Постанова № 32955032, 07.08.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2013 р. Справа№ 911/1044/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Зубець Л.П.

Новікова М.М.

при секретарі Цурановій І.А.

за участю представників:

від позивача: Євстігнєєв А.С. - дов. б/н від 01.03.2013р.

від відповідача: Неживок І.В. - дог. про надання правової допомоги б/н від 13.05.2013р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Надросся»

на рішення господарського суду Київської області

від 17.05.2013р. (дата підписання - 20.05.2013р.)

у справі №911/1044/13 (суддя - Горбасенко П.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Кашперівський бурякорадгосп»

до Селянського (фермерського) господарства «Надросся»

про визнання договору недійсним та витребування майна.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2013р. позивач - Публічне акціонерне товариство „Кашперівський бурякорадгосп" - звернувся до відповідача - Селянського (фермерського) господарства „Надросся" - з позовом про визнання недійсним договору, укладеного 29.09.2011р. між Відкритим акціонерним товариством „Кашперівський бурякорадгосп" та Селянським (фермерським) господарством „Надросся", стосовно оренди автомобіля МАЗ 5334, державний номер 79-61 КХО, 1991 року випуску, витребування у Селянського (фермерського) господарства „Надросся" предмету оренди, вартістю 160 000грн., та передання його Публічному акціонерному товариству „Кашперівський бурякорадгосп" (з урахуванням клопотання щодо врахування судом описки в прохальній частині позовної заяви при розгляді справи (а.с. 103-104).

В обґрунтування підстав недійсності укладеного між сторонами договору оренди, позивач, перейменований з ВАТ „Кашперівський бурякорадгосп", посилався на ту обставину, що від імені Публічного акціонерного товариства „Кашперівський бурякорадгосп" оспорюваний правочин був підписаний головою правління Романенком І.М.

Між тим, вказував позивач, станом на 29.09.2011р. Романенко І.М. не мав повноважень на вчинення правочинів від імені ВАТ „Кашперівський бурякорадгосп", оскільки господарський суд Київської області у квітні 2012 р. по справі № 6/026-12 визнав недійсним рішення наглядової ради ВАТ „Кашперівський бурякорадгосп", яким відсторонено Лазарчука О.Л. від виконання обов'язків голови правління вказаного товариства та призначено виконуючим обов'язки голови правління Романенка І.М.

Позивач вважав, що Романенко І.М. мав укладати цивільно - правові договори лише за наявності виданої йому довіреності. До того ж, на думку позивача, додатковою правовою підставою для визнання недійсним оспорюваного правочину, є укладення спірного договору явно в інтересах відповідача і всупереч інтересам позивача, так як передбачений договором розмір орендної плати був значно меншим, ніж середня ринкова вартість аналогічної оренди.

Вимога про витребування предмету оренди від відповідача, обґрунтована позивачем з посиланням на ст. 1212 ЦК України.

У ході розгляду справи від представника позивача надійшло клопотання щодо стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката у розмірі 2 000грн. Відповідач відзиву на позов не подав.

Рішенням господарського суду Київської області ( суддя Горбасенко П.В. ) від 07.08.2013р. позов задоволений повністю, визнано недійсним договір оренди автомобіля (МАЗ 5334, державний номер 79-61 КХО, 1991 року випуску), укладений 29.09.2011р. між Відкритим акціонерним товариством „Кашперівський бурякорадгосп" та Селянським (фермерським) господарством „Надросся", витребувано у Селянського (фермерського) господарства „Надросся" автомобіль МАЗ 5334, державний номер 79-61 КХО, 1991 року випуску, вартістю 160 000 грн. з передачею його Публічному акціонерному товариству „Кашперівський бурякорадгосп". Судові витрати та витрати на послуги адвоката стягнуті з відповідача на користь позивача у заявленому останнім розмірі.

Суд першої інстанції встановив, що повноваженнями на підписання від імені ВАТ „Кашперівський бурякорадгосп" правочинів Романенко І.М. був наділений рішенням наглядової ради ВАТ „Кашперівський бурякорадгосп" у квітні 2011р. Вказаним рішенням, зокрема, Романенко І.М. призначений в.о. голови правління товариства; на виконання зазначеного рішення наказом голови правління ВАТ „Кашперівський бурякорадгосп" № 4 від 27.04.2011р. Романенко І.М. був призначений в.о. голови правління товариства з 27.04.2011р. з правом першого підпису всіх товарно-матеріальних та банківських документів.

Згодом, господарський суд Київської області від 26.04.2012р. у справі № 6/026-12 за позовом Петришина О.Г. до ВАТ „Кашперівський бурякорадгосп" визнав недійнсим та скасував рішення наглядової ради ВАТ „Кашперівський бурякорадгосп", яким Романенко І.М. був призначений в.о. голови правління товариства, а рішення наглядової ради Товариства в частині призначення Романенка І.М. в.о. голови правління 02.10.2011 р. самою наглядовою радою визнано нечинним.

