Постанова № 32955085, 13.08.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2013 р.Справа № 916/1104/13Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді Головея В.М.,

Суддів: Мирошниченко М.А., Шевченко В.В.,

при секретарі судового засідання: Шкрабак О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Швидкий О.О. (за довіреністю),

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго"

на рішення господарського суду Одеської області від 01.07.2013р.

у справі №916/1104/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго"

до Дністровського міжрайонного управління водного господарства

про стягнення 385 012, 58 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

У зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 13.08.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И Л А:

Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (далі - ПАТ „ЕК „Одесаобленерго") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Дністровського міжрайонного управління водного господарства (далі - Дністровське МУВГ, відповідач) про стягнення суми боргу за спожиту активну електричну енергію в сумі 192 386, 86 грн., суми боргу за спожиту реактивну електричну енергію в розмірі 155 136, 55 грн., пені в сумі 30 210,99 грн., 3% річних - 6 347, 08 грн., інфляційних втрат - 931, 10 грн. та судового збору у сумі 7 700, 25 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем неналежним чином виконано умови договору про постачання електричної енергії № Бл-98 від 04.03.2003р. в частині оплати боргу за активну та реактивну електроенергію.

27.05.2013р. відповідач надав до господарського суду відзив на позов, в якому зазначив, що 14.02.2013р. Дністровське МУВГ оплатило основну суму боргу за спожиту електроенергію та посилаючись на те, що Дністровське МУВГ є бюджетною неприбутковою організацією, фінансується з державного бюджету, просив зменшити розмір штрафних санкцій та зменшити розмір судового збору до 750, 00 грн.

03.06.2013р. від позивача до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог, у зв'язку зі сплатою відповідачем основної частини боргу в розмірі - 347 523, 41 грн. (192 386, 86 грн. + 155 137,55 грн.), позивач просив стягнути з відповідача суму пені - 30 210, 99 грн., 3% річних - 6 347, 08 грн., інфляційні втрати - 931, 10 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 01.07.2013р. по справі № 916/1104/13 (суддя Никифорчук М.І.) з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 03.06.2013р. позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача пеню за несвоєчасно сплачену активну електроенергію в сумі 10 484, 05 грн., 3 % річних за несвоєчасно сплачену активну електроенергію в сумі 6 347, 08 грн., індекс інфляції за несвоєчасно сплачену активну електроенергію в сумі 931, 10 грн.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції посилається на те, що вимоги позивача є законними та обґрунтованими, доведеними наявними у справі доказами, але підлягають задоволенню частково з урахуванням строку нарахування пені. Господарський суд зазначив, що оскільки позивачем період нарахування пені складає 12 місяців (з травня 2012 по квітень 2013р.). Таким чином, суд прийняв до уваги розрахунок пені з серпня 2012р. по січень 2012р., тобто за 6 місяців в сумі 1 895,23 грн. - за реактивну електроенергію та 8 588, 82 грн. - за активну електроенергію.

Прохання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, господарський суд залишив без задоволення, посилаючись на ст. 33 та ст. 233 ГПК України.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПАТ „ЕК „Одесаобленерго" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення, стягнути з Дністровського МУВГ пеню у розмірі 30 210, 99 грн., в іншій частині щодо стягнення 3 % річних в сумі 6 347, 08 грн., індексу інфляції в сумі 931,10 грн. та відповідно суми судового збору у розмірі 1 720, 50 грн. - залишити без змін.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач вважає, що висновки зроблені судом у прийнятому рішенні не відповідають обставинам справи у частині розміру стягненої суми пені та періоду її нарахування, також рішення прийнято з неправильним тлумаченням судом строку нарахування пені по заборгованості та з дотриманням помилки при вирішенні питання стосовно термінів нарахування пені.

12.08.2013р. до Одеського апеляційного господарського суду від Дністровського МУВГ надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких відповідач вважає, що сума пені нараховується за період з червня 2012 по листопад 2012р., посилаючись на п.6 ст. 232 ГПК України просив апеляційний суд, зменшити розмір штрафних санкцій щодо пені на суму 22 650, 11 грн.

Дністровське МУВГ належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 22.07.2013р., проте відповідач в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки не повідомив та правами, наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

В судовому засіданні 13.08.2013р. представник ПАТ „ЕК „Одесаобленерго" надав пояснення, повністю підтримує вимоги апеляційної скарги.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та письмові заперечення на неї, що надійшли від відповідача, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (постачальник) та Державним підприємством „Дністровське управління зрошувальним систем" (споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № Бл-98 (далі - Договір) за умовами якого позивач постачає відповідачеві електроенергію, в обсягах визначених додатком №1 до Договору - „Обсяги постачання електричної енергії та потужності", а відповідач, зобов'язаний проводить оплату за спожиту електроенергію та виконувати інші умови Договору (п.п. 2.1, 2.2).

Умовами п. п. 2.2.4-2.2.5 договору встановлено, що споживач зобов'язується оплачувати постачальнику електричної енергії вартість згідно із розділом 7 цього договору та інші платежі, передбачені цим договором; здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника електричної енергії та електроустановками споживача з додатком № 9 (або 9а) „Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії".

