Рішення № 32941126, 06.08.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2013 р. Справа № 914/2303/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівавтокомплектація», м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Деревляни», м.Львів

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», м.Львів

про стягнення 39 143,49 грн.

Суддя: Кітаєва С.Б.

За участю представників :

від позивача: не з»явився

від відповідача : Фурик А.Я. - представник (довіреність від 20.06.2013 року);

від третьої особи : Кіндрат Б.Я. - представник (довіреність від 20.06.2013р.).

Судом роз'яснено учасникам судового процесу права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України).

Відводів складу суду в порядку ст. 20 ГПК України не заявлялось. Заяв про технічну фіксацію судового процесу від учасників судового процесу не надходило.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівавтокомплектація», м.Львів, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Деревляни», м.Львів про стягнення 39 143,49 грн. заборгованості, у тому числі : 31 492,27 грн. основного боргу, 5830,71 грн. пені 3% річних в сумі 1154,58 грн., 665,93 грн. інфляційних. Позивач просить судові витрати по справі покласти на відповідача.

Провадження у справі порушено ухвалою суду від 13.06.2013 року, судове засідання по розгляду справи призначено на 04.07.2013 року. Цією ж ухвалою з ініціативи суду до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», м.Львів. Вимоги до сторін, третьої особи по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлені судом в ухвалі про порушення провадження у справі.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, зазначених в ухвалах суду від 04.07.2013 р., від 18.07.2013 року, від 25.07.2013 р., від 31.07.2013 року.

В судове засідання 06.08.2013 року явку повноважних представників забезпечили відповідач та третя особа.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив. Із заявами, передбаченими ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України, позивач до суду не звертався.

За умовами ст.33 Господарського процесуального кодексу України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3 ГПК України, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, відповідач своїм правом скористався.

Відповідно до ч.3 ст.4-3 ГПК України господарським судом створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більше як на п»ятнадцять днів.

Станом на 06.08.2013 року заяви про продовження строку вирішення спору до суду від сторін не надходили. Позовна заява ТзОВ «Львівавтокомплектація» про стягнення з ТзОВ «Деревляни» 39 143,49 грн. заборгованості поступила до суду 11.06.2013 року і в день її надходження зареєстрована в автоматизованій системі документообігу господарського суду Львівської області .

Із врахуванням наведеного, матеріалів у справі, господарським судом дотримано встановлених ст.129 Конституції України, ст.ст.4-2,4-3 ГПК України засад здійснення судочинства та забезпечено сторонам можливість реалізації передбачених ст.22 ГПК України прав сторони в процесі, а тому суд в межах процесуального Закону (ст.ст.43,69,75 ГПК України) вбачає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, без участі представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності у відповідності до ст.43 ГПК України, судом встановлено.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, заявлені вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов»язань за Договором про теплопостачання у гарячій воді №4219/Ф від 02.11.2007 року, який укладений між позивачем (як споживачем) і третьою особою по справі (як енергопостачальною організацією). Позивач стверджує, що на підставі зазначеного договору ЛМКП «Львівтеплоенерго» виставляє ТзОВ «Львівавтокомплектація» рахунки на оплату спожитої теплової енергії в гарячій воді у конкретному розрахунковому періоді. На підставі таких рахунків позивач скеровував відповідачу для підписання акти здачі-приймання робіт (надання послуг), які останнім не підписані, та рахунки-фактури на оплату отриманої теплової енергії в гарячій воді, які відповідачем не оплачені у строки, обумовлені в п.6.3 Договору №4219/Ф від 02.11.2007 року про постачання теплової енергії в гарячій воді. Відтак, за період з травня 2010 року по квітень 2013 року позивач нарахував ТзОВ «Деревляни» основний борг за Договором №4219/Ф в сумі 31492,27 грн. У відповідності до п.7.2.3 Договору №4219/Ф від 02.11.2007 року, за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Згідно розрахунку позивача, за період з травня 2010 року по квітень 2013 року, сума нарахованої пені складає 5830,71 грн. Окрім того, відповідно до ст.625 ЦК України, за прострочку виконання грошового зобов»язання, позивач нарахував відповідачу за період з травня 2010 року по квітень 2013 року 665,93 грн. інфляційних втрат та 3% річних в сумі 1154,58 грн.

