Рішення № 32938806, 09.08.2013, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 0308/16709/12 провадження № 22-ц/773/1000/13 Головуючий у 1 інстанції:Пушкарчук В.П. Категорія: 57 Доповідач: Овсієнкa А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2013 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Овсієнкa А. А.,

суддів - Лівандовської-Кочури Т.В., Антонюк К.І.,

при секретарі Черняк О.В.,

з участю: представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_5 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 травня 2013 року,

встановила:

В грудні 2010 року ОСОБА_5 звернулася до суду з вищевказаним позовом зазначивши, що з 1993 року вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_3

Після неодноразового уточнення та зміни позовних вимог позивач, остаточно їх сформулювавши, зазначила, що під час шлюбу вони з відповідачем за спільні кошти придбали рухоме та нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, квартиру АДРЕСА_2, автомобіль марки «FORD TRANZIT», 1992 року випуску, кузов № НОМЕР_1, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, автомобіль марки «МАN 19.414 FLT», 2000 року випуску, № шасі НОМЕР_10, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, автомобіль марки «Audi Q7», 2008 року випуску, № кузова НОМЕР_7, державний реєстраційний номер НОМЕР_4, автомобіль марки «VOLVO F12», 1986 року випуску, № двигуна НОМЕР_11, № кузова НОМЕР_8, державний реєстраційний номер НОМЕР_5, автомобіль марки «Mercedes-benz 200», 2001 року випуску, № кузова НОМЕР_9, державний реєстраційний номер НОМЕР_6, гараж № НОМЕР_12 у гаражному кооперативі «Ветеран-2» за адресою: АДРЕСА_3 комплекти наборів меблів для кухні, м'який куточок зі шкіри бежевого кольору, набір меблів з лози «Багама», м'яку частину (диван, два крісла), люстри (з кришталевими світлорозсіювачами) в кількості 2 шт., люстри (зі світлорозсіювачами зі скла) в кількості 8 штук.

Крім того, у 2010 році ними також було побудовано житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_4.

Покликаючись на те, що все вищевказане майно набуте під час шлюбу, а отже є спільною сумісною власністю подружжя, позивач, виходячи із рівності її та відповідача часток у даному майні, просила: виділити їй в натурі:

- автомобіль марки «FORD TRANZIT», 1992 року випуску, кузов № НОМЕР_1, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 42980 (сорок дві тисячі дев'ятсот вісімдесят) грн.;

- квартиру АДРЕСА_1, вартістю 16000 (шістнадцять тисяч) грн.;

- квартиру АДРЕСА_2, вартістю 420 000 (чотириста двадцять тисяч) грн.,

а всього - майна на загальну суму 478980 (чотириста сімдесят вісім) грн.

виділити ОСОБА_3 в натурі:

- автомобіль марки «МАN 19.414 FLT», 2000 року випуску, № шасі НОМЕР_10, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, вартістю 209 930 (двісті дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять) грн.;

- автомобіль марки «Audi Q7», 2008 року випуску, № кузова НОМЕР_7, державний реєстраційний номер НОМЕР_4, вартістю 390 840 (триста дев'яносто тисяч вісімсот сорок) грн.;

- автомобіль марки «VOLVO F12», 1986 року випуску, № двигуна НОМЕР_11, № кузова НОМЕР_8, державний реєстраційний номер НОМЕР_5, вартістю 78 460 (сімдесят вісім тисяч чотириста шістдесят) грн.;

- автомобіль марки «Mercedes-benz 200», 2001 року випуску, № кузова НОМЕР_9, державний реєстраційний номер НОМЕР_6, вартістю 125 000 (сто двадцять п'ять тисяч) грн.;

- гараж № НОМЕР_12 у гаражному кооперативі «Ветеран-2» за адресою: АДРЕСА_3, вартістю 16000 (шістнадцять тисяч) грн.;

- набір меблів для кухні (1 комплект) вартістю 8190 (вісім тисяч сто дев'яносто) грн.;

- набір меблів для кухні (1 комплект) вартістю 14100 (чотирнадцять тисяч сто) грн.;

