Рішення № 32961284, 02.08.2013, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/1008/13-ц

№ 2/688/294/13

Рішення

Іменем України

02 серпня 2013 року Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Головко Н.П.,

секретаря Обезюк І.І.,

з участю представника позивача Москалюк С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - орган опіки і піклування Шепетівської районної державної адміністрації про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, -

встановив:

12 березня 2013 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки. В заяві посилається на те, що 22.02.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір №НМС0GK00002791, згідно якого останній отримав від позивача кредит в розмірі 19600 доларів США., із сплатою за користування кредитом 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення до 22.02.2014 року. Згідно умов укладеного договору погашення ОСОБА_2 заборгованості за кредитом, яка складається з заборгованості за кредитом, відсотків, комісії та інших витрат, повинно здійснюватись щомісячно в період сплати. В забезпечення зобов'язань, що виникають з укладеного кредитного договору, між ОСОБА_2 та Банком того ж дня укладено договір іпотеки №НМС0GK00002791, згідно якого в заставу позивача передано нерухоме майно: житловий будинок, загальною площею 74.3 кв.м., жилою площею 30.6 кв.м., який розташований по АДРЕСА_1. У порушення умов договору відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, а саме: прострочив виконання умов кредитного договору, у зв'язку з чим станом на 27.02.2013 року має заборгованість перед позивачем в сумі 27100.78 доларів США, що відповідно до розпорядження НБУ від 27.02.2013 року еквівалентно 216535 (двісті шістнадцять тисяч п'ятсот тридцять п'ять) грн., 25 коп. Заборгованість складається з наступного: 20987,86 доларів США - заборгованість за кредитом, 3539.98 доларів США - заборгованість по процентах за користування кредитом; 110.90 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 1141.73 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 31.29 доларів США - штраф (фіксована частина), 1289.02 - штраф (процентна складова). Вказуючи на невиконання відповідачем зобов'язань за укладеним кредитним договором, позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки - жилий будинок загальною площею 74.3 кв.м., жилою площею 30.6 кв.м., який розташований по АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача судові витрати по справі.

17 травня 2013 року за клопотанням представника позивача до участі в справі залучено ОСОБА_3 - як співвідповідача та орган опіки і піклування Шепетівської райдержадміністрації - як третю особу на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

29 травня 2013 року за клопотанням відповідача ОСОБА_2 по справі призначено будівельно-технічну експертизу для визначення вартості житлового будинку, що є предметом іпотеки.

17.07.2013 року на адресу суду надійшов висновок експерта № 17/2013 від 16 липня 2013 року.

В суді представник позивача Москалюк С.А. позов підтримала. В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що 22 серпня 2008 року між банком та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір. Того ж дня з метою забезпечення зобов'язань за кредитним договором укладено договір іпотеки, відповідно до якого в іпотеку передано жилий будинок АДРЕСА_1. Пунктами 5.1, 5.3 кредитного договору передбачена відповідальність боржника у зв'язку з несвоєчасним погашенням заборгованості по кредиту у виді пені та штрафів. Пунктом 5.5. кредитного договору встановлено строк позовної давності тривалістю 5 років. У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором, у відповідача виникла заборгованість, і 8 жовтня 2011 року між банком та відповідачем укладена та підписана додаткова угода до кредитного договору. За умовами додаткової угоди відповідачу списано заборгованість, що складалася з пені, а заборгованість по відсотках включено у тіло заборгованості та збільшено розмір відсотків за користування кредитними коштами до 1,26% на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом. В подальшому відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за додатковою угодою та кредитним договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість, що дає підстави звернути стягнення на предмет іпотеки. Вказуючи на відмову відповідача ОСОБА_2 у добровільному порядку погасити заборгованість по кредитному договору, просила позов задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки не повідомили, заяви про відкладення розгляду справи не подали.

Представник третьої особи на стороні відповідача - органу опіки і піклування Шепетівської райдержадміністрації в судове засідання не з'явився, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи без участі представника.

За таких обставин, враховуючи згоду представника позивача, суд вважає за можливе ухвалити у справі заочне рішення, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України, відповідно до якої у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 526, 651 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.

Судом встановлено що 22 лютого 2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №НМС0GK00002791, за яким банк надав останньому кредит в розмірі 19600 доларів США., із сплатою за користування кредитом 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення до 22 лютого 2014 року.

