Ухвала суду № 32935118, 05.08.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"05" серпня 2013 р. Справа № Б8/180-11

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф. при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за заявою державної податкової інспекції у м. Славутичі, ідентифікаційний код юридичної особи: 34659105, місцезнаходження: 07100, Київська обл., м. Славутич, проспект Дружби Народів, буд. 17-А (Ініціюючий кредитор / Кредитор 1),

до боржника, - товариства з обмеженою відповідальністю - ФІРМА "ВІДРОДЖЕННЯ ПОЛІССЯ", ідентифікаційний код юридичної особи: 13737133, місцезнаходження: 07100, Київська обл., м. Славутич, Добринінський квартал, буд. 4, кв. 39,

про банкрутство,

учасники провадження у справі про банкрутство:

ліквідатор Банкрута: Патерилов В.В., який діє на підставі свідоцтва Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № НОМЕР_21 від 02.04.13 р., адреса для листування: 83050, м. Донецьк-50, а/с 6915 та ухвали господарського суду Київської області від 10.06.13 р.;

ОСОБА_3, 07100, АДРЕСА_2;

ОСОБА_4, 07100, АДРЕСА_2,

Кредитор 2 - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Славутичі Київської області, ідентифікаційний код юридичної особи: 25931509, місцезнаходження: 07100, Київська область, м. Славутич, Київський квартал, буд. 14;

Кредитор 3 - Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області, ідентифікаційний код юридичної особи: 22203152, місцезнаходження: 07100, Київська область, м. Славутич, Центральна площа, буд. 7;

Кредитор 4 - Славутицька міська виконавча дирекція Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, ідентифікаційний код юридичної особи: 26078560, місцезнаходження: 07100, Київська область, м. Славутич, Ленінградський квартал, буд. 3а;

Кредитор 5 - Славутицький міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, ідентифікаційний код юридичної особи: 22201940, місцезнаходження: 07100, Київська обл., м. Славутич, пр-т Дружби Народів, буд. 9;

Кредитор 6 - Приватне акціонерне товариство "ЗАХІДНО-УКРАЇНСЬКИЙ КОНСОРЦІУМ", ідентифікаційний код юридичної особи: 30583551, місцезнаходження: 79007, АДРЕСА_3;

Кредитор 7 - комунальне підприємство "Фонд комунального майна", ідентифікаційний код юридичної особи: 32301037, місцезнаходження: 07100, Київська область, м. Славутич, Центральна площа, буд. 5, а/с 66;

Кредитор 8 - громадянин України ОСОБА_5, паспорт серії НОМЕР_22, виданий Славутицьким МВ ГУ МВС України в Київській області 03 квітня 2005 року, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місце проживання: 07100, АДРЕСА_4;

Кредитор 9 - громадянка України ОСОБА_6, паспорт серії НОМЕР_23, виданий Славутицьким МВ ГУ МВС України в Київській області 06 січня 1998 року, місце проживання: 07100, АДРЕСА_5;

Кредитор 10 - громадянин України ОСОБА_7, паспорт серії НОМЕР_24, виданий Славутицьким МВ ГУ МВС України в Київській області 26 лютого 1998 року, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, місце проживання: 07100, АДРЕСА_6;

Кредитор 11 - громадянин України ОСОБА_8, паспорт серії НОМЕР_25, виданий Славутицьким МВ ГУ МВС України в Київській області від 15 грудня 1995 року, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3, місце проживання: 07100, АДРЕСА_7;

Кредитор 12 - громадянин України ОСОБА_9, паспорт серії НОМЕР_26, виданий Славутицьким МВ ГУ МВС України в Київській області 28 травня 1996 року, ідентифікаційний номер: НОМЕР_4, місце проживання: 07100, АДРЕСА_8;

Кредитор 13 - ОСОБА_10, місце проживання: 07100, АДРЕСА_9;

Кредитор 14 - громадянин України ОСОБА_11, паспорт серії НОМЕР_27, виданий Славутицьким МВ ГУ МВС України в Київській області 14 жовтня 1996 року, ідентифікаційний номер: НОМЕР_5, місце проживання: 07100, АДРЕСА_10;

Кредитор 15 - громадянка України ОСОБА_12, паспорт серії НОМЕР_28, виданий Кузнецовським МВ УМВС України в Рівненській області 17 грудня 1996 року, місце проживання: 07100, АДРЕСА_11;

Кредитор 16 - громадянка України ОСОБА_13, паспорт серії НОМЕР_29, виданий Славутицьким МВ ГУ МВС України в Київській області 30 грудня 1998 року, місце проживання: 07100, АДРЕСА_12;

Кредитор 17 - громадянин України ОСОБА_14, паспорт серії НОМЕР_30, виданий Деснянським ВМ УМВС України в Чернігівській області 03 лютого 2000 року, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1;

Кредитор 18 - громадянка України ОСОБА_15, паспорт серії НОМЕР_31, виданий Славутицьким МВ ГУ МВС України в Київській області 21 травня 1996 року, місце проживання: 07100, АДРЕСА_13;

Кредитор 19 - громадянин України ОСОБА_16, паспорт серії НОМЕР_32, виданий Харківським РУ ГУ МВС України в м. Києві 24 листопада 1998 року, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, адреса для листування: 07100, АДРЕСА_14;

Кредитор 20 - громадянка України ОСОБА_17, паспорт серії НОМЕР_33, виданий Славутицьким МВ ГУ МВС України в Київській області 28 листопада 2009 року, ідентифікаційний номер: НОМЕР_6, місце проживання: 07100, АДРЕСА_15;

Кредитор 21 - ОСОБА_18, паспорт серії НОМЕР_34, виданий Славутицьким МВ ГУ МВС України в Київській області 04 червня 2001 року, ідентифікаційний номер: НОМЕР_7, місце проживання: 07100, АДРЕСА_16;

Кредитор 22 - ОСОБА_19, паспорт серії НОМЕР_35, виданий Іванівським РВ МВС України в Херсонській області 10 квітня 1996 року, ідентифікацій номер: НОМЕР_8, місце проживання: 07100, АДРЕСА_17;

Заявник 23 - ОСОБА_20, паспорт серії НОМЕР_36, виданий Славутицьким МВ ГУ МВС України в Київській області 16 січня 1996 року, ідентифікаційний номер: НОМЕР_9, місце проживання: 07100, АДРЕСА_18;

Кредитор 24 - громадянин України ОСОБА_21, паспорт серії НОМЕР_37, виданий Славутицьким МВ ГУ МВС України в Київській області 25 квітня 1996 року, місце проживання: 07100, АДРЕСА_19;

Заявник 25 - ОСОБА_22, паспорт серії НОМЕР_38, виданий Славутицьким МВ ГУ МВС України в Київській області 25 червня 1998 року, ідентифікаційний номер: НОМЕР_10, місце проживання: 07100, АДРЕСА_20;

Заявник 26 - ОСОБА_23, паспорт серії НОМЕР_39, виданий Славутицьким МВ ГУ МВС України в Київській області 13 травня 1996 року, ідентифікаційний номер: НОМЕР_11, місце проживання; 07100, АДРЕСА_21;

Кредитор 27 - філія "Струм Славутич" Приватного малого науково-впроваджувального інноваційного підприємства "Струм", ідентифікаційний код юридичної особи: 20625995, місцезнаходження: 07100, Київська область, м. Славутич, Бєлгородський квартал, буд. 7/144;

Кредитор 28 - громадянин України ОСОБА_24, паспорт серії НОМЕР_40, виданий Ріпкинським РВ УМВС України в Чернігівській області 07 березня 2002 року, ідентифікаційний номер: НОМЕР_12, місце реєстрації: АДРЕСА_31, місце фактичного проживання: 07100, АДРЕСА_22;

Кредитор 29 - громадянин України ОСОБА_25, паспорт серії НОМЕР_41, виданий Славутицьким МВ ГУ МВС України в Київській області 08 серпня 1996 року, місце проживання: 07100, АДРЕСА_23;

Кредитор 30 - ОСОБА_26, номер облікової картки платника податків: НОМЕР_13, місце проживання: 07100, АДРЕСА_24;

Кредитор 31 - Публічне акціонерне товариство "БАНК ФОРУМ", ідентифікаційний код юридичної особи: 21574573, місцезнаходження: 02100, м. Київ, б-р Верховної Ради, буд. 7, адреса для листування: 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 17/52;

Кредитор 32 - ОСОБА_27, паспорт серії НОМЕР_42, виданий Славутицьким МВ ГУ МВС України в Київській області 02 листопада 1999 року, ідентифікаційний номер: НОМЕР_14, місце проживання: 07100, АДРЕСА_25;

Кредитор 33 - громадянин України ОСОБА_28, паспорт серії НОМЕР_43, виданий Славутицьким МВ ГУ МВС України в Київській області 08 липня 1997 року, ідентифікаційний номер: НОМЕР_15, місце проживання: 07100, АДРЕСА_26;

Кредитор 34 - ОСОБА_29, паспорт серії НОМЕР_44, виданий Славутицьким МВ ГУ МВС України в Київській області 08 лютого 1999 року, ідентифікаційний номер: НОМЕР_16, місце проживання: 07100, АДРЕСА_27;

Кредитор 35 - громадянин України ОСОБА_30, паспорт серії НОМЕР_45, виданий Славутицьким МВ ГУ МВС України в Київській області 24 травня 2003 року, ідентифікаційний номер: НОМЕР_17, місце проживання: АДРЕСА_32, адреса для листування: 07100, АДРЕСА_28;

Кредитор 36 - громадянка України ОСОБА_31, паспорт серії НОМЕР_46, виданий Славутицьким МВ ГУ МВС України в Київській області 18 грудня 1997 року, ідентифікаційний номер: НОМЕР_18, місце проживання: 07100, АДРЕСА_28;

Кредитор 37 - громадянин України ОСОБА_32, паспорт серії НОМЕР_47, виданий Славутицьким МВ ГУ МВС України в Київській області 11 лютого 1998 року, ідентифікаційний номер: НОМЕР_19, місце проживання: 07100, АДРЕСА_29;

Кредитор 39 - товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА ПРЕМІУМ СЕК'ЮРІТІ", ідентифікаційний код: 37868247, місцезнаходження: 07342, Київська область, Вишгородський район, с. Пірнове, вул. Київська, буд. 30-А;

ОСОБА_34, місце проживання: 07103, АДРЕСА_30, ідентифікаційний номер: НОМЕР_20;

За участю представників учасників у справі:

Від ліквідатора Банкрута: не з'явився;

Від ОСОБА_3, від ОСОБА_4: не з'явились;

Від Кредиторів 1-22, 24, 27-39: не з'явились;

Від Заявника 23: особисто ОСОБА_20, особа якого встановлена на підставі паспорту;

Від Заявника 25 - особисто ОСОБА_22, особа якого встановлена на підставі паспорту;

Від Заявника 26 - особисто ОСОБА_23, особа якого встановлена на підставі паспорту;

Від ОСОБА_34: не з'явилась, -

ВСТАНОВИВ:

в провадженні господарського суду Київської області перебуває справа за заявою Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області, ідентифікаційний код: 34659105 (Кредитор 1 / Ініціюючий кредитор) про банкрутство відсутнього боржника - товариства з обмеженою відповідальністю - ФІРМА "ВІДРОДЖЕННЯ ПОЛІССЯ" (ідентифікаційний код: 13737133, місцезнаходження: 07100, Київська обл., м. Славутич, Добринінський квартал, буд. 4, кв. 39) (Банкрут) за особливостями, визначеними ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі за текстом "Закон про банкрутство"), порушена ухвалою господарського суду Київської області від 21 листопада 2011 року.

Постановою господарського суду Київської області від 06 грудня 2011 року визнано банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю - ФІРМА "ВІДРОДЖЕННЯ ПОЛІССЯ"; відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором Банкрута арбітражного керуючого Дорошенка Я.В.; вирішено інші процедурні питання у справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.06.13 р. призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Патерилова В.В., призначено судове засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на 11 листопада 2013 року.

23.02.12 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від громадянина ОСОБА_22 (Заявник 25) надійшла заява "про визнання кредитором та майнові вимоги до банкрута-боржника на суму 140 214,34 грн." (вх. № 2906 від 23.02.12 року).

23.02.12 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від громадянина ОСОБА_36 (Заявник 26) надійшла заява "про визнання кредитором та майнові вимоги до банкрута-боржника на суму 169 436,58 грн." (вх. № 2907 від 23.02.12 року).

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.06.12 року заяви Заявників 25, 26 було прийнято до розгляду, розгляд яких призначено на 02.07.12 року; ухвалою господарського суду Київської області від 02.07.12 року розгляд заяв Заявників 25, 26 відкладено на 16.07.12 року.

23.02.12 року через відділ діловодства господарського суду Київської області надійшла заява ОСОБА_20 (Заявник 23) від 17.02.12 року "про визнання кредитором та майнові вимоги до банкрута-боржника на суму 102 275,40 грн." (вх. № 2899 від 23.02.12 року) (а.с. 1, Т.13). Ухвалою господарського суду Київської області від 12.06.12 року заява Заявника 23 прийнята до розгляду, розгляд якої призначено на 06.08.12 року.

28.05.12 року від Заявника 26 - ОСОБА_23 надійшла Скарга на діяння ліквідатора підприємства банкрута (учасника ліквідаційної процедури) (вх. № 8532 від 28.05.12 р.), в якій Заявник 26 однією з заявлених вимог просить суд визнати його кредитором Банкрута на повну суму заявлених вимог 183 951,11 грн. 10.07.12 року від Заявника 26 до суду надійшли Доповнення від 09.07.12 р. до скарги кредитора від 21.05.12 р. на діяння ліквідатора у справі про банкрутство (вх. № 10889 від 10.07.12 р.).

