Постанова № 32962132, 20.06.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2013 р. Справа № 804/7004/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Юхно І.В.,

при секретарі - Фросіні С.Ю.

за участю:

представників позивача - Даниленко І.В.

Мельник Н.Ю.

Андрощук Т.О.

представників відповідача - Гапич І.В.

Шаповал В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТІСТ» до Нікопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТІСТ» (далі - ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Нікопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.05.2013 року за №0000751503, №0000801503, №0000761503.

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ» з питань правомірності формування залишку від'ємного значення з ПДВ, яке включалось до декларації з ПДВ за період з 2012-2013 рр. та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по податковій декларації з ПДВ за січень 2013 року є незаконними, необґрунтованими та безпідставними. Представники позивача в судовому засіданні зазначили, що з метою підтвердження факту перетину товарів митного кордону України ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ» разом з податковими деклараціями з ПДВ кожного місяця надавав до Нікопольської ОДПІ оригінали основних аркушів митних декларацій, які оформлені митним органом під час здійснення митного оформлення експорту товарів, з відміткою Дніпропетровської митниці, про те, що задекларовані товари вивезені за межі митної території України в повному обсязі. Митні декларації оформлені позивачем належним чином та без порушень митного законодавства України, що підтверджується відповідними відмітками Дніпропетровської митниці на митних деклараціях. Представники позивача зазначили, що законодавством передбачено визначення «виробник товару», відповідно до якого, їм може бути суб'єкт господарювання який виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару. Таким чином позивач вважає, що їм правомірно було застосовано нульову ставку ПДВ за операціями при реалізації продукції на експорт за перевіряємий період. Окрім того представники позивача зазначили, що відповідач в основу акту перевірки позивача покладає акт перевірки від 17.04.2013 року №1226/221 по ЗАТ «НЗСТ «ЮТІСТ», згідно з висновками якого встановлено неправомірне формування податкових зобов'язань ЗАТ «НЗСТ «ЮТІСТ». По зазначеному акту перевірки не було винесено податкові повідомлення-рішення, тому він не створює жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім права на надання зауважень до акту перевірки. Посилаються на те, що висновки викладені в акті перевірки позивача є лише припущенням податкового органу, тому висновки податкового органу щодо збільшення позивачу податкового кредиту за липень-жовтень 2012, грудень 2012 та січень 2013 є незаконними. Враховуючи вищевикладене позов просили задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в своїх запереченнях та його представники в судовому засіданні з позовними вимогами не погодились. Зазначили, що порушення встановлені в ході перевірки позивача зафіксовані належним чином в акті від 18.04.2013 року №1233/153. Посилаються на те, що внесення невірних відомостей до графи 31 про виробника товару, який експортується не дає змогу визначити точні відомості про товар, що порушує вимоги наказу Державної митної служби України від 09.07.1997 №307 та наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №651. Зазначили, що за результатами аналізу документів, які були надані до перевірки встановлено відсутність необхідних трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів та інших основних фондів, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності. Відповідач вважає, що позивачем було порушено вимоги п.187.1 ст.187 ПК України, в частині формування податкових зобов'язань на підставі не вірно складених первинних документів (вантажно-митних декларацій). Зауважили, що при реалізації трубної заготовки на експорт за період 01.07.12 по 31.10.12 ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ в графі 31 митної декларації "Вантажні місця та опис товарів - Маркування та кількість - Номери контейнерів - Кількість та розпізнавальні особливості" зазначено, що продукція є власного виробництва, але на підставі наданих в ході перевірки ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ» первинних документів встановлено, що виробником реалізованих труб на експорт фактично є ЗАТ «НЗСТ «ЮТІСТ». Окремо, представники відповідача зазначили, що у перевіряємому періоді позивачем було сформовано податковий кредит по постачальнику ЗАТ «НЗСТ «ЮТІСТ» (код ЄДРПОУ 30926951). Актом позапланової невиїзної документальної перевірки ЗАТ «НЗСТ «ЮТІСТ» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 27.02.2013, було встановлено неправомірність декларування податкових зобов'язань ЗАТ «НЗСТ «ЮТІСТ», тому відповідач прийшов до висновку, що податковий кредит ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ» по взаємовідносинам з ЗАТ «НЗСТ «ЮТІСТ» підлягає зменшенню. Враховуючи вищевикладене, представники відповідача підстав для скасування оскаржуваних повідомлень-рішень не вбачають, просили відмовити у задоволені адміністративного позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Правовідносини, що випливають з позовних вимог регулюються нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, Митного кодексу України від 13.03.2013 №4495-VI.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТІСТ» (код ЄДРПОУ 37837198) перебуває на обліку в Нікопольській об'єднаній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, як платник податків та зборів, у тому числі (у період, що розглядається) податку на додану вартість.