Вважаючи , що на момент підписання договору оренди від 29.09.2011р. Романенко І.М. діяв на підставі недійсного правочину -рішення наглядової ради ВАТ „Кашперівський бурякорадгосп", і в силу чого не мав повноважень на укладання від імені товариства (позивача) спірного договору, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що спірний договір оренди слід визнати недійсним за ст. ст. 203, 215 ЦК України, адже докази наступного схвалення ВАТ „Кашперівський бурякорадгосп" спірного договору відсутні. Поряд з цим, оцінюючи обґрунтованість доводів позивача про визнання договору недійсним з підстав, передбачених ст.232 ЦК України, та відхиляючи такі доводи, Господарський суд Київської області виходив з недоведеності позивачем належними та допустимими доказами ,у розумінні ст. 34 ГПК України, ані наявності умислу в діях Романенка І.М., тобто усвідомлення останнім вчинення правочину всупереч інтересам довірителя (ВАТ „Кашперівський бурякорадгосп"), ані наявності домовленості останнього з Селянським (фермерським) господарством „Надросся" при укладенні договору, і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя (позивача).Мотивуючи задоволення вимоги про витребування від відповідача автомобіля вартістю 160 000 грн. та передачі його позивачу , суд першої інстанції виходив з довідки позивача про балансову вартість автомобіля станом на 25.03.2013р. та з приписів ст. 1212 ЦК України, яка застосовується до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином. Хід судового процесу у суді першої інстанції фіксувався за допомогою звукозаписувального комплексу "Оберіг" за клопотанням позивача.

Не погодившись із мотивами та висновками суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду і просив скасувати , як незаконне , прийняте судом першої інстанції у справі № 911/1044/13 рішення від 17.05.2013 р.

При цьому апелянт посилався на прийняття судом першої інстанції судового рішення без огляду оригіналу договору оренди та на підроблених позивачем доказах. Факт підробки доказів, які стосуються вартості предмет оренди, апелянт доводив доказами, які не були предметом судової оцінки у суді першої інстанції і були долучені апелянтом до апеляційної скарги.

Ухвалою від 25 червня 2013 р. Київським апеляційним господарським судом у складі головуючого судді Кропивної Л.В., суддів : Корсакової Г.В, , Тищенко А.І., прийнято апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства „Надросся" на рішення господарського суду Київської області від 17.05.2013 р. у справі № 911/1044/13, розгляд справи призначений на 07.08.2013 р.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2013р. у зв'язку з перебування суддів Корсакової Г.В. та Тищенко А.І. у відпустці, для розгляду апеляційної скарги Селянського (фермерського) господарства „Надросся" у справі № 911/1044/13 здійснено заміну складу суду та доручено її розгляд у складі колегії: головуючий суддя Кропивна Л.В. та суддів Зубець Л.П. та Новіков М.М.

У призначене судове засідання 07.08.2013 р. з'явилися представники обох сторін.

За клопотанням представника позивача хід фіксування судового процесу у суді апеляційної інстанції здійснювався за допомогою програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду " ( архівний оригінал звукозапису - диск CD-R, серійний номер fOA608083022B18).

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційного оскарження, просив скасувати прийняте судом першої інстанції рішення у даній справі з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Представник позивача проти доводів апеляційного оскарження заперечив, просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Звертаючись з позовом про визнання недійсним вчиненого 29.09.2011р. між Відкритим акціонерним товариством, яке перейменовано у Публічне акціонерне товариство „Кашперівський бурякорадгосп" (Орендодавець) та Селянським (фермерським) господарством „Надросся" (Орендар) правочину оренди автомобіля, марки МАЗ 5334, державний номер 79-61 КХО, 1991 року випуску, позивач вказував, зокрема, на ту обставину, що від імені ВАТ „Кашперівський бурякорадгосп" правочин вчинено особою, яка не була головою правління і була тимчасово, на підставі рішення наглядової ради ВАТ „Кашперівський бурякорадгосп" (у подальшому, 26.04.2012 р., визнаного недійсним господарським судом при розгляді корпоративного спору у справі №6/026-12) виконувала обов'язки голови правління.

На думку позивача, при вчиненні спірного правочину Романенко І.М. повинен був діяти не на підставі статуту, як вказано у спірному договорі, а на підставі виданої йому довіреності. До того ж, позивач просив визнати недійсним договір на підставі ст.232 ЦК України.

Судова колегія вважає ці доводи позивача хибними і такими, що суперечать нормам ст.92 ЦК України, правовим позиціям Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» та Пленуму Вищого господарського суду від 29.05.2013р. №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними».

