Рішення № 32952266, 23.07.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий першої інстанції Тараньова В.С.

Категорія 34 Доповідач Зайцева С.А.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючого: Маширо О.П.

Суддів: Баркова В.М., Зайцевої С.А.

при секретарі Риндіній Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька від 28 березня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», про стягнення матеріального збитку, страхового відшкодування, штрафних санкцій та моральної шкоди, заподіяних в результаті ДТП,

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2011 року позивач звернувся із зазначеним позовом до відповідачів,обґрунтовуючи вимоги тим,що 19 листопада 2010 року ОСОБА_2, керуючи автомобілем DAEWOO FSO Lanos TF 69 Y, державний номер НОМЕР_1 скоїв наїзд на належний позивачу автомобіль FORD Transit, державний номер НОМЕР_2, внаслідок чого автомобілі отримали механічні ушкодження. Постановою Будьоннівського районного суду м. Донецька від 07 грудня 2010 року відповідач ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та відносно нього застосовано адміністративне стягнення. Згідно зі страховим полісом № ВЕ/ 4576925 цивільно-страхова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПАТ «Страхова компанія «ВУСО».

10 серпня 2011 року позивач отримав страхове відшкодування в сумі 2 532,77 грн., і вважав, що оскільки відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи вартість відновлюваного ремонту становить 14 979,01 грн., страхове відшкодування має складати 14 979,01 грн. за вирахуванням 1 000 грн. суми франшизи за полісом страхування, а тому сума недоплаченого страхового відшкодування складає 11 443, 24 грн. У зв'язку з порушенням термінів виплати страхового відшкодування з ПАТ «СК «ВУСО» на його користь має бути стягнута пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що становить 1619,12 грн., оскільки його заява була отримана страховою компанією 22 листопада 2010 року.

Крім того, позивач просив стягнути з ОСОБА_2В, як з особи, винної у скоєнні ДТП, суму недоплаченої франшизи у розмірі 1 000 грн., моральну шкоду в розмірі 10 000 грн., оскільки був порушений його звичайний життєвий устрій, суттєво погіршилися сімейні стосунки, була втрачена робота, пов'язана з наданням послуг пасажирського перевезення.

Рішенням Будьоннівського районного суду м. Донецька від 28 березня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково :

- стягнуто з ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» на користь позивача суму недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 8 937,02 грн., пеню у розмірі 1 619,12 грн., а всього 10 556 грн. 14 коп.;

- стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача страхову франшизу в сумі 1 000 грн., моральну шкоду в сумі 2 000 грн., судові витрати в розмірі 735,84 грн., а всього 3 735 грн. 84 коп.

В частині позовних вимог щодо стягнення з ПАТ СК «ВУСО» страхового відшкодування у розмірі 2506,22 грн. і з ОСОБА_2 моральної шкоди в сумі 8 000 грн. ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «СК «ВУСО» просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «СК «ВУСО» відмовити, з тих підстав ,що судом першої інстанції неповно з*ясовано обставини ,що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та судом порушено вимоги матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні апеляційного суду представник ПАТ «СК «ВУСО» ,що діє за довіреністю ОСОБА_3 підтримала доводи апеляційної скарги. Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні просила апеляційну скаргу відхилити.

У судове засідання апеляційного суду позивач ОСОБА_1 не з*явився,належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи ,шляхом отримання судової повістки та телефонограми (а.с.178,183),надав суду заяву про можливість розгляду справи у його відсутності (а.с.182).ОСОБА_2 у судове засідання не з*явився,належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, шляхом отримання телефонограми (а.с.177). Відповідно ч.2.ст.305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб,які беруть участь у справі ,належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи,не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим,ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Обґрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також, якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд першої інстанції встановив, що 19 листопада 2010 року о 18 год. 00 хв. на вулиці Нижньокурганська Будьоннівського району м. Донецька, ОСОБА_2, керуючи автомобілем DAEWOO FSO Lanos TF 69 Y, державний номер НОМЕР_1, здійснюючи маневр повороту ліворуч , не поступився дорогою транспортного засобу FORD Transit, державний номер НОМЕР_2, що належить позивачу , який рухався у зустрічному напрямку, та скоїв наїзд на його автомобіль, внаслідок чого здійснив зіткнення з вищевказаним транспортним засобом, чим спричинив механічні пошкодження автомобілів.