На підставі пункту 75.1 статті 75, підпунктів 78.1.8 та 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та направлень на перевірку від 22.03.2013 №225/15-3, від 22.03.2013 №226/15-3, від 22.03.2013 №227/22-1, від 28.03.2013 №224/15-3, виданих Нікопольською об'єднаною ДПІ Дніпропетровської області Державної податкової служби відповідно до наказів Нікопольської об'єднаної ДПІ Дніпропетровської області ДПС від 22.03.2013 №383 «Про проведення позапланової перевірки», від 28.03.2013 №410 «Про зміну складу перевіряючих», від 04.04.2013 №448 «Про продовження строків перевірки», проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТІСТ» (код 37837198) з питань правомірності формування залишку від'ємного значення з ПДВ, яке включалось до декларації з ПДВ за період 2012-2013рр. та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по податковій декларації з ПДВ за січень 2013 року, відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки складено акт від 18.04.2013 року №1233/153 у висновках якого встановлено порушення ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ»:

- п. 185.1ст. 185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.193.1, ст.193, п.194.1 ст.194, п.195.1 ст.195, п.198.1, 198.2 , 198.3 ст.198, п.200.1, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України та п.п.4.6.3 розділу V Наказу Міністерства фінансів України Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість від 25.11.2011 №1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 р. за №1490/20228 із змінами і доповненнями:

- підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет сума ПДВ по деклараціям з ПДВ на загальну суму 9 866 498,00 грн.:

- за липень 2012 року на 2 089 643 грн.;

- за серпень 2012 року на 1 878 169грн.;

- за вересень 2012 року на 2 944 352грн.;

- за жовтень 2012 року на 2 871 000грн.;

- за грудень 2012 року на 83 334грн.

- підлягає зменшенню сума бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 23.1) по декларації з ПДВ за січень 2013 року на 4 346 773,00 грн.;

- підлягає зменшенню від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту (рядок 19) по декларації з ПДВ за січень 2013 року на 72 133,00 грн.;

- підлягає зменшенню залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) по декларації з ПДВ за січень 2013 року на 117 851,00 грн.

На підставі зазначеного акту Нікопольською ОДПІ Дніпропетровської області ДПС складено податкові повідомлення-рішення:

- №0000751503 на загальну суму завищення бюджетного відшкодування - 5 433 466,25 грн., з яких сума завищення бюджетного відшкодування - 4 346 773 грн. та суму штрафних (фінансових) санкцій - 1 086 693, 25 грн.;

- №0000801503 на суму 14 799 747 грн., з яких 9 866 498 грн. - за основним платежем до плати з ПДВ та 4 933 249 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0000761503 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ на загальну суму 189 984 грн.

Судом встановлено, що відповідач під час перевірки виявив завищення суми бюджетного відшкодування, податкового кредиту та від'ємного значення ПДВ позивача, оскільки вважає, що трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів, та інших основних фондів позивача недостатньо для виконання виробництва продукції в перевіряємому періоді, а первинні документи (вантажно-митні декларації, тощо) в порушення вимог п.187.1. ст.187 Податкового Кодексу України не вірно складені.