30.05.12 року від Заявника 25 - ОСОБА_22 надійшла Скарга на діяння ліквідатора підприємства банкрута (учасника ліквідаційної процедури) (вх. № 8750 від 30.05.12 р.), в якій Заявник 25 однією з заявлених вимог просить суд визнати його кредитором Банкрута на повну суму заявлених вимог 152 294,06 грн. 10.07.12 року від Заявника 25 до суду надійшли Доповнення від 09.07.12 р. до скарги кредитора від 21.05.12 р. на діяння ліквідатора у справі про банкрутство (вх. № 10888 від 10.07.12 р.).

Вказані Скарги Заявників 25, 26 ухвалою господарського суду Київської області від 12.06.12 року судом прийнято до розгляду, розгляд яких призначено на 02.07.12 року. Ухвалою господарського суду Київської області від 02.07.12 року розгляд скарг Заявників 25, 26 відкладено на 16.07.12 року.

02.07.12 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від ОСОБА_34 надійшла скарга від 20.06.12 р. на діяння ліквідатора Банкрута (вх. № 10355 від 02.07.12 р.). 02.07.12 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від ОСОБА_20 надійшла скарга від 24.06.12 р. на діяння ліквідатора Банкрута (вх. № 10356 від 02.07.12 р.), в якій однією з вимог заявлено вимогу визнати ОСОБА_20 кредитором Банкрута на повну суму заявлених вимог 110 131,70 грн.

Скарги ОСОБА_34 та ОСОБА_20 ухвалою суду від 02.07.12 року прийнято до розгляду, розгляд яких призначено на 23.07.12 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.07.12 року в зв'язку з повідомленням Заявниками 25, 26 у судовому засіданні про те, що з їх позиції ліквідатор Банкрута - арбітражний керуючий Дорошенко Я.В. порушує їх трудові права під час здійснення ліквідаційної процедури товариства з обмеженою відповідальністю - ФІРМА "ВІДРОДЖЕННЯ ПОЛІССЯ", доручено Територіальній державній інспекції з питань праці у Київській області проведення перевірки щодо дотримання чинного законодавства про працю ліквідатором Банкрута арбітражним керуючим Дорошенком Я.В. під час здійснення ліквідаційної процедури Банкрута; зобов'язано Територіальну державну інспекцію з питань праці у Київській області по закінченню перевірки результати її проведення надати суду. Ухвалою господарського суду Київської області від 16.07.12 року ухвалено надіслати до Прокуратури Київської області повідомлення про виявлення в діях невстановлених службових осіб товариства з обмеженою відповідальністю - Фірма "Відродження Полісся" ознак складів злочинів, передбачених ст. ст. 190, 191, 353, 356, 357, 358, 364-1, 365-1, 366 Кримінального кодексу України; зупинено провадження у справі №Б8/180-11 в частині розгляду заяв з кредиторськими вимогами Заявника 25 - громадянина України ОСОБА_22, Заявника 26 - громадянина України ОСОБА_23, а також скарг Заявника 25 - громадянина України ОСОБА_22, Заявника 26 -громадянина України ОСОБА_23 на діяння ліквідатора підприємства банкрута (учасника ліквідаційної процедури) на час проведення перевірки та прийняття рішення в порядку ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України, а також на час проведення перевірки Територіальною державною інспекцією з питань праці у Київській області.

16.07.12 року направлено повідомлення до Прокуратури Київської області від 16.07.12 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.08.12 року зупинено провадження у справі №Б8/180-11 в частині розгляду вимог / Заяви Заявника 23 про визнання кредитором та майнові вимоги до банкрута-боржника на суму 102 275,40 грн. ОСОБА_20 (вх. № 2899 від 23.02.12 року) на час проведення перевірки та прийняття рішення в порядку ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України, а також на час проведення перевірки Територіальною державною інспекцією з питань праці у Київській області на підставі ухвал господарського суду Київської області від 16.07.12 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.07.12 року зупинено провадження у справі №Б8/180-11 в частині розгляду скарг на діяння ліквідатора у справі № Б8/180-11 ОСОБА_34 (вх. № 10355 від 02.07.12 р.), ОСОБА_20 (10356 від 02.07.12 р.) на час проведення перевірки та прийняття рішення в порядку ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України, а також на час проведення перевірки Територіальною державною інспекцією з питань праці у Київській області.

16.07.12 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Заявника 26 надійшла заява про збільшення вимог скарги кредиторів від 21.05.12 року на діяння ліквідатора у справі про банкрутство (вх. №11130 від 16.07.12 р.), однією з вимог Заявника 26 є визнати його кредитором Банкрута на повну суму заявлених вимог - 192 160,03 грн.

16.07.12 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Заявника 23 надійшла заява про збільшення вимог скарги кредиторів від 24.06.12 року на діяння ліквідатора у справі про банкрутство (вх. №11132 від 16.07.12 р.), однією з вимог Заявника 23 є визнати його кредитором Банкрута на повну суму заявлених вимог - 111 180,94 грн.

16.07.12 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Заявника 25 надійшла заява про збільшення вимог скарги кредиторів від 21.05.12 року на діяння ліквідатора у справі про банкрутство (вх. №11133 від 16.07.12 р.), однією з вимог Заявника 25 є визнати його кредитором Банкрута на повну суму заявлених вимог - 159 082,67 грн.

29.08.12 року від Прокуратури Київської області надійшов лист № 07/1-3039 вих. 12 від 21.08.12 р. щодо направлення для перевірки повідомлення господарського суду Київської області Першому заступнику начальника Головного управління МВС України у Київській області.

24.09.12 року від Прокуратури м. Славутича Київської області надійшов лист № 2179 від 07.09.12 року з повідомленням про прийняте рішення про відмову в порушенні кримінальної справи за ст. 366 КК України та про відмову в порушенні кримінальної справи за ст. 364-1, 365-1 КК України.

01.10.12 року від Головного Управління МВС України в Київській області Славутицького МВ надійшов лист № 3895 від 12.09.12 р., згідно якого прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі п. 2 ст. 6 КПК України.

22.11.12 року від Прокуратури Київської області надійшов лист № 06/1-3277вих12 від 15.11.12 року, яким повідомлено, що за результатами перевірки 06.09.12 року прокуратурою м. Славутича прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи щодо службових осіб Банкрута за відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ст. 366 КК України, та щодо колишніх працівників Банкрута за відсутністю в їх діях кладу злочинів, передбачених ст. ст. 364, 365 КК України; вивченням матеріалів справи перевірки встановлено, що рішення про відмову в порушенні кримінальної справи прийнято передчасно, без повного, всебічного та об'єктивного дослідження обставин події. Тому вищевказане рішення прокуратурою області скасовано, і матеріали направлено до прокуратури м. Славутича для організації додаткової перевірки.

26.12.12 року від Заявників 25, 26 надійшли заяви від 21.12.12 року про відсторонення арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. (вх. № 21273 від 26.12.12 р.; вх. №21283 від 26.12.12 р.).

17.01.13 року від Заявника 25 надійшла заява про уточнення кредиторських вимог.

21.01.13 року від Заявника 26 надійшла заява про уточнення кредиторських вимог.

Листами від 13.05.13 року господарський суд Київської області звернувся до Прокуратури Київської області та Територіальної державної інспекції праці у Київській області з проханням повідомити суд про результати проведення зазначених вище перевірок та направити на адресу господарського суду Київської області копії прийнятих рішень.

04.06.13 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Територіальної державної інспекції з питань праці у Київській області надійшов лист № 219/01-19 від 22.05.13 року на виконання вимог суду щодо порушення трудового законодавства та проведення перевірки Банкрута, в якому повідомлено суд про те, що встановити факт дотримання на товаристві вимог законодавства про оплату праці немає можливості через те, що бухгалтерські та інші документи, які відображають нарахування та виплату заробітної плати не були надані для перевірки, а будь-яка особа відповідальна за дотримання на товаристві вимог законодавства про оплату праці відсутня. Питання контролю за дотриманням арбітражним керуючим процедури банкрутства відповідно до вимог Закону про банкрутство не належить до компетенції Територіальної державної інспекції праці у Київській області.

12.06.13 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Прокуратури Київської області надійшов лист № 06/1/2-1139вимз від 06.06.13 року, згідно якого 06.09.12 року прокуратурою м. Славутича за фактом вчинення підроблення службовими особами Банкрута документів прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи щодо службових осіб Банкрута за відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ст. 366 КК України, та щодо колишніх працівників, за відсутністю в їх діях складу злочинів, передбачених ст.ст. 364, 365 КК України. За результатами вивчення матеріалів перевірки, прокуратурою області рішення про відмову в порушенні кримінальної справи скасовано, і матеріали направлено до прокуратури м. Славутича для організації додаткової перевірки. За результатами досудового розслідування, СВ Славутицького МВ ГУ МВС України в Київській області кримінальне провадження 20.02.13 року закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України, за відсутністю події кримінального правопорушення. До листа долучено копію постанови про закриття кримінального провадження від 20.02.13 року.

Ухвалою господарського суду Київської області 17.06.13 р. поновлено провадження у справі №Б8/180-11 в частині розгляду вимог / Заяв Заявника 23, - ОСОБА_20, Заявника 25, - ОСОБА_22, Заявника 26, - ОСОБА_23 про визнання кредитором та майнові вимоги до банкрута-боржника з доповненнями до них та в частині розгляду скарг на діяння ліквідатора у справі № Б8/180-11 ОСОБА_34, ОСОБА_20, ОСОБА_22, ОСОБА_23 з доповненнями до них; розгляд заяв Заявників 23, 25, 26 про визнання кредитором та майнові вимоги до банкрута-боржника з доповненнями до них та розгляд скарг на діяння ліквідатора у справі № Б8/180-11 ОСОБА_34, ОСОБА_20, ОСОБА_22, ОСОБА_23 призначено у судовому засіданні на 05 серпня 2013 року; зобов'язано Заявників ОСОБА_20, ОСОБА_22, ОСОБА_23 виконати вимоги ухвал господарського суду Київської області від 12 червня 2012 року, та ОСОБА_34, ОСОБА_20 - від 02 липня 2012 року, в невиконаній частині.

05.08.13 року через відділ діловодства господарського суду Київської області надійшли: від Заявника 23 заява про витребування доказів по справі та про відкладення розгляду справи (вх. № 16715 від 05.08.13 року); від Заявника 23 надійшов відзив на заперечення Державної податкової інспекції у м. Славутич; від Заявника 25 надійшло клопотання про витребування доказів по справі та про відкладення розгляду справи (вх. № 16718 від 05.08.13 року); від Заявника 25 надійшла заява (вх. № 16622 від 05.08.13 р.); від Заявника 25 надійшов Відзив на заперечення ДПІ у м. Славутичі на скаргу Заявника 25 по даній справі; від Заявника 26 надійшла заява (вх. № 16625 від 05.08.13 року) від 05.08.13 р. про витребування доказів по справі та відкладення розгляду скарги Заявника 26 та заяв з кредиторськими вимогами; від Заявника 26 надійшов відзив на заперечення органом державної влади доводів скарги працівника банкрута, яка подана до суду з метою забезпечення судового захисту прав найманого працівника банкрута порушених ліквідатором Банкрута Дорошенка Я.В. та відсторонення ліквідатора - правопорушника від подальшої участі у справі; від Заявника 26 надійшла заява про виконання зобов'язань суду; від Заявника 26 надійшла заява про відвід судді Скутельника П.Ф.

В судове засідання з'явились Заявники 23, 25, 26 та надали свої пояснення у справі. Інші учасники провадження, ліквідатор банкрута не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча й були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

Провадження у справі № Б8/180-11 перебуває в ліквідаційній процедурі, в якій на 05 серпня 2013 року призначено судове засідання для розгляду заяв Заявників 23, 25, 26 в частині розгляду вимог про визнання кредитором банкрута з доповненнями до них та в частині розгляду скарг на діяння ліквідатора у справі № Б8/180-11 ОСОБА_34, ОСОБА_20, ОСОБА_22, ОСОБА_23 з доповненнями до них. Як встановлено судом, 05.08.13 р. до господарського суду Київської області надійшла низка заяв від Заявників 23, 25, 26, в тому числі про відвід судді, які підлягають розгляду судом.

В судовому засіданні присутній у судовому засіданні Заявник 26 підтримав подану ним заяву про відвід судді від 05.08.13 р., зокрема вказує посилаючись на норми ст. 20 Господарського процесуального кодексу України (надалі за текстом «ГПК України»), п. 1.2.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 року, а також на ст. ст. 3, 8, 55, 129 Конституції України на те, що з позиції Заявника 26, протягом 18 місяців з дати відкриття ліквідаційної процедури ліквідатори Банкрута Дорошенко Я.В., Климов О.Ю. не приймали до свого господарського відання майно банкрута та його бухгалтерську та іншу документацію, не сформували ліквідаційної маси, не здійснили достовірної інвентаризації майна банкрута, як вбачає заявник, внаслідок безконтрольності упередженого суду та потурання судом протиправної поведінки ліквідаторів по справі; заявник вбачає «факт (об'єктивні обставини справи № Б8-180/11, щодо фальсифікації судом протоколу судового засідання з перекрученням змісту фактичних обставин справи для приховування недоліків ліквідаційної процедури та виправдовування протиправної поведінки ліквідаторів Банкрута підтверджуються, з позиції заявника, процесуальними документами, що виготовлені самим судом) як не є припущеннями скаржника, а тому на даний час факти про вчинення конкретних дій, що наведені у скарзі Заявника 26 від 07.05.13 року перевіряються Вищою кваліфікаційною комісією України для вирішення питання про притягнення судді Скутельника П.Ф. до дисциплінарної відповідальності, в зв'язку з чим, заявлено відвід.

