Постанова № 32955257, 26.07.2013, Луганський окружний адміністративний суд

12.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 липня 2013 року Справа № 812/5338/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Борзаниці С.В.,

при секретарі: Величко Л.М.,

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Ковальової К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

Позивач з лютого 1997 року проходив службу в органах Кримінально-виконавчої системи України, з грудня 2002 року на посаді начальника терапевтичного відділення міжобласної багатопрофільної лікарні при Луганському слідчому ізоляторі Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань (далі -ДДУПВП) у Луганській області. Наказом начальника Управління ДДУПВП у Луганській області 11 вересня 2009 року був звільнений з кримінально-виконавчої системи України за ст. 64. п. „ж" (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, яке затверджене постановою Кабінетом Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. N 114.

У період проходження служби в 2008 році йому відповідно до пункту 10.1 Інструкції «Про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи», затвердженої наказом ДДУПВП № 203 від 18 жовтня 2004 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 листопада 2004 р. за N 1411/10010 (далі - Інструкції), виплачувалась матеріальна допомога.

31.01.2013 позивач отримав інформацію про те, що матеріальна допомога, яка йому була виплачена в період проходження служби, має включатися до довідки про розмір грошового забезпечення за 20 місяців, із якого потім розраховується його пенсія.

Враховуючи те, що позивачу матеріальна допомога не була включена до довідки про розмір грошового забезпечення за 20 місяців, із якого потім розраховується пенсія, він 17.05.2013 звернувся із заявою до Відповідача про включення матеріальної допомоги до вищевказаної довідки.

31.05.2013 Відповідач надав письмову відповідь про відмову щодо включення матеріальної допомоги до довідки про розмір грошового забезпечення, з якого потім розраховується пенсія. Такі дії відповідача позивач вважає неправомірними.

Відповідно до судової практики Вищого адміністративного суду України від 21.06.2012 (справа № К-47009/09, доповідач Мойсюк М. І.) матеріальна допомога входить до системи оплати праці. Суд вищої ланки зазначив, що відповідно до ст. 66 Закону України від 05.11.1991 р. № 1788-ХП «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу) ( частина перша статті 66 в редакції Закону N 854-ІУ ( 854-15 ) від 22.05.2003).

Окрім цього цим судом зроблено посилання і на ст. 41 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії.

За змістом наведених норм, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Таким чином, за висновком суду вищої ланки матеріальна допомога, на яку нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, включається до складу заробітної плати і враховується при обчисленні розміру пенсії.

Враховуючи, що на отриману позивачем в період проходження служби матеріальну допомогу нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, то Відповідач неправомірно не включив матеріальну допомогу до довідки про розмір грошового забезпечення, з якого потім розраховується пенсія. Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України в постанові від 20.02.2012 (справа №21-430а11). Просив визнати неправомірними дії Управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області щодо зменшення розміру заробітної плати ОСОБА_1, тобто не включення йому до довідки про розмір грошового забезпечення, з якого потім розраховується пенсія, матеріальної допомоги; зобов'язати управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області включити з 17.05.2013 ОСОБА_1 до довідки про розмір грошового забезпечення, з якого потім розраховується пенсія, матеріальну допомогу в розмірі місячного грошового забезпечення на рік за 2008 рік.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на наступне. На момент призначення та звільнення з посади позивач мав спеціальне звання капітан внутрішньої служби, звільнявся позивач в званні майора внутрішньої служби, які відповідно до п. 2 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР №114 від 29.07.1991, відноситься до середнього та старшого начальницького складу.

Для призначення пенсій за вислугу років особам начальницького та рядового вкладу органів внутрішніх справ використовуються спеціальні норми законодавства - норми Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ», а не норми Закону України «Про пенсійне забезпечення». Крім того, постанова Вищого адміністративного суду України від 21.06.2012 по праві № К-47009/09, на яку посилається позивач у своїй позовній заяві, не є мотивованим доказом по даному спору, оскільки предметом спору є інші правовідносини, а саме: призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу».

Також зазначає, що трудові відносини працівників кримінально-виконавчої служби України регулюються Законом України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114. Пунктом 12 Положення встановлено, що особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ одержують грошове і речове забезпечення за нормами, встановленими законодавством.

Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплата пенсій і грошової допомоги особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 зі змінами.

Виплата матеріальної допомоги особам рядового і начальницького складу здійснюється одноразово, як правило, при наданні чергової відпустки. Тобто, твердження позивача, що матеріальна допомога носить систематичний характер, не є вірним.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_1, виданий 10.05.1997 року Ленінським РВ УМВС України в Луганській області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно витягу з наказу управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області № 60о/с від 11.09.2009 у відповідності до положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України звільнений зі служби в кримінально-виконавчій системі у запас Збройних сил за ст. 64 «ж» (за власним бажанням) майор внутрішньої служби ОСОБА_1, начальник терапевтичного відділення - лікар-терапевт міжобласної багатопрофільної лікарні при Луганському слідчому ізоляторі. Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становить 13 років 07 місяців 25 днів, у пільговому обчисленні - 20 років 04 місяця 02 дня (а.с.89).

