Постанова № 32955265, 13.08.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 серпня 2013 року Справа № 812/6498/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Борзаниці С.В.,

при секретарі: Величко Л.М.,

за участю сторін:

представник позивача - не з'явився,

представник відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Молодогвардійського комунального виробничого підприємства водопроводно-каналізаційного господарства про стягнення податкового боргу в розмірі 16637,00 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Молодогвардійського комунального виробничого підприємства водопроводно-каналізаційного господарства про стягнення податкового боргу в розмірі 16637,00 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що відповідач перебуває на обліку в Краснодонській ОДПІ.

Відповідач має заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 16637,00 грн., що складається з податкового зобов'язання, нарахованого платником податків самостійно у податковій декларації з податку на додану вартість.

Відповідачу було вручено першу податкову вимогу №1/45 від 12.10.2001 та другу податкову вимогу №2/173 від 21.11.2001. Проте, податковий борг відповідача залишається несплаченим.

Тому позивач просив стягнути кошти за податковим боргом з податку на додану вартість в розмірі 16637,00 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про час, дату та місце розгляду справи, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю, в якому повністю підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про час, дату та місце розгляду справи, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю, в якому визнав позовні вимоги.

Дослідивши надані докази, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що Молодогвардійське комунальне виробниче підприємство водопроводно-каналізаційного господарства зареєстроване виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської області 27.03.2001 та є платником податку на додану вартість (а.с. 5-6, 11).

Статтею 14 Податкового кодексу України наведено перелік основних понять, які використовуються у Податковому кодексі України, зокрема:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом по податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Податкова декларація з податку на додану вартість згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку у відповідності із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

У судовому засіданні судом встановлено, що Молодогвардійське комунальне виробниче підприємство водопроводно-каналізаційного господарства має податковий борг з податку на додану вартість на суму 16637,00,88 грн., який складається з грошового зобов'язання, визначеного платником самостійно в податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2013 року від 19.06.2013.

Сума податкового боргу відповідача підтверджується також обліковою карткою платника податків та розрахунком суми боргу (а.с.10, 16).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Так, через несплату відповідачем грошового зобов'язання з податку на додану вартість, Краснодонською ОДПІ відповідачу було вручено першу податкову вимогу від 12.10.2001 № 1/45 (а.с.13).

Також відповідачу було вручено другу податкову вимогу від 21.11.2001 № 2/173 (а.с.12). Однак, ужиті заходи не призвели до добровільного погашення податкового боргу відповідачем.

Заявлена до стягнення сума податкового боргу згідно наданих документів виникла за травень 2013 року. З цього вбачається, що ні перша, ні друга податкові вимоги не могли включати в собі суму податкового боргу, заявленого до стягнення у позові.

В судовому засіданні встановлено, що податковим органом не надсилалася податкова вимога щодо податкового боргу на суму, яка заявляється до стягнення, внаслідок чого відповідно до положень п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України відсутні підстави для задоволення позову Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Молодогвардійського комунального виробничого підприємства водопроводно-каналізаційного господарства про стягнення податкового боргу в розмірі 16637,00 грн. з рахунків платника податків у банках. Внаслідок чого визначена сума заборгованості відповідно до положень ст. 87 Податкового кодексу України підлягає стягненню за рахунок майна.

Дії відповідача при визнанні адміністративного позову не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, тому визнання позову приймається судом.

Оскільки сума податкового боргу до цього часу відповідачем не сплачена позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 14, 20, 54, 57, 87, 95, 202, 203 Податкового кодексу України, статтями 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Молодогвардійського комунального виробничого підприємства водопроводно-каналізаційного господарства про стягнення податкового боргу в розмірі 16637,00 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків задовольнити повністю.

Стягнути з Молодогвардійського комунального виробничого підприємства водопроводно-каналізаційного господарства (код ЄДРПОУ 31379783) на користь Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області кошти за податковим боргом з податку на додану вартість в сумі 16637,00 грн. (шістнадцять тисяч шістсот тридцять сім гривень) за рахунок майна.

Постанова суду може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 13 серпня 2013 року.

Суддя С.В. Борзаниця