Відповідно до ч. 5 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, питання про відвід судді вирішується в нарадчій кімнаті судом у тому складі, який розглядає справу, про що виноситься ухвала. Заява про відвід кільком суддям або всьому складу суду вирішується простою більшістю голосів.

Заслухавши пояснення присутніх учасників провадження, детально дослідивши матеріали справи суд видалився до нарадчої кімнати.

Детально дослідивши заяву про відвід судді, що надійшла від Заявника 26, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 20 ГПК України, суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 21 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами. При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід. З цих же підстав відвід судді можуть заявити сторони та прокурор, який бере участь в судовому процесі. Відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у разі, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В заяві про відвід від 05.08.13 року вимоги про відвід судді Заявником 26 вмотивовано посиланням на норми ст. 20 ГПК України, п. 1.2.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 року, а також на ст. ст. 3, 8, 55, 129 Конституції України, а також Заявник 26 вказує на те, що з його позиції, протягом 18 місяців з дати відкриття ліквідаційної процедури ліквідатори Банкрута Дорошенко Я.В., Климов О.Ю. не приймали до свого господарського відання майно банкрута та його бухгалтерську та іншу документацію, не сформували ліквідаційної маси, не здійснили достовірної інвентаризації майна банкрута, як вбачає заявник, внаслідок безконтрольності упередженого суду та потурання судом протиправної поведінки ліквідаторів по справі; заявник вбачає «факт (об'єктивні обставини справи № Б8/180-11, щодо фальсифікації судом протоколу судового засідання з перекрученням змісту фактичних обставин справи для приховування недоліків ліквідаційної процедури та виправдовування протиправної поведінки ліквідаторів Банкрута, на підтвердження чого Заявник посилається на процесуальні документи, що виготовлені самим судом (без посилання на конкретні документи), що не є припущеннями скаржника, а тому на даний час факти про вчинення конкретних дій, що наведені у скарзі Заявника 26 від 07.05.13 року перевіряються Вищою кваліфікаційною комісією України для вирішення питання про притягнення судді Скутельника П.Ф. до дисциплінарної відповідальності, в зв'язку з чим, заявлено відвід. До заяви про відвід долучено копії документів, в тому числі листа Вищої кваліфікаційної комісії суддів України №8вк-3831/13 від 10.06.13 року, листа Ради суддів господарських судів України №06.03-16/52/149/13 від 20.05.13 р., скарги Заявника 26 від 07.05.13 р., листа Головного Управління юстиції у Київській області від 25.04.13 р. № П-629/10, листа Міністерства юстиції України від П-7462/61 від 17.06.13 р.

Заяву про відвід вмотивовано доводами, детально дослідивши які, суд дійшов висновку про їх безпідставність та необґрунтованість на підставі наступного.

Заявник посилається на те, що протягом 18 місяців з дати відкриття ліквідаційної процедури ліквідатори Банкрута Дорошенко Я.В., Климов О.Ю. не приймали до свого господарського відання майно банкрута та його бухгалтерську та іншу документацію, не сформували ліквідаційної маси, не здійснили достовірної інвентаризації майна банкрута, як вбачає Заявник, внаслідок безконтрольності упередженого суду та потурання судом протиправної поведінки ліквідаторів по справі.

Дослідивши докази, долучені до заяви, встановлено відсутність жодних доказів, долучених на підтвердження доводів щодо обставин на які посилається Заявник, в тому числі щодо не формування ліквідаційної маси, доказів на підтвердження недостовірності інвентаризації майна, тощо. Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що дані посилання Заявника не відповідають дійсним обставинам справи, та є не доведеними суду. Матеріалами справи підтверджується, що ухвалою господарського суду Київської області 26.11.12 року за результатом дослідження матеріалів справи судом вже було встановлено, що в матеріалах справи наявні докази вжитих ліквідатором заходів на виконання обов'язків ліквідатора у справі, в тому числі докази закриття рахунків у банках, вжиття заходів по отриманню бухгалтерських документів, зокрема направлення вимог про передачу документів, вжиття заходів по проведенню інвентаризації майна Банкрута, докази вжиття заходів щодо врегулювання трудових правовідносин на підприємстві - Банкрута; відповідно до матеріалів справи 09 лютого 2012 року між ОСОБА_4 та ліквідатором Банкрута було укладено акт приймання-передачі документів, згідно якого ОСОБА_4 було передано, а Дорошенком Я.В. прийнято низку документів Банкрута, в тому числі реєстраційні документи, документи, що підтверджують право власності на майно Банкрута, виходячи з чого, посилання Заявника 26 на повне невиконання ліквідаційної процедури, є безпідставним та значно перебільшеним, заявленим вже вдруге стосовно Дорошенка Я.В., та дане питання вже було предметом судового розгляду в межах даної справи. Відповідно до наявних матеріалів справи, станом на листопад 2012 року, Дорошенком Я.В. здійснювався продаж ліквідаційної маси, про останній він повідомляв одного з кредиторів Банкрута (Кредитора 31) з вказівкою на вартість окремих частин ліквідаційної маси згідно результатів проведеної ним оцінки, у листуванні (а.с. 170, Т. 17), де наявні докази організації продажу майна. Доказів, які б спростовували проведення ліквідатором банкрута вказаних заходів, в тому числі оцінки майна, формування ліквідаційної маси (а.с. 172, Т. 17), тощо, заявником суду не надано. Нормами Закону про банкрутство обов'язку по подачі ліквідатором суду окремо від подання звіту ліквідатора відомостей про сформовану ліквідаційну масу Банкрута, про проведену оцінку майна, не передбачено, як і по наданню суду доказів передачі від одного арбітражного керуючому новопризначеному ліквідатору банкрута документів, цінностей. Відповідні обов'язки по виконанню ліквідаційної процедури на ліквідаторів своєчасно покладались судом. Провадження у справі здійснюється у відповідності до норм ГПК України, Закону про банкрутство, що підтверджено матеріалами справи; продовження строків у справі здійснено у повній відповідності до вимог чинного законодавства та жодним з учасників провадження не оскаржувалось. В свою чергу ступінь виконання учасниками провадження покладених на них законом та судом обов'язків не є свідченням упередженого ставлення суду до будь-якого з учасників провадження.

Розглядаючи заяву Заявника судом також встановлено, що відомості відносно того, в яких процесуальних діях суду вбачається заявником упередженість з боку суду, не вказано та жодних доказів на підтвердження цього, не надано. Слід зауважити, що ухвалою господарського суду Київської області від 26.11.12 року засідання для розгляду звіту ліквідатора призначено на 28.01.13 року. Ухвалою господарського суду Київської області від 20.12.12 року в зв'язку з анулюванням ліцензії на право провадження діяльності арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Климова О.Ю., якою зобов'язано до раніш вже призначеного судового засідання на 28.01.13 року надати звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс у справі. Ухвалою господарського суду Київської області від 28.01.13 року останньому надано час для завершення ліквідаційної процедури у справі до 27.05.13 року, проте Постановою Київського апеляційного господарського суду у справі № Б8/180-11 від 26.02.13 року ухвалу господарського суду Київської області від 20.12.2012р., якою призначено арбітражного керуючого Климова О.Ю., скасовано.

Також у якості доводу, Заявник вказує на те, що ним вбачається «факт (об'єктивні обставини справи № Б8-180/11, щодо фальсифікації судом протоколу судового засідання з перекрученням змісту фактичних обставин справи для приховування недоліків ліквідаційної процедури та виправдовування протиправної поведінки ліквідаторів Банкрута» підтверджуються, з позиції заявника, процесуальними документами, що виготовлені самим судом) не припущеннями скаржника, а тому на даний час факти про вчинення конкретних дій, що наведені у скарзі Заявника 26 від 07.05.13 року перевіряються Вищою кваліфікаційною комісією України для вирішення питання про притягнення судді Скутельника П.Ф. до дисциплінарної відповідальності, в зв'язку з чим, заявлено відвід.

Вказаний довод є безпідставним, необґрунтованим та є свідомими перекручуванням заявником обставин справи, що вбачається зі змісту скарги Заявника 26 від 07.05.13 року, копія якої долучена до заяви про відвід, з наступних підстав. Судом на підставі протоколів судових засідань було самостійно виявлено описку в тексті ухвал від 28.01.13 року та згідно протоколів судових засідань від 28.01.13 року, Заявник 28 у справі - ОСОБА_24 був присутній, а ліквідатор Климов О.Ю. - не з'явився, в зв'язку з чим, в порядку передбаченому ч.ч. 1, 2 ст. 89 ГПК України, якими встановлено право суду за своєю ініціативою виправити допущені в ухвалі описки, не зачіпаючи суті рішення про що виноситься ухвала, - ухвалою господарського суду Київської області від 24 травня 2013 року було виправлено описки, допущені у вказаних ухвалах, копія якої направлена учасникам провадження. Жодних негативних правових наслідків допущення технічної описки, не мало для жодного з учасників провадження; Заявником у своїй заяві не вказано в яких процесуальних діях суду «щодо фальсифікації протоколу судового засідання» ним вбачається приховування недоліків процедури та виправдовуванням протиправної поведінки; виправлення судом технічної описки жодним чином не свідчить про упередженість суду до будь-якого з учасників провадження.

Викладені вище доводи Заявника 26 є свідомим навмисним систематичним тиском на суд, як і подання скарг, з метою прийняття рішень на його користь (щодо визнання судом заявлених ним вимог до Банкрута).

На підставі викладеного, доводи викладені у Заявах про відвід Заявника 26 є безпідставними, не обґрунтованими, не доведеними суду; жодні обставини, на які посилається Заявник, не є свідченням про обставини, що викликають сумнів у упередженості судді господарського суду Київської області Скутельника П.Ф., в зв'язку з чим заява про відвід судді Скутельника П.Ф. не підлягає задоволенню та відхиляється судом.

Судом продовжено розгляд справи.

05.08.13 року до суду від Заявника 25 надійшла заява від 17.07.13 року (вх. № 16622 від 05.08.13 р.), адресована ліквідатору банкрута та господарському суду Київської області, в якій Заявник 25 просить суд визнати його кредиторські вимоги на повну суму заявлених вимог щодо заробітної плати найманого працівника - 159 082,67 грн., видати йому завірені належним чином довідки (що включають витребувані відомості з обов'язковою розбивкою даних по роках за весь час існування трудових правовідносин між працівником ОСОБА_22 та підприємством - банкрутом, а саме: довідку про роботу та заробіток працівника ОСОБА_38, що звільнений з підстав ліквідації підприємства (враховуючи день прийому на роботу та день звільнення працівника); довідку про загальний розмір дебіторської заборгованості Банкрута перед ОСОБА_22 за період з 01.08.08 року до 16.07.12 р.; довідку про розмір несплачених підприємством - Банкрутом на користь ОСОБА_22 страхових коштів (єдиного внеску) до загальнообов'язкових державних соціальних фондів) відокремивши суму, що підлягає сплаті банкрутом з заробітку фізичної особи - Заявника 25 від суми, що підлягає сплаті за ставками встановленими для роботодавця; довідку про суму несплаченого банкрутом до держаного бюджету податку з доходу фізичної особи працівника банкрута ОСОБА_22; долучити копії довідок, що вказані у п. 2 прохальної частини цієї заяви, до звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, що підлягає затвердженню судом; включити до звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу відомості про визнаний ліквідатором Патериловим В.В. розмір кредиторських вимог Заявника 25 за цією заявою та крім того, пов'язаних з ними сум, страхових внесків (єдиного внеску) та податку з доходу фізичної особи, що не були сплачені банкрутом на користь Заявника 25 у періоді, що передував відкриттю ліквідаційної процедури та під час ліквідаційної процедури.

Дослідивши вимоги, викладені у вказаній заяві, судом встановлено, що вимоги, заявлені Заявником 25 у п. 2-5 прохальної частини заяви Заявника 25, є не передбаченими ГПК процесуальними діями та не віднесеними до компетенції господарського суду.

Відповідно до п. 3.14 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 р., зловживанням процесуальними правами слід вважати також і подання учасниками судового процесу: - клопотань (заяв) про вчинення господарським судом не передбачених ГПК процесуальних дій. З урахуванням обставин справи господарський суд може залишити відповідне клопотання (заяву, скаргу) без задоволення, приєднавши його (її) до матеріалів справи і зазначивши про це в описовій частині рішення, прийнятого по суті справи (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).

На підставі викладеного, вимоги Заявника 25, викладені у п.п. 2-5 заяви від 17.07.13 року, не підлягають задоволенню. Вимога, викладена у п. 1 прохальної частини вказаної заяви розглядатиметься судом разом з розглядом грошових вимог Заявника 25 до Банкрута.

