Постанова № 32960928, 12.08.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2013 р. Справа № 5023/10324/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Пуль О.А.

при секретарі Фільшіній Н.І.

за участю представників сторін:

позивача - Овчарук О.О. (дов. № 11/10 від 10.06.2013 р.)

відповідача - Закаблуков А.С. ( дов. № 218 від 08.01.2013 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України (вх. № 2261 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 09.07.13 р. у справі № 5023/10324/11,

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ

до Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території", м.Харків

про стягнення 18 927 308,58 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області (суддя Ковальчук Л.В.) від 09.07.2013р. по справі №5023/10324/11 заяву Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" про відстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 01.02.2013р. задоволено частково. Відстрочено виконання рішення господарського суду Харківської області від 01.02.2013р. у справі №5023/10324/11 - до 01 лютого 2014 року.

ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" з зазначеною ухвалою місцевого господарського суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу господарського суду Харківської області від 09.07.2013р. у справі № 5023/10324/11 скасувати, та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви відповідача про надання відстрочки виконання рішення посилаючись на те, що оскаржувана ухвала винесена судом першої інстанції з порушенням норм чинного законодавства та при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що на його думку, суд першої інстанції неправомірно застосував ст.121 Господарського процесуального кодексу України та неповно з'ясував обставини, що мають значення. Апелянт вказує, що боржник є підприємством , яке здійснює підприємницьку діяльність та володіє обіговими коштами та активами, на які може бути накладене стягнення.Тому, на думку апелянта,обставини, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, відсутні. Посилання боржника на важкий фінансовий стан не є винятковою обставиною в розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, за наявності якої можливе надання відстрочки виконання рішення. На думку стягувача складне фінансове становище підприємства утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних обставин, що унеможливливило виконання договірних зобов'язань та рішення суду. Також, позивач зазначає, що рішенням господарського суду Харківської області від 01.02.2013 р. у справі № 5023/10324/11 відповідачу вже надавалась відстрочка на шість місяців.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 25.07.2013р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 08.08.2013р.

06.08.2013 р. через канцелярію суду (вх. № 6612) надійшов відзив на апеляційну скаргу від відповідача, в якому він вказує, що оскаржувану ухвалу вважає законною та обґрунтованою.В обґрунтування своєї позиції посилається на те, що з моменту прийняття рішення про надання відстрочки до теперішнього часу фінансовий стан підприємства не змінився, оскільки підприємство з державного бюджету ще не отримало коштів в погашення витрат з різниці в тарифах. Крім того відповідач зазначає, що заборгованість держави перед підприємством ще значно збільшилась з урахуванням різниці в тарифах, по яким постачалась продукція підприємства у 2013 році.

У судовому засіданні 08.08.2013р. представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав, зазначених у відзиві на апеляційну скаргу, просив ухвалу господарського суду Харківської області від 09.07.2013 року по справі № 5023/10324/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права та доводи апеляційної скарги, колегією суддів встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.02.13 року позов ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" м. Київ задоволено частково, стягнуто з Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" заборгованість в сумі 16 683 598,73 грн., пеню - 129 750,65 грн., інфляційні витрати - 379 595,69 грн., 3% річних - 315 064,10 грн., а також судовий збір 50 376,21 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.04.2013 року рішення господарського суду Харківської області залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 12.06.2013 року рішення господарського суду Харківської області та постанову Харківського апеляційного господарського суду також залишено без змін.

У липні 2013 року відповідач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив відстрочити виконання рішення суду по справі № 5023/10324/11 до 01.04.2014р.

