Рішення № 32941371, 31.07.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032 м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

"31" липня 2013 р. Справа № 911/2316/13

За позовом ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс», м. Київ

до 1) ТОВ «ПК Трейдсервісгруп», с. Мархалівка

2) ФГ «Прибужське», с. Саботинівка

про стягнення 2 892 грн. 38 коп.

Суддя -Мальована Л.Я.

позивач -Грищенко О.М., дов.

від 05.03.2013 р.

Представники:

відповідач 1 - не з'явився

відповідач 2 - не з'явився

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" (відповідач-1) та Фермерського господарства «Прибужське» (відповідач - 2) про стягнення 328 грн. 24 коп. пені, 2 513 грн. 16 коп. інфляційних збитків, 50 грн. 98 коп. 3% річних, послуги адвоката в сумі 500 грн. 00 коп.

03.07.2013р. від позивача на виконання ухвали суду від 14.06.2013 р. на адресу суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи належним чином завірені копії документів.

09.07.2013 р. від ТОВ «ПК Трейдсервіс» (відповідач - 1) письмовий відзив, в якому він проти позову не заперечує та визнає позовні вимоги в повному обсязі, але задовольнити вимоги позивача не взмозі, у зв'язку із скрутним становищем на підприємстві, просить розглянути справу за наявними в ній матеріалами без участі представника відповідача-1.

Відповідач - 2 в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений судом, письмового відзиву на позов та інших витребуваних судом документів не надав.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, 31.07.2013р. у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

встановив:

10 вересня 2008 року між ТОВ "Тридента Агро" (постачальник) та ФГ "Прибужське" (покупець) був укладений Договір №547-09-2008 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати товар покупцю згідно умов договору, а покупець зобов'язаний прийняти товар та провести оплату в строк і на умовах визначених договором.

У зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням ФГ "Прибужське" взятого на себе грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару згідно договору №547-09-2008 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 10 вересня 2008 року, 30 січня 2009 року ТОВ "Тридента Агро" звернулося до Господарського суду Кіровоградської області із позовною заявою про стягнення із ФГ "Прибужське" суми заборгованості та штрафних санкцій.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області по справі №15/13 від 26 лютого 2009 року, позов ТОВ "Тридента Агро" задоволено частково.

Відповідно до змісту ст.115 Господарсько-процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Згідно із ч. 2 ст. 35 Господарсько-процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

На сьогодні заборгованість ФГ «Прибужське» згідно договору №547-09-2008 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 10 вересня 2008 року становить 218 грн. 30 коп.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов'язання, зокрема, припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із п. 11.1 договору, договір діє з моменту його підписання і скріплення печатками обома сторонами до повного виконання сторонами обов'язків по договору.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п. 8.2 Договору, за прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної ставки НБУ вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Відповідно до. П. 8.3 Договору, відповідно до ст. 259 ЦК України сторони домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором. Крім цього, сторони, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання за даним договором, здійснюється без обмеження строку.

Виходячи із цього, у ТОВ „Тридента Агро" виникло право вимоги щодо нарахування пені, 3% річних, інфляційних витрат згідно Договору №547-09-2008 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 10 вересня 2008 року за період з 31 січня 2009 року по дату існування невиконаного (непогашеного) зобов'язання.

За розрахунком позивача, сума пені складає 328 грн. 24 коп. (31.01.2009 р. по 25.01.2013 р.).

Пунктом 3.1. Договору Поруки №15-02/2013-2 від 15 лютого 2013 року зазначено, що відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою 3% річних у сумі 50 грн. 98 коп.

Відповідно до п. 4.1 Договору Поруки №15-02/2013-2 від 15 лютого 2013 року зазначено, що у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) боржником обов'язку за основною угодою, кредитор вправі звернутися із вимогою про виконання як до боржника, так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

Згідно ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Позивач додатково звернувся до відповідача 1 із вимогою №01-3/03 від 01 березня 2013 р., котра була одержана відповідачем -1 04 березня 2013 р., проте до сьогодні не виконана.