05.08.13 року до господарського суду Київської області від Заявника 26 надійшла заява, в якій Заявник 26 просить суд витребувати у ліквідатора Патерилова В.В. докази по справі, а саме: відомості з бухгалтерського обліку банкрута стосовно нарахування суми вихідної допомоги та компенсації простою ОСОБА_23 не з вини працівника з часу прийняття господарським судом постанови від 06.12.11 року до звільнення цього працівника; відкласти розгляд скарги ОСОБА_23 та заяв з кредиторськими вимогами до надання ліквідатором Патериловим В.В. письмових доказів, витребуваних судом за цією заявою. Вказані вимоги обґрунтовані Заявником 26 посиланням на ст.ст. 6,13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. ст. 4-3, 22 ГПК України, ст. 9 Конституції України, а також посиланням на те, що він звернувся з заявою до арбітражного керуючого Патерилова В.В. - ліквідатора Банкрута, у відповідь на яку ліквідатор надіслав лист від 19.07.13 року № 02-01/8/180-11, в якому повідомив, що заява Заявника 26 від 26.06.13 року фактично є заявою, яка раніше була подана до господарського суду і розгляд якої призначено на 05.08.13 р. На підставі викладеного питання щодо визнання Заявника 26 кредитором та інші питання будуть розглядатися господарським судом Київської області, а прийняте рішення буде виконуватись ліквідатором. До заяви долучено копію заяви від 26.06.13 року, адресованої ліквідатору Банкрута, копія квитанції УДДПЗ «Укрпошта» № 1965 від 26.06.13 року, копія повідомлення про вручення (без опису вкладення); копія листа № 6-3536 св13 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заяви від 26.07.13 року Заявника 26, адресованої Славутицькому міському суду; копія заяви про витребування доказів по справі від 26.07.13 року, адресована Славутицькому міському суду; копія листа № 980/13 від 31.07.13 р. Славутицького міського суду, адресованого ОСОБА_23; копія листа № 02-01/8/180-11/2 від 19.07.13 року ліквідатора банкрута Патерилова В.В., адресованого ОСОБА_23

Детально дослідивши подане клопотання судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 38 ГПК України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

Дослідивши подане клопотання та долучені до нього докази судом встановлено: подане клопотання Заявника 26, викладене у заяві від 05.08.13 року стосовно витребування доказів не містить відомостей про назву документу, - який конкретно документ, які «відомості» з бухгалтерського обліку банкрута він просить витребувати «стосовно нарахування суми вихідної та компенсації простою Банкрута …» та за який конкретно період часу без посилань на обставини; заява не містить посилань на підстави, з яких випливає, що саме цей доказ має ліквідатор Банкрута; не мітить конкретних обставин, які може підтвердити конкретно доказ, що витребовується. Крім того, суд звертає увагу на те, що надані Заявником 26 докази направлення заяви ліквідатору, - копія квитанції УДДПЗ «Укрпошта» № 1965 від 26.06.13 року, повідомлення про вручення, - надані без опису вкладення та не є достовірним доказом того, що Заявник 26 звертався до ліквідатора з вимогами надання документів, саме про витребування яких заявлено заяву, а не з іншими вимогами від 26.06.13 року, оскільки опису вкладення Заявником 26 не надано, а зі змісту самого листа ліквідатора № 02-01/8/180-11/2 від 19.07.13 року, останнє не випливає. На підставі викладеного, керуючись ст. 38 ГПК України, вказане клопотання відхиляється судом в зв'язку з його невідповідністю вимогам ст. 38 ГПК України.

Клопотання про відкладення розгляду справи змістовно пов'язане та залежить від результату розгляду вимоги заявленої у п. 1 заяви Заявника 26 від 05.08.13 року. В зв'язку з відхиленням вимог п. 1 прохальної частини заяви Заявника 26 від 05.08.13 року, вимога про відкладення розгляду справи є безпідставною та не підлягає задоволенню.

Від Заявників 23, 25 до господарського суду Київської області надійшло по одному клопотанню від 05.08.13 року про витребування доказів та відкладення розгляду справи. В клопотанні Заявник 25 просить суд витребувати у ліквідатора Патерилова В.В. докази по справі, а саме: відомості з бухгалтерського обліку банкрута стосовно нарахування суми вихідної допомоги та компенсації простою ОСОБА_22 не з вини працівника з часу прийняття господарським судом постанови від 06.12.11 року до звільнення цього працівника; відкласти розгляд скарги ОСОБА_22 та заяв з кредиторськими вимогами до надання ліквідатором Патериловим В.В. письмових доказів, витребуваних судом за цим клопотанням. Вказані вимоги обґрунтовані Заявником 25 посиланням на те, що підготовка даного доказу є прямим обов'язком ліквідатора (без посилання на правові норми), протягом ліквідаційної процедури жодним з ліквідаторів йому такі відомості не надавалась, даний доказ необхідний для додаткового підтвердження кредиторських вимог, без посилання на норми законодавства.

В клопотанні Заявник 23 просить суд витребувати у ліквідатора Патерилова В.В. докази по справі, а саме: відомості з бухгалтерського обліку банкрута стосовно нарахування суми вихідної допомоги та компенсації простою ОСОБА_20 не з вини працівника з часу прийняття господарським судом постанови від 06.12.11 року до звільнення цього працівника; відкласти розгляд скарги ОСОБА_20 та заяв з кредиторськими вимогами до надання ліквідатором Патериловим В.В. письмових доказів, витребуваних судом за цим клопотанням. Вказані вимоги обґрунтовані Заявником 23 посиланням на те, що підготовка даного доказу є прямим обов'язком ліквідатора, протягом ліквідаційної процедури жодним з ліквідаторів йому такі відомості не надавалась, даний доказ необхідний для додаткового підтвердження кредиторських вимог, без посилання на норми законодавства.

Детально дослідивши заяву Заявника 23 та клопотання Заявника 25, які є ідентичні за містом судом встановлено, що на виконання вимог ст. ст. 33, 4-3, 38 ГПК України, останні є необґрунтовані, не відповідають вимогам ст. 38 ГПК України, в тому числі: подані клопотання Заявника 25, заява Заявника 23 від 05.08.13 року стосовно витребування доказів не містять відомостей про те, який конкретно документ, які «відомості» з бухгалтерського обліку банкрута вони просять витребувати «стосовно нарахування суми вихідної та компенсації простою Банкрута …» та за який конкретно період часу без посилань на обставини; заява не містить посилань на підстави, з яких випливає, що саме цей доказ має ліквідатор Банкрута та нормативно-правових підстав посилань на те, що підготовка закону є прямим обов'язком ліквідатора; не мітить конкретних обставин, на підтвердження яких саме кредиторських вимог може підтвердити доказ, що витребовується; не містить жодних обставин, що перешкоджають їх наданню. На підставі викладеного, керуючись ст. 38 ГПК України, вказані клопотання Заявника 25 та заява Заявника 23 про витребування доказів відхиляються судом в зв'язку з невідповідністю вимогам ст. 38 ГПК України.

Клопотання про відкладення розгляду справи заявлені Заявниками 23, 25 у вказаних клопотанні та заяві, відповідно, пов'язані та їх вирішення залежить від результату розгляду вимог заявлених у п. 1 заяви Заявника 23 від 05.08.13 року та клопотання Заявника 25 від 05.08.13 р. В зв'язку з відхиленням вимог п. 1 прохальної частини заяви Заявника 23 від 05.08.13 року, та відхиленням п. 1 клопотання Заявника 25 від 05.08.13 р., вимоги про відкладення розгляду справи є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Продовжено розгляд справи. Заявники 25, 26, 23 в судовому засіданні підтримали у повному обсязі раніш заявлені ними вимоги у заявах з вимогами до Банкрута з усіма доповненнями до них, що надійшли до суду та по скаргах на дії ліквідатора. Заслухавши пояснення всіх присутніх учасників провадження, детально дослідивши матеріали справи суд видалився до нарадчої кімнати.

Вивчивши подані учасниками провадження докази, суд дійшов висновку про достатність наявних матеріалів справи для розгляду заяв Заявників 25, 26, 23, та скарг Заявників 25 26, 23, ОСОБА_34 на діяння ліквідатора по суті, що призначені до розгляду судом.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Заслухавши учасників провадження, детально вивчивши матеріали справи у їх сукупності, доводи та докази подані Заявниками, керуючись чинним законодавством суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 1? розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про банкрутство в ред. Закону України від 22.12.2011 року №4212-VI, що набрала чинності з 19.01.2013 року, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Провадження у цій справі про банкрутство порушено ухвалою суду від 21.11.2011 року, відповідно, до набрання чинності новою редакцією Закону про банкрутство та у відповідності до п. 1? розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про банкрутство (в ред., що набрала чинності з 19.01.2013 року), під час розгляду справи підлягають застосовуванню положення Закону про банкрутство, що діяв до набрання чинності редакції Закону України від 22.12.2011 року №4212-VI.

Як встановлено судом у справі надійшли наступні заяви та скарги.

23.02.12 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від громадянина ОСОБА_36 (Заявник 26) надійшла заява "про визнання кредитором та майнові вимоги до банкрута-боржника на суму 169 436,58 грн." (вх. № 2907 від 23.02.12 року), в якій заявлено вимоги: 1) визнати його кредитором підприємства Банкрута з грошовими вимогами у розмірі: заборгованості по заробітній платі - 160 451,79 грн.; заборгованості по компенсації за невикористані відпустки - 8 984,79 грн.; зобов'язати ліквідатора (розпорядника майна) Дорошенка Я.В. включити до реєстру майнових вимог кредиторів його вимоги в повному обсязі на суму 169 436,58 грн.; 3) зобов'язати ліквідатора Дорошенка Я.В. додержуватися вимог чинного законодавства та усунути причини неправомірних дій, допущених ним на даний час. Заявлені вимоги вмотивовано посиланням на Закон про банкрутство, ст. ст. 1, 18 ГПК України, а також тим, що Заявник 26 вказує на те, що починаючи з 23.03.07 року він безперервно за чинним безстроковим трудовим договором перебуває в трудових відносинах з Банкрутом та не звільнений до цього часу; у Банкрута за цей час виникла заборгованість перед Заявником 26, що з позиції Заявника 26 підтверджується наявним у ліквідатора виконавчим листом та розрахунковими відомостями № 4-4/4, копії яких додаються. Документи, що підтверджують розмір вимог кредитора були отримані ліквідатором, які вважає належними та такими, що дозволяють ліквідатору та суду перевірити вимоги інших кредиторів боржника. Складовою частиною загальної суми вимог є сума, що зазначена у виконавчому листі № 2-22/2011 від 31.01.11 року про стягнення боргу, що виник за певний період та листами № 582/1 від 24.01.12 року та № П-1.3/1-1-18 від 14.02.12 року ВДВС у Славутичі Київської області повідомив Заявника про направлення виконавчого листа на адресу ліквідатора. До заяви долучено копії низки документів, в тому числі: заяви від 27.01.12 року, адресованої ліквідатору банкрута Дорошенку Я.В.; розрахунок вимог кредитора станом на 01.01.12 року, включаючи нарахування, утримання соціальних внесків та податку; копія заяви від 11.02.12 року, адресованої ліквідатору Банкрута Дорошенку Я.В.; довідку про розмір вимог кредитора станом на 01.02.12 року; копія акту від 25.12.09 року; копії табелів робочого часу за жовтень-грудень 2009 року, розрахункова відомість № 4 про заборгованість за період з 01.10.09 року по 31.12.09 року, складена заявником; копія протоколу загальних зборів трудового колективу Банкрута від 18.11.10 року, копії низки інших документів.

12.06.12 року Заявником 26 додатково долучено документи до матеріалів справи.

