Постанова № 32943618, 08.08.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/4382/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Головка А.Б.,

при секретарі - Петренко О.В.,

за участю:

представника позивача - Гриценко С.В.,

представника відповідача - Оринчина В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укролія" до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

22 липня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укролія" (далі - позивач, ТОВ "Укролія") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - відповідач, Полтавська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.07.2013 року № 0000812200.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що вважає безпідставними та такими, що не відповідають дійсності, висновки контролюючого органу у акті перевірки щодо завищення позивачем податкового кредиту по взаємовідносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрзерногруп" (далі - ТОВ "Укрзерногруп"). Вказував, що правомірність формування податкового кредиту від даного контрагента підтверджується наявними у позивача первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Зазначив, що товар використано у власній господарській діяльності позивача, на підставі чого просив визнати протиправним та скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, у письмових запереченнях відповідач вказував, що правочин укладений із ТОВ "Укрзерногруп" є нікчемним, оскільки ТОВ "Укрзерногруп" здійснювало свою діяльність спрямовану на вчинення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Крім цього, зазначав, що у ТОВ "Укрзерногруп" відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення та відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, у зв'язку із чим вважає спірне податкове повідомлення-рішення правомірним.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Укролія" (код ЄДРПОУ 31577685) є юридичною особою, зареєстроване Диканською районною державною адміністрацією Полтавської області 25.06.2001 року та взято на податковий облік у Диканському відділенні Полтавської ОДПІ.

ТОВ "Укролія" є платником податку на додану вартість з 13.05.2004 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість від 13.05.2004 року № 23639009.

У період з 20.03.2013 року по 26.03.2013 року податковим ревізором-інспектором Полтавської МДПІ проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Укролія" з питань формування податкового кредиту за період з 01.10.2011 року по 31.10.2011 року по взаємовідносинах із ТОВ "Укрзерногруп".

За результатами перевірки складено акт від 02.04.2013 року № 466/22/31577685, у якому відображено порушення позивачем підпунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за жовтень 2011 року на суму 184210 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Полтавською МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 18.04.2013 року № 0000492200 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на загальну суму 230263 грн., в тому числі: 184210 грн. - основний платіж, 46053 грн. -штрафна (фінансова) санкція.

Рішенням про результати розгляду скарги Головним управлінням Міндоходів у Полтавській області від 21.06.2013 року № 233/10/10.2-07 податкове повідомлення-рішення від 18.04.2013 року № 0000492200 року скасовано та зобов'язано податковий орган прийняти нове.

04.07.2013 року Полтавською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000812200, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2011 року на суму 184210 грн.

Позивач не погодився із вказаним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить із наступного.

Із акту перевірки вбачається, що перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.10.2011 року по 31.10.2011 року встановлено завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в сумі 184210 грн., за рахунок взаємовідносин, які підпадають від визначення терміну безтоварності проведення операцій по ланцюгу постачання товару з ТОВ "Укрзерногруп".

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Із матеріалів справи судом встановлено, що між позивачем (Покупець) та ТОВ "Укрзерногруп" (Постачальник) укладено договір поставки № 93/9 від 27.10.2011 року.

За умовами договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити олію соняшникову рафіновану дезодоровану виморожену в кількості 100 т по ціні 11350 грн. за 1 т нетто в т.ч. ПДВ. Ціна товару включає доставку товару Покупцю на умовах, викладених в Договорі. Додатковою угодою № 1 від 27.10.2011 року до договору поставки № 93/9 від 27.10.2011 року узгоджено умови поставки товару на адресу вул. Фрунзе, 146, м. Зіньків.

На підтвердження виконання умов договору позивач надав суду податкові накладні та видаткові накладі, платіжні доручення, посвідчення про якість на олію виробника ВАТ "Київський маргариновий завод", квитанції на зважування, товарно-транспортні накладні, витяги із журналу зважування вантажів на автомобільних вагах, витяг з журналу супровідних документів та перевірки автоцистрен, витяг з журналу супровідних документів та якості соняшникової олії, що поступає на підприємство, копії яких містяться в матеріалах справи.

Суми ПДВ в загальному розмірі 184210 грн. за податковими накладними включені позивачем до складу податкового кредиту за жовтень 2011 року.

В ході розгляду справи встановлено використання товару, придбаного у ТОВ "Укрзерногруп", у господарській діяльності позивача.

Так, 31.08.2011 року між позивачем та ЗАТ "Зіньківський комбікормовий завод" (Підрядник) укладено договір підряду № 2, за умовами якого Підрядник виконує роботи з фасування олії соняшникової в поліетиленові пляшки для подальшої реалізації олії фасованої.

Таким чином, реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Укрзерногруп" підтверджена первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, товар використано у господарській діяльності позивача.

З огляду на зазначене, податковий кредит позивачем сформовано на підставі виписаних ТОВ "Укрзерногруп" податкових накладних, отриманих в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, що ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України.

Суд враховує, що відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Матеріалами справи підтверджується, що на момент здійснення господарських операцій та складення податкових накладних ТОВ "Укрзерногруп" мав свідоцтво платника податку на додану вартість, яке не було анульовано.

Таким чином, оскільки ТОВ "Укрзерногруп" на момент виникнення спірних правовідносин був зареєстрований як платник ПДВ у встановленому Законом порядку, тому формування позивачем податкового кредиту від цього підприємця є правомірним.

Суд зазначає, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Податковим кодексом України, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту, у зв'язку із чим включення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ 184210 грн. по взаємовідносинах із ТОВ "Укрзерногруп" є правомірним.

З огляду на частину 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт наявності порушень позивачем пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 04.07.2013 року № 0000812200.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укролія" до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 04.07.2013 року № 0000812200.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укролія" (код ЄДРПОУ 31577685) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1842,10 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 13 серпня 2013 року.

Суддя А.Б. Головко