Рішення № 32961655, 05.08.2013, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/2142/13-ц

Провадження № 2/265/1093/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2013 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Костромітіної О. О.,

при секретарі Бойко М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Маріуполя Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_7, Служба у справах дітей Орджонікідзевської районної адміністрації Маріупольської міської ради, про встановлення факту проживання дитини та визнання угод недійсними, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 , треті особи: приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_7, Служба у справах дітей Орджонікідзевської районної адміністрації Маріупольської міської ради, про встановлення факту проживання дитини та визнання угод недійсними. Протягом розгляду справи збільшував позовні вимоги ( а.с.а.с 102-105). В остаточній редакції позовних вимог просив суд встановити факт проживання ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1 з ІНФОРМАЦІЯ_1 - часу народження по теперішній час, визнати майнові поруки ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6, зазначеної в договорах позики від 4 листопада 2009 року, щодо боргу в 151,060 гривень, від 05 листопада 2009 року, щодо боргу в 400000 гривень,від 04 грудня 2009 року, щодо боргу 116,116 гривень, в договорі іпотеки від 04.11.2009 року. припиненими з 4 листопада 2010 року, визнати недійсним договору іпотеки, укладеного між ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 04.11.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_7 реєстр № 2881, зареєстрований БТІ м. Маріуполя 21 лютого 2012 року за № 76918, визнати недійсною державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1, визнати недійними договори позики укладені між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від 4 листопада 2009 року щодо боргу в 151,060 гривень, від 05 листопада 2009 року щодо боргу в 400000 гривень,від 04 грудня 2009 року щодо боргу 116,116 гривень.

В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що 4 листопада 2009 року між його дружиною ОСОБА_4 та відповідачем ОСОБА_3 було укладений договір позики на суму 18200 доларів США, що еквівалентно 151060,00 гривень, строком до 4 березня 2010 року. В забезпечення виконання зобов'язань даного договору було укладений договір іпотеки трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 Договір іпотеки посвідчений 4 листопада 2009 року приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_7 в реєстрі за № 2881 та зареєстрований БТІ м. Маріуполя 21 лютого 2012 року за № 76918 в книзі 91 на ім'я ОСОБА_3

5 листопада 2009 року його дружина ОСОБА_4 без його згоди уклала ще один договір позики з ОСОБА_3 на суму 50 000 доларів США строком до 4 березня 2010 року, в забезпечення виконання зобов'язань зобов'язалася передати в іпотеку вищевказану квартиру.

4 грудня 2009 року в додаток до договору іпотеки від 4 листопада 2009 року його дружиною ОСОБА_4 з відповідачем ОСОБА_3 було укладений додатковий договір іпотеки в рахунок виконання зобов'язань по договорам позики на загальну суму 32600 доларів США, що еквівалентно 267700 гривень.

Дані угоди вважає недійсними, оскільки вони порушують права його неповнолітнього сина ОСОБА_2 на проживання та користування квартирою АДРЕСА_1, в якій він народився та проживає по наступний час.

З ОСОБА_4 він перебуває у шлюбі з 18 жовтня 1991 року. Від шлюбу у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився другий син ОСОБА_2

При посвідченні договору іпотеки нотаріусом не було встановлено коло неповнолітніх або малолітніх осіб, які мають право користування жилим приміщенням, чим порушені вимоги Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», без дозволу органів опіки та піклування, що є підставою для визнання договору іпотеки недійсним.

Про те, що ОСОБА_2 проживає та користується квартирою АДРЕСА_1 з моменту народження по наступний час свідчать документи зі школи та з медичних закладів.

