Постанова № 32945438, 30.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/21/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В.

Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: суддів: секретаря: за участю: Федорової Г.Г., Сорочка Є.О., Троян Н.М., Каленюк О.Ю., представників апелянта - Сетченко С.М., Паншиної І.В., представників позивача - Яковлева А.Л., Янченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2013 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брус-Майстер» до Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Брус-Майстер» (далі - позивач) звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду із позовом до Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби (далі - відповідачі), в якому просило визнати протиправною та скасувати податкові повідомлення-рішення Чернігівської МДПІ Чернігівської області ДПС від 17.12.2012 року № 0000582340, № 0000572340, № 0000562340, № 0000552340.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Брус-Майстер» задоволено.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 16.10.2012 року по 26.11.2012 року, службовими особами відповідача було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Брус Майстер» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2012 року.

В ході проведенні перевірки було встановлено порушення позивачем вимог: п. 1.43 ст. 1, п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, абз. 4-6 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 138.1, п. 138.2, п. 138.5, пп. 138.10.5. п. 138.10 ст. 138, пп. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139, п. 141.1. ст. 141, п. 150.1 ст. 150 розділу ІІІ, п. 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 793, ст. 220 Цивільного кодексу України, п. 8, п. 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджених наказом Мінфіну України від 10.10.1999 року № 246 зі змінами та доповненнями, п. 22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Мінфіну України від 31.12.1999 року № 318, п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2006 № 415, в результаті чого ТОВ «Брус Майстер» було занижено податок на прибуток на загальну суму 256 486,00 грн., у тому числі: за 2010 рік - на 184 471,00 грн.; за 2011 рік - на 62 410,00 грн.; за І півріччя - на 9 605,00 грн. та завищено від'ємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток за 2010 рік - на 1 805 351,00 грн., за 2011 рік - на 233 154,00 грн., за І півріччя 2012 року - на 121 308,00 грн.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт № 170/22/34090453 від 03.12.2012 року, на підставі якого Чернігівською МДПІ Чернігівської області були винесені податкові повідомлення-рішення від 17.12.2012 року:

- № 0000582340, яким позивачу було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 121 308,00 грн.;

- № 0000572340, яким позивачу було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 233 154,00 грн.;

- № 0000562340, яким позивачу було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 805 351,00 грн.;

- № 0000552340, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 307 407,00 грн., з яких: 256 486,00 грн. - за основним платежем та 50 921,00 грн. - за штрафними санкціями.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі - Закон № 334/94-ВР) (тут і далі по тексту постанови - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до абз. 4, 5 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза.

З матеріалів справи вбачається, що 26.09.2012 року, TOB «Брус Майстер» до Чернігівської МДПІ Чернігівської області були подані уточнюючі декларації № 9007127442 та № 9007127412 з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року та за 2010 рік

З пояснювальних записок до уточнюючих декларацій з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2010 року та за 2010 рік вбачається, що до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, TOB «Брус Майстер» було віднесено суму коригувань валових витрат у розмірі 1 000 000,00 грн., як самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів.

26 листопада 2012 року на адресу TOB «Брус Майстер» було направлено запит № 6366/10/22-208 про надання документів на підтвердження правомірності формування витрат за період з 01.07.2010 року по 30.06.2012 року.

Однак, відповідних розрахунків, платіжних та інших документів, які б підтвердили правомірність декларування TOB «Брус Майстер» витрат у розмірі 1 000 000,00 грн. до податкового органу надано не було.

Таким чином, TOB «Брус Майстер» на порушення вимог п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України були завищені задекларовані показники рядків 04, 06 уточнюючих декларацій з податку на прибуток від 26.09.2012 № 9007127442 та № 9007127412 на суму 1 000 000,00 грн., у т.ч.: за 9 місяців 2010 року - 1 000 000,00 грн., за 2010 рік - 1 000 000,00 грн.

Згідно п. 5.9 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.

Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

З пояснювальних записок до уточнюючих декларацій з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2010 року та за 2010 рік вбачається, що до складу доходів за 9 місяців 2010 року та за 2010 рік позивачем було віднесено приріст балансової вартості запасів у розмірі 336 215,00 грн. та 609 167,00 грн. відповідно.

