Постанова № 32960990, 08.08.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2013 року Справа № 904/3070/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач),

суддів: Герасименко І.М., Кузнецової І.Л.,

при секретарі судового засідання: Турбуєвій А.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: Можейко Є.Ф. представник, довіреність №74 від 13.03.13р.;

від відповідача: Шай А.С. представник, довіреність №25 від 10.04.13р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Украгросервіс Т.О.В." на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2013р. по справі №904/3070/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Украгросервіс Т.О.В.", м.Сквира, Сквирський район, Київська область

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрохім", с.Преображенка, Томаківський район, Дніпропетровська область

про стягнення 493 294, 75 грн.

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Украгросервіс Т.О.В." (далі ТОВ "Украгросервіс Т.О.В.") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрохім" (далі ТОВ "Украгрохім") про стягнення основного боргу в сумі 198 750, 00 грн., 13 313, 50 грн. пені, 119 250, 00 грн. штрафу, 161 981, 25 грн. процентів та 9 865, 89 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2013р. по справі №904/3070/13 (суддя Ємельянова О.О.) позов задоволено частково: стягнуто з ТОВ "Украгрохім" на користь ТОВ "Украгросервіс Т.О.В." 198 750, 00 грн. основного боргу та 3 975, 00 грн. витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.

Рішення господарського суду в частині задоволення позовних вимог мотивоване неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором поставки №19КНСЮ від 31.03.2012р. щодо здійснення другого платежу, та наявністю підстав для звільнення відповідача від господарсько-правової відповідальності в частині відмови в позові.

Не погодившись з рішенням суду, ТОВ "Украгросервіс Т.О.В." звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2013р. по справі №904/3070/13 в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення з ТОВ "Украгрохім" на користь ТОВ "Украгросервіс Т.О.В." 13 313, 50 грн. пені, 119 250, 00 грн. штрафу, 161 981, 25 грн. процентів за користування чужими коштами та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "Украгросервіс Т.О.В." задовольнити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що факт невиконання відповідачем зобов'язання щодо повної оплати товару встановлено матеріалами справи, тому наявні підстави для нарахування та стягнення з відповідача пені, штрафу та процентів; відповідач не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; відповідач під час отримання товару був обізнаний про те, що відбулась часткова загибель сільгоспкультур, чітко усвідомлював наслідки цієї події та власне фінансове становище; попередження про настання обставин непереборної сили, які могли б вплинути на несвоєчасне виконання відповідачем обов'язку щодо оплати товару, позивачу надано не було; визнана висновком Торгово-промислової палати України форс-мажорна обставина сталася через місяць після настання строку виконання зобов'язань за договором та ніякого відношення до договору поставки щодо оплати не має.

В відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Украгрохім" просить апеляційну скаргу ТОВ "Украгросервіс Т.О.В." залишити без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

31.03.2012р. між ТОВ "Украгросервіс Т.О.В." (постачальник) та ТОВ "Украгрохім" (покупець) укладено договір поставки №19КНСЮ, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця насіннєвий матеріал (товар), а покупець зобов'язується прийняти товар для власних та виробничих потреб, сплатити ціну товару відповідно до умов договору (додаткових угод та специфікацій до нього) (п.1.1. договору).

За п. 2.1 договору, найменування (асортимент) товару, його кількість, ціна за одиницю та ціна всього товару наведені у специфікаціях до договору, які є невід'ємними його частинами; ціна товару, що вказана у специфікаціях, визначена на дату укладання договору.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем: за кількістю (одиниць виміру) - відповідно до кількості (одиниць виміру), вказаної у видатковій накладній; за якістю - відповідно до якості, вказаної у документі про якість; датою поставки (передачі) товару є дата, вказана у видатковій накладній; право власності на товар переходить до покупця в момент передачі йому товару.

В 5.1 договору встановлено, що покупець зобов'язується оплатити продавцю товар у строки та в розмірах, що вказані у специфікаціях.

Відповідно п. 5.7. договору, підставою для оплати за товар є рахунок-фактура продавця; без рахунку-фактури, виписаної продавцем, передплата (оплата) не проводиться; рахунок-фактура є дійсний для оплати тільки протягом 3 (трьох) робочих днів з дати виписки продавцем; постачальник може застосовувати вексельну форму розрахунку за поставлений товар, що має зазначатися в специфікаціях.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що закінчення строку дії договору не звільняє покупця від виконання тих грошових зобов'язань, які залишилися невиконаними ним.