В акті перевірки від 18.04.2013 року №1233/153 зазначається, що

ТОВ «НЗСТ «ЮТіСТ» відображало в графі 31 митної декларації «Вантажні місця та опис товарів - Маркування та кількість - Номери контейнерів - Кількість та розпізнавальні особливості» себе як виробника труб;

до перевірки надано сертифікати виробника на трубну продукцію, в яких зазначено виробника - ЗАТ «НЗСТ «ЮТіСТ»;

встановлено відсутність необхідних трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів, та інших основних фондів, що ставить під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності;

за нульовою ставкою оподатковуються операції з експорту товарів, якщо їх експорт підтверджений митною декларацією, оформленою відповідно до вимог митного законодавства;

ТОВ «НЗСТ «ЮТіСТ» оформлено МД з порушенням норм чинного законодавства, а саме не відповідає походження товару у графі 31 митної декларації, тобто товариством зазначено невірну інформацію стосовно виробника продукції;

згідно акту перевірки від 17.04.2013 № 1226/221.30926951 ЗАТ «НЗСТ «ЮТіСТ» неправомірно сформовано податкові зобов'язання при здійсненні підприємницької діяльності в межах ліквідаційної процедури, а саме - укладання договорів продажу трубної продукції ЗАТ «НЗСТ «ЮТіСТ» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом, що є порушенням норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в тому числі і по взаємовідносинах з ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ»;

на підставі висновку акту позапланової невиїзної документальної перевірки закритого акціонерного товариства «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТіСТ» від 17.04.2013 № 1226/221 відповідному зменшенню підлягає податковий кредит ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ».

Наведена позиція відповідача спростовується з огляду на наступне.

Судом встановлено, що у липні-жовтні 2012 року, грудні 2012 та січні 2013 роках ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ» здійснював реалізацію продукції на експорт.

Згідно положень Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» експорт (експорт товарів) - це продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.

В деклараціях з ПДВ за перевіряємий період задекларовано експортних операцій (рядок 2.1) на загальну суму 22 306 890 грн. в тому числі:

- в липні 2012р - на суму 3 684 266грн.;

- в серпні 2012р. - на суму 2 488 917грн.;

- в вересні 2012р. - на суму 3 967 518грн.;

- в жовтні 2012р. - на суму 1 510 478грн.;

- в грудні 2012р. - на суму 9 288 160грн.;

- в січні 2013р. - на суму 1 367 551грн.

Відповідно до п.187.1. ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно приписів пп.195.1.1 п.195.1 ст. 195 ПК України за нульовою ставкою оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту. Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.

З метою підтвердження факту перетину товарів митного кордону України ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ» разом з податковими деклараціями з ПДВ кожного місяця надавало до Нікопольської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС оригінали основних аркушів (примірник декларанта) митних декларацій, які оформлені митним органом під час здійснення митного оформлення експорту товарів, з відміткою Дніпропетровської митниці, про те, що задекларовані товари вивезені за межі митної території України в повному обсязі, копії вищезазначених митних декларацій були надані до матеріалів справи.

Відповідно до ч.5 ст.264 МК України з метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам митний орган здійснює перевірку митної декларації.

Згідно з ч.6 ст.264 МК України, митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом поставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Відповідно до п.16 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 450 митна декларація на паперовому носії вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення.

Згідно з п.31 вищезазначеного Положення, для одержання повідомлення про фактичне вивезення товарів за межі митної території України, митне оформлення яких здійснюється з використанням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії, декларант, який здійснив операцію з вивезення товарів, або уповноважена ним особа звертається до митного органу, яким оформлено відповідну митну декларацію, із заявою довільної форми, до якої додається оригінал декларації (аркуші з позначенням "3/8" форми МД-2 та у разі використання інших відповідних аркушів цієї митної декларації - доповнення форми МД-6, додаткові аркуші форми МД-3 або специфікація форми МД-8 та аркуші коригування).