Сума нарахованих інфляційних втрат на суму боргу, за розрахунком позивача, становить 2 513 грн. 16 коп.

У відповідності до ч. 1 статті 510 Цивільного кодексу України визначено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Пунктом 1 ч. 1 статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов'язується або не зобов'язується їх оплатити.

Згідно ч. 1 статті 513 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Приписами статті 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням, (стаття 515 Цивільного кодексу України).

21 жовтня 2011 року між ТОВ „Тридента Агро" та ФОП Грищенко було укладено Угоду №К-11-ТА про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України). Розділом 1 даної Угоди, встановлено, що первісний кредитор (ТОВ «Тридента Агро») відступає новому кредитору ФОП Грищенко О.М. право вимоги виконання Фермерським господарством «Прибужське» зобов'язання щодо сплати розміру пені, 3% річних, інфляційних втрат, набутих первісним кредитором на підставі Договору №547-09-2008 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 10 вересня 2008 р. у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням відповідачем - 2 грошового зобов'язання згідно зазначених договорів купівлі-продажу щодо оплати вартості отриманого товару.

На виконання умов даної Угоди (п. 4.1.), ТОВ "Тридента Агро" було передано ФОП Грищенко О.М. перелік документів, що підтверджують права вимоги виконання відповідачем-2 обумовленого зобов'язання.

У відповідності до пункту 4.3. Угоди, ТОВ „Тридента Агро" повідомленням від 21 жовтня 2011 року про зміну кредитора у зобов'язані, належним чином повідомило ФГ "Прибужське" про зазначені вище обставини.

25 січня 2013 р. між ФОП Грищенко О.М. та ТОВ «Компанія «Ніко Тайс» було укладено Угоду №25/01-13 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України). Розділом 1 даної Угоди, встановлено, що первісний кредитор ФОП Грищенко О.М. відступає новому кредитору ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» право вимоги виконання Фермерським господарством «Прибужське» зобов'язання щодо сплати розміру пені, 3% річних, інфляційних втрат, набутих первісним кредитором на підставі Договору №547-09-2008 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 10 вересня 2008 р. та згідно Угоди К-11-ТА про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 21 жовтня 2011 р., у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням відповідачем - 2 грошового зобов'язання згідно зазначених договорів купівлі-продажу щодо оплати вартості отриманого товару.

У відповідності до пункту 4.3. Угоди, ФОП Грищенко О.М. повідомленням від 25 січня 2013 року про зміну кредитора у зобов'язані, належним чином повідомило ФГ "Прибужське" про зазначені вище обставини.

На виконання умов даної Угоди (п. 4.1.), ФОП Грищенко О.М. було передано позивачу перелік документів, що підтверджують права вимоги виконання відповідачем-2 обумовленого зобов'язання.

За Угодою №25/01-13 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 25 січня 2013 року, позивач одержує право замість ФОП Грищенко О.М. вимагати від відповідача-2 сплати грошової суми в розмірі, визначеному в п. 2.1 цієї Угоди.

Таким чином, позивачу передано вищезазначені вимоги у відповідності до норм чинного законодавства України та із дотриманням положень статті 514 ЦК України.

В подальшому, з метою забезпечення виконання зобов'язань за Угодою №25/01-13 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 25 січня 2013 року, 15 лютого 2013 року між ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" (кредитор) та ТОВ "ПК Трейдсервісгруп" (поручитель) було укладено Договір поруки №15-02-2013-2, за умовами якого поручитель поручається перед Кредитором за виконання обов'язку ФГ "Прибужське" щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру 3% річних у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу та Угоди, передбаченою ст. 2 цього Договору (надалі іменується "основний договір"). - пункт 1.1. Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору поруки, під основним договором в цьому Договорі розуміють Угоду №25/01-13 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 25 січня 2013 року, укладену згідно договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу №547-09-2008 від 10 вересня 2008 року.