Нормативне обґрунтування заявлених вимог: ч.ч.1,2 ст.193, ст.20 ГК України, ст.526, ч.1 ст.530, ст.538, ст.610, ст.625 ЦК України.

З підстав, наведених у відзиві на позовну заяву ( вх.№28488/13 від 18.07.2013 року) відповідач просить в задоволенні позову ТзОВ «Львівавтокомплектація» до ТзОВ «Деревляни» про стягнення коштів відмовити повністю. Звертає увагу, що як правову підставу стягнення коштів позивач зазначає загальні норми Цивільного кодексу України про договірні зобов»язання. Однак, жодного договору з ТзОВ «Деревляни» щодо надання послуг з теплопостачання позивач до матеріалів справи не подав, оскільки між ТзОВ «Львівавтокомплектація» та ТзОВ «Деревляни» договір на постачання теплової енергії не укладався, а відповідно, відсутні правові підстави для покладення на ТзОВ «Деревляни» обов»язку по виконанню неіснуючого договірного зобов»язання. Стверджує також, що у період з травня 2010 року по квітень 2013 року відповідач не потребував укладення договору на постачання теплової енергії з причин використання в спірний період приладів електрообігріву у власному приміщенні (копію витягу №14856031 від 11.06.2007 року про реєстрацію права власності на нерухоме майно (нежитлові приміщення загальною площею 117,1 кв.м., які знаходяться за адресою Львівська область, м.Львів, вул.Наукова,16 , відповідач долучив до відзиву). Звертає увагу, що позивачем виставлялись рахунки на оплату площі 117,8 кв.м., тоді як на праві власності відповідачу належать нежитлові приміщення площею 117,1 кв.м. Перерахування позивачу 7312,11 грн., відповідач трактує як кошти, що помилково сплачені.

Представник третьої особи в судовому засіданні підтвердив, що теплова енергія до буд.№16 на вул.Науковій постачається на підставі Договору №4219Ф про постачання теплової енергії в гарячій воді, укладеному між ТзОВ «Львівавтокомплектація» (споживач) та ЛМКП «Львівтеплоенерго» (енергопостачальна організація). Третьою особою подано через канцелярію суду лист-пояснення від 03.04.13 р №25/1-579 (вх.№30756/13). Зазначений лист -пояснення підписано начальником відділу обліку та збуту теплової енергії Пакулець Г.П. та адресований господарському суду Львівської області до справи №914/2303/13. Документів, які б підтверджували наділення начальника відділу обліку та збуту теплової енергії ЛМКП «Львівтеплоенерго» Пакулець Г.П. повноваженнями від імені юридичної особи (тобто, ЛМКП «Львівтеплоенерго»), відповідача у справі, подавати до господарського суду пояснення по даній справі, у зв»язку із виконанням повноважень керівника юридичної особи суду не надано. Відповідно, лист-пояснення, оскільки такий в день його поступлення пройшов реєстрацію в автоматизованій системі документообігу господарського суду, долучається до матеріалів справи , однак відомості, наведені у листі, через наведені вище обставини не можуть бути покладені в основу рішення.

Юридична особа відповідно до ст.92 ЦК України набуває цивільних прав та обов»язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів і закону. Отже, від імені юридичної особи документи до суду підписує повноважна посадова особа, повноваження якої грунтуються на установчих документах чи приписах закону. Якщо юридичну особу очолює виконувач обов»язків керівника, він має право підпису на підставі рішення (наказу) про призначення його виконувачем обов»язків , якщо в цьому рішенні (наказі) відсутні обмеження щодо права підпису.

З матеріалів у справі вбачається, що 02 листопада 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю « Львівавтокомплектація» ( надалі - Споживач) , в особі директора Данчишина Ореста Миколайовича, який (яка) діє на підставі статуту та Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго» (надалі-Енерогопостачальна організація), в особі начальника служби обліку та збуту теплової енергії Пакулець Галини Петрівни, яка діє на підставі довіреності №4 від 15 серпня 2007 р., далі - Сторони, було укладено Договір №4219/Ф про постачання теплової енергії в гарячій воді (надалі -Договір) . За умовами Договору Енергопостачальна організація бере на себе зобов»язання постачати Споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов»язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п.2.1 Договору теплова енергія постачається Споживачу в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби :

Опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону;

Гаряче водопостачання - протягом року відповідно до графіка, затвердженого органами місцевої влади.