- м'який куточок зі шкіри бежевого кольору (1 комплект) вартістю 3 960 (три тисячі дев'ятсот шістдесят) грн.;

- набір меблів з лози «Багама» (1 комплект) вартістю 840 (вісімсот сорок) грн.;

- м'яка частина (диван, два крісла) вартістю 2870 (дві тисячі вісімсот сімдесят) грн.;

- люстри (з кришталевими світлорозсіювачами) в кількості 2 шт. загальною вартістю 4700 (чотири тисячі сімсот) грн.;

- люстру (з світлорозсіювачами зі скла) вартістю 553 (п'ятсот п'ятдесят три) грн.;

- люстру (з світлорозсіювачами зі скла) вартістю 153 (сто п'ятдесят три) грн.;

- люстра (з світлорозсіювачами зі скла) вартістю 680 (шістсот вісімдесят) грн.;

- люстри (з світлорозсіювачами зі скла) в кількості 2 шт. загальною вартістю 408 (чотириста вісім) грн.;

- люстру (з світлорозсіювачами зі скла) вартістю 383 (триста вісімдесят три) грн.;

- люстру (з світлорозсіювачами зі скла) вартістю 612 (шістсот дванадцять) грн.;

- люстру (з світлорозсіювачами зі скла) вартістю 254 (двісті п'ятдесят чотири) грн.,

а всього - майна на загальну суму 857993 грн.

Крім того, позивач просила поділити в натурі житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_4, вартістю 791707 грн., виділивши їй частину будинку, а саме: кімнату 1-4 площею 19,4 кв.м., кухню 1-5 площею 19,8 кв.м., кімнату 1-1- площею 19,5 кв.м., кімнату 1-11 площею 22 кв.м., кімнату 1-12 площею 18,2 кв.м.; ? частину гаража гаража-бані та огорожі - згідно з першим варіантом поділу будинковолодіння, вказаним у висновку судової будівельно-технічної експертизи № 8198-8200 від 25.02.13.

При цьому, позивач просила стягнути з ОСОБА_3 на її користь 423055 грн. компенсації різниці вартості часток.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 травня 2013 року позов ОСОБА_5 задоволено частково.

Виділено ОСОБА_5 в натурі та визнано за нею право власності на:

- автомобіль марки «FORD TRANZIT», 1992 року випуску, кузов № НОМЕР_1, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 42980 (сорок дві тисячі дев'ятсот вісімдесят) грн.;

- квартиру АДРЕСА_1, вартістю 16000 (шістнадцять тисяч) грн.;

- квартиру АДРЕСА_2, вартістю 420 000 (чотириста двадцять тисяч) грн.,

а всього - майна на загальну суму 478980 (чотириста сімдесят вісім) грн.

Виділено ОСОБА_3 в натурі та визнано за ним право власності на:

- автомобіль марки «МАN 19.414 FLT», 2000 року випуску, № шасі НОМЕР_10, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, вартістю 209 930 (двісті дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять) грн.;

- автомобіль марки «VOLVO F12», 1986 року випуску, № двигуна НОМЕР_11, № кузова НОМЕР_8, державний реєстраційний номер НОМЕР_5, вартістю 78 460 (сімдесят вісім тисяч чотириста шістдесят) грн.;

- автомобіль марки «Mercedes-benz 200», 2001 року випуску, № кузова НОМЕР_9, державний реєстраційний номер НОМЕР_6, вартістю 125 000 (сто двадцять п'ять тисяч) грн.;

- гараж № НОМЕР_12 у гаражному кооперативі «Ветеран-2» за адресою: АДРЕСА_3, вартістю 16000 (шістнадцять тисяч) грн.;

- набір меблів для кухні (1 комплект) вартістю 8190 (вісім тисяч сто дев'яносто) грн.;

- набір меблів для кухні (1 комплект) вартістю 14100 (чотирнадцять тисяч сто) грн.;

- м'який куточок зі шкіри бежевого кольору (1 комплект) вартістю 3 960 (три тисячі дев'ятсот шістдесят) грн.;

- набір меблів з лози «Багама» (1 комплект) вартістю 840 (вісімсот сорок) грн.;