В силу ч.1 ст.92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Припис абзацу першого частини третьої статті 92 ЦК України зобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи , не перевищувати своїх повноважень.

Водночас саме лише порушення даного обов'язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абзац другий частини третьої статті 92 ЦК України).

Письмовий правочин може бути вчинений від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акта.

У відповідності до п. 12.5. Статуту ВАТ „Кашперівський бурякорадгосп" у редакції, чинній на момент вчинення спірного правочину (а.с. 31-44), голова правління вправі без довіреності здійснювати дії від імені товариства.

Між тим, як випливає з пп. Е п. 12.3 Статуту ВАТ „Кашперівський бурякорадгосп" у редакції, чинній на момент вчинення спірного правочину, наглядова рада Товариства вправі у разі необхідності тимчасово відсторонити голову та членів правління Товариства і призначити виконуючим обов'язки голови правління до прийняття відповідного рішення загальними зборами акціонерів.

Вказане положення статуту відповідає вимогам ст.61 Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008р. № 514-У1 .

У відповідності до правових позицій Пленуму Вищого господарського суду від 29.05.2013р. №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» особа, призначена уповноваженим органом виконуючим обов'язки керівника підприємства, установи чи організації, під час вчинення правочинів діє у межах своєї компетенції без довіреності ( абзац третій п. 3.3. Постанови).

З наведеного випливає, що особі, призначеній уповноваженим органом виконуючим обов'язки керівника підприємства, Пленумом Вищого господарського суду надано статус органу підприємства, що виключає можливість для визнання недійсним укладеного за її участю правочину внаслідок зловмисної домовленості з представником другої сторони у відповідності до ст.232 ЦК України.

Вказаний висновок ґрунтується на правових позиціях суду касаційної інстанції, викладених у пункті 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 29 травня 2013 р. №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними". В абзаці 4 п.3.10 згаданої Постанови йдеться про те, що у визнанні правочину недійсним з відповідної правової підстави "доведенню підлягає не наявність волі довірителя на вчинення правочину, а існування умислу представника, який усвідомлює факт вчинення правочину всупереч інтересам довірителя, передбачає настання невигідних для останнього наслідків та бажає чи свідомо допускає їх настання... При цьому представником не може вважатися орган юридичної особи, в тому числі її керівник, навіть якщо він діяв всупереч інтересам цієї особи: представництво в даному разі визначається за правилами глави 17 названого Кодексу".

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на момент вчинення спірного правочину (29.09.2011р.) Романенко І.М. був призначений, а не обраний, виконуючим обов'язки голови правління ВАТ „Кашперівський бурякорадгосп" за рішенням наглядової ради цього товариства після відсторонення Лазарчука О.Л. від виконання обов'язків голови правління.

Таке рішення наглядової ради є внутрішнім корпоративним актом і юридичним фактом, з якого виникають, змінюються чи припиняються права та обов'язки для членів корпорації і для самої корпорації. Законність такого рішення презюмується, і може бути спростована лише судом. У будь-якому разі рішення органів управління господарського товариства, будучи похідним від дій осіб, які входять до складу цього органу, не є угодою (правочином), а являє собою окремий юридичний факт, порядок і форма здійснення якого визначається спеціальними нормами законодавства.

З наведеного слідує, що саме по собі скасування господарським судом рішення наглядової ради акціонерного товариства у рамках розгляду корпоративного спору, не має наслідком недійсність правочину, який укладений від імені акціонерного товариства особою, призначеною наглядовою радою виконуючим обов'язків голови правління .

Аналогічний підхід демонстрував Верховний Суд України у п.42 Постанови Пленуму від 24.10.2008 № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», зазначивши, що: "При вирішенні спорів щодо визнання недійсними правочинів, укладених виконавчим органом господарського товариства, рішення загальних зборів про обрання якого на посаду визнано у судовому порядку недійсним, судам необхідно керуватися частиною третьою статті 92, статтею 241 ЦК. Зокрема, у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Це положення є гарантією стабільності майнового обороту і загальноприйнятим стандартом у світовій практиці, зокрема відповідно до Першої директиви 68/151/ЄЕС ( 994_453) Ради Європейських співтовариств від 9 березня 1968 р."

Таким чином, звертаючись з відповідним позовом, саме на позивачеві лежав тягар доведення того, що Селянське (фермерське) господарство „Надросся" знало, чи за всіма обставинами справи не могло не знати про обмеження повноважень щодо представництва позивача на момент вчинення від його імені Романенком І.М. спірного правочину.

