Рішення № 32941183, 12.08.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.08.2013 Справа № 920/1125/13

Господарський суд Сумської області, у складі судді Зайцевої І.В. при секретарі судового засідання Буренко Я.В., розглянувши матеріали справи № 920/1125/13

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія», с. Мазанка, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,

до відповідача: приватного підприємства фірми «ЄВФРАТ», м. Суми,

про стягнення 7 324 грн. 28 коп.,

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

Справа № 920/1125/13 знаходилася в провадженні судді Коваленка О.В.

При повторному автоматичному розподілі справи, через перебування судді Коваленка О.В. на лікарняному, справу № 920/1125/13 призначено до розгляду судді Зайцевій І.В.

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 7 324 грн. 28 коп., в тому числі 5 711 грн. 96 коп. заборгованості за поставлений товар відповідно до договору поставки № 0567-525 від 13.12.2011 року, укладеного між сторонами, 381 грн. 99 коп. пені відповідно до п. 4.1. договору, 1 142 грн. 39 коп. штрафу відповідно до п. 4.1. договору, 76 грн. 52 коп. 3 % річних, 11 грн.42 коп. інфляційних збитків.

Позивач в судове засідання не з'явився, але надіслав заяву б/н від 31.07.2013 року, в якій повідомив суд, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору. Також зазначив правильний індифікаційний код та свою поштову адресу.

Відповідач в судове засідання не з'явився, обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву не подав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення відповідачеві 22.07.2013 року поштового відправлення (а.с.23).

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, в дане судове засідання клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило, згідно зі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази, суд встановив:

13.12.2011 року між сторонами було укладено договір поставки № 0567-525, за умовами якого позивач передає у власність відповідача товар, в асортименті, партіями згідно накладних, а останній приймає і оплачує товар.

Матеріалами справи, зокрема, видатковими накладними № РН-25-007480 від 05.12.2012 року, № РН-25-007605 від 12.12.2012 року, № РН-25-007895 від 25.12.2012 року, підтверджується факт поставки позивачем відповідачу товару (а.с. 10-12).

Пунктом 2.9. договору визначено, що покупець зобов'язується оплатити кожну придбану за цим договором партію продукції не пізніше 7 (семи) календарних днів з моменту її передачі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та всупереч умовам укладеного між сторонами договору не оплатив поставлений товар в повному обсязі, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 5 711 грн. 96 коп.

Факт існування заборгованості підтверджується матеріалами справи, зокрема підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків від 15.05.2013 року, відповідно до якого борг відповідача становить 5 711 грн. 96 коп. (а. с. 13).

Згідно статей 526, 629 Цивільного кодексу України, пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено факт отримання відповідачем товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а саме: видатковими накладними № РН-25-007480 від 05.12.2012 року, № РН-25-007605 від 12.12.2012 року, № РН-25-007895 від 25.12.2012 року.

Проте, в порушення умов укладеного договору та вимог статей 526, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, відповідач не розрахувався за поставлений товар, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 530 цього ж Кодексу, визначено, якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 5 711 грн. 96 коп. заборгованості за отриманий товар суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 4.1. договору у разі недотримання термінів оплати продукції, зазначених у п. 2.9. цього договору, відповідач сплачує на користь позивача пеню у розмірі 0,1 % від вартості неоплаченої продукції за кожен день прострочення. У разі якщо прострочення оплати становить більше 30 календарних днів відповідач, крім того, зобов'язаний виплатити позивачеві штраф у розмірі 20% від вартості партії продукції, оплата якої прострочена.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з поданим розрахунком, відповідачеві нарахована пеня в сумі 381 грн. 99 коп. та штраф у сумі 1 142 грн. 39 коп.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України, встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України, частиною шостою статті 231 та частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», згідно якого пеня не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ,- і позивачем це враховано при розрахунку пені.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002р., розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Вищевказаної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 09.04.2012 року у справі № 20/246-08 про стягнення суми пені та штрафу.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 381 грн. 99 коп. та штрафу у сумі 1 142 грн. 39 коп. є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Відповідно до поданого розрахунку, відповідачеві нараховано 3% річних у сумі 76 грн. 52 коп. та інфляційні збитки у сумі 11 грн. 42 коп.

Оскільки право позивача щодо стягнення 3% річних, інфляційних збитків передбачене ст. 625 Цивільного кодексу України, господарський суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 76 грн. 52 коп. 3% річних та 11 грн. 42 коп. інфляційних збитків.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати отриманого товару, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача 5 711 грн. 96 коп. заборгованості за поставлений товар, 381 грн. 99 коп. пені, 1 142 грн. 39 коп. штрафу, 76 грн. 52 коп. 3 % річних, 11 грн. 42 коп. інфляційних збитків.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, а саме, не своєчасної оплати поставленого товару, суд дійшов висновку про відшкодування позивачеві суми сплаченого судового збору в розмірі 1 720 грн. 50 коп. за рахунок відповідача відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства фірми «ЄВФРАТ» (40007, м. Суми, вул. Замостянська, буд.1, ідентифікаційний код 14006124) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» (97530, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, с. Мазанка, вул. Садова, 19, ідентифікаційний код 36499654) 5 711 грн. 96 коп. заборгованості за поставлений товар, 381 грн. 99 коп. пені, 1 142 грн. 39 коп. штрафу, 76 грн. 52 коп. 3 % річних, 11 грн.42 коп. інфляційних збитків та 1 720 грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13.08.2013 року.

СУДДЯ І.В. ЗАЙЦЕВА