- м'яка частина (диван, два крісла) вартістю 2870 (дві тисячі вісімсот сімдесят) грн.;

- люстри (з кришталевими світлорозсіювачами) в кількості 2 шт. загальною вартістю 4700 (чотири тисячі сімсот) грн.;

- люстри (з світлорозсіювачами зі скла) в кількості 2 шт. загальною вартістю 408 (чотириста вісім) грн.;

- люстру (з світлорозсіювачами зі скла) вартістю 383 (триста вісімдесят три) грн.;

- люстру (з світлорозсіювачами зі скла) вартістю 612 (шістсот дванадцять) грн.;

- люстру (з світлорозсіювачами зі скла) вартістю 254 (двісті п'ятдесят чотири) грн.,

а всього - майна на загальну суму 506684 (п'ятсот шість тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 13852 (тринадцять тисяч вісімсот п'ятдесят дві) грн. компенсації різниці вартості виділеного майна.

Виключено з переліку майна, яке є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_4, вартістю 791707 (сімсот дев'яносто одна тисяча сімсот сім) грн., автомобіль марки «Audi Q7», 2008 року випуску, № кузова НОМЕР_7, державний реєстраційний номер НОМЕР_4, вартістю 390 840 (триста дев'яносто тисяч вісімсот сорок) грн., а також три люстри (зі світлорозсіювачами зі скла) вартістю 553 грн., 153 грн. та 680 грн. відповідно.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 4467 грн. судових витрат, та в дохід держави - 1649 грн. судового збору.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням, позивач ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на неповноту з'ясуванням судом першої інстанції обставин справи, невідповідність їм висновків суду, неправильне застосуванням судом норм матеріального права, просила скасувати вищевказане рішення суду в частині виключення житлового будинку, автомобіля та люстр із переліку майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, визнання за відповідачем права на земельну ділянку та ухвалити нове рішення про задоволення її позову у повному обсязі.

В ході апеляційного розгляду даної справи представник позивача апеляційну скаргу підтримала повністю із наведених у ній підстав, тоді як відповідач та його представник просили відхилити апеляційну скаргу позивача з огляду на її безпідставність та залишити без змін рішення суду першої інстанції, вважаючи його законним і справедливим.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення в даній справі зазначеним вимогам закону не відповідає.

Так, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову та виділяючи в натурі кожній із сторін відповідне майно на умовах рівності їхніх часток, суд першої інстанції виходив із того, що таке майно набуте сторонами під час шлюбу, а отже - являється спільною сумісною власністю подружжя, частки кожного з яких є рівними.

При цьому, виключаючи із переліку об'єктів права спільної сумісної власності подружжя житловий будинок, автомобіль та 3 люстри загальною вартістю 1183950 грн., суд вважав, що дане майно не підлягає поділу, оскільки є непогашені борги подружжя в розмірі 1183950 грн.

Проте, з такими висновками суду не можна повністю погодитися, оскільки вони не в повній мірі відповідають встановленим обставинам справи та лише частково ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Відповідно до ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної

власності подружжя.

Згідно з ч.1 ст.61 СК України, об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Згідно з ч.1 ст.190 ЦК України, майном як особливим об'єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Судом встановлено, і дана обставина об'єктивно підтверджується наявним у справі свідоцтвом про одруження (а.с.5), що 03 грудня 1993 року ОСОБА_5 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб, який було розірвано у 2011 році.

