Ухвала суду № 32954836, 14.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

У Х В А Л А

Справа № 910/13825/13 14.08.13

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Екологічна компанія "ДАНКО" до Держаного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною пророзірвання договору відповідального зберігання суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача Дмитрук К.Ф. - керівниквід відповідача Щиголь М.В. - представник за довіреністю № 38 від 29.01.13. Возна Т.М. - представник за довіреністю № 67 віл 01.04.13

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Екологічна компанія «Данко» до Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною про розірвання договору відповідального зберігання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2013р. порушено провадження у справі № 910/13825/13, розгляд якої призначено у судовому засіданні на 14.08.2013 р.

12.08.13 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про додаткові позовні вимоги матеріального характеру, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача фактично понесені витрати на забезпечення схоронності майна та заборгованість за надані послуги по зберіганню в сумі 64223,06 грн.

В судове засідання 14.08.13 представники сторін з'явились, представник позивача підтримав заяву про додаткові позовні вимоги матеріального характеру, представники відповідача проти розгляду вказаної заяви заперечували.

Дослідивши вказану заяву позивача, суд приходить до висновку про відмову в її прийнятті до розгляду, виходячи з наступного.

Передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Відповідно до п. 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Відповідно до п.3 Листа Вищого господарського суду від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" під збільшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.

Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві. Якщо такі додаткові позовні вимоги зв'язані з раніше заявленими позовними вимогами підставою виникнення або поданими доказами (наприклад, коли позов подано на суму основного боргу і позивач до прийняття рішення просить додатково стягнути пеню за прострочку платежу), то їх може бути пред'явлено з дотриманням, зокрема, приписів статті 58 ГПК.

Позивач звернувся до суду з вимогою немайнового характеру про розірвання договору відповідального зберігання від 07.07.10 № 5/3-07, тому заява позивача про додаткові позовні вимоги матеріального характеру від 12.08.13, а саме: стягнення фактично понесених витрат на забезпечення майна в сумі 64185,08 грн. та заборгованості за надані послуги по зберіганню в сумі 37,98 грн. розцінюється судом як подання позивачем іншого позову, що має розглядатись відповідно до норм розділу VIII ГПК України в порядку окремого позовного провадження.

Враховуючи викладене, суд не приймає до розгляду заяву про додаткові позовні вимоги матеріального характеру, та зазначає, що позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.

Керуючись ст. ст. 22, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в прийнятті до розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Екологічна компанія «Данко» про додаткові позовні вимоги матеріального характеру.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Екологічна компанія «Данко» заяву про додаткові позовні вимоги матеріального характеру з додатками.

Суддя Пукшин Л.Г.