Утім, належних до доведення обставин позивач належними та допустими доказами не довів, а тому були відсутніми підстави як для визнання недійсним спірного правочину оренди автомобіля МАЗ 5334, державний номер 79-61 КХО, 1991 року випуску, так і для застосування наслідків недійсності правочину, передбачених ст. 216 ЦК України, субсидіарно до яких можуть бути застосовані також приписи глави 83 ЦК України.

Доводи позивача з приводу недотримання при укладенні спірного договору письмової форми, обумовленої законом, з тих мотивів, що договір затверджений печаткою ВАТ „Кашперівський бурякорадгосп" з позначкою №1, призначеної лише для подання податкової звітності, відхиляються за неспроможністю, оскільки не дають підстав для сумніву у її приналежності Товариству вказаної печатки.

Під час перегляду справи у повному обсязі та при перевірці правильності і повноти дотримання місцевим господарським судом норм процесуального законодавства, колегією суддів встановлено допущені судом першої інстанції порушення принципів об'єктивності та безпосередності оцінки доказів у судовому процесі, і як наслідок, здійснення судочинства усупереч конституційним принципам правосуддя.

Так, при здійсненні судочинства суд має обґрунтовувати своє рішення лише тими доказами, які були досліджені ним у судовому засіданні.

Між тим, докази, на які посилався місцевий господарський суд в обґрунтування своїх висновків, а саме: наказ голови правління ВАТ „Кашперівський бурякорадгосп" № 4 від 27.04.2011р. про призначення Романенка І.М. в.о. голови правління товариства з 27.04.2011р. з правом першого підпису всіх товарно-матеріальних та банківських документів та рішення наглядової ради вказаного Товариства від 02.10.2011р., яким визнано нечинним рішення наглядової ради в частині призначення Романенка І.М. в.о. голови правління, у матеріалах справи відсутні, а отже вони не могли бути безпосередньо оцінені судом у судовому засіданні, поряд з іншими доказами у справі.

При цьому судова колегія хоч і вважає, що існування цих доказів при загальній недоведеності позивачем основного предмету доказування у цій категорії спорів, загалом не могло вплинути на висновки щодо законності спірного правочину, позатим не звільняло суд першої інстанції від обов'язку вчиняти правосуддя на засадах, встановлених Конституцією України.

З огляду на викладене рішення суду першої інстанції від 17.05.2013р., повний текст якого складено 20.05.2013р., у справі №911/1044/13, як незаконне, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства „Кашперівський бурякорадгосп" до Селянського (фермерського) господарства „Надросся" про визнання недійсним договору, укладеного 29.09.2011р. між Відкритим акціонерним товариством „Кашперівський бурякорадгосп" та Селянським (фермерським) господарством „Надросся", стосовно оренди автомобіля МАЗ 5334, державний номер 79-61 КХО, 1991 року випуску, витребування у Селянського (фермерського) господарства „Надросся" предмету оренди, вартістю 160 000грн., та передання його Публічному акціонерному товариству „Кашперівський бурякорадгосп".

У зв'язку із скасуванням рішення суду першої інстанції, судовий збір та витрати на адвоката, понесені позивачем , покладаються на нього в силу приписів ст. 49 ГПК України.

Судовий збір, сплачений при поданні апеляційної скарги Селянським (фермерським) господарством „Надросся", судом апеляційної інстанції відноситься на ПАТ „Кашперівський бурякорадгосп" у справі з відшкодуванням його на користь апелянта відповідно до вищезгаданої норми процесуального Закону.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Надросся» на рішення господарського суду Київської області від 17.05.2013р. у справі №911/1044/13 задовольнити.

2. Рішення господарського суду Київської області від 17.05.2013р. у справі №911/1044/13 скасувати.

3. Прийняти у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства „Кашперівський бурякорадгосп" до Селянського (фермерського) господарства „Надросся" про визнання недійсним договору, укладеного 29.09.2011р. між Відкритим акціонерним товариством „Кашперівський бурякорадгосп" та Селянським (фермерським) господарством „Надросся", стосовно оренди автомобіля МАЗ 5334, державний номер 79-61 КХО, 1991 року випуску , витребування у Селянського (фермерського) господарства „Надросся" предмету оренди , вартістю 160 000грн. , та передання його Публічному акціонерному товариству „Кашперівський бурякорадгосп", відмовити.

4. Стягнути із Публічного акціонерного товариства «Кашперівський бурякорадгосп» (09812, Київська область, Тетіївський район, с. Кашперівка, вул. Леніна, 15, код ЄДРПОУ - 00385879) на користь Селянського (фермерського) господарства «Надросся» (09810, Київська область, Тетіївський район, с. Погреби, код ЄДРПОУ - 31163167) 2 173,50 грн. судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

5. Доручити місцевому господарському суду видачу відповідного наказу.

6. Матеріали справи №911/1044/13 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддя Кропивна Л.В.

Судді Зубець Л.П.

Новіков М.М.