Встановлено також, що за час шлюбу ОСОБА_5 та ОСОБА_3 за спільні кошти придбали: квартиру АДРЕСА_1 вартістю 16000 (шістнадцять тисяч) грн.; квартиру АДРЕСА_2 вартістю 420 000 (чотириста двадцять тисяч) грн., автомобіль марки «FORD TRANZIT», 1992 року випуску, кузов № НОМЕР_1, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 42980 (сорок дві тисячі дев'ятсот вісімдесят) грн.; автомобіль марки «МАN 19.414 FLT», 2000 року випуску, шасі № НОМЕР_10, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, вартістю 209 930 (двісті дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять) грн.; автомобіль марки «Audi Q7», 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_7, державний реєстраційний номер НОМЕР_4, вартістю 390 840 (триста дев'яносто тисяч вісімсот сорок) грн.; автомобіль марки «VOLVO F12», 1986 року випуску, № двигуна НОМЕР_11, кузов № НОМЕР_8, державний реєстраційний номер НОМЕР_5, вартістю 78 460 (сімдесят вісім тисяч чотириста шістдесят) грн.; автомобіль марки «Mercedes-benz 200», 2001 року випуску, кузов № НОМЕР_9, державний реєстраційний номер НОМЕР_6, вартістю 125 000 (сто двадцять п'ять тисяч) грн.; гараж № НОМЕР_12 у гаражному кооперативі «Ветеран-2» за адресою: АДРЕСА_3, вартістю 16000 (шістнадцять тисяч) грн.; набір меблів для кухні (1 комплект) вартістю 8190 (вісім тисяч сто дев'яносто) грн.; набір меблів для кухні (1 комплект) вартістю 14100 (чотирнадцять тисяч сто) грн.; м'який куточок зі шкіри бежевого кольору (1 комплект) вартістю 3 960 (три тисячі дев'ятсот шістдесят) грн.; набір меблів з лози «Багама» (1 комплект) вартістю 840 (вісімсот сорок) грн.; м'яку частину (диван, два крісла) вартістю 2870 (дві тисячі вісімсот сімдесят) грн.; люстри (з кришталевими світлорозсіювачами) в кількості 2 шт. загальною вартістю 4700 (чотири тисячі сімсот) грн.; люстру (зі світлорозсіювачами зі скла) вартістю 553 (п'ятсот п'ятдесят три) грн.; люстру (зі світлорозсіювачами зі скла) вартістю 153 (сто п'ятдесят три) грн.; люстру (зі світлорозсіювачами зі скла) вартістю 680 (шістсот вісімдесят) грн.; люстри (зі світлорозсіювачами зі скла) в кількості 2 шт. загальною вартістю 408 (чотириста вісім) грн.; люстру (зі світлорозсіювачами зі скла) вартістю 383 (триста вісімдесят три) грн.; люстру (зі світлорозсіювачами зі скла) вартістю 612 (шістсот дванадцять) грн.; люстру (зі світлорозсіювачами зі скла) вартістю 254 (двісті п'ятдесят чотири) грн.

Крім того, в 2006 - 2010 роках ними було побудовано житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_4, вартістю 791707 (сімсот дев'яносто одна тисяча сімсот сім) грн.

Факт придбання подружжям ОСОБА_5 та ОСОБА_3 вищевказаного нерухомого та рухомого майна саме в період зареєстрованого шлюбу за спільні кошти об'єктивно підтверджується наявними у справі належними правовстановлюючими документами (а.с.7-23, 68-81), його вартість - висновками відповідних судових експертиз № 7182 від 29.04.11, № 7183-7187 від 30.08.11, № 8198-8200 від 25.02.13 (а.с.99-108, 112-125, 206-221), та довідками від 27.04.12 (а.с.147-150).

Вищевказані обставини повністю визнав також і відповідач ОСОБА_3

Відповідно до ч.1 ст.71 СК України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч.2 цієї статті, неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

В даному випадку предметом поділу є спільне майно подружжя, яке складається з об'єктів нерухомого (квартири, житловий будинок) та рухомого (автомобілі, меблі, люстри) майна.

І оскільки транспортні засоби, меблі та люстри є неподільними речами, то у відповідності з вимогами ч.2 ст.71 СК України, з урахуванням заявлених позивачем вимог, а також інших обставин справи, суд першої інстанції обґрунтовано присудив автомобіль марки «FORD TRANZIT» позивачу ОСОБА_5, а решту автомобілів, а також меблі та люстри - відповідачу ОСОБА_3

Погоджується колегія суддів також і з висновком суду першої інстанції про виділення обох вищевказаних квартир позивачу ОСОБА_5, як вона того і вимагала, оскільки жодних доказів технічної можливості поділу даних жилих приміщень в натурі суду не надано.