28.05.12 року від Заявника 26 - ОСОБА_23 надійшла Скарга на діяння ліквідатора підприємства банкрута (учасника ліквідаційної процедури) (вх. № 8532 від 28.05.12 р.). У вказаній скарзі Заявник 26 просить: 1) визнати недостовірними відомості реєстру вимог кредиторів та звіту ліквідатора, що складені ліквідатором Дорошенком Я.В., зокрема: без врахування заявлених вимог Заявника 26 у сумі 125 154,31 грн.; без врахування сум недоїмки державного бюджету з податку з доходу фізичної особи працівника - Заявника 26 в сумі 22 086,04 грн. та недоїмок державних цільових фондів сум страхових коштів у розмірі - 5 498,58 грн. з заробітку застрахованої особи - Заявника 26 (визначених за ставками для фізичних осіб); без врахування суми недоїмки страхових коштів Пенсійним фондом України (за ставками для роботодавців) в розмірі 51 106,70 грн., несплачених Банкрутом на користь Заявника 26, який є особою, що застрахована у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування; 2) визнати неправомірними дії ліквідатора - арбітражного керуючого Дорошенка Я.В., внаслідок яких у ліквідаційній процедурі по справі №Б8/180-11 про банкрутство Банкрута були порушені вимоги чинного законодавства, соціально-трудові права працівника Банкрута - Заявника 26, який є особою, що застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування; крім того було порушено право власності Заявника 26 на грошові кошти з оплати праці в розмірі 125 154,31 грн.; 3) визнати працівника Банкрута Заявника 26 кредитором Банкрута на повну суму заявлених вимог щодо заробітної плати найманого працівника - 183 951,11 грн., у тому числі: 58 796,80 грн. - вимога суми боргу боржника за період з 01 серпня 2008 року до 30 вересня 2009 року з оплати праці Заявника 26, що виникли до відкриття ліквідаційної процедури та не заперечена ліквідатором; 95 635,04 грн. - вимога суми боргу боржника за період з 01 жовтня 2009 року до 06 грудня 2009 року з оплати праці Скаржника 1, що виникла до відкриття ліквідаційної процедури та заперечена ліквідатором; 29 519,27 грн. - вимога суми боргу Банкрута, що виникла з законних підстав протягом ліквідаційної процедури у період з 07 грудня 2011 року до 01 травня 2012 року та заперечена ліквідатором; 4) відсторонити арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. від подальшого виконання обов'язків ліквідатора Банкрута. У Скарзі Заявник 26 вказує на порушення вимог закону, які вбачає в діях ліквідатора Банкрута Дорошенка Я.В., зокрема порушення обов'язків ліквідатора, чинного законодавства, прав кредитора - працівника банкрута та недостовірність даних по зарплаті. Так, Заявник 26 вказує на відмову ліквідатора видати йому довідку про роботу та заробіток працівника про що було повідомлено у повідомленні № 112 від 07.02.12 року, ігнорування інших заяв Заявника, ігнорування вимог щодо належного оформлення, упорядкування та зберігання всіх, в тому числі фінансово-господарських документів банкрута протягом ліквідаційної процедури; порушення ліквідатором вимог ч. 3 ст. 33 Закону про банкрутство; в порушення обов'язків ліквідатора останній на дату подання скарги не звільнив Заявника 26 та звіт про заплановане вивільнення працівників до Славутицького міського центру зайнятості, не подав; не виконує обов'язку спиратися на упорядковані дані бухгалтерського обліку, податкового обліку, фінансової звітності банкрута, а також обов'язку обчислювати розмір вихідної допомого працівникам банкрута та розмір компенсації за невикористану відпустку працівниками; позбавив себе обов'язку обліковувати додаткові вимоги працівників боржника щодо виплати заробітної плати залежно від її нарахування та задоволення. Заявник 26 вказує на те, що з його позиції, про отримання ліквідатором необхідних первісних облікових, бухгалтерських, кадрових та розпорядчих документів про оплату праці кредитора - працівника банкрута свідчать заяви Заявника 26 від 27.01.12 року, 28.01.12 року, від 10.02.12 року, від 11.02.12 року, від 02.03.12 року, від 02.04.12 року і від 09.04.12 року. З позиції Скаржника ним належними розрахунками було підтверджено свою обізнаність про фактичний розмір грошових зобов'язань банкрута, безпідставно заперечених ліквідатором, внаслідок чого було порушено право власності на належні працівнику кошти у розмірі грошових зобов'язань банкрута. З позиції Скаржника ліквідатор на власний розсуд заперечує суму кредиторської заборгованості Банкрута перед скаржником, як працедавець зобов'язань перед працівником за трудовим договором щодо оплати праці на суму 110 639,78 грн. Також Заявник 26 посилається на те, що відповідно до п. 52 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» №15 від 18 грудня 2009 року, під час ліквідаційної процедури на ліквідатора покладено обов'язок правильно визначити належний розмір обов'язкових платежів і страхових внесків на загальнообов'язкове державне страхування за вимогами кредиторів по справі. Посилаючись на норми ст. ст. 22, 28 Закону України «Про оплату праці» скаржник вважає недостовірними відомості реєстру вимог кредиторів та звіту ліквідатора, що складені Дорошенком Я.В., до яких ним не внесено вимоги скаржника в розмірі 125156,10 грн. Посилаючись на п. 3.5. Ліцензійних умов також скаржник у скарзі вказує на те, що ліквідатор уникає надання скаржнику офіційної інформації про забезпечення збереження майна банкрута, заходи вжиті для виявлення майна банкрута, інвентаризацію; лише вибірково провів приймання документів та майна банкрута, не надав на запит заявника відомості про склад інвентаризаційної комісії, дату виведення результату інвентаризації за обліковими даними Банкрута; також заявлені вимоги вмотивовано посиланням на положення ст. ст. 3, 8, 41, 55, 57, 67, 92, 129 Конституції України, п.п. 74, 75 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» №15 від 18 грудня 2009 року, ст. ст. 1, 24 Закону про банкрутство, а також на перелічений перелік нормативно-правових актів без вказівки на конкретну норму та положення нормативно-правового акту, положення якого порушено з боку Скаржника або на який він спирається у якості обґрунтування заявлених вимог. До скарги долучено низку доказів.

10.07.12 року від Заявника 26 до суду надійшли Доповнення від 09.07.12 р. до скарги кредитора від 21.05.12 р. на діяння ліквідатора у справі про банкрутство (вх. № 10889 від 10.07.12 р.).

16.07.12 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Заявника 26 надійшла заява про збільшення вимог скарги кредиторів від 16.07.12 року на діяння ліквідатора у справі про банкрутство (вх. №11130 від 16.07.12 р.), однією з вимог Заявника 26 є визнати його кредитором Банкрута на повну суму заявлених вимог - 192 160,03 грн., також вказує на те, що надані суду розрахунки виконані на підставі первісних документів - доказів у справі, за правилами чинних Методик обчислення кожного грошового зобов'язання станом на 16.07.12 року та наведені у розрахункових відомостях № 4 4/1, 4/2, 4/3, 4/5, 4/-1, 4/6-1, 4/7-1, а також уточнює свої вимоги, втому числі просить суд визнати недостовірними відомості реєстру вимог кредиторів, звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу, що складені ліквідатором Дорошенком Я.В. без врахування перелічених вимог та визнати неправомірними дії ліквідатора Дорошенка Я.В., внаслідок яких були порушені вимоги чинного законодавства, соціально-трудові права Заявника 26 як застрахованої особи у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, порушено право власності Заявника на грошові кошти з оплати праці в розмірі 133 363,23 грн. До доповнень долучено низку документів, в тому числі розрахункові відомості, складені Заявником 26, на які посилається останній у доповненнях до скарги.

09.08.12 року Заявником 26 подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи з долученими документами.

23.08.12 від Заявника 26 надійшла заява з додатковими доводами у справі, до якої долучено додаткові докази у справі.

14.11.12 від Заявника 26 надійшла заява, до якої долучено додаткові докази у справі.

26.11.12 від Заявника 26 надійшло клопотання про приєднання доказів у справі.

21.01.13 року від Заявника 26 надійшла заява від 11.01.13 р. про уточнення кредиторських вимог, в якій заявником уточнено заявлені раніш вимоги, в тому числі: заявник просить визнати недостовірними відомості реєстру вимог кредиторів, звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу банкрута у разі неврахування ліквідатором Климовим О.Ю. заявлених кредиторських вимог Заявника 26 у повному обсязі за п. 2 даної заяви та без врахування сум, втому числі: суми загальнообов'язкових платежів до державного бюджету з податку з доходу фізичної особи правника в сумі 23 543,63 грн., суми загальнообов'язкових страхових коштів до державних цільових фондів у розмірі 5 859,22 грн.; суми загальнообов'язкових платежів страхових коштів до Пенсійного фонду України в розмірі 61 898,88 грн.; визнати працівника банкрута ОСОБА_40 кредитором Банкрута на повному суду заявлених вимог 192 160,03 грн. в тому числі: 58796,80 грн. - вимога суми боргу за період з 01.08.08 р. до 30.09.09 року з оплати праці, що виникла до відкриття ліквідаційної процедури; 104619,83 грн. - сума боргу за перо з 01.10.09року до 06.12.11 року з оплати праці, що виникла до відкриття ліквідаційної процедури та внаслідок дій власників підприємства-банкрута; 28743,40 - суми боргу, що виникла протягом ліквідаційної процедури з 07.12.11 року до 16.07.12 року внаслідок порушення порядку звільнення працівника банкрута (сума аналогічна сумі, викладеній у заяві від 16.07.12 р., жодних нових розрахунків заявником не додано); визнати неправомірні дії ліквідатора Дорошенка Я.В., внаслідок яких у ліквідаційній процедурі по справі був порушений порядок звільнення працівника банкрута ОСОБА_40, порушені його соціально-трудові права під час звільнення та право власності на грошові кошти з оплати праці, компенсації невикористаних відпусток та вихідної допомоги на загальну суму 133 363,23 грн.

Як зазначено судом, 05.08.13 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Заявника 26 надійшла заява про виконання зобов'язань суду, в тому числі який повідомляє суд про те, що на виконання вимог суду щодо надання власного письмового підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, відсутня справа між тими самим сторонами, про той самий предмет із тих же підстав або є рішення цих органів з такого предмету, інші докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, повідомляє суд про наявність судового рішення від 08.07.09 року Славутицького міського суду Київської області по справі № 2-197/2009 про уступку права корпоративного управління Банкрута на користь Кредитора 31; про наявність судових рішень Славутицького міського суду Київської області від 31.01.11 року по справі № 2-22/11 та від 10.05.11 року по справі № 2-194/11; про наявність окремої ухвали апеляційного суду Київської області від 11.07.11 року по справі № 22ц-3559/2011; про наявність постанови від 16.02.12 року Київського окружного адміністративного суду по справі № 2-а 6154/11/1070; про наявність незавершеного провадження № 2/377/266/13 у справі № 1023/1572/12, відкритого Славутицьким міським судом Київської області за позовом ОСОБА_23 до арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. та Банкрута.

05.08.13 року від Заявника 26 надійшов відзив від 05.08.13 р. на заперечення органом державної влади доводів скарги працівника банкрута (ДПІ у м. Славутич від 30.07.12 року), в якому викладено заперечення вказаних заперечень ініціюючого кредитора.

23.02.12 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від громадянина ОСОБА_22 (Заявник 25) надійшла заява "про визнання кредитором та майнові вимоги до банкрута-боржника на суму 140 214,34 грн." (вх. № 2906 від 23.02.12 року), в якій Заявник 25 просить суд: 1) визнати його кредитором підприємства-банкрута з грошовими вимогами у розмірі: заборгованості по заробітній платі - 131 505,17 грн.; заборгованості по компенсації за невикористані відпустки - 8 709,17 грн.; 2) зобов'язати ліквідатора (розпорядника майна) включити до реєстру майнових вимог кредиторів його вимоги в повному обсязі на суму 140 214,34 грн.; 3) зобов'язати ліквідатора Дорошенка Я.В. додержуватись вимог чинного законодавства та усунути причини неправомірних дій, допущених ним на даний час. Вказані вимоги вмотивовані посиланням на Закон про банкрутство, ст. ст. 1, 18 ГПК України, а також тим, що Заявник 25 вказує на те, що починаючи з 09.10.06 року він перебуває в безстрокових трудових відносинах з Банкрутом та не звільнений до цього часу; у Банкрута за цей час виникла заборгованість перед Заявником 25, що з позиції Заявника 25 підтверджується наявним у ліквідатора виконавчим листом та розрахунковими відомостями № 3/1-3/5, копії яких додаються. Відповідно до листів від 24.01.12 року та від 14.02.12 року № П-2.3/1-1-18, відділ ВДВС у м. Славутичі Київської області повідомив Заявника про направлення виконавчого листа № 2-23/2011 від 31.01.11 року про стягнення боргу, в якому зазначена сума вимог що є складовою вимог Заявника 25. До заяви долучено низку копій документів, в тому числі: заяви від 28.01.12 року, адресованої ліквідатору банкрута Дорошенку Я.В.; розрахунок вимог кредитора станом на 01.01.12 року, включаючи нарахування, утримання соціальних внесків та податку; копія заяви від 11.02.12 року, адресованої ліквідатору Банкрута Дорошенку Я.В.; довідку про розмір вимог кредитора станом на 01.02.12 року; копія акту від 25.12.09 року; копії табелів робочого часу, розрахункові відомості, в тому числі № 3/3 3/5, 3/1, 3/2, складені Заявником 25; копія протоколу загальних зборів трудового колективу Банкрута від 18.11.10 року, копії інших документів.

12.06.12 року Заявником 25 додатково долучено документи до матеріалів справи.

30.05.12 року від Заявника 25 - ОСОБА_22 надійшла Скарга від 22.05.12 р. на діяння ліквідатора підприємства банкрута (учасника ліквідаційної процедури) (вх. № 8750 від 30.05.12 р.), обґрунтована аналогічним доводами як скарга Заявника 26, в якій Заявник 25 однією з заявлених вимог просить суд визнати його кредитором Банкрута на повну суму заявлених вимог 152 294,06 грн. У вказаній Скарзі від 22.05.12 року Заявник 25 просить: 1) визнати недостовірними відомості реєстру вимог кредиторів та звіту ліквідатора, що складені ліквідатором Дорошенком Я.В., зокрема: без врахування заявлених вимог Заявник 25 у сумі 104 761,48 грн.; без врахування сум недоїмки державного бюджету по податку з доходу фізичної особи Заявника 25 в сумі 18 487,33 грн., та недоїмок державних цільових фондів сум страхових коштів у розмірі - 4 602,60 грн. з заробітку застрахованої особи Заявника 25 (визначених за ставками для фізичних осіб); без врахування недоїмки страхових коштів Пенсійним фондом України (за ставками для роботодавців) в розмірі 42 275,03 грн., несплачених Банкрутом на користь Заявника 25, який є особою, що застрахована у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування; 2) визнати неправомірними дії ліквідатора - арбітражного керуючого Дорошенка Я.В., внаслідок яких у ліквідаційній процедурі по справі № Б8/180-11 про банкрутство Банкрута були порушені вимоги чинного законодавства, соціально-трудові права працівника Банкрута Заявника 25, який є особою застрахованою у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування; крім того було порушено право власності Заявника 25 на грошві кошти в розмірі 104 760,48 грн., що виникло під час трудових відносин з боржником; 3) визнати працівника Банкрута Заявника 25 кредитором Банкрута на повну суму заявлених вимог щодо заробітної плати найманого працівника - 152 294,06 грн. у тому числі: 47 532,58 грн. - вимога суми боргу за період з 01 серпня 2008 року до 30 вересня 2009 року з оплати праці Заявника 25, що виникла до відкриття ліквідаційної процедури та не заперечена ліквідатором; 78 994,04 грн. - вимога суми боргу боржника за період з 01 жовтня 2009 року до 06 грудня 2009 року з оплати праці Заявника 25, що виникла до відкриття ліквідаційної процедури та заперечена ліквідатором; 25 767,44 грн. - вимога суми боргу Банкрута, що виникла з законних підстав протягом ліквідаційної процедури у період з 07 грудня 2011 року до 01 травня 2012 року та заперечена ліквідатором; 4) відсторонити арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. від подальшого виконання обов'язків ліквідатора Банкрута. Скарга Заявника 25 вмотивована аналогічними доводами доводам Скарги Заявника 26, з долученням документів до матеріалів справи.