Постановою Будьоннівського районного суду м. Донецька від 07 грудня 2012 року відповідача ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення (а.с. 12-13).

Згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності ПАТ СК «ВУСО» № ВЕ/4576925 на час настання дорожньо - транспортної пригоди обов'язкова цивільна відповідальність відповідача ОСОБА_2 була застрахована .

З довідки УДАІ м. Донецька від 19 листопада 2010 року вбачається, що в результаті ДТП автомобіль позивача отримав ушкодження лівої бокової частини (а.с. 11).

Згідно з висновком судової автотоварознавчої експертизи № 15 від 01 квітня 2011 року матеріальний збиток за пошкоджений автомобіль «FORD Transit», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 складає 8 853,40 грн., а вартість відновлюваного ремонту 14 979,01 грн. з ПДВ (12482,51 грн. - без ПДВ ) (а.с. 14-23).

22 листопада 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача ПАТ «СК «ВУСО» з заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 47-49).

08 серпня 2011 року ПАТ «СК «ВУСО» в рахунок страхового відшкодування завданої шкоди на рахунок позивача було перераховано 2 5454,49 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 9644 від 08 серпня 2011 року (а.с. 111).

Частково задовольняючи позов в частині суми недоплаченого страхового відшкодування, суд першої інстанції виходив з того, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому,необхідних для відновлення пошкодженої речі становить, відповідно висновку експерта без врахування ПДВ 12 482,51 грн. Стягуючи зі страхової компанії пеню з 23 грудня 2010 року по 01 жовтня 2011 року у розмірі 1619,12 грн.,суд вважав доведеним несвоєчасність сплати страховиком страхового відшкодування .

Проте повністю з вказаним висновком погодитись не можна ,виходячи з наступного .

Відповідно ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов*язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальнику) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов*язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов*язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя ,здоров*я,майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов*язкове страхування) .

Згідно договору обов*язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ / 4576925 ,тип III відповідальність ОСОБА_2 під час керування автотранспортним засобом DAEWOO FSO Lanos TF 69 Y, державний номер НОМЕР_1 була застрахована ПАТ « СК «ВУСО» на строк з 20 жовтня 2010 року по 27 жовтня 2011 року включно (а.с.25).

Згідно ст .3 Закону України « Про обов*язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів « від 01 липня 2004 року № 1961-IV з метою забезпечення відшкодування шкоди ,заподіяної життю,здоров*ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників здійснюється обов*язкове страхування цивільно-правової відповідальності.

Згідно ст.22 зазначеного закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду ,яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю,здоров*ю,майну третьої особи.

Згідно матеріалів справи позивач своєчасно повідомив страхову компанію про страховий випадок .

За направленням страхової компанії позивач звертався для проведення оцінки заподіяної ушкодженням автомобіля . Згідно звіту №439 /1 « Про оцінку транспортного засобу « від 08 квітня 2011 року вартість матеріальної шкоди завданої позивачу з урахуванням зносу становить 4 456,19 грн. (а.с. 88).

ПАТ «СК «ВУСО» в рахунок страхового відшкодування завданої шкоди на рахунок позивача було перераховано 2 5454,49 грн.

Відповідно до ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи, або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як встановлено у судовому засіданні висновок судової автотоварознавчої експертизи № 15 від 01 квітня 2011 року позивачем до страхової компанії не надавався ( 15-23). Вказана експертиза призначена на підставі ухвали Будьоннівського районного суду м.Донецька від 31 січня 2011 року (а.с.14 ) .

В розумінні ст.ст. 59,66 ЦПК України , судом першої інстанції правильно надана перевага висновку судової автотоварознавчої експертизи ,проте суд першої інстанції при розрахунку суми недоплаченого страхового відшкодування, не прийняв до уваги ст.29 Закону України « Про обов*язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно ст.29 Закону України «Про обов*язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів « у зв*язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов*язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством .

Згідно ст.12 п.п.12.1. Закону України «Про обов*язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів « страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи розрахованої за правилами цього підпункту .