Водночас, колегія суддів вважає безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, висновки суду першої інстанції про виключення з переліку майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_4, автомобіля марки «Audi Q7», 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_7, державний реєстраційний номер НОМЕР_4, а також трьох люстр (зі світлорозсіювачами зі скла) вартістю 553 грн., 153 грн. та 680 грн.

Так, відповідно до вимог ч.4 ст.65 СК України, договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

За змістом наведених норм закону, при поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.

Саме таку правову позицію висловив Пленум Верховного Суду України у п.24 своєї постанови № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя».

Судом першої інстанції було встановлено і дана обставина об'єктивно підтверджується належними письмовими доказами, що рішеннями Ківерцівського районного суду Волинської області № 0305/1256/2012, № 0305/1247/2012, № 0305/1300/2012 від 14 червня 2012 року, постановленими у справах за участю третьої особи ОСОБА_5, які набрали законної сили і перебувають на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби Ківерцівського районного управління юстиції Волинської області, з ОСОБА_3 стягнуто: на користь ОСОБА_6 - 160200 (сто шістдесят тисяч двісті) грн., на користь ОСОБА_1 - 760000 (сімсот шістдесят тисяч) грн., на користь ОСОБА_7 - 263750 (двісті шістдесят три тисячі сімсот п'ятдесят) грн. боргу за договорами позики (а.с.170-172).

Зі змісту вищевказаних рішень вбачається, що ОСОБА_3 позичив 10 квітня 2008 року 20000 доларів США у ОСОБА_6, 05 жовтня 2009 року позичив 760000 грн. у ОСОБА_8, який згодом відступив своє право вимоги ОСОБА_1, а 03 червня 2010 року позичив 25000 Євро у ОСОБА_7 і в обумовлені строки вищевказаним особам грошей не повернув.

Як зазначив відповідач, всі вищевказані кошти були потрачені ним на будівництво житлового будинку та приналежних господарських будівель за адресою: АДРЕСА_4, яке мало місце у 2006 -2010 роках.

Згідно висновку експертизи, вартість даного будинковолодіння становить 791707 грн.

Крім того, як вбачається з довідки МРЕВ (а.с.17), у вересні 2008 року відповідачем було придбано автомобіль марки «Audi Q7», 2008 року випуску, № кузова НОМЕР_7, державний реєстраційний номер НОМЕР_4, за ціною на той час 225700 грн., а в липні 2010 року - вантажний автомобіль марки «МАN 19.414 FLT», 2000 року випуску, № шасі НОМЕР_10, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, орієнтовною вартістю 209 930 (двісті дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять) грн., які є предметом спору у даній справі.

Разом з тим, із наданої відповідачем довідки вбачається, що валовий обсяг виручки ОСОБА_3 від підприємницької діяльності у 2009 становив лише 59255 грн., а у 2010 році - 77859 грн., тоді як позивачем взагалі не надано жодного документального підтвердження розміру її доходу за період шлюбу, в тому числі - з 2006 по 2010 роки.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції за відсутності будь-яких інших даних про джерело походження коштів, за рахунок яких були набуті вищевказані транспортні засоби та побудовано будинок, дійшов вірного висновку про те, що всі без виключення суми позики дійсно були використані відповідачем на придбання згаданих вище об'єктів спільного майна подружжя загальною вартістю майже 1,2 млн. грн., тобто - в інтересах сім'ї, а тому, в силу вимог ч.4 ст.65 СК України, вищевказані боргові зобов'язання в розмірі 1183950 грн. є спільними для обох сторін і безумовно підлягають врахуванню при поділі майна подружжя.

Однак, вирішуючи даний спір суд першої інстанції безпідставно та всупереч вимогам ст.ст.60, 61 СК України в рахунок вищевказаних боргів виключив із переліку майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_4, автомобіль марки «Audi Q7», 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_7, державний реєстраційний номер НОМЕР_4, а також три люстри (зі світлорозсіювачами зі скла) вартістю 553 грн., 153 грн. та 680 грн.