Специфікацією №1 від 31.03.2012р. до договору поставки №19КНСЮ від 31.03.2012р. сторони обумовили поставку насіння соняшнику вартістю 397 500, 00 грн. та строки оплати товару:

- авансовий платіж 50% у сумі 198 750, 00 грн. перераховується покупцем постачальнику у строк не пізніше 04.04.2012р. (поставка товару здійснюється тільки після перерахування постачальнику авансового платежу);

- другий платіж 50% у сумі 198 750, 00 грн. перераховується покупцем постачальнику у строк не пізніше 19.10.2012р.

Позивач виставив відповідачу рахунок по замовленню №246 від 02.04.2012р. на суму 397 500, 00 грн.

За видатковою накладною №176 від 20.04.2012р. позивач поставив, а відповідач прийняв по довіреності №20/04 від 20.04.2012р. насіння соняшнику загальною вартістю 397 500, 00 грн.

Відповідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За поставлений товар відповідач здійснив авансовий платіж 50% у сумі 198 750, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №51 від 03.04.2012р.

Докази здійснення відповідачем другого платежу в сумі 198 750, 00 грн. не надано, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В розділі 7 договору "Відповідальність сторін" зазначено, що:

за прострочення (порушення) строків виконання грошових зобов'язань покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0, 05%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми грошового зобов'язання за кожен день прострочення, а у разі, якщо прострочення складає понад 30 календарних днів покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 30% від вартості договору за кожен факт порушення терміну платежу (п. 7.1.5. договору);

у разі прострочення сплати будь-якого платежу покупець сплачує постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами від простроченої суми за весь час прострочення, сума яких розраховується таким чином: СП = (СПП х 0,5 х Д) : 100, де СП - сума процентів, що підлягає сплаті покупцем постачальнику, СПП - сума простроченого платежу; Д - кількість календарних днів прострочення платежу (п. 7.1.7 договору).

Позивачем на підставі п. 7.1.5 та п. 7.1.7 договору нараховано відповідачу за період з 20.10.2012р. по 01.04.2013р. пеню в сумі 13 313, 50 грн., штраф в розмірі 119 250, 00 грн. та проценти в розмірі 161 981, 25 грн.

В ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Отже, підставою для звільнення від господарсько-правової відповідальності, на відміну від цивільно-правової, є обставина, яка характеризується одночасно як ознакою надзвичайності, так і ознакою невідворотності.

Чинним законодавством України значно обмежено перелік органів, уповноважених засвідчувати обставини непереборної сили.

Згідно ст. 1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997р. №671/97-ВР, торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об'єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об'єднання.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Торгово-промислова палата України засвідчує обставини форс-мажору відповідно до умов зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України, а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні.

Відповідачем надано висновок про форс-мажорні обставини Торгово-промислової палати України №52/05-4 від 14.01.2013р., в якому, з посиланням на довідку Дніпропетровського обласного центру з гідрометеорології від 19.12.2012р. №05-30/2274, зазначено, що на 28 червня 2012р. під соняшником та кукурудзою вологозапаси метрового шару були недостатні; такі погодні умови були несприятливі для цвітіння та запліднення пізніх сільськогосподарських культур, спричинили неповноцінне формування урожаю; у соняшника спостерігався малий приріст кошиків, щуплість насіння; у рослин кукурудзи та соняшника від засушливих умов відмічалось в'янення рослин, втрата тургору, слабке формування репродуктивних органів, передчасне пожовтіння листків нижнього ярусу; на ряді площ спостерігалось засихання рослин повністю та погіршення стану посівів до незадовільного; агрометеорологічні умови для вегетації пізніх теплолюбивих культур, в тому числі кукурудзи та сої внаслідок сухої, спекотної погоди та суховійних явищ у літній період 2012р. були вкрай несприятливі.