Перевіркою відображених у рядку 03 уточнюючих Декларацій значень показників «приріст балансової вартості запасів» у загальній сумі 609 167,00 грн. було встановлено, що при визначенні приросту/убутку запасів TOB «Брус Майстер» застосовувався метод - вартості запасів перших за часом надходжень (ФІФО) - оцінки убутку запасів, які обліковуються на бухгалтерських рахунках: 201 «Сировина і матеріали», 203 «Паливо», 205 «Будівельні матеріали», 207 «Запасні частини», 209 «Інші матеріали», 22 «Малоцінні та швидкозношувальні предмети», 28 «Товари», 26 «Готова продукція».

Проведеною перевіркою відображеного показника за 3 квартал 2010 року в сумі 336 215,00 грн. та за 4 квартал 2010 року в сумі 609 167,00 грн. було встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників рядка 01.2 Декларацій «приріст балансової вартості запасів» за 3 квартал 2010 року в сумі 847 262,00 грн., за 4 квартал 2010 року в сумі 1 061 605,00 грн.

Відповідно до п. 1.43 ст. 1 Закону 334/94-ВР, інші терміни використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування, а також національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку у випадках, визначених цим Законом, які не суперечать цьому Закону та іншим законам з питань оподаткування у частині визначення термінів.

Відповідно до пунктів 8, 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 року за № 751/4044), придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

- суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків;

- суми ввізного мита;

- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству/установі;

- транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів). Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць. Приклади розподілу транспортно-заготівельних витрат наведені в додатку до Положення (стандарту) 9;

- інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства/установи на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів.

Тобто, вартість придбаних (отриманих) запасів включає витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням (створенням) запасів та доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Відповідно до п. 22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 916 «Витрати» (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 року за № 27/4248), до складу елемента «Матеріальні затрати» включається вартість витрачених у виробництві (крім продукту власного виробництва): сировини й основних матеріалів; купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів; палива й енергії; будівельних матеріалів; запасних частин; тари й тарних матеріалів; допоміжних та інших матеріалів.

Пунктом 18 розділу 3 Методичних рекомендацій з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджених наказом Міністерства промислової політики України від 09.07.2007 року № 373, до матеріальних витрат віднесені придбане у сторонніх підприємств і організацій будь-яке паливо та енергія всіх видів, які використані на технологічні та інші операційні цілі, в тому числі на експлуатацію транспортних засобів, опалення та освітлення приміщень, на вироблення з палива тепло- та електроенергії, споживаних в операційній діяльності підприємства.

В порушення п. 5.9 ст. 5 Закону № 334/94-ВР позивачем було не вірно визначено матеріальну частину в залишках готової продукції підприємства, а саме, при визначенні приросту (убутку) запасів позивачем було завищено розмір частини матеріальних ресурсів, які приймали участь в процесі виробництва та використані для виготовлення готової продукції підприємства, чим було занижено приріст балансової вартості запасів ТОВ «Брус Майстер» на початок звітного 2010 року та кінець звітних періодів (на 01.01.2010 року, на 30.09.2010 року та на 30.12.2010 року).

Крім цього, ТОВ «Брус Майстер» при визначенні матеріальної частини в готовій продукції підприємства не було враховувало використану електричну електроенергію на виробництво даної продукції.

Згідно пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно пп. 138.5.2 п. 138.5 ст. 138 Податкового кодексу України, інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку, з урахуванням наступного: датою визнання та сумою витрат платника податку від здійснення кредитно-депозитних операцій, у тому числі субординованого боргу, є дата визнання процентів (комісійних та інших платежів, пов'язаних зі створенням або придбанням кредитів, вкладів (депозитів) та їх сума, визначені згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Відповідно до пп. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Згідно п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати» (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2006 року № 415, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.05.2006 року за № 610/12484), фінансові витрати визнаються:

- суб'єктами малого підприємництва - юридичними особами, представництвами іноземних суб'єктів господарської діяльності та юридичними особами, що не займаються підприємницькою діяльністю (крім бюджетних установ), витратами того звітного періоду, за який вони були нараховані (визнані зобов'язаннями);

- іншими юридичними особами витратами того звітного періоду, за який вони були нараховані (визнані зобов'язаннями), крім фінансових витрат, які капіталізуються.