Водночас, не можна погодитись також і з висновком суду першої інстанції про включення до переліку об'єктів спільного майна подружжя та виділення відповідачу на праві власності присадибної земельної ділянки площею 0,09 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, оскільки, як вбачається з державного акта від 08.06.05 (а.с.24), дана земельна ділянка була безоплатно надана ОСОБА_3 у власність (приватизована) за рішенням Жидичинської сільської ради від 05 травня 2005 року і тому є його особистою власністю, а крім того, позивач взагалі не заявляла вимоги про поділ даної земельної ділянки.

А тому, з огляду на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права оскаржуване рішення відповідно до вимог ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення по суті заявлених позовних вимог.

Враховуючи в сукупності наведені вище обставини справи та відповідні їм норми чинного законодавства, колегія суддів з мотивів, які викладені вище, виділяє ОСОБА_5, відповідно до заявлених нею позовних вимог, із майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, в натурі та визнає за позивачем право приватної власності на:

- автомобіль марки «FORD TRANZIT», 1992 року випуску, кузов № НОМЕР_1, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 42980 (сорок дві тисячі дев'ятсот вісімдесят) грн.;

- квартиру АДРЕСА_1, вартістю 16000 (шістнадцять тисяч) грн.;

- квартиру АДРЕСА_2, вартістю 420 000 (чотириста двадцять тисяч) грн.

а всього - майна на загальну суму 478980 (чотириста сімдесят вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят) грн.

Відповідачу ОСОБА_3 колегія суддів виділяє з майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, в натурі та визнає за ним право приватної власності на:

- автомобіль марки «МАN 19.414 FLT», 2000 року випуску, № шасі НОМЕР_10, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, вартістю 209 930 (двісті дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять) грн.;

- автомобіль марки «Audi Q7», 2008 року випуску, № кузова НОМЕР_7, державний реєстраційний номер НОМЕР_4, вартістю 390 840 (триста дев'яносто тисяч вісімсот сорок) грн.;

- автомобіль марки «VOLVO F12», 1986 року випуску, № двигуна НОМЕР_11, № кузова НОМЕР_8, державний реєстраційний номер НОМЕР_5, вартістю 78 460 (сімдесят вісім тисяч чотириста шістдесят) грн.;

- автомобіль марки «Mercedes-benz 200», 2001 року випуску, № кузова НОМЕР_9, державний реєстраційний номер НОМЕР_6, вартістю 125 000 (сто двадцять п'ять тисяч) грн.;

- гараж № НОМЕР_12 у гаражному кооперативі «Ветеран-2» за адресою: АДРЕСА_3, вартістю 16000 (шістнадцять тисяч) грн.;

- набір меблів для кухні (1 комплект) вартістю 8190 (вісім тисяч сто дев'яносто) грн.;

- набір меблів для кухні (1 комплект) вартістю 14100 (чотирнадцять тисяч сто) грн.;

- м'який куточок зі шкіри бежевого кольору (1 комплект) вартістю 3 960 (три тисячі дев'ятсот шістдесят) грн.;

- набір меблів з лози «Багама» (1 комплект) вартістю 840 (вісімсот сорок) грн.;

- м'яка частина (диван, два крісла) вартістю 2870 (дві тисячі вісімсот сімдесят) грн.;

- люстри (з кришталевими світлорозсіювачами) в кількості 2 шт. загальною вартістю 4700 (чотири тисячі сімсот) грн.;

- люстру (з світлорозсіювачами зі скла) вартістю 553 (п'ятсот п'ятдесят три) грн.;

- люстру (з світлорозсіювачами зі скла) вартістю 153 (сто п'ятдесят три) грн.;

- люстру (з світлорозсіювачами зі скла) вартістю 680 (шістсот вісімдесят) грн.;

- люстри (з світлорозсіювачами зі скла) в кількості 2 шт. загальною вартістю 408 (чотириста вісім) грн.;

- люстру (з світлорозсіювачами зі скла) вартістю 383 (триста вісімдесят три) грн.;

- люстру (з світлорозсіювачами зі скла) вартістю 612 (шістсот дванадцять) грн.;

- люстру (з світлорозсіювачами зі скла) вартістю 254 (двісті п'ятдесят чотири) грн.

- житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_4, вартістю 791707 (сімсот дев'яносто одна тисяча сімсот сім) грн.,

а всього - майна на загальну суму 1649640 (один мільйон шістсот сорок дев'ять тисяч шістсот сорок) грн.

