2004р. по 24.05.2004р. в сумі 2672грн.37коп. відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Маріупольська автобаза” м. Маріуполь (87536, м. Маріуполь, вул. Воїнів Визволителів, буд.1, ЗКПО 0544191123, МФО 334389) на користь Державного бюджету державне мито у розмірі 246грн.31коп.

Видати накази після набрання чинності рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його прийняття до Донецького апеляційного господарського суду.

Суддя Новікова Р.Г.

Надруковано 3 примірника: 1 – позивачу; 1 – відповідачу; 1 – до справи