Початок та закінчення опалювального сезону (п.2.2 договору) встановлюються відповідними органами влади.

Усі нові або реконструйовані системи теплопостачання Споживача до введення їх в роботу повинні бути прийняті в експлуатацію Енергопостачальною організацією згідно з вимогами Правил користування тепловою енергією та Правил технічної експлуатації теплоспоживальних установок і теплових мереж з оформленням відповідного акта-допуску ( п.2.3).

Споживач за договором (тобто, ТзОВ «Львівавтокомплектація») має право на підключення субабонентів до своїх мереж після отримання письмово дозволу від Енергопостачальної організації (п.3.1.3).

Як пояснив представник третьої особи в судовому засіданні, Енергопостачальна організація письмового дозволу на підключення субабонентів до мереж не надавала. Доказів зворотнього учасники процесу суду не надали.

Відповідно до п.4.1.5 Енергопостачальна організація має право при наявності технічної можливості та за згодою Споживача, приєднувати до його теплових мереж нових споживачів (субспоживачів); забезпечувати ( п.4.2.1) постачання теплової енергії Споживачу в обсягах, зазначених в додатку №1 до даного договору.

У розділі 6 Договору врегульовано порядок розрахунків між Енергопостачальною організацією та Споживачем. Зокрема, у п.6.3 договору встановлено, що Споживач до 25-го числа місяця , наступного за розрахунковим періодом (відповідно до п.6.2 договору - розрахунковим періодом є календарний місяць), сплачує Енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії в розрахунковому періоді якщо тариф на теплову енергію є одно ставковим.

Споживач до 25-го числа місяця , наступного за розрахунковим періодом, сплачує Енерголпостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії та щомісячну величину плати за приєднане теплове навантаження, яка визначається як 1/12 величини річної плати за приєднане теплове навантаження якщо тариф на теплову енергію є двоставковим.

Договором (п.7.2) встановлена відповідальність Споживача. Так, зокрема, відповідно до п.7.2.3 договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію Споживач сплачує Енергопостачальній організації пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Відповідно до п.п.7.2.1 договору, за споживання теплової енергії без дозволу Енергопостачальної організації або понад встановлені договором максимальні погодинні навантаження за кожним з видів споживання Споживач сплачує Енергопостачальній організації штраф у розмірі 5-кратної вартості теплової енергії, спожитої із зазначеними порушеннями, тощо.

Відповідно до п.10.1, цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01 жовтня 2008 року. Відповідно до п.10.4, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо не менше ніж за шістдесят календарних днів до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

У п.11.3 договору містяться відомості про юридичні адреси сторін та платіжні реквізити, а саме : про Енергопостачальну організацію - ЛМКП «Львівтеплоенерго», та про Споживача - ТзОВ «Львівавтокомплектація». Договір №4219/Ф від 02 листопада 2007 року підписаний уповноваженими на укладення договору особами (від Енергопостачальної організації - Г.П.Пакулець, начальником служби обліку та збуту теплової енергії, яка діє на підставі довіреності №4 від 15 серпня 2007 року; від Споживача - Данчишин Орестом Миколайовичем, директором товариства, який діє на підставі статуту); договір завірений гербовими печатками ЛМКП «Львівтеплоенерго» та ТзОВ «Львівавтокомплектація».

В Додатку №1 до Договору зазначено, що Енергопостачальна організація постачає в термін дії даного договору теплову енергію в гарячій воді до об»єктів Споживача в обсягах постачання, визначених у Додатку №1 до договору №4219/Ф від 02.11.2007 р. Як вбачається зі змісту Додатку №1, до об»єктів Споживача за адресою Наукова,16 включено: гуртожиток ; ТзОВ «Деревляни»; ТзОВ «Євроторгтехобладнання»; УБОЗ УМВСУ.

Схема розмежування балансової належності теплових мереж та експлуатаційної відповідальності між Енергопостачальною організацією та Споживачем є Додатком №2 до договору №4219/Ф від 02 листопада 2007 року. У зазначеному додатку сторонами договору визначено, що межа балансової належності теплових мереж та експлуатаційної відповідальності між Енергопостачальною організацією та Споживачем встановлюється на зовнішній поверхні стіни ЦТП (ЦТП - тепловий пункт) по вул.Науковій,18 приєднання відгалуження в бік споживача.