Також вважає, що повинні бути визнані недійними договори поруки укладені ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в забезпечення обов'язків передбачених договорами позики укладеними ОСОБА_4, відповідно до яких вони зобов'язуються передати в іпотеку спірну квартиру, оскільки строк, після якого порука припиняється не встановлений, а тільки встановлений строк повернення основної суми боргу до 04.03.2010 року. ОСОБА_4 в день строку виконання зобов'язання за договором позики не виконала, борг не повернула. У ОСОБА_3 виникло право пред'явити вимогу до поручителів, починаючи з 4 березня 2010 року протягом 6 місяців, що передбачено статтею 559 ЦК України, але таку вимогу пред'явив 17.01.2012 року, тобто вже після спливу встановленого частиною четвертою ст. 559 ЦК України шестимісячного строку, що призвело до припинення поруки.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_9 повністю підтримали позовні вимоги та надали пояснення аналогічні змісту позовних вимог. Крім того суду пояснили, що на момент укладання спірного договору іпотеки неповнолітній ОСОБА_2 не був зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1 та не був співвласником даної квартири. ОСОБА_4 підписувала договір іпотеки та була ознайомлена з його змістом. Чому неповнолітній ОСОБА_2 не приймав участь в приватизації квартири представнику ОСОБА_9 не відомо. Також представник позивача ОСОБА_9 суду пояснив, що підставою визнання договорів позики недійсними, є захист інтересів неповнолітньої дитини. Просили суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги визнала повністю, вважає, що позовні вимоги її чоловіка обґрунтовані повністю, оскільки оспорюваним договором іпотеки порушені житлові права її неповнолітнього сина ОСОБА_2. Просила суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_6 до суду не з'явилися, надали заяви з проханням слухати справу без їх участі. В заяві вказали, що визнають позовні вимоги повністю.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_10 позовні вимоги не визнали та суду пояснили, що спірна квартира належала на праві власності відповідачам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6. ОСОБА_1 та його неповнолітній син ОСОБА_2 ніякого відношення до даної квартири не мають, оскільки вони зареєстровані за іншою адресою. ОСОБА_1 знав про те, що його дружина ОСОБА_4 позичала гроші у ОСОБА_3 та уклала договір іпотеки в забезпечення виконання зобов'язань за договором позики. При укладанні договору іпотеки ОСОБА_4 була надана довідка нотаріусу про те, що в спірній квартирі проживає вона, ОСОБА_5, ОСОБА_6 При укладанні договору іпотеки були присутні ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6. До нотаріусу їх привіз ОСОБА_1 Якщо би в довідці був вказаний неповнолітній син, то угода би не уклалася. Просили суд відмовити у задоволені позову.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Орджонікідзевського району м. Маріуполя Андрущенко О.М. суду пояснила, що при укладанні договору іпотеки матір'ю дитини була надана довідка про те, що дитина не проживає в квартирі. Мати не зверталася до органу опіки та піклування за дозволом щодо відчуження квартири. В даному випадку батьки самі не захистили права своєї дитини. Батько неповнолітнього сина ОСОБА_1 звернувся до органу тільки в 2013 році щодо захисту інтересів неповнолітнього сина. Просила суд постановити рішення з урахуванням інтересів неповнолітньої дитини.

Третя особа Приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_7 до суду не з'явилася надала суду заяву з проханням слухати справу без її участі. Також в заяві вказала, що при укладанні договору іпотеки сторони були присутні особисто, підписували договір особисто, діяли добровільно. Повністю усвідомлюючи значення своїх дій та згідно власного вільного волевиявлення, не заявляли про погрози та примушення щодо укладання договору іпотеки; права третіх осіб на предмет іпотеки не заявляли, що відображено у п. 11 договору іпотеки та підтверджено довідкою, виданою дільницею № 1 «Азовжитлокомплекс», про склад сім'ї іпотекодавця, який складається тільки з іпотекодавців.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що на момент видачі довідки про склад сім'ї в 2009 році він працював в житловій організації, та підписував довідку про склад сім'ї ОСОБА_4. Довідка про склад сім'ї видається на підставі особового рахунку. Якщо дитина вписана в особовий рахунок, то його вказують в довідці. В довідці вказуються усі члени сім'ї, які проживають в квартирі. Якщо би ОСОБА_4 сказала, що в квартирі проживає дитина, то її би обов'язково вказали в довідці.

