Ухвала суду № 32942292, 06.08.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2013 р.Справа № 820/3080/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Шабанової С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2013р. по справі № 820/3080/13-а

за позовом Приватного акціонерного товариства "Інвест-Маркет-Україна"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, акціонерне товариство "Інвест-Маркет Україна", звернувся до суду з адміністративним позовом та просив скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача, Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, форми "Р" №0000422210 від 05.02.2013 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2013р. по справі №820/3080/13-а вимоги позивача були задоволені.

Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова форми "Р" №0000422210 від 05.03.2013 року.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2013р. по справі №820/3080/13-а відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволення позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Позивач вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2013р. по справі №820/3080/13-а прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача та представників сторін колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваного повідомлення - рішення був акт перевірки позивача працівниками відповідача від 24.01.2013 року за №202/2210/30430251, в якому зроблені висновки про порушення вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 п.5.1 ст.5, з урахуванням пп.1.22.1 п.1.22 та п.1.25 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого збільшено суму податкового зобов'язання за податком на прибуток на суму406866,25 грн., з яких за основним платежем +325493 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 81373,25 грн.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

1. Стосовно заниження валових доходів у 4 кварталі 2009 року та 2 кварталі 2010 року.

Відповідно до вимог п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Згідно п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 вказаного Закону валовий дохід, зокрема, включає: доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу.

Перевіркою відображених у рядку 02.3 Декларації "Коригування валових доходів, у тому числі: врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості" показників за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 рік у загальній сумі 0 грн. на підставі таких документів:

- 631 "Розрахунки з постачальниками";

- 717 "Доходи від списання кредиторської заборгованості";

- угоди; рахунки фактури; видаткові, прибуткові накладні, встановлено заниження задекларованих Позивачем показників у рядку 02.3 декларації "Коригування валових доходів, у тому чсилі: врегулюванняя сумнівної (безнадійної) заборгованості на загальну суму 650 987 грн. (до збільшення), у тому числі:

- за 4-й квартал 2009 року заниження на суму 442 930 грн. (до збільшення)

- за 2-й квартал 2010 року заниження на суму 208057 грн. (до збільшення).

За даними перевірки позивач в порушення п.п.4.16 п.4.1 ст.4, з урахуванням 1.22.1 п.1.22 та п.1.25 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств ПРАТ "Інвест-Маркет Україна" до складу валових доходів по рядку 02.3 Декларації з податку на прибуток підприємств за 4-й квартал 2009 року та за 2-й квартал 2010 року не віднесено дохід від безнадійної заборгованості, яка в бухгалтерському обліку товариства лічиться по рахунку 631 "Розрахунки з постачальниками" перед ФОП ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) у сумі 442929,56 грн. та перед ФОП ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2) у сумі 208057,25 грн., а саме згідно даних оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за перевіряємий період та даних попереньої планової виїзної перевірки ПрАТ "Інвест-Маркет Україна", що оформлена актом від 18.09.2009 року №4959/23-05/30430251, на балансі товариства лічиться кредиторська заборгованість, яка не погашена протягом 3-х років.

Проте такі висновки відповідача не можуть вважатись обґрунтованими.

Відповідно до абз. 3 п. 1.25 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) безнадійна заборгованість - заборгованість фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності).

Згідно з п.п. 1.22.1 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" безнадійна заборгованість вважається безповоротною фінансовою допомогою.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. За ст. 638 ЦК України, договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Строк позовної давності являється цивільно-правовою категорією.

Відповідно до ч.1 ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Відповідно до ч.5 ст.261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 264 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Відповідно до ч.3 ст. 264 Цивільного кодексу України після переривання перебіг позовної давності строк починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

З матеріалів справи вбачається, що договір б/н від 1 лютого 2005 року на суму 188904,80 грн. та договір б/н від 01.02.2005 року на суму 38312,40 грн. ФОП ОСОБА_1 був виконаний, однак сплату за отримані роботи Позивач не здійснив (а.с.161-165).

05.12.2007 року ФОП ОСОБА_1 направлено на адресу Позивача претензію про сплату боргу (а.с.152), яку підприємство позивача визнало та зобов'язувалось борг сплатити (а.с.153)

Крім того, СПДФО ОСОБА_2 було поставлено ЗАТ "Інвест-маркет Україна" будматеріали на суму 323057,25 грн., відповідно до видаткової накладної від 12.07.2005 року на суму 79195 грн (а.с.191) та видаткової накладної №22 від 11.07.2005 року на суму 278145 грн. (а.с.192). Однак, сплачено за отриманий товар позивачем не було.