Від теплового джерела до межі балансової належності теплових мереж та експлуатаційної відповідальності експлуатаційне обслуговування здійснює Енергопостачальна організація. Від межі балансової належності теплових мереж та експлуатаційної відповідальності експлуатаційне обслуговування теплових мереж в бік подачі теплової енергії до об»єктів Споживача здійснює Споживач.

Додаток №3 до договору №4219/Ф від 02 листопада 2007 року регулює умови припинення постачання теплової енергії. Так, згідно п.1.6 Додатку №3 підключення нового субспоживача без дозволу Енергопостачальної організації є підставою для припинення постачання теплової енергії.

Укладено 25 грудня 2012 року між ТзОВ «Львівавтокомплектація» та ЛМКП «Львівтеплоенерго» Додаткову угоду до договору №4219/Ф від 02 листопада 2007 року про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до якої, у зв»язку з проведеним уточненням обсягів споживання теплової енергії Сторони погоджують додатки №1,2 до договору №3219/Ф від 02.11.2007 року про постачання теплової енергії в гарячій воді викласти в редакції, вказаній в додатках №1,2 , які є невід»ємною частиною даної додаткової угоди і вважати зобов»язання, які випливають з даної угоди, чинними з 01.11.2012 року. Додаткова угода зі сторони Споживача підписана директором Христенко С.В.

Позивач в обґрунтування заявлених вимог долучив до матеріалів справи копію Акту, датованого 2013 роком, складеного комісією в складі представників ФРТМ ЛМКП «Львівтеплоенерго», Інженера ФРТМ Чорнобай І.Г., старшого майстра ФРТМ п.Козака М.І., та представників ТзОВ «Львівавтокомплектація», головного інженера п.Галайко З.М., інженера п.Носової І.В. про те, що згідно Угоди про теплопостачання у гарячій воді №4219 від 02.11.2007 року , субспоживачами теплової енергії по будинку за адресою вул.Наукова,16 є ТзОВ «Деревляни» та ТзОВ «ЄТТО». Як зазначено в Акті, опалювальні прилади приміщень ТзОВ «Деревляни» та ТзОВ «ЄТТО» згідно проекту забудови, підключені до стояків центрального опалення будинку по вул.Науковій,16. Комісія підтверджує ( зазначено в Акті) , що теплова енергія на будинок по вул.Науковій ,16 в тому числі на приміщення ТзОВ «Деревляни» та ТзОВ «ЄТТО» подавалася згідно параметрів, що відповідають нормам температурного режиму.

За спірний період (травень 2010 р. - квітень 2013 р.) позивач долучив до справи Рахунки постачальника теплової енергії , ЛМКП «Львівтеплоенерго», які виставлялись на оплату платнику, ТзОВ «Львівавтокомплектація», за теплову енергію згідно договору №4219/Ф від 02.11.2007 року. Окрім того, долучено до справи рахунки на оплату, виписані ТзОВ «Львівавтокомплектація» (як постачальником теплової енергії), одержувачу теплової енергії - ТзОВ «Деревляни»; односторонні (тобто, підписані лише ТзОВ «Львівавтокомплектація») Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) за спірний період про те, що Виконавцем (ТОВ «Льівавтокомплектація») були надані Замовнику (ТОВ «Деревляни») послуги у певному розрахунковому періоді ( наприклад, березень 2012 року), з відомостями про фактично спожиту теплову енергію за певний розрахунковий період, вартість спожитої теплової енергії.

Слід зазначити, що як доказ надіслання відповідачу рахунків, які виставлялись до оплати відповідачу, позивач подав опис документів, вкладених у поштове відправлення та фіскальний чек за 16.07.2013 року. Доказів на підтвердження того, що такі документи надсилались (чи вручались) відповідачу до моменту звернення позивача з даним позовом до суду, останнім не подано.

На підставі Витягу Серія АВ №382284 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ( належна копія якого знаходиться у матеріалах справи) судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Деревляни» в статусі юридичної особи включено до ЄДР, ідентифікаційний код юридичної особи -30162272; місцезнаходження за адресою : 79060, Львівська область, місто Львів, Франківський район, вулиця Наукова, будинок 16; в переліку засновників - фізичні особи ; керівник - Мурашкіна Г.М.; дані про відокремлені підрозділи юридичної особи - відомості відсутні; дата державної реєстрації юридичної особи - 10.01.2006 року.