Згідно виписки з відомості на виплату грошового утримання атестованому складу за квітень 2008 року відносно ОСОБА_1 вбачається, що йому серед інших виплат нараховувалася матеріальна допомога в розмірі 1393,75 грн., яка увійшла до загальної суми 3635,54 грн., після чого з вказаної загальної суми був розрахований та утриманий розмір страхового внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с.19).

Згідно відповідей відповідача на інформаційні запити позивача останньому повідомлялося, що протягом 2005-22009 років співробітникам Луганського слідчого ізолятора з числа рядового та начальницького складу, в тому числі і йому особисто, надавалась матеріальна допомога (а.с.38-42).

Згідно довідки про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2008-2009 роки, яка направлялася Управлінням державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області за №221 від 14.09.2009 для розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1, начальнику терапевтичного відділення багатопрофільної лікарні при Луганському СІЗО Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області, в зазначеній довідці не міститься відомостей щодо нарахованої в квітні 2008 року матеріальної допомоги в розмірі 1393,75 грн.(а.с.59).

Згідно грошового атестату № 16 ОСОБА_1 в зазначеному документі не міститься відомостей щодо нарахованої в квітні 2008 року матеріальної допомоги в розмірі 1393,75 грн.(а.с.60).

Згідно заяви позивача від 17.05.2013 на адресу відповідача ОСОБА_1, враховуючи не включення розміру матеріальної допомоги в довідку про розмір його грошового забезпечення за 20 місяців, з якого потім розраховується пенсія, просив включити до цієї довідки складову грошового забезпечення - матеріальну допомогу за 2008 рік в сумі 1393,75 грн., про що надати письмову відповідь (а.с.5).

Згідно відповіді відповідача на звернення позивача від 17.05.2013 останньому відмовлено в задоволенні звернення з наступних підстав. Згідно постанови КМУ від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членів їх сімей» при обчисленні пенсії до складу грошового забезпечення включаються: посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії, крім одноразових виплат. Матеріальна допомога, яку отримував позивач, має одноразовий характер виплат, тому до складу грошового забезпечення, з якого йому розраховувалась пенсія, не була включена (а.с.6).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» правовою основою діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України є Конституція України, цей та інші закони України, акти Президента України і Кабінету Міністрів України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти Міністерства юстиції України.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби здійснюється відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"

Статтею 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" встановлений порядок визначення заробітку (грошового забезпечення) для обчислення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, зокрема, для осіб, які перебували на службі в Державній кримінально-виконавчій службі України.

Відповідно до пункту 29 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" внесені зміни у статті 43 в частині третій слова "за останньою штатною посадою перед звільненням" виключені та доповнені словами "та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України".

Згідно рішенню Конституційного Суду України по справі N 1-28/2008 від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пунктів 24-34 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Згідно статті 152 Конституції України закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно статті 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» (обов'язковість рішень і висновків Конституційного Суду України) рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

З урахуванням положень ст. 152 Конституції України, ст. 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» та рішення Конституційного Суду України по справі N 1-28/2008 від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 станом на момент звільнення позивача зі служби 11 вересня 2009 року частина третя статті 43 Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" діяла в наступній редакції:

«Пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством.»

Згідно статті 1-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (доповненою згідно із Законом N 3591-IV від 04.04.2006) законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначала виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховувалися: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм матеріальна допомога за 2008 рік в сумі 1393,75 грн., яку отримав позивач та з розміру якої був розрахований та утриманий страховий внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відповідно до положень ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відноситься до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії.

Системний аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога за рік, з розміру якої був розрахований та утриманий страховий внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, входить до складу грошового забезпечення особи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, якому належить право на пенсійне забезпечення на умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Крім того, частиною 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не встановлено, що відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентна надбавка за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством, є вичерпним переліком виплат, які враховуються при обчисленні пенсії. Зазначеною нормою встановлено їх обов'язкове врахування, а не визначення переліку, який не може бути розширеним. Саме положення ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюють критерії визначення виплат (доходів), які повинні складати розмір грошового забезпечення.

Посилання позивача та його представника на положення ст. 244-2 КАС України при даних спірних правовідносинах є незмістовними, оскільки постанова Вищого адміністративного суду України від 21.06.2012 по праві № К-47009/09 регулює правовідносини з призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», який відповідно до приписів статті 1-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не може бути застосований відносно позивача.