Пунктом 4.2.1 договору передбачено, що за невиконання договірних зобов'язань по оплаті платежів відповідно умов 2.2.4-2.2.5 та розділу 7 даного договору споживач зобов'язаний сплачувати постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення платежів враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до п. 7.7 договору остаточний розрахунок за електричну енергію здійснюється споживачем відповідально до показів розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни у терміни, передбачені договором відповідно акту звірки. Тривалість періоду для оплати отриманого рахунку має не перевищувати 10 операційних днів.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2003 р. та вважається щорічно продовженим, якщо з місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не заявить про припинення його дії або перегляд умов (п. 9.7).

При підписанні цього договору споживач ознайомлений з ПКЕЕ.

Додатковими угодами до договору між сторонами крім іншого були визначені розрахункові періоди при розрахунках за фактично спожиту електричну енергію.

В період з травня 2010 р. по січень 2013 р. відповідач спожив активну та реактивну електричну енергію, що підтверджується копіями відомостей показників електролічильника споживача та, згідно виписаних енергопостачальною компанією рахунків зобов'язана була оплатити повну вартість спожитої активно та реактивної електричної у строк, зазначений у рахунках у відповідності до договору, але відповідач оплату здійснював не в повному обсязі. Залишок боргу за активну електричну енергію, спожиту за період з 01.08.2010р. до 31.01.2013р. склав 192 386, 86 грн., за реактивну електроенергію - 155 136, 55 грн.

З матеріалів справи вбачається, що за активну електроенергію оплати проводились несвоєчасно з серпня 2010 р. по січень 2013р. та не в повному обсязі з жовтня 2012р. по січень 2013р.

За реактивну електроенергію оплати провадились несвоєчасно з серпня 2010р. по січень 2013р. та не в повному обсязі з червня2012 р. по січень 2013р.

Рахунки за спожиту активну та реактивну електричну енергію, які сплачувались відповідачеві в період з травня 2010 по січень 2013р., останнім сплачувались несвоєчасно та не в повному обсязі.

У зв'язку з чим, позивач на підставі ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу за період з 13.09.2011р. по 14.02.2013р. 3% річних, збитки від інфляції та відповідно до ст.ст. 220, 230 ГК України, ст. ст. 610, 611 ЦК України, п. 4.2.1 договору суму пені за період з 13.09.2010р. по 14.02.2013р. (пеня за прострочку оплати активної електричної у період з 13.06.2012р. до 14.02.2013р. та за прострочку оплати реактивної електричної у період з 12.06.2013р. до 14.02.2013р.).

Господарським судом вірно встановлено, що платіжними дорученнями № 31 від 13.02.2013р. на суму 155 137,00 грн. та №30 від 13.02.2013р. на суму 192 387,00 грн. відповідач сплатив основну суму боргу, отже станом на дату подачі позову 23.04.2013р. основної суми боргу не існувало. З даним висновком господарського суду, погоджується судова колегія.

Згідно ст.525 ЦК У країни одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи умови договору, а також нездійснення відповідачем своєчасно та в повному обсягу розрахунків з позивачем за поставлену електричну енергію, останній мав правові підстави нарахувати передбачені ст.625 ЦК України 3% річних та інфляційних втрат.

Колегією суддів самостійно, було перевірено розрахунок 3% річних, інфляційних втрат та встановлено, що ці розрахунки зроблені арифметично і методологічно правильно.

З урахуванням вищевикладених встановлених фактичних обставин, умов договору та зазначених норм матеріального права, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача зазначених позивачем сум 3% річних та інфляційних втрат.

Водночас оцінюючі доводи апелянта щодо необґрунтованості стягнення місцевим судом з відповідача на користь позивача пені в меншому розмірі, колегія суддів встановила наступне.

Судова колегія перевірила зроблені відповідні нарахування сум пені позивачем відповідачу за несвоєчасну оплату вартості активної електроенергії за наступні періоди: - червень 2012р., за прострочення оплати суми 540 809, 41 грн. за 13.06.2012р. нарахована сума пені 222, 25 грн.; липень 2012р., за прострочення оплати суми 841 665, 19 грн. з урахуванням поступової її оплати з 13.07.2012р. по 29.07.2012р. нарахована сума пені 2 049,22 грн.; серпень 2012р., за прострочення оплати суми 1 602 802, 58 грн. з урахуванням поступової її оплати з 14.08.2012р. по 22.08.2012р. на рахована сума пені 1 996,92 грн.; вересень 2012р., за прострочення оплати суми 1 189 545, 50 грн. з урахуванням поступової її оплати з 14.09.2012р. по 08.10.2012р. нарахована сума пені 6 977,96 грн.; жовтень 2012р., за прострочення оплати суми 231 729, 56 грн. з урахуванням поступової її оплати з 12.10.2012р. по 12.11.2012р. нарахована сума пені 2 216, 79 грн.; листопад 2012р. за прострочення оплати суми 194 795,20 грн. з урахуванням поступової її оплати з 13.11.2012р. по 12.12.2012р. нарахована сума пені 1 900,02 грн.; грудень 2012р. за прострочення оплати суми 171 802, 16 грн. з урахуванням поступової її оплати з 17.12.2012р. по 14.01.2013р. нарахована сума пені 1 862, 23 грн.; січень 2013р. за прострочення оплати суми 196 737, 39 грн. з урахуванням поступової оплати з 15.01.2013р. по 14.02.2013р. нарахована сума пені 2 250, 26 грн.