Колегією суддів встановлено, що до складу інших витрат уточнюючих декларацій з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року та за 2010 рік ТОВ «Брус Майстер» були віднесені витрати у розмірі 176 164,33 грн. по нарахованим TOB «Комерційний банк «Дельта» до 01.07.10 р. процентах за користуванням кредитними коштами, отриманими у вказаному банку відповідно Договору кредитної лінії від 17.09.2008 року № ВКЛ-938/1 в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 1 500 000,00 грн. зі сплатою 19 % річних з кінцевим терміном погашення 16.09.2013 року.

Тобто, ТОВ «Брус Майстер» було завищено розмір витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток на 176 164,33 грн., у т. ч.: за 3 квартал 2010 року - 176 164,33 грн.; за 4 квартал 2010 року - 176 164,33 грн.

Крім того, ТОВ «Брус Майстер» в порушення вимог п. 5.3.9 ст.5 Закону України №334, до складу «інших витрат» були віднесені витрати на загальну суму 288 979,83 грн., що не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, в тому числі за 2 півріччя 2010 року 288 979,83 грн.

Крім цього, колегією суддів встановлено, що 01.12.2008 року між ТОВ «Брус Майстер» та суб'єктом господарської діяльності - фізичною особою ОСОБА_9 було укладено договір суборенди приміщення № 19, відповідно до якого, СПД ОСОБА_9 передає, а ТОВ «Брус Майстер» приймає у строкове платне користування частину приміщення (нерухомого майна) за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 58,3 кв.м. + 10 % побутові, разом 64,13 кв.м.

Згідно п. 5.1 договору суборенди приміщення, вартість суборендної плати за об'єкт оренди складає 42,84 грн. на місяць без ПДВ за 1 кв.м. загальної площі на 2-му поверсі, що складає 2 474,35 грн. на місяць.

З актів про надання в суборенду частини приміщення площею 64,13 кв.м. за липень - грудень 2010 року та оборотно-сальдових відомостей по бухгалтерському рахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» вбачається, що ТОВ «Брус Майстер» до складу витрат було віднесено плату з отримання суборенди за користування частиною приміщення під офіс на загальну суму 16 483,98 грн., в тому числі по періодах: за 3 квартал 2010 року - 8 241,99 грн.; за 4 квартал 2010 року - 8 241,99 грн.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що договір суборенди приміщення за адресою: АДРЕСА_1 між ТОВ «Брус Майстер» та СПД ОСОБА_9 було укладено 01.12.2008 року, в той час, як договір оренди зазначеного приміщення між СПД ОСОБА_9 та ПП «Фірма «Алво» (яке є власником зазначеного об'єкту на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 12.10.2005 року) було укладено лише 01.01.2009 року.

Тобто, як вбачається з вищевикладеного, СПД ОСОБА_9 розпорядився приміщенням, яке не перебувало у його користуванні.

Отже, ТОВ «Брус Майстер», в порушення вимог абз. 4 - 6 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 334/94-ВР, пп. 138.1.9, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України до складу витрат, що враховуються при визначенні податку на прибуток за 2010 рік, були неправомірно віднесені витрати в розмірі 16 483,98 грн. з оренди частини приміщення загальною площею 64,13 кв.м. за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року. У зв'язку з чим, ТОВ «Брус Майстер» було завищено розмір витрат на 16 483,98 грн. за 2 півріччя 2010 року, в т.ч.: за 3 квартал 2010 року - 8 241,99 грн.; за 4 квартал 2010 року - 8 241,99 грн.

Таким чином, за результатами перевірки правильності формування витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2010 рік податковим органом було встановлено, і з чим погоджується колегія суддів, що на порушення вимог п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.5, пп. 138.10.5. п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати», позивачем було завищено розмір витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток (рядки 04, 06 уточнюючих декларацій з податку па прибуток), на загальну суму 1 473 386,15 грн., в т.ч. : за 9 місяців 2010 року - 1 184 406,32 грн.; за 2010 рік - 1 481 628,14 грн.

Перевіркою показників, відображених у рядку 06.3 (06.4) Декларацій «фінансові витрати відповідно до пп. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України» за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року у сумі 1 008 560,00 грн., було встановлено, що на формування цих показників мало вплив нарахування відсотків та комісій за кредитами наданими банківськими установами .