Позивач ОСОБА_1 допитаний в якості свідка суду пояснив, що його дружина ОСОБА_4 в 2009 році взяла у борг гроші у ОСОБА_3. Вони платили проценти за договором позики, про це він вів запис у блокноті. Оскільки у них була не одна позика, то він запис конкретної позики визначав конкретно. Запис за позикою у ОСОБА_3 він вказав «Вітя -квартира», оскільки була закладена квартира в іпотеку. Він вважав, що в майбутньому інтереси неповнолітнього сина ОСОБА_2 не будуть порушені. Він проживає в квартирі АДРЕСА_1. В даній квартирі проживає з моменту народження його неповнолітній син ОСОБА_2Дитина постійно хворіє, потребує догляду, навчається дома. Він та син ОСОБА_2 зареєстровані в квартирі його матері по вулиці Волгодонській. На крайній випадок у нього є де жити, в квартирі матері по вулиці Волгодонській.

Відповідач ОСОБА_4 допитана в якості свідка, суду пояснила, що ОСОБА_1. її чоловік. Вони взяли у борг у ОСОБА_3 гроші для будівництва «Фітнес клубу». Для забезпечення виконання зобов'язань за договором позики уклали договір іпотеки на квартиру АДРЕСА_1. Оформляли договір у нотаріуса ОСОБА_7 Для укладання договору іпотеки треба була довідка про склад сім'ї. З довідкою поїхав її син ОСОБА_5,, який привіз цю довідку. При укладанні договору іпотеки були присутні вона, її мати ОСОБА_6 її син ОСОБА_5 ОСОБА_3. Її неповнолітній син ОСОБА_2 проживає в спірній квартирі з моменту народження та по наступний час, але вона не казала про це нотаріусу при укладанні угоди. Він хворіє, потребує догляду. На момент укладення договору іпотеки, вона не думала, що порушує житлові права неповнолітньої дитини. Вона приватизувала спірну квартиру в 2009 році. Її неповнолітній син ОСОБА_2 та чоловік не приймали участі у приватизації квартири, тому, що не були зареєстровані в ній. Її чоловік розраховувався з ОСОБА_3 по процентам по договору позики, про що вів запис у блокноті. Запис щодо розрахунку з ОСОБА_3 він назвав «Вітя проценти». На момент укладання договору вона була згідна з умовами договору, договір укладала добровільно.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що на момент видачі довідки ОСОБА_4 про склад сім'ї вона працювала бухгалтером в ЖКП «Азовжитлокомплекс». Довідку видавала вона. ОСОБА_4 просила надати їй довідку про склад сім'ї.

Вислухавши сторони, свідків, дослідивши письмові матеріали справи суд приходить до висновку про відмову у задоволені позову за наступних підстав.

Судом встановлено, що 4 листопада 2009 року ОСОБА_4 уклала з ОСОБА_3 договір позики на суму 151060 гривень, що є еквівалентом 18200 доларів США( а.с.12).

4 листопада 2009 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 уклали з ОСОБА_3 договір іпотеки в забезпечення виконання зобов'язання, що виникло у ОСОБА_4 на підставі договору позики від 4 листопада 2009 року, укладеного нею з ОСОБА_3 на суму 151060 гривень, що є еквівалентом 18200 доларів США. Предметом іпотеки є квартира № 29 у будинку 13/19, розташованому за адресою: м. Маріуполь, бульвар 50 років Жовтня, яка належала іпотекодавцям на підставі свідоцтва про право власності на житло від 02.07.2009 року зареєстроване Марупольсьскім БТІ 10 вересня 2009 року за № 23814071, реєстраційний № 27689595, номер запису 76918 в книзі 91 ( а.с. 11, 128, 130).