При цьому, виділяючи відповідачу цілий житловий будинок із надвірними спорудами, колегія суддів виходить із наступного.

Висновком судової будівельно-технічної експертизи № 8198-8200 від 25.02.13 (а.с.206-221) дійсно визначено варіанти поділу даного будинковолодіння в натурі на два окремих ізольованих помешкання.

Водночас, зазначивши про можливість поділу в натурі житлового будинку, який складається із першого поверху та мансарди, а також про можливість поділу гаража-бані, експерт вказав лише на необхідність облаштування двох окремих входів у будинок, не зазначивши при цьому, які конкретно переобладнання та перепланування слід здійснити кожній із сторін для влаштування двох окремих ізольованих помешкань.

Виходячи з цього, такий висновок експертизи є неповним з технічної точки зору, а про призначення додаткової експертизи жодна зі сторін у справі не клопотала.

Крім того, відповідно до вимог ст.152 ЖК УРСР, переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

Вказана норма закону є імперативною.

Проте, як пояснила суду представник позивача, із письмовою заявою про надання дозволу на переобладнання спірного житлового будинку позивач ОСОБА_5 до відповідного органу місцевого самоврядування не зверталась і такий дозвіл жодній зі сторін не надавався.

Таким чином, наведені вище упущення унеможливлюють поділ судом згаданого будинковолодіння в натурі, а тому, враховуючи, що позивачу виділено зі спільного майна подружжя майна дві квартири, колегія суддів вважає за необхідне вищевказаний житловий будинок разом з надвірними господарськими спорудами виділити відповідачу ОСОБА_3, який окрім даного будинку не має іншого житла.

Отже, вартість всього виділеного відповідачу нерухомого та рухомого майна становить 1649640 (один мільйон шістсот сорок дев'ять тисяч шістсот сорок) грн.

Загальна вартість майна, яке на праві спільної сумісної власності належить сторонам у справі і підлягає поділу між ними, становить 2128620 грн.

Відповідно, виходячи із закріпленого у ч.1 ст.70 СК України принципу рівності часток подружжя, вартість частки кожного з подружжя становить 1064310 грн. (2128620 : 2 = 1064310).

Вартість виділеного відповідачу майна перевищує номінальну вартість його частки у спільному майні подружжя на 585330 грн. (1649640 - 1064310 = 585330).

Однак, враховуючи обсяг спільних боргів подружжя - 1183950 грн., а також ту обставину, що частки ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у даному борговому зобов'язанні є рівними, (1183950 грн. : 2 = 591975 грн.), колегія суддів вважає, що оскільки вищезгаданими судовими рішеннями спільний борг подружжя вже присуджено до стягнення саме з відповідача ОСОБА_3, то виділення останньому майна на суму 1649640 грн., яка перевищує номінальну вартість його частки на 585330 грн., тим самим майже повністю компенсує частку позивача ОСОБА_5 (591975 грн.), у покладених на відповідача ОСОБА_3 спільних боргах подружжя (591975 грн. - 585330 грн. = 6645 грн.).

Таким чином, враховуючи несплачені борги подружжя, відповідно до вимог ч.4 ст.65 СК України різниця вартості виділеного відповідачу майна не підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову, суд апеляційної інстанції відповідно до вимог ч.1 ст.88 ЦПК України стягує з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 понесені нею та документально підтверджені судові витрати, а саме: 51 грн. судового збору при подачі позову (а.с.26), 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення (а.с.27), 4467 грн. витрат на проведення судових експертиз (а.с.236, 237), а всього - 4638 (чотири тисячі шістсот тридцять вісім) грн. судових витрат.

Крім того, враховуючи, що ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 лютого 2011 року (а.с.48) ОСОБА_5 відстрочено сплату решти судового збору за подану нею позовну заяву до ухвалення судового рішення в даній справі, колегія суддів стягує з ОСОБА_3 в дохід держави 3390 (три тисячі триста дев'яносто) грн. судового збору. (3441 грн. - 51 грн. = 3390 грн.).