ТОВ «Брус Майстер» в складі фінансових витрат рядка 06.3 (06.4) Декларацій з податку на прибуток за 1 квартал 2012 року та 1 півріччя 2012 року були задекларовані наступні показники: за 1 квартал 2012 року - 366 492,00 грн.; за 1 півріччя 2012 року - 589 285,00 грн.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2012 року по 30.06.2012 року в сумі 1 008 560,00 грн. на підставі таких документів: Декларацій прибуток підприємства, оборотно-сальдових відомостей по бухгалтерських рахунках 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками», 951 «Відсотки за кредит», розрахункових платіжних документів, кредитних договорів з банками, встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 06.4 Декларацій «фінансові витрати» за II півріччя 2012 року на 265 909 грн., в т.ч.: за 1 квартал 2012 року - 265 909,00 грн., за 1 півріччя 2012 року - 265 909,00 грн.

Згідно п. 141.1. ст. 141 Податкового кодексу України, до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Брус Майстер» до складу фінансових витрат (рядок 06.3 (06.4) Декларацій з податку на прибуток «фінансові витрати відповідно до пп. 138.10.5 п. 138.10 ст.138 Податкового кодексу України») за 1 та 2 квартали 2012 року віднесені суми по нарахованих процентах в розмірі 265 909,46 грн. за користування кредитними коштами відповідно до договору кредитної лінії від 18.08.2009 року №ВКЛ-938/2, укладеного між ТОВ «Брус Майстер» та ТОВ «Комерційний банк «Дельта» (ПАТ «Дельта Банк») в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 10 000 000 доларів США зі сплатою 9 % річних, використання яких в господарській діяльності ТОВ «Брус Майстер» не встановлено.

Крім того, з документальної позапланової виїзної перевірки TOB «Брус Майстер» з питання дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток за 1 квартал 2011 року, за 2 квартал 2011 року та за 2-3 квартали 2011 року (акт № 102/22/34090453 від 03.09.2012 року) вбачається, що на порушення вимог п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР TOB «Брус Майстер» до рядка Декларації «інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати» було включено суму витрат, що не підтвердженні первинними бухгалтерськими документами у загальному розмірі 800 000,00 грн.

Крім цього, на порушення п. 150.1 ст. 150. п. 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України, TOB «Брус Майстер» було завищено розмір «від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду» (рядки 06.5, 06.6) в сумі 740 758,00 грн. за 2 квартал 2011 року та в сумі 740 758,00 грн. за 2-3 квартали 2011 року.

Віднесення до складу витрат суми 5 643,00 грн. по взаємовідносинах з TOB «Проммаст-Стандарт» встановлено не було.

Таким чином, враховуючи результати документальної позапланової перевірки TOB «Брус Майстер» (акт від 03.09.2012 року № 102/22/34090453), відповідачем було встановлено, що в порушення вимог п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 334/94-ВР та п. 150.1 ст. 150. п. 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодекс України, TOB «Брус Майстер» було завищено:

- значення рядка Декларації «інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати» за 1 квартал 2011 року на суму витрат в розмірі 800 000,00 грн., що не підтвердженні первинними бухгалтерськими документами (відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами), обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку;

- значення рядка 06.5 (0.6) Декларації «від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду» в сумі 740 758,00 грн. за 2 - 4 квартали 2011 року.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що на порушення вимог п. 1.32 ст. 1 п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.5, пп. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138, п. 141.1 ст. 141 п. 150.1 ст.150 п. 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України, п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати», TOB «Брус Майстер» було завищено розмір витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток за період з 01.07.2010 року по 30.06.2012 року на загальну суму 4 029 053,00 грн., в т.ч.: за 2 півріччя 2010 року в сумі 1 481 628,00 грн.; за І квартал 2011 року в сумі 1 540 758,00 грн.; за 2-4 квартали 2011 року в суму 740 758,00 грн.; за 1 півріччя 2012 р. в сумі 265 909,00 грн.

Доказів на спростування вищевикладеного позивачем до суду надано не було.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку щодо безпідставності заявлених позивачем вимог, які є необґрунтованими, не підтверджуються належними доказами, а відтак є такими, що не підлягають до задоволення.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачаються підстави для скасування постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2013 року та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Брус-Майстер» до Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2013 року - задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2013 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Брус-Майстер» до Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Суддя: Суддя: Г.Г. Федорова Є.О. Сорочко Н.М. Троян

Повний текст постанови складено та підписано - 02.08.13р.

Головуючий суддя Федорова Г. Г.

Судді: Сорочко Є.О.

Троян Н.М.