Постанова № 32955042, 07.08.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2013 р. Справа№ 910/124/2013

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Синиці О.Ф.

суддів: Зеленіна В.О.

Шевченка Е.О.

при секретарі: Вінницькій О.В.

За участю представників:

від позивача -Салюк А.І.,

від відповідача -Дроздович О.С., Угрин С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Конім Груп" від 15.03.2013

на рішення господарського суду міста Києва від 26.02.2013

у справі № 910/124/2013

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агелес", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Конім Груп", м. Київ

про стягнення 297054грн.90коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.02.2013 (суддя Бондаренко Г.П.) задоволено позов ТОВ "Агелес" та стягнуто з ТОВ "Конім Груп", з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, 297054грн.90коп. заборгованості за отримані від позивача інформаційно-консультаційні послуги з підтримки експлуатації впровадженого програмного забезпечення SAР для господарських потреб клієнта замовника, 891грн. 16коп. інфляційних втрат, 3247грн.26коп. 3 % річних. Суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки відповідач не розрахувався за отримані послуги. Судом не прийняті заперечення відповідача щодо відсутності у нього зобов'язань по оплаті наданих послуг, в зв"язку з тим, що надання послуг не узгоджувалося з відповідачем, оскільки зазначене ствердження спростовується матеріалами справи, зокрема підписаним відповідачем актом приймання-передачі послуг(а.с. 25). Також, суд дійшов висновку, що законодавством не заборонено підписання акту здачі прийняття робіт за допомогою факсиміле.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, просив рішення скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити. Заперечуючи проти позовних вимог, апелянт зазначає про те, що ним не надавалось замовлення на надання послуг з погодження всіх суттєвих умов їх надання, що передбачено договором. Вважає апелянт неналежним доказом посилання позивача на те, що замовлення послуг погоджено у формі електронного листування, оскільки таке не передбачено умовами договору та велося між невідомими особами. Стверджує про завищення ціни послуг встановленої в акті здачі-прийняття робіт та про проведення оплати фактично наданих послуг. Вказує на неналежне дослідження судом першої інстанції розрахунку вартості послуг та того, які саме послуги надавались.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення та зазначив про безпідставність апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

31.12.2011 року між ТОВ "Агелес", як виконавцем, та ТОВ "Конім Груп", як замовником, укладено договір про надання консультаційних послуг № 3112/2011-01К-АМКР, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується на вимогу замовника надавати інформаційно-консультаційні послуги з підтримки експлуатації впровадженого програмного забезпечення SAP (надалі сукупно - "послуги") для господарських потреб клієнта замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані виконавцем послуги на умовах та в строки, передбачені цим договором.

Пунктом 1.4 договору встановлено, що послуги можуть надаватися в наступних формах згідно із погодженим замовленням: виїзд фахівців на місце надання послуг, віддалено шляхом входу в систему клієнта замовника з використанням закритого каналу, по телефону, передачі по електронній пошті тощо.

Відповідно до п. 5.1. договору вартість послуг виконавця розраховується виходячи з фактичного часу, витраченого консультантами виконавця для надання послуг замовнику та вартості одного людино - дня відповідного консультанта. Згідно п. 5.5. договору оплата вартості послуг замовником здійснюється у строк 35 календарних днів з моменту підписання акту про надання послуг за відповідний період на основі рахунку-фактури, виставленого виконавцем.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, письмового замовлення не оформлялось, однак надання послуг, зазначених в акті приймання-передачі послуг, було погоджено з замовником, що підтверджується, зокрема, наданим позивачем в судовому засіданні 26.02.2013 року електронним листуванням (а.с. 61-63).

29.06.2012 року між сторонами договору було підписано акт № 0094783882 здачі прийняття робіт (надання послуг), відповідно до якого замовник підтверджував, що виконавцем за договором були проведені такі роботи (надані такі послуги): інформаційно-консультаційні послуги з ПЗ SAP, загальною вартістю 396073грн.20коп. Вказаний акт підписано керівниками сторін та скріплено печатками підприємств.

10.09.2012 року позивач виставив та направив відповідачу рахунок - фактуру №0094783882 від 29.06.2012 року на суму 396 073грн.20коп.

02.10.2012 року позивач направив відповідачу повідомлення про встановлення терміну проведення розрахунків, яким просив відповідача в термін 7 днів з моменту отримання повідомлення сплатити 396073грн.20коп. заборгованість за надані послуги.

09.11.2012 року та 16.11.2012 року відповідач частково оплатив надані послуги на суму 99018грн.30коп.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 297054грн.90коп.

Оскільки відповідач заборгованість не погасив позивач звернувся до суду з позовом про стягнення вказаної суми заборгованості, а також 891грн. 16коп. інфляційних втрат та 3247грн.26коп. 3 % річних.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Вищезазначений акт здачі прийняття робіт (надання послуг), який підписано відповідачем та скріплено печаткою товариства (а.с. 25), є достатнім доказом виконання позивачем передбачених договором послуг та їх прийняття відповідачем. Оригінал акту було оглянуто колегією суддів в судовому засіданні апеляційної інстанції 07.08.2013. Крім того, сам відповідач не заперечує проти того, що відповідачем надавались послуги (а.с. 60).

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач стверджує про відсутність підстав для оплати наданих позивачем послуг, оскільки ним не надавалось замовлення на надання послуг з погодженням всіх суттєвих умов їх надання, так як замовлення послуг погоджено у формі електронного листування, яке не передбачено умовами договору та велося між невідомими особами. Проте такі заперечення відповідача не можуть бути підставою для несплати отриманих послуг, враховуючи те, що останнім без зауважень підписано акт здачі прийняття робіт (надання послуг). Крім того, згідно п. 3.8 договору ініціатором надання послуг може бути як замовник, так і виконавець (а.с. 13).

Щодо стверджень скаржника про завищення ціни послуг встановленої в акті здачі-прийняття робіт, то необхідно зазначити, що розділом 6 договору врегульовано порядок узгодження між сторонами договору розбіжностей щодо наданих послуг (п. 6.1., п. 6.4, п. 6.6., п. 6.7), однак відповідач в процесі надання йому послуг позивачем, жодним з перелічених у вказаних пунктах способам врегулювання розбіжностей не скористався.

Враховуючи викладене апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача 297054грн.90коп. заборгованості за надані позивачем послуги.

Крім того, на підставі п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України правомірним є стягнення з відповідача 3247грн.26коп. трьох відсотків річних та 891грн.16коп. індексу інфляції нарахованих на суму боргу за весь час прострочення, а саме: за період з 16.10.2012 року по 25.02.2013 року.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заперечення відповідача в поданій апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та матеріалах справи, прийняте відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 26.02.2013 у справі №910/124/2013 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Конім Груп" - без задоволення.

2. Справу № 910/124/2013 повернути господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя Синиця О.Ф.

Судді Зеленін В.О.

Шевченко Е.О.