З договору обов*язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ / 4576925, убачається ліміт відповідальності страховика за шкоду ,заподіяну майну складає 50 000 грн., 1000 грн. франшиза -страхове відшкодування за шкоду заподіяну майну потерпілому ,завжди зменшується на суму франшизи,тобто страхове відшкодування повинно бути зменшено на суму франшизи , розрахованої виходячи із зазначеного.

Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи № 15 від 01 квітня 2011 року розмір завданої ОСОБА_1 дійсної шкоди внаслідок ДТП (відновлювальний ремонт з урахуванням фізичного зносу) становить 8 853,40 грн.

Відповідно ст.9 Закону України « Про страхування « страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав позивач. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування .

Відповідно до п.п.3.2.3. ст.3 Закону України « Про податок на додану вартість» операції з надання послуг зі страхування, співстрахування або перестрахування особами,які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону ,а також пов*язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів,не є об*єктом оподаткування податком на додану вартість.

Висновок експертного дослідження не є підставою для виникнення податкових зобов*язань, що виникають з надання послуг щодо проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу.

Зазначені зобов*язання виникають лише внаслідок фактичного надання послуги з проведення такого ремонту за умови,що виконавець цієї послуги є платником ПДВ. Таким чином у випадку не проведення фактичного ремонту транспортного засобу ,або проведення його особою, яка не є платником ПДВ, податкові зобов*язання не виникають .

На підставі ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказів про проведення ремонту транспортного засобу позивачем не надано.Зазначена сума, виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати.

Тому, апеляційний суд ,приймаючи до уваги обґрунтованість доводів апеляційної скарги,вважає необхідним в частині стягнення зі страхової компанії суми недоплаченого страхового відшкодування скасувати ,ухвалити нове рішенні та стягнути зі ПАТ « Страхова компанія «ВУСО» на користь ОСОБА_1 суму недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 4246 (чотири тисячі двісті сорок шість ) грн. 33 коп.(8853,40 грн. дійсної шкоди - 1000 грн. франшиза - 2545,49 грн.сума виплаченого страхового відшкодування -1061,58 грн.ПДВ ).

Крім того ,підлягає скасуванню рішення суду в частині стягнення суми пені у розмірі 1619 ,12 грн. виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 36.5. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власника наземних транспортних засобів», за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страхувальника або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Згідно ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка ,яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов*язання за кожен день прострочення виконання .

Позивач нараховує пеню з 23 грудня 2010 року ,вважаючи ,що пропуск строку виконання відповідачем свого зобов*язання виникає зі спливом місячного строку після подачі заяви .

Відповідно ст.35, ст.37 Закону України «Про обов*язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів « страховик повинен сплатити страхове відшкодування протягом 30 днів з моменту отримання останнього додатку до заяви про страхове відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи , 25 липня 2011 року страхова компанія отримала останні документи для здійснення страхового відшкодування,а саме позивач повідомив про банківські реквізити для здійснення перерахунку суми відшкодування,довідку ДАІ ,копію постанови суду відносно ОСОБА_2 (а.с. 116) .

08 серпня 2011 року відповідач перерахував суму страхового відшкодування ,тобто виконав свої зобов*язання перед позивачем у передбачений законом термін, а тому у суду першої інстанції не було підстав для стягнення з ПАТ «СК «ВУСО» пені у розмірі 1619,12 грн. У вказаній частині ,рішення суду підлягає скасуванню.

Оскільки рішення суду першої інстанції в частині стягнення суми франшизи,моральної шкоди судових витрат сторонами не оскаржується ,тому апеляційним судом законність та обґрунтованість рішення в цій частині не ревізується.

Відповідно до вимог ст. 309 ч.1.п.4 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права .

З огляду на зазначене,апеляційний суд приходить до висновку про те,що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині стягнення суми недоплаченого страхового відшкодування, пені. В іншій частині рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»- задовольнити частково .

Рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька від 28 березня 2013 року в частині стягнення з ПАТ « Страхова компанія «ВУСО» суми недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 8937,02 коп., пені у розмірі 1619,12 грн. скасувати.

Стягнути з ПАТ « Страхова компанія «ВУСО» на користь ОСОБА_1 суму недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 4246 (чотири тисячі двісті сорок шість ) грн. 33 коп.

В задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення суми пені з ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цим рішенням.

Головуючий :

Судді :