На підставі Витягу Серія АЖ №373800 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ( належна копія якого знаходиться у матеріалах справи) судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівавтокомплектація» в статусі юридичної особи включено до ЄДР, ідентифікаційний код юридичної особи -33982081; місцезнаходження за адресою : 79026, Львівська область, місто Львів, Сихівський район, вулиця Стрийська, будинок 45; в переліку засновників - фізичні та юридичні особи (відмінні від відповідача) ; керівник - Христенко С.В.; дані про відокремлені підрозділи юридичної особи - відомості відсутні; в переліку видів діяльності - надання послуг по постачанню теплової енергії в гарячій воді (як і її виготовлення таких послуг) не рахується. Дата державної реєстрації 04.09.1998 року.

Відповідно до ст.58 ГК України суб»єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.

Відкриття суб»єктом господарювання філій (відділень), представництв без створення юридичної особи не потребує їх державної реєстрації.

Відомості про відокремлені підрозділи суб»єктів господарюсавння залучаються до її реєстраційної справи та включаються до Єдиного державного реєстру в порядку, визначеному законом.

Як підтверджують вищезазначені Витяги з ЄДРПОУ Єдиний державний реєстр не містить відомостей про відокремлені підрозділи позивача , як і не містить відомостей про відокремлені підрозділи відповідача.

18.09.2006 року прийнято рішення про реєстрацію права власності за власником, ТзОВ «Львівавтокомплектація» на об»єкт - гуртожиток площею 6194,5 кв.м. за адресою Львівська область, м.Львів, вул.Наукова, буд.16 (реєстраційний номер 16078851), що підтверджується доданою до позовних матеріалів позивачем копією Витягу №11865487 від 18.09.2006 року про реєстрацію права власності на нерухоме майно. Довідками №3/1079 від 07.12.2010 року, №Н/2086 від 27.05.2009 року Обласного комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» , яка видана ТзОВ «Львівавтокомплектація», підтверджується, що згідно даних Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 07.12.2010 року гуртожиток площею 6194,2 кв.м. за адресою м.Львів, вул.Наукова,16 зареєстрований на праві приватної власності за ТзОВ «Львівавтокомплектація» на підставі рішення Третейського суду при товарній біржі «Західноукраїнська» від 11.09.2006 року.

Копією Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно за №14856031 від 11.06.2007 року (реєстраційний номер 19166708) підтверджується реєстрація права власності за ТзОВ «Деревляни» на нежитлові приміщення загальною площею 117,1 кв.м. за адресою Львівська область, м.Львів, вул.Наукова будинок 16, на підставі Договору про поділ нерухомого майна (Р.№4158/08.06.2007р), посвідченого Антоновою В.І., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу.

При прийнятті рішення суд виходив із наступного.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов»язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов»язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов»язків, зокрема є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін , спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків

Договір є двостороннім, якщо правами та обов»язками наділені обидві сторони договору.До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов»язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Власне, це ті умови , на яких сторони погодилися виконувати договір. Зміст договору як підстави виникнення цивільно-правового зобов»язання визначається тими правами та обов»язками, які взяли на себе учасники договору відповідно до умов договору, закріплені і сформульовані у договорі.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір вважається укладеним , якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Укладення договору як спільного юридичного акта його учасників, погодження між ними умов договору відбувається у два етапи: 1) внесення пропозиції однією стороною укласти договір (оферти); 2) прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч.1 ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підпис сторони (сторін) на правочині підтверджує форму правочину, в якій його вчинено (письмово), а відповідно, сам факт вчинення правочину юридичними особами підтверджується наявністю печатки (печаток) на документі, що має письмову форму.

