Рішення № 32941102, 07.08.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032 м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

"07" серпня 2013 р. Справа № 911/2472/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Головкомпресормаш - Сервіс», м. Сумидо Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», м. Бориспільпро стягнення 12074,99 грн.

Суддя - Мальована Л.Я.

позивач - не з'явився

Представники:

відповідач - Сінькевич В.А.,

дов. №35-30-11 від 06.03.2013 р.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Головкомпресормаш - Сервіс» (далі - Позивач) до Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі - Відповідач) про стягнення 12074,99 грн., з яких:11487 грн. основного боргу, 489,80 грн. пені та 98,19 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Позивач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 13.06.2013 року, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача у відзиві на позовну заяву просить суд зменшити розмір заявлених до стягнення сум пені та 3% річних з тих підстав, що підприємство є державним та на час розгляду справи не затверджений його річний план на 2013р., у зв'язку з чим підприємство позбавлене права перерахувати позивачу заявлену до стягнення суму заборгованості.

Розглянувши подане клопотання суд відхиляє його з огляду на необґрунтованість, оскільки згідно договору відповідач є замовником даного товару, а нараховані штрафні санкції є незначними.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між сторонами у справі 13.12.2012р. було укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти №52-29.1-25 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач - постачальник зобов'язався поставити відповідачу - замовникові товар, зазначений в п. 1.2 договору, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити такий товар відповідно до Специфікації, яка наведена в п. 1.2.1 договору та технічним характеристикам товару (Технічна пропозиція) які наведені в п. 1.3 договору.

Згідно п. 3.1 договору, сума визначена у договорі становить 11487 грн.

У відповідності до п. 5.1 договору строк поставки товару сторони встановили протягом 30 календарних днів з дати отримання позивачем письмової заявки від відповідача.

Пунктом 4.1.1 договору передбачено, що замовник протягом 15-ти банківських днів після підписання сторонами накладної на фактично поставлений товар перераховує на поточний рахунок позивача 100% ціни фактично поставленого товару.

Згідно п. 6.1.1 договору відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за поставлений товар.

Договір набирає чинності з дати його укладення (підписання) сторонами та діє до 31.03.2013р. Закінчення строку дії договору не звільняє сторін від виконання тих зобов'язань, що лишились невиконаними (п. 10.1 договору).

На виконання умов договору 11.01.2013р. відповідач надіслав на адресу позивача заявку №61-16/1-28 про здійснення поставки товару. Позивач по видатковій накладній № 154 від 07.02.2013р. поставив відповідачу товар - компресор ЕПКУ 0,6/12-250 Зав.№1545 на загальну суму 11487 грн., а відповідач на підставі довіреності серії ААД №207636/124 вказаний товар отримав. 07.02.2013р. сторони підписали акт прийому - передачі матеріальних цінностей. Завірені копії видаткової накладної, довіреності та акта прийому - передачі долучені до матеріалів справи.

Відповідач свої зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар не виконав.

Станом на день розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 11487 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, всупереч згаданих приписів законну, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар, у зв'язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 11487 грн., доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 11487 грн. заборгованості за поставлений товар.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення оплати поставленого товару в строк встановлений договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача три проценти річних з простроченої суми складають 98,19 грн. за період з 01.03.2013 р. по 12.06.2013 р.

Здійснений позивачем розрахунок трьох процентів річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Крім того, позивач посилаючись на пункт 7.3 договору просить суд стягнути з відповідача за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання пеню в подвійної облікової ставки НБУ, яка за розрахунком позивача складає 489,80 грн. за такий же період як і стягнення 3% річних.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Здійснений позивачем розрахунок пені є арифметично вірним та відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 11487 грн. основного боргу, 98,19 грн. 3% річних та 489,80 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. ст. 526, 625 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08307, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», код ЄДРПОУ 20572069) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Головкомпресормаш - Сервіс» (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 12, код ЄДРПОУ 36234263) 11487 (одинадцять тисяч чотириста вісімдесят сім) грн. основного боргу, 98 (дев'яносто вісім) грн. 19 коп. 3% річних, 489 (чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 80 коп. пені, 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя Мальована Л.Я.