У той же день сторони уклали договір іпотеки №НМС0GK00002791, посвідчений приватним нотаріусом Шепетівського міського нотаріального округу Хмельницької області ОСОБА_4 (зареєстровано в реєстрі за № 254), за умовами якого відповідач в забезпечення виконання своїх зобов'язань по кредитному договору передав ПАТ КБ «Приватбанк» в заставу нерухоме майно: житловий будинок, загальною площею 74.3 кв.м., жилою площею 30.6 кв.м., який розташований по АДРЕСА_1.

Відповідно до ч.2 ст. 1054, ч.2 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитодавця достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У порушення умов кредитного договору у ОСОБА_2 виникло прострочення за кредитним зобов'язанням, борг за вказаним кредитним договором продовжує зростати, у зв'язку з чим утворилась заборгованість перед позивачем.

Згідно розрахунку позивача прострочена сума заборгованості станом на 27 лютого 2013 року становить: 27100.78 доларів США, що відповідно до розпорядження НБУ від 27 лютого 2013 року еквівалентно 216535 (двісті шістнадцять тисяч п'ятсот тридцять п'ять) грн., 25 коп. Заборгованість складається з наступного: 20987.86 доларів США - заборгованість за кредитом, 3539.98 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 110.90 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 1141.73 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 31.29 доларів США - штраф (фіксована частина), 1289.02 - штраф (процентна складова).

Розрахунок є належним доказом розміру заборгованості, що виникла в зв'язку з невиконанням зобов'язань, оскільки відповідачем такий розрахунок не оспорений та не наданий суду інший розрахунок.

Відповідно ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти відповідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України.

Заборгованість за відсотками розрахована банком, з урахуванням умов додаткової угоди, підписаної сторонами, якою розмір відсотків збільшений із 12% річних до 1,26% на місяць, що складає 15,12% на рік. (а.с.65).

Суд встановив, що між сторонами існують цивільні правовідносини. В зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 зобов'язання по кредитному договору за якими кредитодавець виконав умови договору повністю і своєчасно, а позичальник порушив умови договору, порушено майнові права ПАТ КБ «ПриватБанк».

При наявності таких доказів суд вважає доведеним отримання відповідачем кредиту від позивача. Не викликає сумніву і факт неповернення відповідачем кредиту, відсотків і пені в зазначених позивачем сумах, оскільки в справі відсутні будь-які об'єктивні дані про це. Відсутні також докази, які б заперечували вказаний договір за його безгрошовістю відповідно до ст. 1051 ЦК України.

Згідно ст.ст. 33, 38, 39, Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч. 2 ст. 590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.1 договору іпотеки від 22 лютого 2008 року, укладеного в забезпечення зобов'язань ОСОБА_2 іпотекодержатель має право в разі невиконання іпотекодавцем зобов'язань, забезпечених іпотекою одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку Предмета іпотеки.

Відповідно до п. 18.8.1 Сторони досягли згоди, що іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки, у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань, передбачених Кредитним договором, вони не будуть виконані.

З урахуванням викладених обставин та вимог ст.ст. 525, 526, 589, 590 Цивільного кодексу України, ст. 33 Закону України «Про іпотеку», укладеного між сторонами договору іпотеки, суд вважає, що, оскільки не виконується зобов'язання по кредитному договору, підлягають задоволенню вимоги позивача про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості за даним кредитним договором на предмет іпотеки - житловий будинок, загальною площею 74,30 кв.м., житловою площею 30,60 кв.м., який розташований в АДРЕСА_1.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку» відповідачу ОСОБА_2 надіслана письмова претензія від 29 листопад 2012 року щодо невиконання умов кредитного договору та про звернення стягнення на предмет іпотеки, що підтверджується копією претензії та реєстром повідомлень про наявність боргу (а.с.13-15).

З часу звернення позивача до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, іпотекодавець не вжив заходів для усунення порушення зобов'язань, забезпечених іпотекою.

Як слідує з договору іпотеки від 22 лютого 2008 року, заставна вартість предмету іпотеки, як його оцінено сторонами, складає 141400 грн. Відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи №17/13 від 16 липня 2013 року, виготовленого за клопотанням відповідача вартість предмета іпотеки складає 141467 грн.

Отже вартість предмета іпотеки є вдвічі меншою суми заборгованості за кредитним договором, яка складає 216535,25грн., що узгоджується із принципом співмірності розміру заборгованості із вартістю предмету іпотеки, на який може бути звернуто стягнення.