Таким чином, наявність печаток ТзОВ «Львівавтокомплектація» (споживача) та Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (Енергопостачальної організації) на Договорі №4219/Ф від 02 листопада 2007 року про постачання теплової енергії в гарячій воді є свідченням скріплення не підпису директора Споживача Данчишина О.М. та підпису уповноваженої на укладення договору особи Пакулець Г,П. Енергопостачальною організацією, а самого документа . Отже, у даному випадку печатками Споживача і Енергопостачальної організації скріплено саме правочин (господарський договір№4219/Ф від 02 листопада 2007 року про постачання теплової енергії в гарячій воді), чим підтверджується факт його вчинення. Зміст договору №4219/Ф від 02 листопада 2007 року як підстави виникнення цивільного-правового зобов»язання визначається тими правами та обов»язками, які взяли на себе учасники цього договору (Споживач - ТзОВ «Львівавтокомлектація» та Енергопостачальна організація -ЛМКП «Львівтеплоенерго») відповідно до умов цього договору, які закріплені і сформульовані в цьому договорі.

Договір №4219/Ф від 02 листопада 2007 року є двостороннім договором , таким, що не укладений більш як двома сторонами, а лише Споживачем і Енергопостачальною організацією.

Наведене своїми діями підтверджує і Енергопостачальна організація, яка виставляє саме позивачу рахунки за теплову енергію згідно Договору №4219/Ф від 02.11.2007 року, як платнику за цим договором. Окрім того Енергопостачальна організація (ЛМКП «Львівтеплоенерго») зверталась до господарського суду Львівської області про стягнення саме з ТзОВ «Львівавтокомплектація» заборгованості за поставлену за Договором №4219/Ф від 02.11.2007 року теплову енергію в гарячій воді, стверджуючи що ТзОВ «Львівавтокомплектація» всупереч умовам зазначеного договору (а саме , в порушення умов п.6.3 договору) допустило заборгованість перед ЛМКП «Львівтеплоенерго» за отриману теплову енергію (копія рішення господарського суду Львівської області від 15.08.2012 року у справі №5015/2480/12, яке набрало законної сили з моменту прийняття 18.10.2012 року Львівським апеляційним господарським судом Постанови у справі №5015/2480/12, долучено судом до матеріалів справи).

Як встановлено, ТзОВ «Львівавтокомплектьація» не укладало із ТзОВ «Деревляни» договору на постачання теплової енергії, відтак, враховуючи вищенаведене, відсутні правові підстави для покладення на ТзОВ «Деревляни» обов»язку по виконанню договору №4219/Ф від 02.11.2007 року, яким визначені права та обов»язки Споживача - ТзОВ «Львівавтокомплектація» та Енергопостачальної організації - ЛМКП «Львівтеплоенерго», як і відсутні правові підстави для покладення на відповідача відповідальності за зазначеним договором , адже за умовами п.п.7.2.3 Договору №4219/Ф від 02 листопада 2007 року за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію відповідальність у формі пені несе Споживач (ТзОВ «Львівавтокомплектація»), а не інші особи, зокрема відповідач у справі.

Аналогічно, безпідставним є нарахуванням позивачем відповідачу за прострочку виконання грошового зобов»язання за Договором №4219/Ф від 02 листопада 2007 року 3% річних та інфляційних втрат, оскільки обов»язок проведення оплати вартості фактично спожитої теплової енергії за договором до 25-го числа місяця, наступного за розрахунковим, лежить не на ТзОВ «Деревляни, а на ТзОВ «Львівавтокомплектація, яке за Договором є Споживачем теплової енергії.

Позов -це вимога заінтересованої особи, що випливає зі спірних матеріальних правовідносин, про захист свого або чужого права або законного інтересу, що підлягає розгляду та вирішенню у встановленому законом порядку.

Елементи позову визначають його внутрішні специфічні ознаки, містять інформацію про суб'єктивне право, що потребує, на думку позивача, судового захисту, про фактичні обставини, на яких ґрунтується подана вимога.

Позов як вимога про захист складається з трьох елементів: предмета, підстави та змісту.

Предмет позову -це матеріально-правова вимога, заявлена позивачем в суд до відповідача щодо усунення допущеного відповідачем порушення суб'єктивного права позивача.

Підстави позову -це обставини, що вказуються позивачем, з якими позивач, як з юридичними фактами, пов'язує свою матеріально-правову вимогу або правовідносини в цілому, що складають предмет позову.

Зміст позову -це певна форма захисту, про здійснення якої позивач просить суд при зверненні із захистом порушених або оскаржуваних прав.

