Рішення № 32950068, 13.08.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2013 р. Справа №917/1364/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод", вул. І. Приходька, 139, м. Кременчук, Полтавська область, 39621

до Комунального підприємства "Теплоенерго", вул. Чапаєва, 68, м. Кременчук, Полтавська область, 39617

про стягнення грошових коштів у сумі 2 654 536,42 грн.

Суддя Киричук О. А.

Представники:

від позивача: Піцул Л. П., дов. № 49 юр-163 від 02.09.11 р.,

від відповідача: Грак С. С., дов. б/н від 03.06.13 р.

Розглядається позовна заява про стягнення суми боргу за договором № 4312/082 028с від 18.12.12 р. в сумі 2 654 536,42 грн., з яких 2 586 795,62 грн. - сума основного боргу, 56 337,96 грн. - пеня, 11 402,84 грн. - 3% річних.

Позивач в обґрунтування позову посилається на невиконання відповідачем договірних зобов'язань щодо сплати вартості за одержану теплову енергію.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, але пояснив, що не заперечує проти наявності заборгованості.

Керуючись ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

18.12.12 р. між Публічним акціонерним товариством "Крюківський вагонобудівний завод" (далі за текстом - позивач, постачальник) та Комунальним підприємством "Теплоенерго" (далі за текстом - відповідач, замовник) було укладено договір № 4312/082 028с про постачання теплової енергії в гарячій воді, виробленої із закупленого замовником палива ( далі - договір).

Як зазначає позивач, на виконання умов договору ним було поставлено відповідачу теплову енергію в березні 2013 р. у кількості 16 463 Гкал на суму 1 746 592,60 грн. та у квітні 2013 р. у кількості 7 919,57 Гкал на суму 840 203,02 грн., що підтверджується трьохсторонніми актами № 3, № 4 та довідками про споживання природного газу в березні 2013 р. та у квітні 2013 р., що передбачено п. 4.2 договору.

Зазначені акти підписані представниками сторін та засвідчені печатками. Оригінали оглянуті судом у засіданні, копії долучені до матеріалів справи.

Для оплати за поставлену теплову енергію позивачем виставлено рахунки № КВ-03205 від 31.03.13 р. та № КВ-04220 від 30.04.13 р., які були отримані відповідачем 03.04.13 р. та 08.05.13 р. відповідно, що підтверджується реєстром отримання рахунку - фактури та податкової накладної.

Як вказує позивач, згідно п. 4.1 договору замовник повинен розрахуватися за теплову енергію протягом 10 днів з моменту отримання рахунку на оплату, але відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором не проводив розрахунки за отриману теплову енергію, тому станом на 17.06.13 р. заборгованість складає 2 586 795,62 грн.

13.05.13 р. та 04.06.13 р. за №№ 1-60 юр та 1-64 юр позивачем були направлені на адресу відповідача претензії з вимогою сплатити заборгованість, але листом № 1041 від 07.06.13 р. відповідач відхилив претензію.

Згідно із ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В статті 193 ГК України зазначається, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до п.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідачем не спростовані обставини, на які посилається позивач, доказів сплати за спожиту теплову енергію відповідно до умов договору не надано, таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 2 586 795,62 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання чи встановлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати спричинені цим збитки.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, крім всього іншого і сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення божником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Предметом неустойки, згідно зі ст. 551 Цивільного кодексу України, може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 8.3.1 договору передбачено, що за несвоєчасне проведення розрахунків за поставлену теплову енергію замовник сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми несвоєчасно оплаченої поставленої теплової енергії.

Відповідно до наданих позивачем розрахунків, відповідачу нарахована пеня за період з 14.04.13р. по 17.06.13 р. на суму 56 337,96 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідачу нараховані три проценти річних від простроченої суми за період з 14.04.13 р. по 17.06.13 р. на загальну суму 11 402,84 грн.

Перевіривши надані позивачем розрахунків пені в сумі 56 337,96 грн. та 3% річних в сумі 11 402,84 грн., суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Теплоенерго" (39617, м. Кременчук, вул. Чапаєва 68, р/р 260041018 в КФ АБ "Полтава - Банк", МФО 331423, код 31700972) на користь Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" (39621, м. Кременчук, вул. І. Приходька, 139, р/р 26001000019787 у Полтавській обласній філії "Райффайзен Банк Аваль", м. Полтава МФО 331605, код 05763814) суму основного боргу в розмірі 2 586 795,62 грн., 56 337,96 грн. - пені, 11 402,84 грн. - 3 % річних та 53 090,73 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено__

Суддя О. А. Киричук