Відповідно до пункту 11 даного договору, іпотекодавці гарантують, що квартира, яка є предметом цього договору на момент його підписання, нікому іншому не продана, не відчужена іншим способом, не заставлена, в спорі і під забороною не перебуває. Третіх осіб згідно ст. 659 ЦК України, членів сім'ї власника житла згідно ст. 405 ЦК України та дітей, за якими зберігається право користування квартирою, згідно ст.ст. 247,248 Сімейного кодексу України, які б могли пред'явити свої вимоги щодо права власності, або користування цією квартирою немає.

ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 про що видано свідоцтво про народження. Його батьками є мати ОСОБА_4 та батько ОСОБА_1.( а.с.9).

Відповідно до копії особистого рахунку № 6229 за адресою м. Маріуполь, бульвар 50 років Жовтня 13/19 кв .29 зареєстровані ОСОБА_4, ОСОБА_5 син, ОСОБА_6 мати ОСОБА_8.( а.с. 9 зв.).

Неповнолітній ОСОБА_2 разом з батьком ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2, що підтверджено копію особистого рахунку НОМЕР_1 ( а.с. 9 зв.)

Відповідно до акту від 19.12.2012 року, складеного житловою організацією, за адресою АДРЕСА_1 проживає без реєстрації з 1994 року ОСОБА_1 та з 1997 року з моменту народження син ОСОБА_2 ( а.с.10).

В особовій справі на ім'я неповнолітнього ОСОБА_2 вказано, що він проживає за адресою АДРЕСА_1, а також вказано про ряд захворювань на які він страждає.( а.с. 75-100)

При укладанні спірного договору іпотеки нотаріусу стороною іпотекодовців була надана довідка від 04.11.2009 року, яка складена представниками житлової організації ( а.с. 142) про те, що за адресою АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Відповідно до ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

Статтею 256 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту:

1) родинних відносин між фізичними особами;

2) перебування фізичної особи на утриманні;

3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню;

4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;

5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу;

6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;

7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;

8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;

9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

2. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Враховуючи вищенаведені норми права, суд приходить до висновку про відмову у задоволені позову в частині встановлення факту проживання неповнолітнього ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1 з ІНФОРМАЦІЯ_1 - з часу народження по теперішній час, оскільки законом визначено місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років, а саме місце проживання неповнолітнього ОСОБА_2 визначено за зареєстрованим місцем проживання його батька ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2, відповідно зі ст. 29 ЦК України.

З урахуванням вищенаведеного суд не приймає до уваги при постановлені рішення акт складений житловою організацією від 19.12.2012 року про те, що за адресою АДРЕСА_1 проживає без реєстрації з 1994 року ОСОБА_1 та з 1997 року з моменту народження син ОСОБА_2 та особову справу на ім'я неповнолітнього ОСОБА_2, в якій вказано, що він проживає за адресою АДРЕСА_1, а також вказано про ряд захворювань на які він страждає.

Відповідно до ч.6 ст.203 ЦК України правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Не додержання вказаних положень Закону тягне за собою недійсність правочину (ч.1 ст. 215 ЦК України).

У відповідності з положеннями ст. 224 ЦК України правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування (ст. 71 ЦК), є нікчемним.

Нормами ст. 71 ЦК України передбачені випадки, у яких опікун не має права діяти від імені підопічного без дозволу органу опіки і піклування. Вказана норма закону на спірні правовідносини не розповсюджується.

Згідно із статтею 18 Закону України "Про охорону дитинства" органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

Закон України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" (стаття 12) містить в собі положення про те, що для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування.

Пунктом 40 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року N 20/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 року, у разі укладення правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, у тому числі договорів щодо поділу, обміну житлового будинку, квартири за участю осіб, над якими встановлено опіку або піклування, нотаріус перевіряє наявність дозволу органу опіки та піклування на укладення таких договорів.

