Постанова № 32948846, 13.08.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.08.2013 р. справа №905/3225/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівЛомовцевої Н.В. Принцевської Н.М., Радіонової О.О. при секретарі судового засіданняПрилуцьких М.І.за участю представників: від позивача: Ковалик В.В. за довіреністю б/н від 11.12.2012р.від відповідача:Бернатович К.В. за довіреністю б/н від 21.05.2013р.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю «АІС-Лізинг», м.Київ на рішення господарського суду Донецької області від19.06.2013р.по справі№905/3225/13 (суддя Колесник Р.М.)за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «АІС-Лізинг», м.Київдо фізичної особи-підприємця Дикої Світлани Юріївни, м.Донецьк простягнення заборгованості у розмірі 57097,74грн., пені у розмірі 4214,22грн. та 3% річних у розмірі 1376,47грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АІС-Лізинг" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до фізичної особи-підприємця Дикої Світлани Юріївни про стягнення заборгованості у розмірі 57097,74 грн., пені у розмірі 4214,22 грн. та 3% річних у розмірі 1376,47 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 19.06.2013р. у задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить судове рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "АІС-Лізинг" до фізичної особи підприємця Дикої Світлани Юріївни про стягнення заборгованості у розмірі 57097,74грн., пені у розмірі 4214,22грн. та 3% річних у розмірі 1376,47грн.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що господарським судом неправомірно був прийнятий у якості належного та допустимого доказу лист від 16.03.2012р. про продовження терміну дії договору, оскільки відповідачем не доведено направлення цього листа позивачу. Також апелянт вважає, що судом першої інстанції не враховано вимоги статті 764 Цивільного кодексу України та приписів Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №12 від 29.05.2013р., оскільки продовжуючи користуватися предметом лізингу після 09.03.2012р. відповідач був зобов'язаний сплачувати лізингові платежі.

Представник відповідача у судове засідання прибув, проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив суд оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник позивача у судове засідання прибув, підтримав правову позицію, викладену в апеляційній скарзі.

Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги встановленого статтями 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.05.2010р. між позивачем (лізингодавцем) та відповідачем (лізингоодержувачем) був укладений договір оперативного лізингу (оренди) №775, відповідно до умов якого предметом цього договору є надання лізингодавцем в користування лізингоодержувачу предмета лізингу ( майна ) для підприємницьких цілей на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів (пункт 1.1. договору).

Предметом оперативного лізингу за цим договором відповідно до пункту 1.2. договору є бувший у використанні автомобіль FAW CA3252 (Евро 2), державний реєстраційний номер АА6179 ЕХ, загальна вартість, якого складає 175000,00 гривень.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що строк користування лізингоодержувачем предметом лізингу становить 2 місяці з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі згідно з пунктом 4.3. цього договору за умови сплати ним лізингових платежів та належного користування предметом лізингу за цим договором.

Пунктом 3.1. договору визначено, що за користування майном лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів (додаток №1 до цього договору).

Відповідно до пункту 4.3. договору приймання лізингоодержувачем майна в лізинг оформляється шляхом складання акту приймання-передачі, що підтверджує якість, комплектність, справність предмета лізингу і відповідність техніко-економічним показникам. Акт приймання-передачі підписується повноваженими представниками сторін та скріплюється печатками сторін.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв в лізинг з 23.04.2008р. майно, загальною вартістю 145833,33 грн., що підтверджується відповідним актом прийому - передачі від 09.06.2010р. підписаним обома сторонами без заперечень та скріплений печатками підприємств, а саме, бувший у використанні автомобіль FAW CAЗ252.

Додатковою угодою №1 від 21.07.2010р. сторонами пункт 2.1. договору №775 від 27.05.2010р. був викладений в наступні редакції: строк користування лізингоодержувачем предметом лізингу становить 5 місяців з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі згідно з п.4.3. цього договору за умови сплати ним лізингових платежів та належного користування предметом лізингу за цим договором. Відповідно до зазначеної додаткової угоди в новій редакції був викладений і додаток №1 до договору (графік сплати лізингових платежів).