15.11.2007 року СПДФО ОСОБА_3 звернувся до ЗАТ "Інвест-Маркет Україна" із вимогою про сплату боргу в сумі 323057,25 грн. (а.с.151), яка була позивачем визнана у повному обсязі (а.с.154)

Тобто, перебіг позовної давності в даному випадку був перерваний 05.12.2007 року та 15.11.2011 року і розпочався з моменту визнання заборгованості позивачем 25.11.2007 року по зобов'язанням перед СПДФО ОСОБА_2, і з 25.12.2007 року - перед ФОП ОСОБА_1

А отже, граничним строком перебігу позовної давності і віднесенням даної заборгованості до безнадійної є 25.12.2010 року та 25.11.2010 року.

Якщо сума кредиторської заборгованості платника податку за неоплачені роботи (послуги) залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, то у податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності, платник податку повинен включити до складу доходів, що враховуються при обчислені об'єкта оподаткування, всю суму такої кредиторської заборгованості.

Тобто, у 4-му кварталі 2010 року суми зобов'язань за виконані роботи та отримані матеріали перед ФОП ОСОБА_1 та СПДФО ОСОБА_2 набули статусу безнадійної кредиторської заборгованості за товари (роботи, послуги), строк позовної давності якої сплив.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Матеріали справи свідчать про те, що в червні 2011 року позивачем було подано до ДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок із реєстром кореспонденції бухгалтерського обліку показників валових доходів за період з 01.10.2009 по 31.12.2010 року, в якій суму заборгованості за виконані роботи та отримані матеріали перед ФОП ОСОБА_1 та СПДФО ОСОБА_2 позивач відніс до складу доходів як безнадійну заборгованість строк позовної давності якої сплив 31.12.2010 року. Зазначена звітність була прийнята податковою інспекцією без зауважень. (а.с.157-159)

Крім того, відповідно до штампу вхідної кореспонденції ДПІ 09.06.2011 року Позивачем до ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова надано розшифровку даних, зазначених в уточнюючому розрахунку по прибутку за 2010 рік. (а.с. 205)

Отже позивач виконав всі передбачені податковим законодавством дії щодо формування валового доходу за 2010 рік та не занижував податок на прибуток на суму 325493 грн.

Слід зазначити, що відповідачем при складанні акту перевірки та зазначенні про порушення позивачем пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 п.5.1 ст.5, з урахуванням пп.1.22.1 п.1.22 та п.1.25 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" , у відповідності до пункту 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 р. № 984, не наведено та не зазначено відомостей, з посиланням на первинні документи, в яких містилася б інформація щодо операцій за вказаним у акті договорами, які саме враховувались перевіряючими при проведенні перевірки та визначенні суми заборгованості, не наведено суму заборгованості за кожною з операцій, не визначено дату виникнення вказаної заборгованості.

Таким чином безпідставним є висновок відповідача про заниження валового доходу позивачем у 4-му кварталі 2009 та 2-му кварталі 2010 року та не правомірним прийняття відповідачем податкового - повідомлення - рішення про донарахування суми податкового зобов'язання з податку на прибуток. Отже позов в цій частині підлягає задоволенню.

2. Стосовно завищення валових витрат у 4 кварталі 2009 року та 2 кварталі 2010 року.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За приписами п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

З аналізу вказаного закону випливає, що датою формування валових витрат є дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів або оприбуткування платником податку товарів (робіт, послуг).

Позивач, отримавши товар (роботи, послуги) за договорами на виконання ремонтних робіт від ФОП ОСОБА_1 та СПДФО ОСОБА_3, відніс вартість отриманого товару (робіт, послуг) до складу валових витрат, що відповідає приписам п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Слід зазначити, що акт перевірки не містить посилань про порушення вимог закону при формуванні валових витрат за правилом першої події, тобто в тому періоді, коли відбувалось оприбуткування товару (робіт, послуг).

Будь - які зауваження, щодо форми, змісту, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", спричиняли втрату юридичного статусу первинних документів в ході перевірки не встановлено.

Твердження відповідача про порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" може прийматися до уваги, оскільки зазначений закон не передбачає обов'язку платника податків зменшувати задекларовані суми валових витрат, що виникли в зв'язку з отриманням товару (робіт, послуг), які в подальшому набули статусу безоплатно отриманих. Закон зобов'язує платника податку в даному випадку збільшити валовий дохід відповідного податкового періоду, в якому відбувається зазначена подія на таку суму.

Крім того, відповідачем не враховано, що товар (роботи, послуги) отримані позивачем за договорами з ФОП ОСОБА_1 та СПДФО ОСОБА_3 набув статусу безоплатно отриманого тільки після закінчення строку позовної давності, в зв'язку з чим позивач правильно сформував валові витрати по першій події - оприбуткування товару (робіт, послуг).

Оскільки відсутній об'єкт донарахування податку на прибуток, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про відсутність підстав застосування штрафної (фінансової) санкції передбаченої п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2013р. по справі № 820/3080/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Тацій Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Філатов Ю.М.

Повний текст ухвали виготовлений 12.08.2013 р.