Відповідно до договору іпотеки у випадку порушення Кредитного договору Позичальником іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок реалізації предмету іпотеки у спосіб визначений цим Договором та чинним законодавством України.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса. При цьому сторони дійшли згоди, що задоволення вимог іпотекодержателя може здійснюватись шляхом продажу іпотекодержателем від свого імені предмету іпотеки в порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку».

Відповідно до договору та Закону України «Про іпотеку», сторони домовилися, що вартість предмету іпотеки складає 141400 грн. Згідно висновку будівельно-технічної експертизи № 17/13 від 16 липня 2013 року, виготовленого за клопотанням відповідача вартість предмета іпотеки складає 141467 грн.

Вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом його продажу з укладанням ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» від імені відповідача договору купівлі-продажу не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до процедури продажу, визначеної ст. 38 Закону «Про іпотеку», дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь - якого окремого уповноваження іпотекодавця.

Статтею 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців.

У ч. 2 ст. 40 цього Закону законодавець встановлює певний порядок дій іпотекодержателя: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в ч.3 ст.109 ЖК України.

Вимога про добровільне залишення житлового приміщення може бути направлена разом з вимогою, передбаченою ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку».

Виходячи із аналізу вказаних правових норм закону, примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо добровільно мешканці не звільнять житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

З матеріалів справи вбачається, що 29 листопада 2012 року відповідачу надіслано письмову вимогу банку про виселення з квартири. У встановлений строк ОСОБА_2 не звільнив житлове приміщення, що обумовило звернення ПАТ КБ «Приватбанк» до суду про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

Крім того, ОСОБА_2 не звільнив житлове приміщення, що є предметом іпотеки і після звернення позивача до суду з позовом.

За таких обставин позов банку про виселення ґрунтуються на нормах чинного законодавства і підлягають задоволенню.

Після залучення судом за клопотанням позивача до участі в справі як співвідповідача ОСОБА_3, банк не пред'явив позовних вимог до неї та інших осіб,зареєстрованих у жилому приміщенні, а тому в силу ст. 11 ЦПК України суд не вправі вирішувати питання про їх виселення.

Отже куций М.І. підлягає виселенню з будинку без надання йому іншого житла.

За змістом ст.ст. 3,7 Закону України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» рішення суду про виселення ОСОБА_2 є підставою для зняття його з реєстрації місця проживання у будинку, тому в цій частині позов банку не підлягає задоволенню.

Враховуючи пропорційність задоволених вимог, відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь банку слід присудити 2222 грн. 70 коп. (2165,35+114,70:2) судового збору).

На підставі ст.ст.525,526,589,590,625,651,1050,1051,1054 ЦК України, ст.ст. 12,33,35,38,39,40 Закону України «Про іпотеку», ст. 109 ЖК України, ст.ст. 3,7 Закону України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», керуючись ст.ст.10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України суд, -

вирішив :

Позов Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - орган опіки і піклування Шепетівської районної державної адміністрації про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №НМС0GK00002791 від 22 лютого 2008 року в сумі 216535 грн. 25 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок загальною площею 74.3 кв.м., жилою площею 30.6 кв.м., який розташований по АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Шепетівського районного нотаріального округу ОСОБА_4 21 лютого 2008 року, реєстр № 241, зареєстрованого Шепетівським бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі № 2 за № 446, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно - 22130976.

Предмет іпотеки підлягає реалізації із застосуванням процедури продажу, встановленої ст.38 Закону України «Про іпотеку» шляхом продажу публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» з укладанням від свого імені договору купівлі-продажу будь-яким способом, з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та отримання дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. Визначити початкову ціну предмета іпотеки у розмірі 141467 грн.

З вартості предмета іпотеки публічному акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк» має бути сплачена заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором №HMCOGК00002791 від 22 лютого 2008 року, яка виникла станом на 27 лютого 2013 року в сумі 27100.78 доларів США, що відповідно до розпорядження НБУ від 27.02.2013 року еквівалентно 216535 (двісті шістнадцять тисяч п'ятсот тридцять п'ять) грн., 25 коп., з яких 20987.86 доларів США - заборгованість за кредитом, 3539.98 доларів США - заборгованість по процентах за користування кредитом; 110.90 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 1141.73 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 31.29 доларів США - штраф (фіксована частина), 1289.02 - штраф (процентна складова).

ОСОБА_2 виселити з житлового будинку АДРЕСА_1, без надання іншого житла.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» р/р 29092829003111, ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, - 2222 грн. 70 коп. понесених судових витрат.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Хмельницької області протягом десяти днів з дня його проголошення через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області.

Рішення може бути переглянуто Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана ним протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: