Ухвала суду № 32941586, 05.08.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 827/1334/13-а

05.08.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Єланської О.Е.,

суддів Кучерука О.В. ,

Кукти М.В.

розглянувши апеляційну скаргу Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Севастополі на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Майсак О.І. ) від 05.06.13 у справі № 827/1334/13-а

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Севастополі (вул. Брестська, 18-А,Севастополь,99001)

треті особи: Публічне акціонерне товариство "Севастопольстрой" (вул. М. Музики, 78 а,Севастополь,99029)

про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 05.06.13 у справі № 827/1334/13-а адміністративний позов ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Севастополі, треті особи: Публічне акціонерне товариство "Севастопольстрой" про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено повністю.

Визнано дії Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Севастополі щодо відмови у реєстрації права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_3 протиправними.

Зобов'язано Реєстраційну службу Головного управління юстиції у м. Севастополі здійснити реєстрацію права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_3 та видати

свідоцтво про право власності на ім'я ОСОБА_2.

Стягнуто з Державного Бюджету України (код ЕДРПОУ 38022717, ГУ ДКС України у м.Севастополі МФО 824509, р/р 31214206784001, код платежу 35884906) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) суму судового збору в розмірі 34,41 грн. (тридцять чотири гривні 41 копійка).

Не погодившись з даною постановою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 05.08.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 30.03.2011 року між Севастопольською міською Радою (далі - Орендодавець) та Закритим акціонерним товариством "Севастопольстрой" (далі - Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки (а.с.8-12).

Відповідно до п.п. 1.1 п. 1 Договору, Орендодавець відповідно до договору купівлі-продажу права оренди від 25.11.2010 року, додаткової угоди від 14.12.2010 року до договору купівлі-продажу права оренди від 25.11.2010 року та рішенням міської Ради від 14.09.2010 року № 10863 надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового комплексу з віднесенням цих земель до категорії земель житлової та суспільної забудови, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3. Згідно з п.п.2.1 п. 2 Договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,3281 га.

Відповідно до довідки Управління містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації від 23.09.2011 року за вих. № 5-2/5407/2 житловому будинку, що будується, АДРЕСА_3 присвоєна адреса: АДРЕСА_3 (а.с.16).

Згідно з декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі 23.01.2013 року, житловий комплекс у АДРЕСА_3 закінчений будівництвом та придатний до експлуатації (а.с.18-20).

Судом першої інстанції встановлено, що 26.03.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Севастопольстрой" (далі - Компанія) та ОСОБА_2 (далі - Покупець) було укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 41/13-ІП (далі - Договір". Відповідно до п.п. 1.1 п. 1 Договору, за даним договором Компанія продає, а Покупець придбає майнові права на квартиру АДРЕСА_3 (а.с.21-22).

26.03.2013 року ПАТ "Севастопольстрой" передало, а ОСОБА_2 прийняла майнові права на квартиру № 24 у житловому будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_3, що підтверджується актом приймання-передачі майнових прав на квартиру відповідно до договору (а.с.24).

22.04.2013 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Севастополі з заявою про проведення державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_3.

Рішенням від 16.05.2013 року за вих. № 2312570 Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Севастополі прийняла рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень (а.с.27), з підстав того, що подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, а саме: не в повному обсязі документи по договірним обов'язкам та неналежно оформлені.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV (далі - Кодекс № 435), право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 177 Кодексу № 435 встановлено, що об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Згідно зі ст. 178 Кодексу № 435, об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи. Види об'єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об'єкти, вилучені з цивільного обороту), мають бути прямо встановлені у законі. Види об'єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об'єкти, обмежено оборотоздатні), встановлюються законом.

Згідно з ч. 2 ст. 331 Кодексу № 435, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст. 209 Кодексу № 435, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. На вимогу фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути нотаріально посвідчений.

Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 22.06.2007 року № 19-50-2309 "Щодо договору про відчуження майнових прав на квартиру інвестором", Законом не встановлено обов'язковості нотаріального посвідчення договорів про відчуження майнових прав на квартиру, проте договір про відчуження майнових прав на квартиру інвестором може за бажанням сторін бути нотаріально посвідчений.

Аналіз наведених норм та обставин, дає судовій колегії право на висновок, що Цивільним кодексом України не встановлено обов'язковості нотаріального посвідчення саме договору купівлі-продажу майнових прав, зокрема вказаний договір може бути посвідчений лише за бажанням сторін.

Статтею 182 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Статтею 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року № 1952-IV (далі - Закон № 1952) передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Відповідно до п. 26 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року № 703 (далі - Порядок № 703), для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Згідно з п.п. 27.1 п. 27 Порядку № 703, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є: 1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат.

Пунктом 46 Порядку № 703 передбачено, що для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з набуттям права власності на новозбудовані чи реконструйовані об'єкти нерухомого майна заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 28, 29 і 31 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав: документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку (крім випадків реконструкції квартири, житлового або нежитлового приміщення); витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли в документі, що посвідчує речове право на земельну ділянку, відсутні відомості про її кадастровий номер); документ, що зазначений у пункті 27 цього Порядку та підтверджує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці (у разі проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з набуттям права власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна); документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта; документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.

Пунктом 50 Порядку № 703 встановлено, що для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з внесенням до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду) юридичної особи нерухомого майна заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27 - 29 і 31 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав акт приймання-передачі об'єкта нерухомого майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду) юридичної особи. У разі коли внесення нерухомого майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду) юридичної особи здійснюється іншою юридичною особою, заявник, крім документів, що зазначені в абзаці першому цього пункту, подає органові державної реєстрації прав рішення про внесення нерухомого майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду) юридичної особи, прийняте уповноваженим органом управління такої юридичної особи. У разі коли до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду) юридичної особи вноситься об'єкт нерухомого майна, що належить на праві спільної власності, заявник, крім документів, що зазначені в абзаці першому цього пункту, подає органові державної реєстрації прав письмову згоду усіх співвласників щодо внесення одним із співвласників об'єкта нерухомого майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду) юридичної особи.

Встановлені судом першої інстанції факти, свідчать про відповідність дій позивача нормам діючого законодавства, а саме представником ОСОБА_2 - ОСОБА_3 до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Севастополі було надано всі необхідні документи для здійснення реєстрації права власності, які вимагає законодавство.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Севастополі на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 05.06.13 у справі № 827/1334/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 05.06.13 у справі № 827/1334/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.Е.Єланська

Судді підпис О.В.Кучерук

підпис М.В. Кукта

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.Е.Єланська