10.07.12 року від Заявника 25 до суду надійшли Доповнення від 09.07.12 р. до скарги кредитора від 21.05.12 р. на діяння ліквідатора у справі про банкрутство (вх. № 10888 від 10.07.12 р.).

16.07.12 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Заявника 25 надійшла заява про збільшення вимог скарги кредиторів від 15.07.12 року на діяння ліквідатора у справі про банкрутство (вх. №11133 від 16.07.12 р.), в якій заявник вказує на те, що надані суду розрахунки виконані на підставі первісних документів - доказів у справі, за правилами чинних Методик обчислення кожного грошового зобов'язання станом на 16.07.12 року та наведені у розрахункових відомостях № 3/1, 3/2, 3/3-1, № 3/3-2, 3/4, 3/6, 3/7, а також уточнює свої вимоги, в тому числі просить визнати його кредитором Банкрута на повну суму заявлених вимог найманого працівника - 159 082,67 грн., в тому числі: 47 532,58 грн. - вимога суми боргу за період з 01 серпня 2008 року до 30 вересня 2009 року з оплати праці Заявника 25, що виникла до відкриття ліквідаційної процедури та не заперечена ліквідатором; 78 994,04 грн. - вимога суми боргу боржника за період з 01 жовтня 2009 року до 06 грудня 2009 року з оплати праці Заявника 25, що виникла до відкриття ліквідаційної процедури та заперечена ліквідатором; 32 556,06 грн. - сума боргу банкрута, що виникла з законних підстав ліквідаційної процедури у період з 07 грудня 2011 року до 01 травня 16.07.2012 року з урахуванням компенсації за невикористану відпуску, розміру вихідної допомоги у зв'язку зі звільненням через ліквідацію підприємства, що заперечена ліквідатором. На підтвердження вимог заявником складені ним розрахунки.

30.08.13 року від Заявника 25 надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи з долученими додатковими доказами.

19.11.12 року від Заявника 25 надійшла заява з долученими документами.

17.01.13 року від Заявника 25 надійшла заява про уточнення кредиторських вимог, в якій заявником уточнено заявлені раніш вимоги, в тому числі заявник просить визнати недостовірними відомості реєстру вимог кредиторів, звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу банкрута в разі неврахування Климовим О.Ю. заявлених кредиторських вимог Заявника 25 у повному обсязі за п. 2 даної заяви без врахування вказаних у заяві сум; визнати працівника банкрута ОСОБА_22 кредитором Банкрута на повну суму заявлених вимог 159 082,67 грн. (з вимогами аналогічними, викладеними у заяві Заявника 25 від 15.07.12 р.); визнати неправомірні дії ліквідатора Дорошенка Я.В., внаслідок яких у ліквідаційній процедурі по справі був порушений порядок звільнення працівника банкрута ОСОБА_22, порушені його соціально-трудові права під час звільнення та право власності на грошові кошти з оплати праці, компенсації невикористаних відпусток та вихідної допомоги на загальну суму 32 556,05 грн.

05.08.13 року від Заявника 25 надійшов відзив від 05.08.13 р. на заперечення ДПІ у м. Славутич на скаргу Заявника 25 по даній справі, в якому викладено заперечення вказаних заперечень ініціюючого кредитора.

05.08.13 року від Заявника 26 надійшов відзив від 05.08.13 р. на заперечення ДПІ у м. Славутич від 30.07.12 року доводів скарги працівника банкрута, в якому викладено заперечення вказаних заперечень ініціюючого кредитора.

Як зазначено вище та має істотне значення для розгляду справи, 05.08.13 року від Заявника 25 надійшла заява (вх. № 16622 від 05.08.13 року), в якій Заявником заявлено вимоги, в тому числі: визнати його кредиторські вимоги, що складають повну суму заявлених вимог щодо заробітної плати найманого працівника - 159 082,67 грн., в тому числі: 47 532,58 грн. - сума боргу боржника за період з 01.08.08 року до 30.09.09 року з оплати праці кредитора, що виникла до відкриття ліквідаційної процедури; 78 994,04 грн. - сума боргу боржника за період з 01.10.09 року до 06.12.09 року з оплати праці кредитора, що виникла до відкриття ліквідаційної процедури за волевиявленням роботодавця та внаслідок дій його власників; 32 556,05 грн. - сума боргу банкрута, що виникла з законних підстав протягом ліквідаційної процедури у період з 07.12.11 року до 16.07.12 року (з урахуванням компенсації за невикористану відпустку і розміру вихідної допомоги у зв'язку зі звільненням через ліквідацію підприємства) внаслідок порушення порядку звільнення працівника банкрута.

23.02.12 року через відділ діловодства господарського суду Київської області надійшла заява ОСОБА_20 (Заявник 23) від 17.02.12 року "про визнання кредитором та майнові вимоги до банкрута-боржника на суму 102 275,40 грн." (вх. № 2899 від 23.02.12 року), в якій заявлено вимоги до Банкрута, зокрема, Заявник 23 просить: 1) визнати його кредитором підприємства-банкрута з грошовими вимогами у розмірі: 1.1) заборгованості по заробітній платі - 94 483,50 грн.; 1.2) заборгованості по компенсації за невикористані відпустки - 7 791,90 грн.; 2) зобов'язати ліквідатора включити до Реєстру майнових вимог кредиторів його вимоги в повному обсязі на суму 102 275,40 грн.; 3) зобов'язати ліквідатора Дорошенка Я.В. додержуватися вимог чинного законодавства та усунути причини неправомірних дій, допущених ним на даний час. Вимоги Заявника 23 вмотивовано посиланням на те, що Заявник 23 вказує на те, що починаючи з 10.09.07 року він перебуває в безстрокових трудових відносинах з Банкрутом та не звільнений до цього часу; у Банкрута за цей час виникла заборгованість перед Заявником 23, що з позиції Заявника 23 підтверджується наявним у ліквідатора виконавчим листом та розрахунковими відомостями № 1/1-1/5, копії яких додаються. Заявник вважає, що документи, які підтверджують розмір вимог отримані ліквідатором, належними та такими, що дозволяють ліквідатору та суду перевірити вимоги інших кредиторів боржника. Листом від 24.01.12 року № 573/1 відділ ВДВС у м. Славутичі Київської області повідомив Заявника про направлення виконавчого листа на адресу ліквідатора. До заяви долучено низку копій документів.

06.08.12 року Заявником 23 долучено до матеріалів справи додаткові докази на вимогу суду.

02.07.12 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від ОСОБА_20 надійшла скарга від 24.06.12 р. на діяння ліквідатора Банкрута (вх. № 10356 від 02.07.12 р.), в Заявник 23 просить суд: 1) визнати недостовірними відомості реєстру вимог кредиторів та звіту ліквідатора, що складені ліквідатором Банкрута Дорошенком Я.В., зокрема: без врахування заявлених вимог Заявника 23 у сумі 81 233,58 грн.; без врахування сум недоїмки державного бюджету по податку з доходу фізичної особи ОСОБА_20 в сумі 12 959,09 грн. та недоїмок державних цільових фондів сум страхових коштів у розмірі - 3 202,45 грн. з заробітку застрахованої особи - Заявника 23 (визначених за ставками для фізичних осіб); без врахування суми недоїмки страхових коштів Пенсійним фондом України (за ставками для роботодавців) в розмірі 32 944,15 грн., несплачених Банкрутом на користь Заявника 23, який є особою, що застрахована у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування; 2) визнати неправомірними дії ліквідатора Банкрута (арбітражного керуючого) Дорошенка Я.В., внаслідок яких у ліквідаційній процедурі по справі № Б8/180-11 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю - ФІРМА "ВІДРОДЖЕННЯ ПОЛІССЯ" були порушенні вимоги чинного законодавства, соціально-трудові права Заявника 23, який є особою, що застрахована у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування; крім того було порушено право власності Заявника 23 на грошові кошти в розмірі 81 233,58 грн., що виникло під час трудових відносин з Банкрутом; 3) визнати працівника Банкрута - Заявника 23 кредитором Банкрута на повну суму заявлених вимог щодо заробітної плати найманого працівника - 110 131,70 грн. у т.ч. 28 898,12 грн. - вимога суми боргу боржника за період з 01 серпня 2008 року до 30 вересня 2009 року з оплати праці Заявника 23, що виникла до відкриття ліквідаційної процедури та не заперечена ліквідатором Банкрута; 61 194,32 грн. - вимога суми боргу боржника за період з 01 жовтня 2009 року до 06 грудня 2009 року з оплати праці Заявника 23, що виникла до відкриття ліквідаційної процедури та заперечена ліквідатором; 20 039,26 грн. - вимога суми боргу Банкрута, що виникла з законних підстав протягом ліквідаційної процедури у період з 07 грудня 2011 року до 06 квітня 2012 року та заперечена ліквідатором Банкрута; 4) відсторонити арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. від подальшого виконання обов'язків ліквідатора Банкрута.

Вимоги скарги обґрунтовано доводами, аналогічними доводам скарг, поданих Заявниками 25, 26, а також Заявник 23 вказує на порушення порядку його звільнення без вказівки на те, порушення яких правових норм допущено при його звільненні.

16.07.12 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Заявника 23 надійшла заява про збільшення вимог скарги кредиторів від 24.06.12 року на діяння ліквідатора у справі про банкрутство (вх. №11132 від 16.07.12 р.), в якій вказує на те, що надані суду розрахунки виконані на підставі первісних документів - доказів у справі, за правилами чинних Методик обчислення кожного грошового зобов'язання станом на 16.07.12 року та наведені у розрахункових відомостях, що додаються; додатково уточнює заявлені вимоги, в тому числі: просить визнати недостовірними відомості реєстру вимог кредиторів та звіту ліквідатора, що складені ліквідатором Дорошенком Я.В. без врахування вимог Заявника 23 в сумі 82282,82 грн. по заробітній платі, компенсації, визначеної законом з оплати праці, невикористаних відпусток; без врахування сум обов'язкових платежів до державного бюджету по податку з доходу фізичної особи працівника - Заявника 23 в сумі 14519,30 грн., та обов'язкових платежів до державних цільових фондів сум страхових коштів у розмірі 36154,96 грн. з заробітку застрахованої особи - Заявника 23; без врахування суми обов'язкових платежів до Пенсійного фонду України в розмірі 38798,39 грн., несплачених банкрутом на користь Заявника 23, який є застрахованою особою, що застрахована у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування; визнати Заявника 23 кредитором банкрута на повну суму вимог 111180,94 грн., в тому числі: 28898,12 грн. - сума боргу за період з 01.08.08 р. до 30.09.09 року з оплати праці, що виникла до відкриття ліквідаційної процедури та не заперечена ліквідатором; 61194,31 грн. - за період з 01.10.09 року до 06.12.09 року з оплати праці заявника, що виникла до відкриття ліквідаційної процедури та заперечена ліквідатором; 21088,51 грн. - що виникли протягом ліквідаційної процедури у періоди з 07.12.11 року до 06.04.12 року (з урахуванням компенсації за невикористану відпустку і розміру вихідної допомоги у зв'язку зі звільненням через ліквідацію підприємства та заперечена ліквідатором); визнати неправомірні дії ліквідатора Дорошенка Я.В., внаслідок яких у ліквідаційній процедурі порушені вимоги чинного законодавства, соціально-трудові права Заявника 23, порушено право власності Заявника 23 на грошові кошти в розмірі 82282,82 грн.; зобов'язати Дорошенка Я.В. вчинити певні дії, відсторонити Дорошенка Я.В. від подальшого виконання обов'язків ліквідатора банкрута. До заяви долучено складені Заявником 23 розрахункові відомості та розрахунки вимог.

05.08.13 року від Заявника 23 надійшов відзив від 05.08.13 р. на заперечення ДПІ у м. Славутич, в якому викладено заперечення вказаних заперечень ініціюючого кредитора.

02.07.12 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від ОСОБА_34 надійшла скарга від 20.06.12 р. на діяння ліквідатора Банкрута (вх. № 10355 від 02.07.12 р.). У вказаній скарзі скаржник ОСОБА_34 просить суд: 1) визнати недостовірними відомості звіту ліквідатора Банкрута - арбітражного керуючого Дорошенка Я.В., зокрема: без врахування заборгованості Банкрута перед ОСОБА_34 у сумі 14 479,79 грн., що виникла до відкриття ліквідаційної процедури; без врахування заборгованості Банкрута перед нею, що виникла до відкриття ліквідаційної процедури; без врахування сум недоїмки до державних цільових фондів, сум страхових коштів у розмірі з заробітку застрахованої особи - кредитора ОСОБА_34 (визначених за ставками для фізичних осіб); без врахування суми недоїмки страхових коштів Пенсійним фондом України (за ставками для роботодавців), несплачених Банкрутом на користь кредитора ОСОБА_34; 2) визнати незаконними дії ліквідатора Банкрута Дорошенка Я.В. по відмові у видачі витребуваних ОСОБА_34 довідок; 3) відсторонити арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. від подальшого виконання обов'язків ліквідатора Банкрута. Вимоги скарги обґрунтовано доводами, аналогічними доводам скарг, поданих Заявниками 25, 26.