Звертаючись до Господарського суду Львівської області із позовом про стягнення 39 143,49 грн. заборгованості, позивач визначив як підставу позову, укладений між ним і ЛМКП «Львівтеплоенерго» Договір №4219/Ф від 02 листопада 2007 року про постачання теплової енергії в гарячій воді. Факт укладення зазначеного договору з відповідачем спростовується змістом самого договору, відповідно спростовується й існування відносин за цим договором між сторонами даної справи.

Окрім цього, відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. В матеріалах справи зазначена заява відсутня., оскільки до початку розгляду господарським судом даної справи по суті позивач до господарського суду Львівської області із такою заявою не звертався (така заява в автоматизованій системі документообігу господарського суду Львівської області не зареєстрована). До розгляду справи по суті суд приступив 31.07.2013 року, що відображено в протоколі судового засідання за 31.07.2013 року та ухвалі суду від 31.07.2013 року.

Не спростовуються висновки суду і Додатком №1 до договору, оскільки такий підписаний двома сторонами Договору №4219/Ф від 02 листопада 2007 року; крім того (як вбачається зі змісту цього документа) він мав би містити відомості про обсяги постачання теплової енергії Енергопостачальною організацією до об»єктів Споживача ( тобто, ТзОВ «Львівавтокомплектація»), а ТзОВ «Деревляни» є самостійною юридичною особою, а не об»єктом Споживача за договором №4219/Ф.

Крім того, Договір №4219/Ф укладений між ТзОВ «Львівавтокомплектація» та ЛМКП «Львівтеплоенерго» 02 листопада 2007 року. На момент укладення Договору були чинними Правила користування тепловою енергією, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 року №1198 (далі - Правила), які визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії.

Відповідно до п.2 Правил, останні є обов»язковими для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями, що виконують проектування, пуск, налагодження та експлуатацію обладнання для виробництва, транспортування, постачання та використання теплової енергії.

Згідно Правил, межа балансової належності (відповідальності) - межа розподілу теплової мережі між теплопостачальною організацією і споживачем; межа експлуатаційної відповідальності - межа розподілу теплової мережі за ознакою договірних зобов'язань з експлуатації та утримання тих чи інших її ділянок або елементів, яка встановлюється за згодою сторін між теплопостачальною організацією та споживачем;самовільне втручання в діючі системи теплопостачання і теплоспоживання-будь-яка зміна проектного рішення теплопостачання об'єкта, виконана споживачем або будь-якою іншою

організацією без погодження з теплопостачальною організацією; система теплопостачання - сукупність джерел теплової енергії, магістральних та/або місцевих (розподільних) теплових мереж; споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору;

Відповідно до п.4 Правил, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання. За наявності технічної можливості споживач має право після погодження з теплопостачальною організацією приєднувати до своїх теплових мереж інших споживачів, які укладають договори безпосередньо з теплопостачальною організацією. У разі викупу частини приміщень в окремо розташованому будинку теплопостачальна організація укладає договір з кожним власником. Крім того, Правилами передбачено порядок технічних умов приєднання споживачів теплової енергії.

Як вже зазначено, договір між відповідачем і ЛМКП «Львівтеплоенерго» не укладався. Доказів зворотнього до справи не подано і на такі обставини ніхто із учасників судового процесу не посилається. Окрім того, як пояснив представник ЛМКП «Львівтеплоенерго» дозвіл (погодження) між споживачем і теплопостачальною організацією на приєднання до теплових мереж інших споживачів ( у тому числій й відповідача) відсутній.

Договір між позивачем і відповідачем на постачання теплової енергії не укладався. Доказів зворотнього матеріали справи не містять ів сторони на такі обставини не посилаються.

Питання дотримання Енергопостачальною організацією, Споживачем Правил користування тепловою енергією, чинних на момент укладення Договору №4219/Ф від 02 листопада 2007 року не входить в предмет дослідження за заявленими позивачем вимогами.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позивачу в позові слід відмовити повністю.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати, понесені позивачем по даній справі, покладаються на нього.

Керуючись ст.ст.1,2,21,22,32,33,34,35,36,43,44,49,75,82,84,85 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

В засіданні 06.08.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого у справі рішення. Повний текст рішення виготовлено та підписано 12.08.2013року.

Суддя Кітаєва С.Б.