Посадова особа митного органу за допомогою Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України перевіряє наявність внесеної посадовою особою митного органу в пункті пропуску через державний кордон інформації про пропуск задекларованих у цій митній декларації товарів за межі митної території України.

У разі наявності такої інформації на зворотному боці аркуша з позначенням "3/8" форми МД-2 відповідної митної декларації посадовою особою митного органу робиться запис "Задекларовані в цій митній декларації товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі" або "Задекларовані в цій митній декларації товари вивезено за межі митної території України в обсязі (зазначається кількість і номери товарів у декларації)", який засвідчується підписом та особистою номерною печаткою посадової особи митного органу, та проставляється дата фактичного вивезення. Митна декларація повертається декларанту або уповноваженій ним особі.

Вказані записи містяться на всіх заповнених товариством МД (за період липень 2012-жовтень 2012, грудень 2012, січень 2013).

Судом встановлено, що митні декларації (за період липень 2012-жовтень 2012, грудень 2012, січень 2013) оформлені позивачем належним чином та без порушень митного законодавства України, що підтверджується відповідними відмітками Дніпропетровської митниці на митних деклараціях.

Враховуючи вимоги пп. 195.1.1. пункту 195.1. статті 195 ПК України та належне оформлення митних декларацій, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно оподатковувались операції з реалізації товарів на експорт за нульовою ставкою податку.

Висновки податкового органу про те, що ТОВ «НЗСТ «ЮТіСТ» зазначено в МД невірну інформацію стосовно виробника продукції спростовуються з огляду на наступне.

Чинним законодавством України, зокрема Законами України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», «Про захист прав споживачів», «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та іншими встановлено основні терміни та їх визначення.

Відповідно до ч. 4 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 №1023-ХII виробник - суб'єкт господарювання, який: виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару чи про виготовлення такого товару на замовлення, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім'я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує такого суб'єкта господарювання; або імпортує товар.

Частиною 1 ст.1 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 02.12.2010 № 2736-VI, зазначено,що виробник - це фізична чи юридична особа - резидент України, яка є виготовлювачем продукції, або будь-яка інша особа - резидент України, яка заявляє про себе як про виготовлювача, розміщуючи на продукції відповідно до законодавства своє найменування, торговельну марку чи інше позначення, або особа - резидент України, яка відновлює продукцію.

Крім того, листом Державної митної служби України від 13.12.2010 за № 11/2-10.10/15938-ЕП, повідомлено керівникам митних органів про наступне: «З метою однозначного тлумачення поняття "виробник товарів" при внесенні до вантажної митної декларації відомостей про зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів, під поняттям "виробник товарів" слід розуміти особу, яка заявляє про себе як про виробника товару, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім'я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує таку особу, незалежно від того, чи виготовляє ця особа товар безпосередньо, чи такий товар виготовляється на її замовлення».

Враховуючи вищевикладені норми законодавства та документи Митної служби України, спростовуються доводи відповідача про те, що товариством зазначено невірну інформацію стосовно виробника продукції, оскільки поняття виробника включає в себе більш ширше розуміння ніж суб'єкт господарювання, який лише виробляє товар.

Щодо посилання Нікопольської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС на те, що ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ» не належним чином складено митні декларації, суд зазначає наступне, визнання митної декларації недійсною здійснюється митним органом, яким її оформлено (п. 39 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450).

Згідно з пунктом 41 цього ж Положення визнання митної декларації недійсною здійснюється посадовими особами митного органу шляхом внесення відповідних записів та відміток до митної декларації на паперовому носії та її електронної копії або до електронної митної декларації.

Разом з тим, акт перевірки не містить будь-яких даних, посилань, фактів тощо, які отримані відповідачем від митних органів щодо невірно складених ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ» первинних документів, а саме - митних декларацій.

Пунктом 16 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 визначено, що митна декларація на паперовому носії вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно та у відповідності до п.187.1. статті 187 та п.п. 195.1.1. п. 195.1. ст. 195 Податкового кодексу України за операціями при реалізації продукції на експорт за перевіряємий період застосовано нульову ставку ПДВ.

