Ухвала суду № 32945431, 01.08.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №757/433/13-а Головуючий у 1- й інстанції Гаркава В.Ю.

Суддя - доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

01 серпня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 14 лютого 2013 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва, Головного управління пенсійного фонду України про зобов'язання здійснити виплату пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва, Головного управління пенсійного фонду України про зобов'язання здійснити виплату пенсії.

Вказаний адміністративний позов ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 10 січня 2013 року залишено без руху та позивачу надано строк для усунення зазначених у ній недоліків.

13 лютого 2013 року на виконання вимог суду від позивача надійшла заява, проте суд дійшов висновку, що недоліки позивачем не усунуто і ухвалою від 14 лютого 2013 року повернув позовну заяву позивачу.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила його скасувати.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, ухвала суду - без змін з таких підстав.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

У випадку неусунення позивачем недоліків позовної заяви, яку залишено без руху позовна заява повертається позивачеві (п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України).

Суд першої інстанції, залишаючи позов без руху, виходив з того, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 106 КАС України, а саме, викладені в ній позовні вимоги не конкретизовані, оскільки не зазначений період, за який позивач просить зобов'язати відповідачів провести виплату пенсії.

Із матеріалів справи вбачається, що 13.02.2013 року позивачем на виконання вимог ухвали суду була надіслана заява про усунення недоліків позову із зазначенням того ж періоду, який було вказано при первинному поданні позову

Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку, що недоліки позивачем не усунуто та постановив ухвалу від 14.02.2013 року про повернення позовної заяви позивачу.

На думку колегії суддів, незважаючи на ту обставину, що позивачем не оскаржується ухвала суду першої інстанції від 10 січня 2013 року про залишення позовної заяви без руху, для повного і всебічного захисту прав позивача слід надати правову оцінку зазначеній ухвалі.

Так, відповідно до положень ст. 106 КАС України, у позовній заяві зазначаються: найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява; ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі; зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо; перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Згідно з ч. 2 ст. 106 КАС, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

З аналізу змісту позовної заяви вбачається, що позов, поданий позивачем до суду відповідає вимогам ст. 106 КАС України та може бути прийнятий судом до провадження у зв'язку з тим, що ст. 106 КАС України не містить таких підстав для залишення адміністративного позову без руху як конкретизація періоду, за який позивач просить зобов'язати відповідачів вчинити дії. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що вимоги особи, викладені в позовній заяві, є зрозумілими.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 КАС України, під час попереднього судового засідання, якщо спір не врегульовано в порядку, визначеному ч. 3 цієї статті, суд: 1) уточнює позовні вимоги та заперечення відповідача проти адміністративного позову; 2) з'ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі; 3) визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору і які з них визнаються сторонами, а які належить доказувати; 4) з'ясовує, якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення, та встановлює строки для їх надання; 5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки справи до судового розгляду.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції має достатньо процесуальних засобів, передбачених КАС України, для повного та всебічного з'ясування обставин справи з метою винесення законного і об'єктивного рішення по справі.

Відповідно до ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Таким чином, на думку колегії, ухвала Печерського районного суду міста Києва від 14 лютого 2013 року суперечить вимогам процесуального права і підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 204 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки, покладені в основу рішення суду першої інстанції, прийнятого з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 199, 204, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 14 лютого 2013 в справі за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва, Головного управління пенсійного фонду України про зобов'язання здійснити виплату пенсії - задовольнити.

Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 14 лютого 2013 року - скасувати.

Направити справу до Печерського районного суду міста Києва для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому розгляду.

Головуючий суддя О.А. Губська

Суддя А.Б. Парінов

Суддя О.О. Беспалов

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.