16.07.12 року до господарського суду Київської області від ліквідатора банкрута Дорошенка Я.В. (станом на дату подання) надійшов відзив на скаргу № 502 від 16.07.12 року. У відзиві ліквідатор банкрута повідомляє суд про те, що станом на дату складання відзиву (16.07.12 року) ОСОБА_4, ОСОБА_3 вимоги суду виконані частково та йому було передано тільки статутні документи, печатку та штамп підприємства, на підтвердження чого посилається на акт приймання-передачі документів від 09.02.12 р. та наголошує на тому, що на ліквідатора покладено обов'язок по прийманню документів та вжиття заходів по їх збереженню; при огляді сейфа в приміщенні банкрута ним було виявлено трудові книжки шістьох працівників: ОСОБА_20, ОСОБА_34, ОСОБА_41, ОСОБА_31, а також вже звільнених працівників ОСОБА_39 та ОСОБА_42, на підтвердження чого посилається на акт від 01.03.12 року. Крім того, ліквідатором складено та подано суду реєстр вимог кредиторів, серед яких ліквідатором визнано вимоги Заявника 23 у сумі 28 898,12 грн. згідно виконавчого листа, Заявника 25 у сумі 47 532,58 грн. згідно виконавчого листа, Заявника 26 у сумі 58 796,80 згідно виконавчого листа. Також ліквідатор банкрута повідомляє про те, що ним встановлено, що станом з 01.08.11 по 28.03.12 року працівники на робочих місяцях були відсутні, що підтверджено листом № 291 від 10.04.12 року; на підприємстві проведено інвентаризацію, на підтвердження чого надано наказ № 5 від 17.05.12 року та акти інвентаризації, а також проводиться робота по проведенню незалежної оцінки майна; ліквідатором встановлено відкриті рахунки банкрута, кошті на яких не було виявлено та на час подання відзиву тривала робота по закриттю рахунків. До відзиву долучено документальні докази на підтвердження доводів викладених у відзиві.

30.07.12 року від ініціюючого кредитора надійшли письмові пояснення щодо фактів викладених у скаргах Заявників 25, 26 № 3/10012 від 30.07.12 року з долученими документами.

26.12.12 року від Заявників 25, 26 надійшли заяви від 21.12.12 року про відсторонення арбітражного керуючого Дорошенка Я.В.

Як встановлено судом, Заявниками 23, 25, 26 заяви з численими уточненням підтримані у повному обсязі, які просять суд їх задовольнити.

Розглядаючи грошові вимоги Заявників 23, 25, 26 судом встановлено наступне.

Заявником 26 доповнювались вимоги до Банкрута та доводи в їх обґрунтування, та остаточно заявлено грошові вимоги до Банкрута: визнати його кредитором банкрута на повну суму заявлених вимог щодо заробітної плати найманого працівника - 192160,03 грн., в тому числі: 58 796,80 грн. - сума боргу боржника за період з 01.08.08 року до 30.09.09 року з оплати праці кредитора, що виникла до відкриття ліквідаційної процедури та не заперечується ліквідатором; 104 619,83 грн. - вимога суми боргу боржника за період з 01.10.09 року до 06.12.11 року з оплати праці кредитора, що виникла до відкриття ліквідаційної процедури та заперечується ліквідатором; 28 743,40 грн. - сума боргу банкрута, що виникла з законних підстав протягом ліквідаційної процедури у період з 07.12.11 року до 16.07.12 року та заперечена ліквідатором внаслідок порушення порядку звільнення працівника банкрута (сума аналогічна сумі, викладеній у заяві від 16.07.12 р., жодних нових розрахунків заявником не додано).

Детально дослідивши всі доводи Заявника 26 та долучені ним докази, заслухавши пояснення Заявника 26, судом встановлено наступне.

23.03.2007 року Заявника 26 прийнято на роботу на посаду керівника юридичної служби, що підтверджено наказом № п/к -000100 від 23.03.07 р. та копією стор. 18-19 трудової книжки ОСОБА_23

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.ч. 2-5 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Вирок суду у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи.

Істотне значення для вирішення спору має наступне.

Відповідно до матеріалів справи, зокрема відповідно до заочного рішення Славутицького міського суду Київської області у справі № 2-22/2011 №2-798/2010 від 31.01.2011 року (у складі судді Орла А.С.) (а.с. 73-76, Т. 4) за позовом ОСОБА_23 до Банкрута, третя особа - АКБ «Форум», УПФ у м. Славутичі Київської області про захист трудових прав, - у вересні 2010 року ОСОБА_23 звертався до вказаного суду за вимогами стягнути з Банкрута суму матеріальної шкоди у розмірі 154 867,52 грн., в тому числі суму заборгованості по зарплаті - 117 582,18 грн.; суму компенсації втраченої частини заробітку через простій - 18 753,61 грн.; суму інфляційних втрат - 13 066,82 грн.; суму 3% річних нарахувань - 4 254,42 грн.; суму індексації зарплати - 1210,49 грн. та суму моральної шкоди 20 000,00 грн.; визнати факти, що мають юридичне значення, від яких залежить зміна майнових прав позивача - фізичної особи, застрахованої у системі загальнообов'язкового державного страхування, а саме: факт періоду безперервної роботи позивача у відповідача протягом 45 повних місяців та 9 днів (з 23.03.2007 року по 01.01.2011 року); факт зменшення розміру заробітку позивача у сумі 18753,61 грн. через простій не з вини працівника за період з 24.12.2009 року по 01.01.2010 р.; факт нарахованої суми заробітку позивача у відповідача у розмірі 133422,77 грн. за період безперервної роботи з 01.01.2009 року до 01.01.2011 року; також позивач просив визнати факт невидачі відповідачем у 2010 році витребуваних позивачем довідок про розмір заборгованості з заробітної плати позивача; про розмір несплачених страхових внесків до цільових державних фондів та довідки про доходи позивача; визнати інші факти, що мають юридичне значення, від яких залежить зміна майнових прав позивача для отримання матеріальної допомоги у місцевому центрі зайнятості населення після звільнення з підприємства - відповідача та для отримання державної допомоги у формі субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, та інші вимоги. За результатом розгляду вимог ОСОБА_23 рішенням Славутицького міського суду Київської області у справі № 2-22/2011 №2-798/2010 від 31.01.2011 року позов задоволено частково, стягнуто з відповідача - Банкрута у даній справі, на користь ОСОБА_23 57 586,31 грн. заборгованості по заробітній платі та 1 210,49 грн. суми індексації заробітної плати, всього 58 796,80 грн. Крім того, в ході розгляду справи, вказаним судовим рішенням було встановлено низку фактів, що мають істотне значення для розгляду спору, а саме: відповідно до копії довідки про розмір нарахованої та виплаченої заробітної плати працівникам ТОВ «Відродження Полісся» за період з 01.08.2008 р. по 01.10.2009 р. помісячно в розрізі кожного працівника та заборгованість по заробітній платі, складеної провідним контролером - ревізором КРВ м. Славутича ОСОБА_43, станом на кінець зазначеного періоду заборгованість відповідача по заробітній платі перед позивачем становила 57 586,31 грн.; встановлено факт, що господарська діяльність ТОВ «Відродження Полісся» повністю припинена з січня 2010 року, відсутні керівник підприємства та інші уповноважені на управління підприємством службові особи; останній табель обліку робочого часу працівників, які не звільнені з роботи, затверджений генеральним директором за грудень 2009 року; підприємство знеструмлено у грудні 2009 року, будь-яка виробнича та управлінська діяльність не ведеться. Майно підприємства взято під охорону приватним підприємством «Форум охорона», діяльністю якого керує АКБ «Форум»; наказ генерального директора ТОВ Відродження Полісся» ОСОБА_4 від листопада 2009 року № 33 «Про затвердження акту простою», яким установлено період простою з 19.11.2009 року, до моменту прийняття наказу генерального директора підприємства про відновлення виробничої діяльності фірми, залишився не виконаним внаслідок звільнення керівника підприємства та інших службових осіб, які здійснювали управління діяльністю підприємства та повного припинення діяльності підприємства; на підставі фактичних обставин справи встановлено факт, що підприємство ТОВ «Відродження Полісся» не можна вважати підприємством, що перебуває в режим простою у розумінні ч. 1 ст. 34 КЗпП України, за час якого оплата праці проводиться за правилами ч. 1 ст. 113 цього Кодексу. Також вказаним судовим рішенням встановлено факти, згідно яких надані позивачем табелі обліку робочого часу та розрахунки оплати праці після припинення діяльності підприємства, які складені особисто позивачем та іншими не уповноваженими особами підприємства, не можуть вважатися законними підставами для виникнення зобов'язань підприємства і не мають юридичного значення. Крім того, зазначеним судовим рішенням відмовлено в задоволенні вимог про визнання фактів, що мають юридичне значення, від яких залежить зміна майнових прав позивача - фізичної особи, застрахованої у системі загальнообов'язкового державного страхування, з підстав передбаченого чинним законодавством іншого порядку для встановлення таких фактів.

Ухвалою господарського суду Апеляційного суду від 11.07.2011 року заочне рішення Славутицького місцевого суду від 31.01.2011 залишено без змін, рішення набрало законної сили 11.07.2011 року.

Дане рішення ОСОБА_23 було оскаржено до суду апеляційної інстанції. Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 11 липня 2011 року у справі № 22ц-3559/2011 від 11 липня 2011 року відповідно до матеріалів справи, йому було відмовлено у задоволенні апеляційної скарги та було залишено без змін рішення першої інстанції від 31 січня 2011 року.

Так, ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області у справі № 22-ц-3559/11 від 11.07.2011 року було встановлено, що відповідно до наказу № п/к 000100 від 23.03.07 року позивача було прийнято на посаду начальника юридичної служби; в результаті перевірки колегією суду підтверджено встановлені наведені вище факти про те, що відповідач припинив свою господарсько-виробничу діяльність з жовтня 2009 року, на підприємстві відсутні (звільнилися) службові особи, що здійснювали управління діяльністю підприємства, служба бухгалтерії та головний бухгалтер, не проводилася нарахування заробітної плати та її виплата, не здійснювалися будь-які перерахування до пенсійного фонду, страхових внесків, тощо; з листопада 2009 року працівники ТОВ «Відродження Полісся» на території фірми не перебували, подача електроенергії та водопостачання була припинена; у грудні 2009 року підприємство було знеструмлено. 20.01.2010 року генеральний директор звільнився з роботи за власним бажанням; Колегія суддів погодилась з висновками суду про відсутність підстав задоволення вимог позивача про стягнення заробітної плати за час простою, та встановлено, що доводи позивача з посиланням на наказ генерального директора від 19.11.2009 року було обґрунтовано відхилені судом; встановлено, що підприємство - ТОВ «Відродження Полісся» не можна вважати таким, що перебуває в режимі простою у розумінні ч. 1 ст. 34 КЗпП України за час якого оплата праці проводиться за правилами ч. 1 ст. 113 вказаного Кодексу; надані позивачем табелі робочого часу та розрахунки оплати праці після припинення діяльності підприємства, які складені особисто позивачем та іншими не уповноваженими особами, не можуть вважатися підставами для виникнення зобов'язань підприємства перед позивачем.

Змістом наданої Заявником 26 копії касаційної скарги (а.с. 78 Т.4) підтверджено факт того, що рішенням Славутицького міського суду Київської області у справі № 2-22/2011 №2-798/2010 від 31.01.2011 року залишено без змін за результатом перегляду судом апеляційної інстанції.

Доказів скасування рішення Славутицького місцевого суду від 31.01.2011 у справі № 2-22/2011 №2-798/2010 від 31.01.2011 року, ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області у справі № 22-ц-3559/11 від 11.07.2011 року Заявником 26 суду не надано та не доведено за допомогою належних доказів.

Відповідно до рішення Славутицького міського суду Київської області від 10.05.2011 року у справі № 2-194/11, у березні 2011 року до суду звернувся ОСОБА_23 до ТОВ «Відродження Полісся», третя особа - АКБ «Форум» з вимогами: стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості по заробітній платі в розмірі 12 676,07 грн.; суму компенсації втраченої частини заробітку через простій не з вини працівника у розмірі 6118,20 грн.; суму 3% річних нарахувань в розмірі 57,70 грн.; суму компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати (інфляційні втрати) в сумі 240,25 грн., та ін.; визнати факти, що мають юридичне значення, від яких залежить зміна майнових прав позивача - фізичної особи, застрахованої у системі загальнообов'язкового державного страхування, в тому числі: факт періоду безперервної роботи позивача у відповідача за період з 01.01.2011 року по 30.04.2011 року; фактичний розмір заробітку позивача у відповідача за січень - квітень у визначеній сумі, з якої має бути обчислений єдиний страховий внесок, що підлягає на користь позивача, інші факти. Вказаним судовим рішенням в задоволенні позовних вимог ОСОБА_23 відмовлено повністю на підставах, аналогічних підставам відмови у задоволенні частини вимог ОСОБА_23 у рішенні Славутицького міського суду Київської області у справі № 2-22/2011 №2-798/2010 від 31.01.2011 року, на підставі тих самих встановлених судом фактів. Відповідно до матеріалів справи ухвалою Апеляційного суду Київської області від 27.07.2011 року рішення Славутицького міського суду Київської області від 10.05.2011 року залишено без змін.

Перелічені факти встановлені рішенням Славутицького міського суду Київської області у справі № 2-22/2011 №2-798/2010 від 31.01.2011 року встановлювались й ході розгляду вимог інших фізичних осіб до ТОВ «Відродження Полісся» при розгляді аналогічних позовних вимог інших осіб (справа № 22-ц-3544/11) та були перевірені судами апеляційної інстанції, якими встановлено правильність висновків рішень першої інстанції, зокрема висновок про те, що виплата заробітної плати за невиконану роботу за відсутності господарської діяльності підприємства трудовим договором та чинним законодавством не передбачено (а.с. 25, Т. 15); табелі обліку робочого часу та розрахунки оплати праці після припинення діяльності підприємства, які складені позивачами та іншими не уповноваженими особами, не можуть вважатися підставами для виникнення зобов'язань підприємства і не мають юридичного значення (ухвала Колегії судів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у справі № 22-ц-4561/11 від 27.07.2011 року); крім того, судами при перевірці правильності відмови у задоволенні вимог стосовно встановлення фактів, що мають юридичне значення, від яких залежить зміна майнових прав позивача, встановлено, що суд обґрунтовано виходив з положень ст. 356 ЦКП України та дійшов правильного висновку, що для встановлення фактів, які просить встановити позивач у судовому порядку, законодавством встановлено інший порядок.

