Ухвала суду № 32952046, 08.08.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/4982/2013

Справа № 644/2845/13-ц Головуючий 1 інстанції: Сітало А.К.

Категорія: договірні Доповідач: Овсяннікова А.І

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Овсяннікової А.І.

суддів - Бездітка В.М., Коровіна С.Г.

при секретарі - Рудь А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 17 червня 2013 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про визнання угоди дійсною та визнання права власності,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, за участю третьої особи ОСОБА_3 про визнання угоди дійсною та визнання права власності.

В обґрунтування позову вказала, що на підставі свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 19.09.2005 року їй належить 26:100 частин житлового будинку з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1, що розташований на земельній ділянці площею 578 кв.м., виділеної на підставі рішення виконкому Орджонікідзевської районної ради № 151 від 10.07.1956 року.

У зазначеному домоволодінні також на праві власності належить 26:100 частин ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом від 07.09.2005 року та ОСОБА_2 26:100 частин на підставі свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 09.09.2005 року і 22:100 частин на підставі договору дарування від 02.07.1987 року.

Ухвалами Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27.11.2012 року та 09.01.2013 року між ними було визнано мирову угоду про визначення порядку користування будинком та земельною ділянкою.

Згідно зазначених ухвал їй та ОСОБА_3 виділено у спільне користування у житловому будинку літ. «А-1» спірного домоволодіння приміщення: сіни 1, кухня 1-2, передпокій 1-3, ванна кімната 1-4, житлова кімната 1-5, житлова кімната 1-7, у мансарді коридор 1-9, житлова кімната 1-10, сіни «а», із надвірних будівель вбиральня літ. «Е», льохи літ. «Ж» та «Л», літня кухня-сарай літ. «З», сараї літ. «І» та «К», гараж літ. «М», паркан № 7, хвіртка № 4, розпочате будівництво літ. «А-2», що розташовані на земельній ділянці площею 442 кв.м., яка виділена ним у спільне користування.

На підставі зазначених ухвал суду відповідачу виділено у користування у житловому будинку літ. «А-1» спірного домоволодіння приміщення: тамбур 11, коридор 2-1, житлову кімнату 2-2, вбиральню 2-3, кухню 2-4, у мансарді - житлову кімнату 1-11, балкон «а-3», тамбур «а-1», із надвірних будівель навіс літ. «Н», ворота № 1, хвіртка № 5, паркан № 6, замощення 1, що розташовані на земельній ділянці площею 139 кв.м., яка також виділена йому у користування.

У січні 2013 року між нею та відповідачем було досягнуто домовленості про продаж їй 13/100 частин спірного домоволодіння, яке складається із приміщення 1-11, площею 14,2 кв.м., житлової кімнати з балконом на мансарді, яка знаходиться у його користуванні.

15 січня 2013 року між нею та відповідачем було укладено письмову угоду про купівлю-продаж зазначеної частки за 10 000 грн. Ними були досягнута домовленість з усіх істотних умов.

Перед підписанням угоди відповідач отримав зазначені кошти, про що зазначено у договорі. Також вони домовились, що після цього звернуться до нотаріуса для посвідчення договору.

При укладенні вказаного договору була присутня співвласниця даного домоволодіння ОСОБА_3, яка не виявила бажання купувати зазначену кімнату і не заперечувала проти її продажу на досягнутих умовах.

На виконання даних домовленостей позивач прийняла зазначене приміщення і на свій розсуд користується кімнатою, утримує її. Ніяких перешкод відповідач їй в цьому не чинить.

20 січня 2013 року між нею та відповідачем також було укладено додаткову письмову угоду про купівлю-продаж 13:100 частин домоволодіння, які складаються з надвірних будівель домоволодіння: гаража з оглядовою ямою літ. «М», льоха літ. «Л», сараю літ. «К» за 14 000 грн.

З цього приводу між ними також були досягнуті домовленості з усіх істотних умов угоди. Також вони домовились, що після цього звернуться до нотаріуса для посвідчення договору. При укладенні вказаного договору також була присутня співвласниця ОСОБА_3, яка не виявила бажання купувати зазначені надвірні будівлі і не заперечувала проти її продажу позивачу на досягнутих умовах. Згідно довідки КП «Харківське міське БТІ» від 16.04.2013 року № 1900736 ідеальна частка приміщення 1-11 з балконом у житловому будинку літ. «А-1», гаражу з оглядовою ямою літ. «М», льоха літ. «Л», сараю літ. «К», загальною вартістю 53 183 грн., складає 26:100 частин домоволодіння. Але в подальшому відповідач з різних причин неодноразово відкладав оформлення угоди у нотаріуса, гроші повернути відмовляється, оскільки вже витратив їх.

Просить визнати дійсним договір купівлі-продажу 13:100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 які складаються із житлового приміщення 1-11 з балконом, площею 14,2 кв.м., у житловому будинку літ. «А-1» укладений 15.01.2013 року між нею та ОСОБА_2, визнати за нею право власності на 13:100 частин вказаного житлового будинку з надвірними будівлями, визнати дійсним договір купівлі-продажу 13:100 частин житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 які складаються із гаражу з оглядовою ямою літ. «М», льоха літ. «Л», сараю літ. «К», укладений 15.01.2013 року між нею та відповідачем та визнати за нею право власності на вказану частину житлового будинку з надвірними будівлями.

Відповідач в судове засідання не з'явився.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 17 червня 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції обгрунтовано виходив з тих обставин, що підстав для задоволення позову не вбачається.

Матеріали справи свідчать, що житловий будинок АДРЕСА_1 належить на праві власності в 26:100 частин ОСОБА_1; 26:100 частин - ОСОБА_3 та 48:100 частин ОСОБА_2

15 січня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено у простій письмовій формі договір купівлі - продажу кімнати 1-11 площею 14,2 кв.м., що складає 13:100 частин за 10 000 грн. Кошти ОСОБА_2 отримані, а кімната передана ОСОБА_1

20 січня 2013 року укладено договір купівлі - продажу 13:100 частин цього житлового будинку, які складаються з оглядової ями «М»; льох «Л», сараю «К» за 14 000 грн.

Кошти ОСОБА_2 також отримані , а будівлі передані у фактичне користування ОСОБА_1

Згідно вимог ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Як встановлено ч.2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними » вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.

Договір купівлі - продажу частини житлового будинку підлягає і нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, а тому підстав для задоволення позову не вбачається.

Рішення постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 313, 315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 17 червня 2013 року - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення , однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді: