Ухвала суду № 32944104, 12.08.2013, Арцизький районний суд Одеської області

Справа № 492/1437/13-ц

У К Р А Ї Н А

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

________________

УХВАЛА

про повернення заяви про забезпечення позову

12 серпня 2013 року м. Арциз

Суддя Арцизького районного суду Одеської області Борисова С.П.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за її позовом до ОСОБА_2 про визнання договору довічного утримання (догляду) недійсним,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просила визнати правочин, а саме договір довічного утримання від 18 листопада 2004 року укладений між ОСОБА_3, померлою ІНФОРМАЦІЯ_1, яка була її матір'ю та ОСОБА_2 недійсним, посилаючись на те, що 18.11.2004 року був укладений договір довічного утримання між матір'ю позивачки та відповідачкою, відповідно до якого ОСОБА_3 передала у власність ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1, а ОСОБА_2 зобов'язалася довічно повністю утримувати ОСОБА_3 У разі смерті ОСОБА_3, ОСОБА_2 зобов'язалася здійснити її захоронення відповідно до обрядів православної церкви. Відповідачка своїх зобов'язань по вказаному договору, належним чином не виконала, тобто не виконала умови договору, а підпис матері в договорі викликає сумнів у позивачки щодо його дійсності.

ОСОБА_1 у поданій до суду заяві просить в порядку забезпечення позову накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2, вказуючи, що відповідачка може здійснити відчудження належного їй нерухомого майна до вирішення спору, що виник між ними, вважає, що неприйняття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду.

Однак, заява про забезпечення позову підлягає поверненню без розгляду, оскільки вона подана без додержання вимог, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Отже, виходячи з зазначеної норми, заходи забезпечення позову можуть бути застосовані судом під час розгляду справи в суді. Позовна заява подана ОСОБА_1 12 серпня 2013 року і по ній провадження ще не відкрито, а тому вважаю, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову подана завчасно.

Крім того, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, необхідні для забезпечення позову (ч. 2 ст. 151 ЦПК України).

Суд також вважає за необхідне звернути увагу не роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, що викладені у п. 4 його постанови від 22.12.2006 р. №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», відповідно до положень якого розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У поданій же до суду заяві позивачка заявляючи вимогу про накладення арешту на нерухоме майно, яке належить відповідачці не наводить доказів, які свідчать про намір її здійснити відчудження належного їй майна, лише зазначає ту обставину, що відповідачка заявляла про намір продажу квартири та не обґрунтовує необхідність забезпечення позову. Крім того, до заяви про забезпечення позову не додані документи, які б підтверджували право власності відповідачки на квартиру, на яку позивачка просить накласти арешт, а витребувати такі документи у суду немає можливості з огляду на стислий строк розгляду заяви про забезпечення позову

Згідно ч. 8 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заява про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику.

Таким чином, враховуючи вище викладене, вважаю, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за її позовом до ОСОБА_2 про визнання договору довічного утримання (догляду) недійсним, підлягає поверненню заявниці.

Суд також вважає за необхідне роз'яснити ОСОБА_1, що вона не позбавлена можливості, усунувши вказані недоліки заяви про забезпечення позову, повторно звернутися до суду.

В силу п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 підлягає поверненню сума судового збору в сумі 114,70 грн., яка сплачена нею при зверненні до суду, що підтверджено відповідною квитанцією.

Керуючись ст. ст. 151 - 153 ЦПК України, суддя -

ухвалив:

Повернути ОСОБА_1 заяву про забезпечення позову у справі за її позовом до ОСОБА_2 про визнання договору довічного утримання (догляду) недійсним, без розгляду.

Повернути ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1) суму судового збору в розмірі 114,70 грн., яка сплачена нею в Арцизькому відділенні ПАТ «ПриватБанк» відповідно до квитанції № 4766.119.1 від 12.08.2013 року.

Роз'яснити ОСОБА_1 можливість повторного звернення до суду із заявою про забезпечення позову в разі усунення недоліків заяви про забезпечення позову, що зазначені в наявній ухвалі.

Копію ухвали суду направити ОСОБА_1

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня отримання її копії.

СУДДЯ

Арцизького районного суду