Оскільки, згідно зі ст. 405 Цивільного кодексу України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону - нотаріуси для встановлення факту користування нерухомим майном витребовують довідку про реєстрацію місця проживання або місця перебування дитини за адресою майна, що відчужується або заставляється, видану житлово-експлуатаційною організацією або іншим відповідним уповноваженим органом з питань реєстрації. Коли з поданих документів нотаріусом установлено, що така дитина проживає за іншою адресою, ніж адреса майна, що відчужується, а також те, що така дитина не має права власності на це майно (його частину) нотаріус має право не витребовувати згоду органів опіки та піклування на посвідчення такого правочину.

Тобто, право користування майном члена сім'ї власника житла пов'язано з моментом здійснення реєстрації за місцем проживання особи, про що робиться відповідний запис до особового рахунку

Оскільки на момент укладання договору іпотеки між ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 з ОСОБА_3 неповнолітній ОСОБА_2 не був власником квартири АДРЕСА_1, та не приймав участь у приватизації квартири, яка відбулася на кануні спірного укладання договору іпотеки, не був зареєстрований в даній квартирі, то суд вважає, що житлові права неповнолітнього ОСОБА_2 не були порушені при укладанні договору іпотеки, предметом якого є вищевказана квартира, а тому підстави для визнання його недійсним відсутні.

Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтями 38, 40 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, особа, яка відповідно до закону захищає права, свободи чи інтереси інших осіб, а також заявники та інші заінтересовані особи в справах окремого провадження (крім справ про усиновлення) можуть брати участь у цивільній справі особисто або через представника.

Представником у суді може бути адвокат або інша особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність і належно посвідчені повноваження на здійснення представництва в суді.

Суд також відмовляє у задоволенні позову в частині визнання майнових порук ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, зазначених в договорах позики від 4 листопада 2009 року, щодо боргу в 151,060 гривень, від 05 листопада 2009 року, щодо боргу в 400000 гривень, від 04 грудня 2009 року, щодо боргу 116,116 гривень, в договорі іпотеки від 04.11.2009 року, припиненими з 4 листопада 2010 року, визнання недійними договорів позики укладених між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від 4 листопада 2009 року, щодо боргу в 151,060 гривень, від 05 листопада 2009 року, щодо боргу в 400000 гривень, від 04 грудня 2009 року, щодо боргу 116,116 гривень, оскільки позивач ОСОБА_1, якій діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 не є стороною за договорами позики, поруки, та не має належно посвідчених повноважень на здійснення представництва інтересів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, тому позбавлений права вимоги щодо захисту інтересів останніх осіб.

Відповідно до ст.88 ЦПК України суд стягує з ОСОБА_1 на користьдержави судовий збір у розмірі 3096 90 гривень.

Керуючись ст.ст. 88, 213-215 ЦПК України , суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволені позову ОСОБА_1, який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_7, Служба у справах дітей Орджонікідзевської районної адміністрації Маріупольської міської ради про встановлення факту проживання ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1 з ІНФОРМАЦІЯ_1 - часу народження по теперішній час, про визнання майнових порук ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, зазначених в договорах позики від 4 листопада 2009 року, щодо боргу в 151,060 гривень, від 05 листопада 2009 року, щодо боргу в 400000 гривень, від 04 грудня 2009 року, щодо боргу 116,116 гривень, в договорі іпотеки від 04.11.2009 року, припиненими з 4 листопада 2010 року, про визнання недійсним договору іпотеки, укладеного між ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 04.11.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_7 реєстр № 2881, зареєстрований БТІ м. Маріуполя 21 лютого 2012 року за № 76918, про визнання недісної державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1, про визнання недійними договорів позики укладених між ОСОБА_8. та ОСОБА_3 від 4 листопада 2009 року, щодо боргу в 151,060 гривень, від 05 листопада 2009 року, щодо боргу в 400000 гривень, від 04 грудня 2009 року, щодо боргу 116,116 гривень, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 3096 90 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його оголошення або у разі неприсутності сторін під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.О.Костромітіна