Судом встановлено, що відповідач не визнає включення суми сплаченого ПДВ до податкового кредиту відповідно до податкових накладних отриманих ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ» від ЗАТ «НЗСТ «ЮТІСТ», з огляду на те, що актом перевірки (контрагента позивача) ЗАТ «НЗСТ «ЮТІСТ» від 17.04.2013 року №1226/221 встановлено неправомірне формування податкових зобов'язань ЗАТ «НЗСТ «ЮТІСТ».

В акті перевірки від 18.04.2013 року №1233/153 зазначено, що ЗАТ «НЗСТ «ЮТІСТ» неправомірно сформовано податкові зобов'язання при здійсненні підприємницької діяльності в межах ліквідаційної процедури, що є порушенням норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в тому числі по взаємовідносинах із ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ» в загальній сумі 11 888 259 грн. (податковий кредит з урахуванням уточнюючих розрахунків, сформований по ЗАТ «НЗСТ «ЮТІСТ). На підставі висновку акту позапланової невиїзної документальної перевірки Закритого акціонерного товариства «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТІСТ» з питання дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 27.02.2013 відповідному зменшенню підлягає податковий кредит ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ».

Наведена правова позиція відповідача спростовується з огляду на фактичні обставини справи, виходячи з наступного.

Податковим законодавством не передбачено право відповідача при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушення з боку першого. Дана позиція також відображена в рішенні Вищого адміністративного суду України від 13.12.2012р. №К/9991/32048/12.

Разом з тим, згідно з офіційним запитом ТОВ «НЗСТ «ЮТіСТ» від 15.05.2013 за вих. № 669-12, адресованим ліквідатору ЗАТ «НЗСТ «ЮТіСТ» щодо винесення податкових повідомлень-рішень по акту перевірки від 17.04.2013 року № 1226/221, останній повідомив наступне.

Позапланова невиїзна документальна перевірка ЗАТ «НЗСТ «ЮТіСТ» з питання дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 27.02.2013 проводилась на підставі постанови слідчого СВ ПМ Нікопольської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС «Про призначення документальної перевірки» від 20.03.2013 за матеріалами кримінального провадження і відповідно до приписів п. 86.9. статті 86 Податкового кодексу України податкові повідомлення-рішення не виносяться до отримання податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами).

Вказана норма Податкового кодексу України узгоджується з п.7 р. ІV Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПАУ від 22.12.2010 № 984.

Отже, податкові повідомлення-рішення по акту перевірки ЗАТ «НЗСТ «ЮТіСТ» від 17.04.2013 року № 1226/221 не буде винесено до отримання податковим органом відповідного судового рішення, а діяльність зі складання актів документальних перевірок є службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни. Тому, акт перевірки і дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім права на надання зауважень до акта перевірки.

Таким чином, акт перевірки і дії посадових осіб із включення до такого акта певних висновків не породжують правових наслідків для платника податків, тобто не змінюють стану його суб'єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов'язків для платника податків.

Висновки, викладені посадовими особами відповідача в акті перевірки від 17.04.2013 року № 1226/221 по ЗАТ «НЗСТ «ЮТІСТ» не є обов'язковими і безумовними для ЗАТ «НЗСТ «ЮТІСТ», тому що не створюють жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення будь-яких прав ЗАТ «НЗСТ «ЮТІСТ», і, відповідно, не можуть створювати жодних правових наслідків чи додаткових обов'язків і для ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ».

Крім того, у Податковому кодексі України відсутня будь-яка норма, яка б позбавляла ТОВ НЗСТ «ЮТІСТ» права на податковий кредит у випадку, коли постачальники (продавці) не декларують та/або не сплачують ПДВ за тими ж операціями.