Посилання представника відповідача на те, що трудові відносини працівників кримінально-виконавчої служби України регулюються Законом України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114, є незмістовним з наступних підстав. В даному випадку вирішувався спір щодо пенсійного забезпечення ОСОБА_1, який відповідно до приписів ч. 3 ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» регулюється Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Посилання на документи відносно порядку обчислення та призначення пенсії позивачу, встановленому Кабінетом Міністрів України, є незмістовним, оскільки на момент спірних правовідносин (вересень 2009 року) застосування такого порядку було визнано неконституційним.

Враховуючи вище викладене, відповідач у відповіді на звернення позивача від 17.05.2013 незаконно відмовив в задоволенні звернення, оскільки як на підставу відмови посилався на постанову КМУ від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членів їх сімей», на яку не мав права посилатися з урахуванням рішення Конституційного Суду України по справі N 1-28/2008 від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 та положень частини третьої статті 43 Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які були чинні станом на 11 вересня 2009 року.

При цьому в судовому засіданні достовірно встановлено, що Законами України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» чітко врегульоване спірне питання, за вирішенням якого позивач звернувся до відповідача. Внаслідок чого суд, враховуючи принцип верховенства закону над підзаконними актами, не враховує положення підзаконних нормативних актів, на які посилаються в своїх поясненнях позивач та його представник, представник відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

В позовній заяві ОСОБА_1 просив: 1) визнати неправомірними дії Управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області щодо зменшення розміру заробітної плати ОСОБА_1, тобто не включення йому до довідки про розмір грошового забезпечення, з якого потім розраховується пенсія, матеріальної допомоги; 2) зобов'язати управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області включити з 17.05.2013 ОСОБА_1 до довідки про розмір грошового забезпечення, з якого потім розраховується пенсія, матеріальну допомогу в розмірі місячного грошового забезпечення на рік за 2008 рік.

Суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог для правильного та повного захисту порушеного права позивача та задовольняє вимоги наступним чином.

Щодо вимог про визнання дій відповідача неправомірними суд визнає неправомірними дії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області щодо не включення суми матеріальної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення на рік за 2008 рік до довідки про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2008-2009 роки, яка направлялася Управлінням державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області за №221 від 14.09.2009 для розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1, начальнику терапевтичного відділення багатопрофільної лікарні при Луганському СІЗО Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області. Саме таке формулювання відновлює порушене право позивача, оскільки станом на 11.09.2009 найменування органу, в якому проходив службу позивач, було не Управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області , а саме Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області, про що свідчить печатка на довідці. Також позивачем невірно вказана назва документа, в якому не зазначена сума матеріальної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення на рік за 2008 рік, оскільки в судовому засіданні достовірно встановлено, що це була не довідка про розмір грошового забезпечення, з якого потім розраховується пенсія, а довідка про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2008-2009 роки, яка направлялася Управлінням державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області за №221 від 14.09.2009 для розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1, начальнику терапевтичного відділення багатопрофільної лікарні при Луганському СІЗО Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області, про що свідчить текст самої довідки.

Щодо вимог про зобов'язання управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області включити з 17.05.2013 ОСОБА_1 до довідки про розмір грошового забезпечення, з якого потім розраховується пенсія, матеріальну допомогу в розмірі місячного грошового забезпечення на рік за 2008 рік суд зазначає наступне. Для правильного захисту порушеного права суд зобов'язує Управління державної пенітенціарної служби України в Луганській області видати ОСОБА_1 довідку про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2008-2009 роки з обов'язковим включенням до неї суми матеріальної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення на рік за 2008 рік для перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1, яка йому була призначена з урахуванням довідки про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2008-2009 роки за №221 від 14.09.2009. Такий спосіб захисту порушеного права судом визнається правильним, оскільки стадія призначення пенсії позивачу вже мала місце, що обумовлює наявність лише стадії перерахунку пенсії. При цьому позивач та його представник ніяким чином не обґрунтували включення в довідку змін саме з 17.05.2013, а судом встановлено, що порушення мало місце саме при видачі довідки - 11.09.2009, що обумовлює правильність обраного судом способу захисту порушеного права позивача для ініціювання процедури перерахунку призначеного розміру пенсії.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державної пенітенціарної служби України в Луганській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області щодо не включення суми матеріальної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення на рік за 2008 рік до довідки про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2008-2009 роки, яка направлялася Управлінням державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області за №221 від 14.09.2009 для розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1, начальнику терапевтичного відділення багатопрофільної лікарні при Луганському СІЗО Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області.

Зобов'язати Управління державної пенітенціарної служби України в Луганській області видати ОСОБА_1 довідку про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2008-2009 роки з обов'язковим включенням до неї суми матеріальної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення на рік за 2008 рік для перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1, яка йому була призначена з урахуванням довідки про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2008-2009 роки за №221 від 14.09.2009.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано у повному обсязі 31 липня 2013 року.

Суддя С.В. Борзаниця