Ухвала суду № 32952273, 13.08.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Категорія 79 Головуючий у 1 інст. Рибкін О.А.

Доповідач Барков В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2013 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого Маширо О.П.,

суддів Баркова В.М.,

Зайцевої С.А.

при секретарі Риндіній Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Димитровського міського суду Донецької області від 27 червня 2013 року в справі за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Димитровського міського управління юстиції у Донецької області Сідак Ольги Вікторівни,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду першої інстанції із скаргою на бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Димитровського міського управління юстиції у Донецької області. Посилалася на те, що рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 22 жовтня 2003 року стягнуто з ОСОБА_4 на її користь аліменти в розмірі 1/6 його доходів на утримання неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_4 аліменти не сплачує, тому утворилась заборгованість зі сплати аліментів в розмірі більше 20 000 грн. 28 вересня 2012 року вона подала заяву до ВДВС, в якій просила звернути стягнення на належну боржнику частку двокімнатної квартири АДРЕСА_1 яка належить їм з боржником на праві спільної сумісної власності, оскільки була придбана за спільні кошти під час шлюбу. Однак їй стало відомо, що всупереч вимогам закону, державний виконавець збирається протиправно звернути стягнення на всю квартиру, тобто і на її частку також, що є порушенням її права власності. Просила суд визнати протиправною бездіяльність державного виконавця ВДВС Димитровського МУЮ Сідак О.В. щодо не звернення до суду з поданням про визначення частки боржника у квартирі, належній їм з боржником на праві спільної сумісної власності, зобов'язати державного виконавця звернутися до суду з поданням про визначення частки боржника у цій квартирі, судові витрати покласти на ВДВС Димитровського МУЮ.

Ухвалою Димитровського міського суду Донецької області від 27 червня 2013 року у задоволенні скарги ОСОБА_2 відмовлено.

Не погодившись із таким судовим рішенням ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою зупинити провадження у справі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на, те що на момент подання скарги на бездіяльність державного виконавця до суду ОСОБА_2 не знала про закінчення виконавчого провадження і державний виконавець свідомо приховувала від неї цей факт, ОСОБА_2 була позбавлена можливості оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження, вважає, що скарга на бездіяльність державного виконавця не може бути вирішена судом до розгляду її скарги на постанову державного виконавця про закриття виконавчого провадження від 14 березня 2013 року.

Сторони в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому суд відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України розглянув справу без їх участі без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису згідно із ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що постановою державного виконавця ВДВС Димитровського МУЮ Донецької області від 14 березня 2013 року виконавче провадження з виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 аліментів в розмірі 1/6 частини, закінчено, виконавчий лист направлено до ВДВС Дзержинського МУЮ Донецької області, відділом державної виконавчої служби Димитровського МУЮ Донецької області на даний час у зв'язку з закінченням виконавчого провадження виконавчі дії не проводяться, тому суд відсутні підстави для зобов'язання його вчиняти будь-які виконавчі дії. Крім того, оскільки право власності на спірну квартиру зареєстроване виключно за боржником, саме стягувачка має в судовому порядку визначати належність їй певної частки в цьому спільному майні.

Такий висновок суду є правильним і таким, що відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без зміни, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 22 жовтня 2003 року з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 стягнуті аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/6 частини всіх видів його доходів, але не менше ? частини неоподаткованого податком суми доходів громадян (а.с. 7-8).

Постановою державного виконавця ВДВС Димитровського МУЮ Донецької області Сідак О.В. від 11 січня 2013 року було відкрито виконавче провадження № 35937203 з виконання виконавчого листа № 2-2851/03, виданого 22 жовтня 2003 року Димитровським міським судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 аліментів в розмірі 1/6 частини (а.с. 30).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 перебували у зареєстрованому шлюбі з 16 червня 2001 року по 28 травня 2004 року (а.с. 5, 6).

28 вересня 2012 року ОСОБА_2 звернулася до начальника ВДВС Димитровського МУЮ з письмовою заявою, в якій просила звернути стягнення на належну боржнику частку квартири №57 з метою погашення заборгованості зі сплати аліментів (а.с. 9).

05 квітня 2013 року ОСОБА_2 звернулася до начальника ВДВС Димитровського МУЮ та начальника управління ДВС ГУЮ в Донецькій області з письмовою заявою, в якій вказувала що державним виконавцем звернуто стягнення на всю квартиру, в тому числі і на її частку. Зазначала, що державним виконавцем не виконані вимоги закону та не направлено подання до суду про визнання частки боржника у квартирі, належній їм на праві спільної сумісної власності (а.с. 10)

Згідно відповіді ВДВС Димитровського МУЮ від 26 квітня 2013 року, на виконання ВДВС Димитровського МУЮ повторно 10 січня 2013 року від ВДВС Калінінського РУЮ у м. Донецьку надійшов виконавчий лист № 2-2851/03, виданий Димитровським міським судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 аліментів в розмірі 1/6 частини. Згідно відповіді БТІ м. Димитров від 09 квітня 2012 року боржнику на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 10 квітня 2012 року державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. У зв'язку з встановленням, що боржник працевлаштувався на роботу на шахту ім. Святої Матрони Московської з 11 лютого 2013 року, державним виконавцем 13 березня 2013 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та виконавчий лист направлено за належністю до ВДВС Дзержинського МУЮ для утримання аліментів із заробітної плати боржника (а.с. 13).

Згідно відповіді начальника ГУЮ у Донецькій області від 26 квітня 2013 року, під час примусового виконання судового рішення встановлено, що боржнику на підставі договору купівлі-продажу на праві власності належить вищезазначена квартира, в цій квартирі зареєстрований лише боржник ОСОБА_4 З матеріалів виконавчого провадження вбачається належність квартири боржнику та відсутні докази перебування зазначеного майна в спільній власності. Стягувачу запропоновано звернутися до суду в порядку цивільного судочинства з позовом про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній власності (а.с. 15).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 СК України за зобов'язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі.

Оскільки державним виконавцем було встановлено, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстроване лише за боржником ОСОБА_4 підстав для звернення до суду в порядку ст. 379 ЦПК України у державного виконавця не було.

Стягувачка ОСОБА_2, вважаючи себе співвласником зазначеної квартири, мала б звернутися до суду та у встановленому законом порядку доводити факт придбання квартири в період зареєстрованого шлюбу з ОСОБА_4 та за рахунок коштів сімейного бюджету. Проте таким своїм правом не скористалася.

Таким чином апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні скарги на бездіяльність державного виконавця, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, і оскільки оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції з додержанням вимог закону, підстави для її зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. 307, 308, 313, 314 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Димитровського міського суду Донецької області від 27 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді