Рішення № 32942923, 07.08.2013, Підгаєцький районний суд Тернопільської області

Справа № 605/341/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

"07" серпня 2013 р. м. Підгайці

Підгаєцький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючої судді Грицай К.М.

за участю секретаря Костенюк М.Я.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Підгайці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» (далі - АТ «Родовід Банк» звернувся з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 53 772,92 грн. та в обґрунтування своїх вимог вказує, що 14.05.2008 року між ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є АТ «Родовід Банк», та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір № Ск-201-000138/5-2008, відповідно до якого банк зобов'язувався відкрити відповідачу картковий рахунок, емітувати та надати йому платіжну карту, а також надати споживчий кредит у розмірі 4363,60 грн. строком дії до 14.05.2010 року включно із сплатою 7,0 процентів річних за користування кредитними коштами, а відповідач зобов'язувався погашати заборгованість згідно встановленого графіку (п.4.1.9 договору), починаючи з наступного місяця після одержання споживчого кредиту, щомісячно сплачувати банку нараховані проценти за користування кредитними коштами ( п. 4.1.25 договору), а також щомісячно сплачувати плату за обслуговування споживчого кредиту у розмірі 2,65 процента від розміру наданого кредиту ( п. 2.14. договору). Окрім того, договором передбачено, що за порушення строків погашення заборгованості за споживчим кредитом, внесення плати за обслуговування кредитної заборгованості відповідач зобов'язувався сплатити банку пеню в розмірі 1,6% від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості. Однак, відповідач не виконував умови договору, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором у розмірі 53 772,92 грн., а саме: заборгованість за основною сумою кредиту у розмірі 4 363, 60 грн.; проценти за користування кредитними коштами у розмірі 607,03 грн.; плата за управління кредитом у розмірі 2 890,90 грн.; пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів, сплати процентів та внесення плати за управління та обслуговування кредиту у розмірі 45 911,39 грн. У зв'язку з цим просить суд стягнути з відповідача в користь позивача вищевказану суму боргу та понесені судові витрати .

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві, проти заочного рішення суду не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнав частково в розмірі боргу за кредитом, процентній платі за кредитом та плати за управління кредитом та суду пояснив, що не здійснював сплату кредиту у зв'язку із відсутністю коштів. Крім того, просить суд зменшити розмір пені, яка нарахована позивачем, оскільки в нього склалось важке матеріальне становище, він звільнений з роботи, має на утриманні неповнолітню дочку та є інвалідом ІІІ групи, тому він не в змозі сплатити таку суму пені.

Заслухавши пояснення, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав:

Позивач Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Родовід Банк» згідно статуту (нова редакція), зареєстрованого Національним банком України від 26.10.2010 року, реєстраційний № 16.

14.05.2008 року між ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є АТ «Родовід Банк», та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір № Ск-201-000138/5-2008, відповідно до п. 1.1.1, 1.1.2 якого банк зобов'язувався відкрити відповідачу картковий рахунок, емітувати та надати йому платіжну карту, а також згідно п. 1.1.5 даного договору банк зобов'язувався надати споживчий кредит у розмірі 4363,60 грн. строком дії до 14.05.2010 року включно із сплатою 7,0 процентів річних за користування кредитними коштами.

Згідно п.п. 4.1.9 кредитного договору, відповідач зобов'язувався погашати заборгованість згідно встановленого графіку, щомісячно сплачувати банку нараховані проценти за користування кредитними коштами.

Пунктом 4.1.23 цього договору передбачено, що за порушення строків погашення заборгованості за споживчим кредитом, внесення плати за обслуговування споживчого кредиту, відповідач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 1,6 % від суми простроченого платежу, якщо інший розмір пені не встановлений тарифами.

В силу статті 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання та надав 14.05.2008 року відповідачу вищевказаний кредит на платіжній картці.

Однак, відповідач не виконав умов договору по сплаті кредиту та відсотків, оскільки з виписки з особового рахунку ОСОБА_1 вбачається, що відповідачем не було сплачено платежів на погашення кредиту. Внаслідок цього станом на 01.03.2013 року виникла заборгованість по поверненню кредиту в сумі 4363,60 грн., по сплаті відсотків в сумі 607,03 грн., по платі за управління кредитом в сумі 2890,90 грн. згідно поданого позивачем розрахунку.

Згідно ч.ч. 2, 1 ст. 625 та ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, тобто на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення умов договору, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Крім того, позивачем було нараховано пеню згідно п. 4.1.23 кредитного договору за несвоєчасне повернення кредитних коштів, сплати процентів, плати за обслуговування споживчого кредиту в сумі 45 911,39 грн.

Таким чином позивач має право на стягнення пені в межах строку позовної давності в один рік згідно з ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу.

Відповідач ОСОБА_1 просить суд зменшити розмір пені, яка нарахована позивачем, оскільки перебуває у важкому матеріальному становищі, звільнений з роботи, має неповнолітню дочку на утриманні та є інвалідом ІІІ групи, тому він не в змозі сплатити таку суму пені.

Так, згідно поданої відповідачем копії трудової книжки та довідки від 05.08.2013 року № 1265, виданої Староміською сільською радою Підгаєцького району Тернопільської області підтверджено, що згідно наказу №6 від 12.04.2012 року і по даний час ОСОБА_1 ніде не працевлаштований.

Відповідач ОСОБА_1 має неповнолітню дочку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1.

ОСОБА_1 призначено ІІІ групу інвалідності, що підтверджено довідкою до акта огляду МСЕК серії ТЕР № 0053446.

В силу ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перебільшує розмір збитків та за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Суд враховує те, що нарахований позивачем розмір пені - 45 911,39 грн., значно перевищує розмір завданих позивачу невиконанням умов договору збитків, а також такі обставини, що мають істотне значення: важке матеріальне становище, звільнення з роботи, перебування на утриманні відповідача неповнолітньої дочки, інвалідність ІІІ групи, тому вважає, що розмір пені, що підлягає до стягнення в користь позивача слід зменшити до 7861 грн. 53 коп.

Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 11 липня 2013 року у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_5 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22 листопада 1996 року № 543/96-ВР з наступними змінами (далі - Закон) зазначив, що виходить з того, що вимога про нарахування та сплату неустойки за договором споживчого кредиту, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Кодексу засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

За даних обставин суд приходить до висновку, що права позивача порушені відповідачем, а тому позов підлягає до часткового задоволення шляхом стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 14.05.2008 року № Ск-201-000138/5-2008 в сумі розмірі 15723 грн. 06 коп. (з яких: заборгованість за основною сумою кредиту - 4363 грн. 60 коп., проценти за користування кредитом - 607 грн. 03 коп., плата за управління кредитом - 2890 грн. 39 коп., пеня - 7861 грн. 53 коп.) відмовивши у задоволенні решти позовних вимог. Крім того, з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 537 грн. 73 коп.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 215, 294 ЦПК України, ст. ст. 526, 549, 551, 610, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором № Ск-201-000138/5-2008 від 14.05.2008 року в розмірі 15723 грн. 06 коп. (з яких: заборгованість за основною сумою кредиту - 4363 грн. 60 коп., проценти за користування кредитом - 607 грн. 03 коп., плата за управління кредитом - 2890 грн. 39 коп., пеня - 7861 грн. 53 коп.) та понесені судові витрати в розмірі 537 грн. 73 коп.

У задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Підгаєцький районний суд Тернопільської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий підписідпис К.М. Грицай

Згідно з оригіналом:

Суддя К.М. Грицай