Постанова № 32948965, 02.08.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2013 р. Справа №805/8311/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: «13» година «10» хвилин

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Голуб В.А.,

при секретарі Матченко В.С.,

за участю:

позивача не з'явився,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Осипова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області про скасування рішення № 01-50/45 від 11.03.2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області про скасування рішення № 01-50/45 від 11.03.2013 року про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач як фізична особа - підприємець своєчасно та в повному обсязі сплачувала страхові внески на загальнообов'язкове держане соціальне страхування. Рішення №01-50/45 від 11.03.2013 року про застосування фінансових санкцій за несплату авансових платежів із страхових внесків прийнято відповідачем безпідставно та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлений позов та надала пояснення аналогічні тим, що викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та пояснив, що за результатами проведеної перевірки встановлено несвоєчасна сплата авансових платежів із страхових внесків, тому рішення про застосування фінансових санкцій за несплату авансових платежів із страхових внесків прийнято на підставі, в межах та у спосіб встановлений чинним законодавством. Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи позовної заяви, суд вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_3 зареєстрована виконавчим комітетом Костянтинівської міської ради Донецької області 31.03.200 року та перебуває на обліку Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області як платник страхових внесків.

На підставі направлення від 06.03.2013 року № 2511/02 посадовою особою Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області проведено позапланову документальну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 31.03.2002 до 11.03.2013 року.

За результатами проведеної перевірки встановлено порушення вимог ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо своєчасності сплати авансових платежів у вигляді сум страхових внесків, що підлягають сплаті одночасно з виплатою заробітної плати (доходу) за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року. Загальна сума несплачених до бюджету Пенсійного фонду страхових внесків складає 3600,42 грн.: за 2008 рік - 1311,59 грн., за 2009 рік - 527,39 грн., за 2010 рік - 1761,44 грн., про що свідчить Акт перевірки від 11.03.2013 року № 37/02-07 (а.с.7-18).

У своїх запереченнях до Акту перевірки від 11.03.2013 року №37/02-07 представник позивача не заперечував з приводу несвоєчасності сплати авансових платежів у вигляді сум страхових внесків, що підлягають сплаті одночасно з виплатою заробітної плати (доходу) за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року (а.с.51-52).

На підставі пункту 7 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» начальником Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області за несплату, неповну або не своєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків у сумі 3600,42 грн. до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 застосовано фінансові санкції у розмірі 50 % сум несплачених або несвоєчасно сплачених авансових платежів у сумі 1800,21 грн.

Як вбачається із Акту від 11.03.2013 року № 37/02-07 при перевірці використано, серед іншого, журнал обліку нарахування заробітної плати та утримання з неї за перевіряємий період, квитанції про сплату страхових внесків та єдиного внеску, картки особових рахунків платника тощо.

На підтвердження своїх доводів Управлінням Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області надано засвідчену копію журналу обліку нарахування заробітної плати та утримання з неї, а також відомості на виплату грошей за період 2008 - 2010 року та картку платника страхових внесків фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, з яких вбачається неповна та не своєчасна сплата авансових платежів із страхових внесків у сумі 3600,42 грн.: за 2008 рік - 1311,59 грн., за 2009 рік - 527,39 грн., за 2010 рік - 1761,44 грн.

Представником позивача до суду надано книгу по виплаті заробітної плати за період 2008 - 2010 року, в якій фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 змінено дату виплати заробітної плати (доходу) найманим працівникам. У судовому засіданні представником позивача підтверджено те, що вказана книга була переписана після проведеної відповідачем перевірки.

Тому у відповідності до частини 3 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги надану представником позивача книгу по виплаті заробітної плати та відомості на виплату грошей за період 2008 - 2010 року.

Інших доводів щодо протиправності спірного рішення представником позивача не наведено.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Базовим звітним періодом є для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць; для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - квартал.

При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід).

У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду.

У разі несплати авансових платежів до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, його винесено на підставі пункту 7 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яку виключено відповідно до розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08.07.2010, № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Разом з тим, розділом VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку рішенню відповідача № 01-50/45 від 11.03.2013 року, суд приходить до висновку, що воно відповідає критеріям, наведеним у ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості позову та відсутності підстав для його задоволення.

Керуючись статтями 2, 11, 17, 18, 19, 160, 162, 184, 185, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області про скасування рішення № 01-50/45 від 11.03.2013 року, - відмовити у повному обсязі.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 02 серпня 2013 року. Постанова виготовлена у повному обсязі 07 серпня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голуб В. А.