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 травня 2013 року в даній справі скасувати.

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя задовольнити частково.

Виділити ОСОБА_5 з майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, в натурі та визнати за нею право приватної власності на:

- автомобіль марки «FORD TRANZIT», 1992 року випуску, кузов № НОМЕР_1, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 42980 (сорок дві тисячі дев'ятсот вісімдесят) грн.;

- квартиру АДРЕСА_1, вартістю 16000 (шістнадцять тисяч) грн.;

- квартиру АДРЕСА_2, вартістю 420 000 (чотириста двадцять тисяч) грн.,

а всього - майна на загальну суму 478980 (чотириста сімдесят вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят) грн.

Виділити ОСОБА_3 з майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, в натурі та визнати за ним право приватної власності на:

- автомобіль марки «МАN 19.414 FLT», 2000 року випуску, № шасі НОМЕР_10, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, вартістю 209 930 (двісті дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять) грн.;

- автомобіль марки «Audi Q7», 2008 року випуску, № кузова НОМЕР_7, державний реєстраційний номер НОМЕР_4, вартістю 390 840 (триста дев'яносто тисяч вісімсот сорок) грн.;

- автомобіль марки «VOLVO F12», 1986 року випуску, № двигуна НОМЕР_11, № кузова НОМЕР_8, державний реєстраційний номер НОМЕР_5, вартістю 78 460 (сімдесят вісім тисяч чотириста шістдесят) грн.;

- автомобіль марки «Mercedes-benz 200», 2001 року випуску, № кузова НОМЕР_9, державний реєстраційний номер НОМЕР_6, вартістю 125 000 (сто двадцять п'ять тисяч) грн.;

- гараж № НОМЕР_12 у гаражному кооперативі «Ветеран-2» за адресою: АДРЕСА_3, вартістю 16000 (шістнадцять тисяч) грн.;

- набір меблів для кухні (1 комплект) вартістю 8190 (вісім тисяч сто дев'яносто) грн.;

- набір меблів для кухні (1 комплект) вартістю 14100 (чотирнадцять тисяч сто) грн.;

- м'який куточок зі шкіри бежевого кольору (1 комплект) вартістю 3 960 (три тисячі дев'ятсот шістдесят) грн.;

- набір меблів з лози «Багама» (1 комплект) вартістю 840 (вісімсот сорок) грн.;

- м'яка частина (диван, два крісла) вартістю 2870 (дві тисячі вісімсот сімдесят) грн.;

- люстри (з кришталевими світлорозсіювачами) в кількості 2 шт. загальною вартістю 4700 (чотири тисячі сімсот) грн.;

- люстру (з світлорозсіювачами зі скла) вартістю 553 (п'ятсот п'ятдесят три) грн.;

- люстру (з світлорозсіювачами зі скла) вартістю 153 (сто п'ятдесят три) грн.;

- люстру (з світлорозсіювачами зі скла) вартістю 680 (шістсот вісімдесят) грн.;

- люстри (з світлорозсіювачами зі скла) в кількості 2 шт. загальною вартістю 408 (чотириста вісім) грн.;

- люстру (з світлорозсіювачами зі скла) вартістю 383 (триста вісімдесят три) грн.;

- люстру (з світлорозсіювачами зі скла) вартістю 612 (шістсот дванадцять) грн.;

- люстру (з світлорозсіювачами зі скла) вартістю 254 (двісті п'ятдесят чотири) грн.,

- житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_4, вартістю 791707 (сімсот дев'яносто одна тисяча сімсот сім) грн.,

а всього - майна на загальну суму 1649640 (один мільйон шістсот сорок дев'ять тисяч шістсот сорок) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 4638 (чотири тисячі шістсот тридцять вісім) грн. судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 3390 (три тисячі триста дев'яносто) грн. судового збору за наступними реквізитами: одержувач коштів УДКСУ у м.Луцьку 22030001, код одержувача 38009628, банк одержувача ГУДКСУ у Волинській області, код банку (МФО) 803014, рахунок одержувача 31212206780002, призначення платежу: судовий збір за розгляд справи в апеляційному суді Волинської області, код 02890400, у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді

,