Суд не приймає до уваги ствердження відповідача про те, що ЗАТ «НЗСТ «ЮТІСТ» (має стан 14 «визнано банкрутом» постанова господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2011р., справа Б38/180-10), а тому останній не міг на протязі 2012-2013рр. січень 2013р. реалізовувати трубну продукцію ТОВ «НЗСТ «ЮТіСТ». Сторони в судовому засіданні не заперечували, що виготовлення трубної продукції передує проходження певного циклу, що потребує значного часу. Крім того, згідно ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2012р. справа Б38/180-10 ліквідаційну процедуру у справі було подовжено до 08.03.2013р.,(про що також зазначено в акті від 17.04.2013р. №1226/221/30926951, який міститися в матеріалах справи) тому ЗАТ «НЗСТ «ЮТіСТ» мало можливість здійснювати закінчення проходження циклу виготовлення трубної продукції та реалізовувати її ТОВ «НЗСТ «ЮТіСТ».

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ» мало взаємовідносини з ЗАТ «НЗСТ «ЮТІСТ» згідно договору №12-16М від 11.01.2012 року, відповідно до якого продавець мав зобов'язання поставляти та передавати у власність на умовах «EXW - склад Продавця», а покупець - приймати та оплачувати товар в порядку та на умовах цього договору, додаткової угоди №1 від 04.06.2012 та специфікації №185. На підтвердження здійснення вказаної операції було складено податкові накладні, копії яких містяться в матеріалах справи.

Нікопольською ОДПІ на адресу ЗАТ «НЗСТ «ЮТІСТ» було складено та направлено листи №26622/10/15-342, №29406/10/15-317, №3428/1015.3-3, копії яких містяться в матеріалах справи, про надання документів з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ».

На вищезазначені листи ЗАТ «НЗСТ «ЮТІСТ» надало відповіді від №1196-09, №1303-09, №17-09, разом з якими надало перевіряючим бухгалтерські відомості, угоди, виписки з реєстру виданих та отриманих податкових накладних.

Як на час укладення вищевказаного правочину Позивача із ЗАТ «НЗСТ «ЮТІСТ», так і під час його виконання, сторони були належним чином зареєстрованими та були платниками податку на додану вартість, ні установчі документи контрагента позивача, ні його свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість не визнані в установленому порядку недійсними. В матеріалах справи містяться докази, що підтверджують статус платника ПДВ ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ» в спірний період, зазначене не оспорює і представник відповідача. Документальних доказів неможливості існування господарських правовідносин між розглядуваними підприємствами відповідачем не надано.

Положеннями п.198.2 ст.198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Згідно з п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 ст.200 ПК України зазначається, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З наданих до суду документів встановлено, що ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ» та ЗАТ «НЗСТ «ЮТІСТ» при вчиненні угод були зареєстровані як платники податку на додану вартість. Тобто, виходячи зі змісту пункту 201.8 Податкового кодексу мали право на нарахування податку та складання податкових накладних, оскільки таке право надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Крім того, ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ» та ЗАТ «НЗСТ «ЮТІСТ» належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи бухгалтерської та податкової звітності.

Судом встановлено, що правові наслідки, обумовлені розглядуваним правочином, реально настали для обох сторін цих угод (позивачем було отримано та використано у власній господарській діяльності товар, а постачальник отримав грошові кошти за товар).

У висновках акту перевірки ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ» (п. 3.13 сторінка 15) при проведені співставлень податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України, починаючи з періоду виникнення від'ємного значення на дату реєстрації акту перевірки не виявлено порушень розбіжностей між податковим кредитом товариства з податковим зобов'язанням ЗАТ НЗСТ «ЮТІСТ», що підтверджує про відсутність порушення, а також про те, що податковий кредит сформовано правомірно та без порушень п. 198.2, п. 198,3 ст. 198, а також ст. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

На підтвердження своєї позиції відповідач в акті перевірки посилається на те, що у позивача відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. Судом відхиляються ці доводи відповідача, адже безпосередньо в акті перевірки зазначено, що чисельність працюючих у податкових періодах, які охоплені перевіркою становила від 24 осіб до 713, позивачем використовувались в своїй діяльності значний перелік орендованих основних засобів (будівлі та споруди, рухоме майно-транспортні засоби, рухоме майно - об'єкти основного технологічного та допоміжного обладнання, залізничні колії та технологічне обладнання, офісне та господарче обладнання, транспорті засоби тощо). Зазначене підтверджує, що позивач мав можливість та трудові ресурси для закупівлі та реалізації трубної продукції у ЗАТ НЗСТ «ЮТІСТ».