Таким чином, загальна сума пені, нарахованої відповідачеві за несвоєчасну оплату спожитої активної енергії становить 19 745,65 грн.

З прострочення оплати спожитої реактивної електроенергії нараховані суми пені за наступні періоди: - червень 2012р., за прострочення оплати суми 40 391,45 грн. з урахуванням поступової її оплати з 12.06.2012р. по 15.06.2012р. нарахована сума пені 62,07 грн.; липень 2012р., за прострочення оплати суми 53 466,47грн. з 13.07.2012р. по 13.08.2012р. нарахована сума пені 718,59 грн.; серпень 2012р., за прострочення оплати суми 112 329,85 грн. з 14.08.2012р. по 13.09.2012р. на рахована сума пені 1 529,66 грн.; вересень 2012р., за прострочення оплати суми 159 827,33 грн. з14.09.2012р. по 08.10.2012р. нарахована сума пені 1 716,27 грн.; жовтень 2012р., за прострочення оплати суми 154 818,00 грн. з урахуванням поступової її оплати з 12.11.2012р. по 12.12.2012р. нарахована сума пені 2 173,39 грн.; листопад 2012р. за прострочення оплати суми 162 095,01 грн. з урахуванням поступової її оплати з 13.12.2012р. по 24.12.2012р. нарахована сума пені 816,96 грн.; грудень 2012р. за прострочення оплати суми 154 818,00 грн. з урахуванням поступової її оплати з 25.12.2012р. по 14.02.2013р. нарахована сума пені 3 383,23 грн.; січень 2013р. за прострочення оплати суми 155 136,55 грн. за 14.02.2013р. нарахована сума пені 65,16 грн.

Таким чином сума пені, нарахованої відповідачеві за несвоєчасну оплату спожитої реактивної енергії становить 10 465,34 грн., а загальна сума пені, нарахована відповідачеві за несвоєчасну оплату спожитої активної та реактивної електроенергії складає 30 210,99 грн.

Отже, рішення місцевого суду підлягає зміні в частині стягнення пені в розмірі 10 484, 05 грн., з постановлянням нового рішення про задоволення стягнення суми пені в розмірі 30 210, 99 грн., тобто задоволення позову у повному обсязі з урахування наданої ПАТ „ЕК „Одесаобленерго" заяви від 03.06.2013р.

Крім цього, колегія суддів, погоджується з висновком місцевого суду щодо відмови відповідачу зменшити розмір штрафних санкцій.

Дійсно чинним законодавством передбачена можливість зменшення судом розміру штрафних санкцій які підлягають стягненню. Однак таке зменшення можливе лише при наявності певних умов.

Так п.3 ч.1 ст.83 ГПК України надає суду право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Частина третя ст.551 ЦК України передбачає, що суд може зменшити розмір неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Частиною першою ст.233 ГК України також встановлено таку можливість, але згідно приписів цієї статті при зменшення розміру неустойки повинно бути взяти до уваги ступень виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні і інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не надано доказів, що вказані позивачем штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора - неотримання своєчасної оплати за спожиту електроенергію відповідачем в порядку ст.33 ГПК України, отже відсутність у відповідача грошових коштів та його тяжкий фінансовий стан, є необґрунтованим і ці обставини не можуть прийматись до уваги та бути підставою для зменшення штрафних санкції.

Отже, суд першої інстанції правомірно відмовив відповідачу у зменшені розміру штрафних санкцій.

Приймаючи до уваги, що апеляційна скарга задовольняється в повному обсягу з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір за розгляд апеляційної скарги.

Керуючись cm.cm. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" - задовольнити.

2. Рішення господарського суду Одеської області від 01.07.2013р. по справі №916/1104/13 - змінити, резолютивну частину цього рішення викласти в наступній редакції.:

„Позов Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" задовольнити повністю.

Стягнути з Дністровського міжрайонного управління водного господарства

на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" пеню в розмірі 30 210, 99 грн. за несвоєчасно сплачену активну та реактивну електроенергію."

3. В решті частині рішення господарського суду Одеської області від 01.07.2013р. по справі №916/1104/13 - залишити без змін.

4. Стягнути з Дністровського міжрайонного управління водного господарства

на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" 860,25 грн. (вісімсот шістдесят грн. 25 коп.) понесених витрат по сплаті судового збору при поданні апеляційної скарги.

5. Зобов'язати господарський суд Одеської області видати наказ відповідно до цієї постанови із зазначенням в ньому всіх необхідних реквізитів сторін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 14.08.2013 року.

Головуючий суддя Головей В.М.

Суддя Мирошниченко М.А.

Суддя Шевченко В.В.