У розділах 3 та 4 Договору поруки, поручителем та кредитором погоджено обсяг відповідальності поручителя та розмір поруки, яка обмежується сплатою розміру 3% річних у сумі 50 (п'ятдесят) гривень 98 копійок.

Пунктом 4.1 договору поруки, у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) боржником обов'язку за основною угодою, кредитор вправі звернутися із вимогою про виконання як до боржника, так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

Згідно ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Позивач додатково звернувся до відповідача-1 із вимогою вих. №01-3/03 від 01 березня 2013 року, котра була одержана відповідачем-1 04 березня 2013 року, проте станом на день розгляду справи, не виконана.

Відповідно до змісту ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Враховуючи те, що ані відповідач-2 в повному обсязі, ані відповідач-1 в сумі 50 грн. 98 коп., не сплатили заборгованість, що виникла за Угодою №25/01-13 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 25 січня 2013 року, укладену згідно договору №547-09-2008 від 10 вересня 2008 року купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу, позивач за захистом свого права звернувся до господарського суду з позовом.

На час розгляду справи, відповідачами не надано суду доказів сплати позивачу суми інфляційних втрат, пені та 3% річних.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Позивач довів суду та Відповідачі 1 та 2 не спростували належними і допустимими доказами те, що у Відповідачів 1 та 2 перед Позивачем наявна заборгованість за договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу №547-09-2008 від 10 вересня 2008 року у вигляді у вигляді пені у розмірі 328 грн. 24 коп., 3% річних у розмірі 50 грн. 98 коп., інфляційних витрат у розмірі 2 513 грн. 16 коп.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

З урахуванням вищезазначених обставин, суд зазначає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Крім того, позивач просить покласти солідарно на відповідачів витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 500 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Так, відповідно до договору №25-6/03 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 25 березня 2013 року, адвокат Грищенко Олександр Миколайович здійснював підготовку по написанню та поданні позовної заяви про стягнення пені та 3% річних та інфляційних втрат, які виникли на підставі Договору №547-09-2008 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 10 вересня 2008 року, Угоди №25/01-13 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 25 січня 2013 року на підставі договору поруки №15-02-2013-2 від 15 лютого 2013 року.

Грищенко Олександр Миколайович є адвокатом, про що свідчать свідоцтво та посвідчення адвоката.

Таким чином, витрати, які поніс позивач сплативши за адвокатські послуги в розмірі 500 грн.00 коп., згідно договору №25-6/03 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 25 березня 2013 року адвокату Грищенко О.М. є адвокатськими витратами відповідно до ст.44 ГПК України. Сплата даних адвокатських витрат підтверджується платіжним дорученням від 29.03.2013р. №216, оригінал якої знаходиться в додатках до даного позову.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, а також предмет даного спору, суд вважає, що вимога позивача про стягнення солідарно з відповідачів 500 грн. 00 коп. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Фермерського господарства «Прибужське» (26434, Кіровоградська обл., Ульяновський район, село Сабатинівка, код ЄДРПОУ 22213995) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" (08633, Київська обл., Васильківський р-н, с. Марлахівка, вул. Комсомольська, 22, код ЄДРПОУ 38267861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, офіс 23, код ЄДРПОУ 38039872) - 50 (п'ятдесят) грн. 98 коп. 3% річних, 500 (п'ятсот) грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн.. 50 коп. судового збору.

3. Стягнути з Фермерського господарства «Прибужське» (26434, Кіровоградська обл., Ульяновський район, село Сабатинівка, код ЄДРПОУ 22213995) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, офіс 23, код ЄДРПОУ 38039872) - 328 (триста двадцять вісім) грн. 24 коп. пені, 2 513 (дві тисячі п'ятсот тринадцять) грн. 16 коп. інфляційних втрат.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мальована Л.Я.