09.07.2013 р. приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідач є комунальним підприємством. Підприємство не уповноважене самостійно встановлювати тарифи на теплопостачання. На підприємстві склалась складна фінансова ситуація, яка виникла у зв'язку із збитковістю послуг теплопостачання. Однією із причин тяжкого економічного стану відповідача є дефіцит коштів, пов'язаний з хронічними неплатежами населення та бюджетних установ. Субвенції, які надаються державою, не мають постійного правового механізму з компенсації витрат з різниці в тарифах на теплову енергію.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 121 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п.п.7.1, 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України"господарський суд на підставі ст. 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідач звертаючись з заявою про відстрочку виконання рішення суду посилається на те, що знаходиться у такому становищі, коли відсутня можливість виконання в повному обсязі усіх зобов'язань перед кредиторами. Зазначена ситуація виникла не з вини підприємства, а у зв'язку з певними об'єктивними обставинами. Однією з них є визнаний на державному рівні факт невідповідності тарифів, діючих в минулі роки, встановлених для підприємств теплопостачання, водопостачання та водовідведення, їх фактичній вартості. Діючі тарифи для населення на послуги з теплопостачання, які надає Харківське обласне комунальне підприємство "Дирекція розвитку інфраструктури території", відшкодовують лише на 47% витрат на їх виробництво. Крім того заборгованість держави перед відповідачем збільшилась, сума заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію надану населенню за період з 2009-2013 рік склала понад 42 млн.грн.

Згідно із ст.14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» установлено, що у 2013 році кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України, спрямовуються відповідно на субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.

Постановою Кабінета Міністрів України № 167 від 20.03.13 р. «Про затвердження Порядку та умов надання у 2013 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування», якою передбачено погашення існуючої заборгованості підприємства теплової енергії, водопостачання та водовідведення перед енергопостачальником, яка виникла внаслідок невідповідності діючих тарифів на послуги теплопостачання їх собівартості, шляхом проведення розрахунків за рахунок коштів Держбюджету.

Згідно п.3п.4 зазначеної постанови перерахування субвенції здійснюється на суму заборгованості, яка утворилася на початок місяця, в якому проводяться розрахунки, і не погашена на дату складення довідки про суму заборгованості. Підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію населенню або надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - надавачі послуг), та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості (далі - учасники розрахунків), у тому числі у разі заміни сторони у зобов'язанні під час здійснення розрахунків за придбану/реалізовану на оптовому ринку електричну енергію, згідно з довідкою, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату підписання такого договору.

Як вбачається з довідки Департаменту житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської Облдержадміністрації № 05-201/1892, наданої відповідачем, як розпорядник державних коштів, відповідач у 2013 році по цей час субвенції з Державного бюджету України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року № 167 на погашення збитків, які виникли у Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" через невідповідність тарифів на послуги з теплопостачання населенню не надходило. Згідно наданої довідки орієнтовані строки надходження субвенцій з Державного бюджету України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року № 167 на погашення збитків,які виникли у Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" через невідповідність тарифів на послуги з теплопостачання населенню - жовтень-грудень 2013 року.

Таким чином, оскільки на державному рівні прийнято рішення про те, що існуюча заборгованість підприємств теплопостачання перед енергопостачальниками має бути погашеною шляхом проведення заліків за рахунок коштів Державного бюджету через виділення субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, є всі підстави для надання відстрочки виконання рішення суду.

Крім того, на підтвердження складного фінансового стану відповідачем надані, зокрема, копії розрахунків обсягу заборгованості за 2009-2012 роки з різниці в тарифах на теплову енергію, копії розрахунків обсягу заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію станом на 01.06.2013р., копії декларацій з податку на прибуток починаючи з 1кварталу 2012 року по 4 квартал 2012 року, копії звітів про фінансовий стан за 9 місяців 2012 року, за 1 квартал 2013 року.

За таких обставин, враховуючи приписи процесуального закону, встановивши фактичні обставини справи, а також те, що при наданні відстрочки суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк та врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення суду та не допустити їх настання, враховуючи положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" та відповідну постанову Кабінету Міністрів України, якими передбачено погашення існуючої заборгованості підприємства теплопостачання, водопостачання та водовідведення перед енергопостачальником, яка виникла внаслідок невідповідності діючих тарифів на послуги водопостачання та водовідведення їх собівартості, шляхом проведення розрахунків за рахунок коштів держбюджету, колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду строком до 01.02.2014 р.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою, а її обставини не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали у даній справі, тому ухвалу господарського суду Харківської області від 09 липня 2013 року по справі №5023/10324/11 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга - без задоволення.

У відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, керуючись ч.2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на те, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати позивача зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 44, 49, 83, 99, 101, 102, п.1 статті 103, ст. 105, ст.106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 09 липня 2013р. по справі №5023/10324/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 12.08.2013 р.

Головуючий суддя Лакіза В.В.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Пуль О.А.