Рішення № 32959164, 12.08.2013, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/6912/13-ц

Провадження №2/751/1370/2013

Рішення

Іменем України

12 серпня 2013 року м. Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Мороз К. В.

при секретарі Шестак К. В.

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засіданні в м. Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів,

Встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів і просить стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 36000 грн.; стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 10000 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати. Мотивуючи вимоги тим, що у 2009 році познайомилась з ОСОБА_4, з яким була обвінчана та проживала без реєстрації шлюбу з лютого 2009 року по 20 вересня 2012 року. Не працює, бо має на утриманні дочку-інваліда, утримує сім'ю за рахунок соціальної допомоги, аліментів та грошових коштів, які регулярно дарує її мати - ОСОБА_5, яка на даний час працює за межами України та добре заробляє. Частину грошових коштів, що дарувала мати позивач відкладала. 28.02.2012 року з відповідачем вирішили придбати автомобіль. У позивача було на той час 36000 грн., які вона назбирала з материних подарунків. У відповідача було 12000 грн. власних коштів. За ці кошти купили автомобіль FORD TRANSIT, 1998 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований Чернігівським МРЕВ 29.03.2006 року. Процесом купівлі опікувався відповідач, купівля відбулась шляхом передоручення від імені власника автомобіля ОСОБА_6 на право керування автомобілем на відповідача та позивача. 05.09.2012 року ОСОБА_4 продав даний автомобіль ОСОБА_7 шляхом видачі доручення та отримав кошти, які залишив собі. На вимогу позивача повернути кошти, ОСОБА_4 сказав, що залишить їх у себе як позику та віддасть при першій нагоді, пояснивши, що потрібні йому для організації прибуткового бізнесу. 20.09.2012 року ОСОБА_4 пішов з дому та більше не повертався. До 20.10.2012 року відповідач повинен був повернути кошти, але так і не повернув і не збирається повертати. Тому позивач змушена звернутися до суду. Крім того, позивач зазнала моральної шкоди, яку оцінює в 10000 грн.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити. Пояснила, що мати купила їй будинок і вона збирала кошти для його перепланування. В 2006 році в неї народилася хвора дитина, в зв'язку з чим вирішила почекати з ремонтом. Гроші, які позивач назбирала позичила ОСОБА_4 в лютому 2012 року в сумі 36000 грн. за договором позики, але письмово не уклали, бо позивач кохала відповідача і довіряла йому. За кошти вони купили автомобіль для господарства, відповідач казав, що поїздимо, а потім купимо кращий. Пізніше він продав машину, але гроші не повернув. У вересні 2012 року позивач вимагала щоб відповідач повернув гроші, він сказав, що згодом поверне, але потім взагалі зник. Позичала гроші ОСОБА_4 15 лютого 2012 року приблизно 140000 - 150000 рублів РФ, домовилися, що поверне або в рублях, або в гривнях.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити. Пояснила, що в 2009 році позивач познайомилась з відповідачем, стали разом жити. Мати позивача давала їй кошти, які вона збирала. Для купівлі авто позивач позичила 36000 грн. ОСОБА_4, він обіцяв повернути, але так і не повернув. Письмового договору позивач з відповідачем не укладала, так як кохала і довіряла йому. Моральна шкода позивача полягає у стресі, який вона пережила, бо відповідач її кинув, авто продав, а кошти не повернув. У зв'язку з відсутністю коштів позивач не змогла провести ремонт, тяжко переживала, почала погано себе почувати, лікувалася тривалий час і навіть стаціонарно.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову повністю. Пояснила, що позивач добровільно передала кошти відповідачу для придбання авто, договір позики не оформлювався. Керував автомобілем ОСОБА_4 до вересня 2012 року, потім повернув авто ОСОБА_8 і отримав 8000 грн., ці кошти ОСОБА_1 забрала собі і нічого відповідачу не позичала. В лютому 2012 року позивач гроші в позику не надавала

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що в лютому 2012 року ОСОБА_1 в її присутності передала ОСОБА_4 кошти на купівлю автомобіля, обіцяв, що заробить і поверне. Грошей було 36000 грн., були в рублях і гривнях. Розписки не було, свідок попереджала позивача, але вона сказала, що то не її справи, домовленість мабуть була раніше, оскільки в присутності свідка позивач лише винесла кошти і передала відповідачу. Суму свідок знає зі слів позивача.

Вислухавши позивача, представника позивача, представника відповідача, свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його

сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України позивачем не надано доказів визначених ст. 64 ЦПК України, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 був укладений договір позики із визначенням передачі грошових коштів в сумі 36000 грн. і зобов'язанням повернення позикодавцеві такої ж суми грошових коштів, тому суд приходить до висновку, що вимоги в частині стягнення грошових коштів в сумі 36000 грн., як позики, задоволенню не підлягають.

Позивачем не обґрунтовані підстави спричинення моральної шкоди визначені ч. 2 ст. 23 ЦК України і не надані належні та допустимі докази підстав відповідальності відповідача за завдану моральну шкоду згідно ст. 1167 ЦК України, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

В зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 судові витрати згідно ст. 88 ЦПК України не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 23, 509, 1046, 1047, 1167 ЦК України, ст. ст. 3,10,11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,

Вирішив:

В задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста Чернігова.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя К. В. Мороз