За висновком Торгово-промислової палати України №52/05-4 від 14.01.2013р., внаслідок несприятливих умов перезимівлі 2011-2012рр. на площах ТОВ "Украгрохім" загинули посіви озимої пшениці на площі 274 га, озимого ячменю на площі 275 га, що підтверджується актами від 09.04.2012р., затвердженими управлінням агропромислового розвитку Дніпропетровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області; внаслідок посухи весняно-літнього періоду 2012р. на площах ТОВ "Украгрохім" загинули посіви кукурудзи на зерно на площі 200 га, що підтверджується актом від 19.11.2012р., затвердженим управлінням агропромислового розвитку Дніпропетровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області.

Торгово-промислова палата України в висновку №52/05-4 від 14.01.2013р. на підставі наданих документів підтверджує, що несприятливі погодні умови, що спричинили загибель посіві сільськогосподарських культур на площах ТОВ "Украгрохім" станом на 09.04.2012р. та 19.11.2012р. є форс-мажорними обставинами.

Непереборною силою за п. 1 ч. 1 ст. 263 Цивільного кодексу України визнається надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

Як підстава звільнення особи, що порушила зобов'язання, від відповідальності непереборна сила характеризується двома ознаками: по-перше, це зовнішня до діяльності сторін обставина, яку сторони, хоча б навіть і передбачили, але не могли попередити; по-друге, ознакою непереборної сили є її надзвичайність, що означає, що це не рядова, звичайна обставина, яка хоча і може спричинити певні труднощі для сторін, але не виходить за рамки буденності, а екстраординарна подія, яка не є звичайною.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з ТОВ "Украгрохім" на користь позивача 198 750, 00 грн. основного боргу та, враховуючи висновок Торгово-промислової палати України №52/05-4 від 14.01.2013р. щодо форс-мажорних обставин (непереборної сили), відмовив в позові в частині стягнення з ТОВ "Украгрохім" 13 313, 50 грн. пені, 119 250, 00 грн. штрафу, 161 981, 25 грн. процентів.

Стосовно доводів скаржника слід зазначити, що відповідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, проте існують обставини, що становлять виключення з цього правила, які відповідно до закону звільняють суб'єкта господарювання від відповідальності за вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, а саме, дія непереборної сили, тобто надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності (форс-мажорні обставини), наявність яких по даній справі підтверджено висновком Торгово-промислової палати України №52/05-4 від 14.01.2013р. Зобов'язання не було належним чином виконано відповідачем через дію непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин, якими для вирощування сільськогосподарської продукції у 2012р. були: взимку - сильний вітер, відсутність снігового покриву, низька температура повітря (наслідок - вимерзання озимих культур), а влітку - засуха (наслідок - не сформовано урожай зерна кукурудзи й соняшника). Порушення строків виконання зобов'язання сталося через форс-мажорні обставини, які підтверджені висновком Торгово-промислової палати, що звільняє боржника від відповідальності. Отже, відповідача правомірно звільнено господарським судом від відповідальності, встановленої сторонами в розділі 7 договору, оскільки положеннями п. 7.1.5 та п. 7.1.7 договору встановлена відповідальність покупця у разі прострочення оплати.

Відповідно до п. 2.4 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 50% ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50% ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Враховуючи, що ТОВ "Украгросервіс Т.О.В." оскаржує рішення господарського суду в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення 13 313, 50 грн. пені, 119 250, 00 грн. штрафу, 161 981, 25 грн. процентів, позивачу слід було сплатити судовий збір в сумі 2 945, 45 грн. (294 544, 75 х 2% = 5 890, 89 х 50% = 2 945, 45 грн.), тоді як скаржником згідно платіжного доручення №1791 від 20.06.2013р. сплачено судовий збір в розмірі 4 932, 95 грн. Надмірно сплачений судовий збір в розмірі 1 987, 50 грн. (4 932, 95 грн. - 2 945, 45 грн.) підлягає поверненню ТОВ "Украгросервіс Т.О.В." з Державного бюджету України.

Керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Украгросервіс Т.О.В.", м. Сквира, Сквирський район, Київська область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2013р. по справі №904/3070/13 залишити без змін.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Украгросервіс Т.О.В.", м. Сквира, Сквирський район, Київська область з Державного бюджету України 1 987, 50 грн. надмірного сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги, перерахованого платіжним дорученням №1791 від 20.06.2013р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №904/3070/13.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя І.А. Сизько

Суддя І.М. Герасименко

Суддя І.Л. Кузнецова

(Повний текст постанови складено 12.08.2013р.)