Додатковою угодою №2 від 07.12.2010р. сторонами пункт 2.1. договору №775 від 27.05.2010р. був викладений в наступні редакції: строк користування лізингоодержувачем предметом лізингу становить 12 місяців з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі згідно з пунктом 4.3. цього договору за умови сплати ним лізингових платежів та належного користування предметом лізингу за цим договором. Відповідно до зазначеної додаткової угоди в новій редакції був викладений і додаток №1 до договору (графік сплати лізингових платежів).

Додатковою угодою №3 від 07.09.2011р. сторонами пункт 2.1. договору №775 від 27.05.2010р. був викладений в наступні редакції: строк користування лізингоодержувачем предметом лізингу - до 09.03.2012р. Відповідно до зазначеної додаткової угоди в новій редакції був викладений і додаток №1 до договору (графік сплати лізингових платежів).

З матеріалів справи вбачається, що за своєю природою даний договір є договором фінансового лізингу, до якого застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених розділом ІІІ Цивільного кодексу України, розділу 6 Господарського кодексу України та Законом України «Про фінансовий лізинг».

У відповідності до частин 1, 2 статті 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. Сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

За приписами статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг", сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Як зазначалось раніше, пунктом 3.1. договору визначено, що за користування майном лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів (додаток №1 до цього договору).

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що лізингові платежі мають здійснюватися незалежно від результатів господарської діяльності.

При цьому, приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Статтею 764 Цивільного кодексу України визначено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

За приписами абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 16.03.2012р., на адресу позивача направив лист, відповідно до якого просив позивача продовжити строк оренди автомобіля FAW3252, державний номер AA 6179 EX, на десять місяців.

Отже, відповідач заявив про зміну умов договору, а саме визначення нового терміну користування предметом лізингу за договором оперативного лізингу (оренди) №775 від 27.05.2010р., що має своїми наслідками припинення попереднього договору та виникнення нової пропозиції про укладення договору на нових умовах.

Зазначений лист отриманий позивачем 19.03.2012р., що підтверджується відміткою компанії V.I.P. Express, яка є незацікавленою особою у спірних відносинах і обов'язком якої є доставка кореспонденції.

Колегія суддів не приймає посилання скаржника на недоведеність направлення вказаного листа на адресу позивача, оскільки укладений сторонам договір не передбачає здійснення листування між сторонами у певний спосіб шляхом складання опису вкладення із зазначенням найменування документів, що здаються для відправлення відповідній почтовій службі.

Крім того, позивач не довів, що за визначеною у супровідному документі служби доставки V.I.P. Express адресою (вул. Зоологічна, 5А, м. Київ) не міститься будь-яких його підрозділів.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що матеріалами справи підтверджено належними та допустимими доказами факт отримання позивачем листа відповідача від 16.03.2012 року.

З матеріалів справи вбачається, що предмет лізингу був повернутий відповідачем 06.11.2012р., що підтверджується актом повернення автомобілів з лізингу від 06.11.2012р.

За умовами договору строк дії договору був визначений сторонами до 09.03.2012 року.

Враховуючи, що листом від 16.03.2012р. відповідач висловив бажання змінити умови договору та сторонами не було досягнуто інших домовленостей, ніж тих, що визначені договором лізингу (оренди) №775 від 27.05.2010р. та укладених додаткових угод до нього, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про припинення дії вказаного договору.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для нарахування лізингових платежів за період з 09.03.2012р. по 06.11.2012р. на загальну суму 57097,74 грн., пені у розмірі 4214,22грн. та 3% річних у розмірі 1376,47грн.

Посилання позивача на здійснення оплати лізингових платежів відповідачем після 09.03.2012р., як доказ продовження дії договору, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки сторони на власний розсуд мають право здійснювати будь-які фінансові операції (в тому числі перерахування коштів) незалежно від укладання договору і ці оплати не є юридичною подією щодо продовження строку договору.

Відповідно до статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Проте, всупереч зазначених норм права апелянт не довів обґрунтованість позовних вимог та порушення його прав.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 4-7, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АІС-Лізинг», м.Київ на рішення господарського суду Донецької області від 19.06.2013р. у справі №905/3225/13 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 19.06.2013р. у справі №905/3225/13 - залишити без змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.В. Ломовцева

Судді: Н.М. Принцевська

О.О. Радіонова

Надруковано: 5 прим.:

1.Позивачу;

2. Відповідачу;

3. У справу;

4. ДАГС;

5. ГСДО.