Окрім того, в матеріалах справи міститься довідка Нікопольської ОДПІ від 08.05.2013 року №1350/163 про результати проведення зустрічної звірки ЗАТ «НЗСТ «ЮТІСТ» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносили з платником податків ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ». Звіркою ЗАТ «НЗСТ «ЮТІСТ» документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ», їх вид, обсяг, якість та розрахунок, а також відображення в податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ», які мало правові відносини з платником податків.

Також Відповідач в акті посилається на Національний Класифікатор України, прийнятий наказом Держспоживстандартом України від 26.12.2005 за № 375, яким визначено поняття економічної діяльності. Вказане посилання відповідача взагалі є незрозумілим, оскільки відповідно до зазначеного Класифікатора основним призначенням КВЕД є визначення та кодування основного та другорядних видів економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб (статистичних одиниць), яке здійснюється органами державної статистики, та їх відображення у ЄДРПОУ. Основний вид діяльності є визначальною ознакою у формуванні сукупностей статистичних одиниць для проведення статистичних спостережень.

Крім того Нікопольська ОДПІ Дніпропетровської області ДПС в акті перевірки зазначила, що «за результатами аналізу документів, які були надані до перевірки встановлено відсутність необхідних трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів та інших основних фондів, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності.».

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок суб'єктів господарювання - юридичних осіб, а також їх філій, відділень та інших відокремлених підрозділів та документування виявлених порушень, затверджених наказом ДПА України від 11.09.2008 за № 584 та розроблених на підставі Закону України «Про державну податкову службу в Україні» матеріали перевірок оформляються з урахуванням вимог Методичних вказівок про визначення стандартів якості контрольно-перевірочної роботи, затверджених наказом ДПА України від 02.12.2005 N 540. При цьому акт перевірки має бути оформлений відповідно до встановлених стандартів якості, зокрема щодо доказовості, обов'язковості висновків.

Згідно пункту 1 Розділу Стандарту 3 (обов'язковість висновків) зазначених Методичних вказівок спосіб, у який в акті перевірки викладаються факти, обставини або оцінки, має свідчити про переконаність осіб, які склали відповідний акт, у викладених фактах, обставинах або оцінках. Акт перевірки не повинен надавати можливість стверджувати про те, що особи, які його склали, мали сумніви у викладеному.

Таким чином, оскільки у Нікопольської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС на дату складання, підписання та реєстрації акту ще були сумніви, можна зробити висновок про те, що і відповідні докази та факти, які б свідчили про порушення ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ» п. 185.1. ст.185, п. 186.1. ст. 186, п. 187.1. ст. 187, п. 188.1. ст. 188, п. 193.1. ст. 193, п. 194.1. ст. 194, п. 195.1. ст. 195, п.п. 198.1., 198.2., 198.3. ст. 198, п.п. 200.1., 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України та п.п. 4.6.3 розділу V Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 25.11.2011 № 1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 за № 1490/20228 із змінами і доповненнями, у відповідача відсутні.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Отже, документально підтверджені позивачем судові витрати - судовий збір підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 69,71, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТІСТ» до Нікопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.05.2013 за №№ 0000751503, 0000801503, 0000761503, винесені Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТІСТ» судовий збір у розмірі 2328 (дві тисячі триста двадцять вісім) грн. 41 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, зазначені в ст.186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України.

Повний текст постанови складено 21 червня 2013 року.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили станом на 21.06.2013 року Суддя І.В. Юхно І.В.Юхно