Як встановлено судом ліквідатором банкрута Дорошенко Я.В. (який перебував у даному статусі у відповідний період), визнано вимоги Заявника 26 на підставі виконавчого документа у сумі 58 796,80 грн.

Детально дослідивши матеріали справи у їх сукупності, судом встановлено, що з матеріалів справи вбачається, що вимоги Заявника 26 заявлено за період з 01.08.08 року до 16.07.12 року, та заявлені вимоги за змістом є аналогічними вимогам, що були частиною предмету судового розгляду в межах справ № 2-22/2011 №2-798/2010, № 22-ц-4561/11 за позовами ОСОБА_40 до ТОВ «Відродження Полісся», є обґрунтовані аналогічними підставами, крім того заявлена заборгованість підтверджена низкою розрахункових відомостей, втому числі 4-4/6-1, складеними Заявником 26 з посиланням на те, що складені за правилами Методик обчислення кожного з грошових зобов'язань, без вказівки на безпосередньо нормативно-правові підстави, та визначена частина вимог розглядалась у межах вказаних справ, результати розгляду відображені у вказаних вище судових рішеннях, які набрали законної сили та Заявником 26 не доведено суду факту їх скасування за допомогою належних і допустимих доказів. Заявником 26 на підтвердження вимог, що пов'язуються Заявником 26 з фактом простою банкрута за період з квітня 2011 року по липень 2012 року не надано жодних нових доказів, які б не досліджувались у вказаних судових рішеннях та не доводять за допомогою належних доказів той факт, що за даний період часу мав місце простой у розумінні ч. 1 ст. 34 КЗпП України за час якого оплата праці проводиться за правилами ч. 1 ст. 113 вказаного Кодексу.

Факти встановлені розглянутими вище судовими рішеннями, які набрали законної сили, та зворотного Заявником 26 не доведено суду, у відповідності до ст. 35 ГПК України не підлягають доведенню в межах даної справи.

На підставі викладеного, в тому числі низки фактів встановлених встановленими вище судовими рішеннями, які набрали законної сили, правильність яких була перевірена судами вищестоящих інстанцій, що мають істотне значення для розгляду даного спору, включаючи висновки про те, що Банкрут припинив свою господарсько-виробничу діяльність з жовтня 2009 року, на підприємстві відсутні (звільнилися) службові особи, що здійснювали управління діяльністю підприємства, служба бухгалтерії та головний бухгалтер, не проводилася нарахування заробітної плати та її виплата, не здійснювалися будь-які перерахування до пенсійного фонду, страхових внесків, тощо; з листопада 2009 року працівники ТОВ «Відродження Полісся» на території фірми не перебували, подача електроенергії та водопостачання була припинена; у грудні 2009 року підприємство було знеструмлено; 20.01.2010 року генеральний директор звільнився з роботи за власним бажанням; підприємство - ТОВ «Відродження Полісся» не можна вважати таким, що перебуває в режимі простою у розумінні ч. 1 ст. 34 КЗпП України за час якого оплата праці проводиться за правилами ч. 1 ст. 113 вказаного Кодексу; надані позивачем робочого часу та розрахунки оплати праці після припинення діяльності підприємства, які складені особисто позивачем та іншими не уповноваженими особами, не можуть вважатися підставами для виникнення зобов'язань підприємства перед позивачем; виплата заробітної плати за невиконану роботу за відсутності господарської діяльності підприємства трудовим договором та чинним законодавством не передбачено; табелі обліку робочого часу та розрахунки оплати праці після припинення діяльності підприємства, які складені позивачами у справах та іншими не уповноваженими особами, не можуть вважатися підставами для виникнення зобов'язань підприємства і не мають юридичного значення; для встановлення фактів, які просили встановити позивачі у судовому порядку, законодавством встановлено інший порядок, - та керуючись ст. 35 ГПК України, згідно яких дані факти є встановленими судами у цивільних справах, не потребують доведення, суд дійшов висновку про те, що виходячи з вже встановленого судами факту, що ТОВ «Відродження Полісся» не можна вважати таким, що перебувало в режимі простою у розумінні ч. 1 ст. 34 КЗпП України за час якого оплата праці проводиться за правилами ч. 1 ст. 113 вказаного Кодексу, вимоги Заявника 26 підлягають частковому задоволенню у сумі 58 796,80 грн.

Крім того, Заявником 26 у доповненнях до заяви з вимогами банкрута та скарзі на дії ліквідатора додатково заявлено вимоги стосовно вихідної допомоги при звільненні з посиланням на подані розрахунки та розрахункові відомості, складені Заявником 26. Детально дослідивши подані суду докази, суд дійшов наступних висновків відносно даної частини вимог. Вказана частина вимог заявлена у сумі 4 775,10 грн., нарахована на підставі ст. 44 КЗпП України та з посиланням, що розрахунок здійснений за травень-червень 2012 року з посадовим окладом 5600,00 грн.

Детально дослідивши матеріали справи, судом встановлено безпідставність та недоведеність за допомогою належних та допустимих доказів вказаної частини вимог, на підставі наступного. По-перше, Заявником 26 не доведено факт його звільнення за допомогою належних та допустимих доказів. В свою чергу, на підставі викладених вище висновків, безпідставним є проведення розрахунку середньомісячного заробітку з посиланням на травень-червень 2012 року, оскільки вказаний період не можна вважати таким, під час якого банкрут перебував в режимі простою у розумінні ч. 1 ст. 34 КЗпП України, що встановлено судом.

Крім того, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 5.27. Національного стандарту України Державно уніфікованої системи документації "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003", затвердженої наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. № 55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.

Відповідно до наданого заявником документу «наказ « п/к-00164 від 01.05.09 року», ОСОБА_23 з посади «начальник юридичної служби» з окладом 2600,00 грн. переведений на іншу роботу, - на посаду «начальник юридичної служби» з окладом 5600,00 грн.

Наказ п/к-00164 від 01.05.09 року виданий юридичною особою - банкрутом.

Досліджуючи вказаний доказ суд звертає увагу на наступне. Копія поданого документа засвідчено особисто Заявником 26, а не юридичною особою, що видала наказ.

Відповідно до п.п. 1.1., 5.23. Національного стандарту України Державно уніфікованої системи документації "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003", затвердженої наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. № 55, цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи (далі - документи) - постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності: підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності (далі - організацій). Підпис складається з назви посади особи, яка підписує документ (повної, якщо документ надруковано не на бланку, скороченої - на документі, надрукованому на бланку), особистого підпису, ініціалу(-ів) і прізвища.

Дослідивши безпосередньо «наказ «п/к-00164 від 01.05.09 року» судом встановлено, що останній не містить обов'язкового реквізиту підпису посадової особи, - а саме назви посади особи, яка підписує документ, ініціалу(-ів) і прізвища посадової особи, що в свою чергу унеможливлює перевірку повноважності особи на підписання документу.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 21, ч. 1 ст. 24 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: при укладенні трудового договору з фізичною особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Отже, трудовий договір, є правочином у відповідності до ч. 1 ст. 202 ЦК України.

Умови оплати праці є істотними умовами трудового договору.

Судом встановлено, що наказ № п/к-000100 від 23.03.07 року про прийом на роботу Заявника 23, скріплено печаткою банкрута, а наказ п/к-00164 від 01.05.09 року не містить відбитку печатки банкрута, якою б засвідчувався підпис посадової особи, який його видала.

Відповідно до Довідки № 4694/2004 р. з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виданої 29.11.04 року, керівником Банкрута був ОСОБА_4.

Порівнюючи підписи на наказах № п/к-000100 від 23.03.07 року та п/к-00164 від 01.05.09 року, а також підпис, здійснений ОСОБА_4 в присутності нотаріуса, особа якого була перевірена останнім при підписанні статуту Банкрута, затвердженого зборами засновників від 04.04.2001 р. (а.с. 23, Т. 1), - підпис ОСОБА_4 та підпис особи, що видала наказ п/к-00164 від 01.05.09 року, є відмінними.

Доказів про уповноваження інших осіб на підписання наказів про переведення на іншу роботу, суду не надано.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Наведене дає підстав для висновків про недостовірність поданого наказу п/к-00164 від 01.05.09 року у якості доказу, який не дозволяє достовірно встановити та не доводить у належний спосіб наявність обставини збільшення посадового окладу працівника.

На підставі викладеного, вимоги Заявника 26 підлягають частковому задоволенню у сумі 58 796,80 грн., в іншій частині заявлених вимог, вимоги Заявника 26 є недоведеними за допомогою належних та допустимих доказів та безпідставними, в зв'язку з чим відхиляються судом.

Розглядаючи вимоги Заявника 23, судом встановлено наступне.

Заявником 23 доповнювались вимоги до Банкрута та доводи в їх обґрунтування, та остаточно заявлено грошові вимоги до Банкрута: визнати його кредитором банкрута на повну суму заявлених грошових вимог у розмірі 111 180,94 грн., в тому числі: визнати Заявника 23 кредитором банкрута на повну сум вимог 111180,94 грн., в тому числі: 28898,12 грн. - сума боргу за період з 01.08.08 р. до 30.09.09 року з оплати праці, що виникла до відкриття ліквідаційної процедури та не заперечена ліквідатором; 61194,31 грн. - за період з 01.10.09 року до 06.12.09 року з оплати праці заявника, що виникла до відкриття ліквідаційної процедури та заперечена ліквідатором; 21088,51 грн. - що виникли протягом ліквідаційної процедури у періоди з 07.12.11 року до 06.04.12 року з урахуванням компенсації за невикористану відпустку і розміру вихідної допомоги у зв'язку зі звільненням через ліквідацію підприємства та заперечена ліквідатором. Крім того, Заявник 23 просить зобов'язати ліквідатора включити до реєстру майнових вимог кредиторів їх вимоги в повному обсязі; зобов'язати ліквідатора Дорошенка Я.В. додержуватись вимог чинного законодавства, усунути причини неправомірних дій, допущених ним.

Дослідивши подані Заявником 23 докази на підтвердження заявлених вимог судом встановлено, що копії всіх документів, долучених до заяви про визнання кредитором від 17.02.12 року (а.с. 4-49, Т. 13), подані з порушенням вимог ст. 36 ГПК України, п. 5.27. Національного стандарту України Державно уніфікованої системи документації "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003", затвердженої наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. № 55, - у не засвідчених копіях.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 36 ГПК України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до п.п. 2.2. Постанови Пленум Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18від 26.12.2011 р., письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК). Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 N 55, а разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог. У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору.

Відповідно до п.п. 5.27. Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 від 07.04.2003 р., відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.

На підставі ч.ч. 1, 2 ст. 36 ГПК України, п.п. 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 р., в зв'язку з невідповідністю вказаних копій документів встановленим вимогам, вказані документи, долучені до заяви Заявника 23, не вважаються належними і допустимими доказами та не беруться судом до уваги.

Детально дослідивши доводи Заявника 23 та долучені ним інші докази, заслухавши пояснення Заявника 23, судом встановлено наступне. Заявник 23 на підтвердження заявлених вимог посилається на виконавчий лист, що перебуває у ліквідатора, а також на низку документів, серед яких розрахункові відомості, розраховані безпосередньо Заявником 23, включаючи вимоги за заявлений період, в тому числі по простою, індексації заробітної плати згідно наданих суду розрахункових відомостей.

10.09.2007 р. Заявника 23 прийнято на роботу на посаду начальника автотранспортного господарства, що підтверджено стор. 6 трудової книжки Заявника 23.

Істотне значення для розгляду вимог Заявника 23 мають усі факти, які були встановлені судовими рішеннями у справах № 2-22/2011 №2-798/2010, № 22-ц-4561/11 за позовами ОСОБА_40 до ТОВ «Відродження Полісся», що набрали законної сили та встановлені судом при розгляді вимог Заявника 26, оскільки вимоги Заявника 23 до Банкрута є аналогічними за правовою природною, доводи Заявника 23 є аналогічними доводам Заявника 26; спір між банкрутом та Заявником 23 також виник з трудових відносин, а вимоги Заявника 23 у більшій заявленій частині пов'язуються з фактом простою банкрута за відповідний період; вимоги заявлені за період, що є меншим за період заявлених вимог Заявником 26; Заявником 23 також заявлено вимоги у якості працівника Банкрута з посиланням на факт простою Банкрута та витікаючі і пов'язані з цим вимоги, посилаючись на наказ № 33 від 30.11.2009 року генерального директора ОСОБА_4, розрахункові відомостями № 1/1,1/2, 1/3-1, 1/3-2, 1/6, 1/7, складені Заявником 23, та на інші обставини та доводи, аналогічні доводам Заявника 26.

Ліквідатором банкрута Дорошенком Я.В., що обіймав дану посаду станом на відповідну дату вимоги Заявника 23 визнано частково у сумі 28 898,12 грн., які визнані на підставі виконавчого листа.

Детально дослідивши матеріали справи у їх сукупності, судом встановлено, що з матеріалів справи вбачається, що вимоги Заявника 26 заявлено за період з 01.08.08 року до 16.04.12 року, та заявлені вимоги за змістом є аналогічними вимогам Заявника 26 з посиланням на простой Банкрута та нарахувань, які з цього витікають. Факт простою вже виступав предметом судового розгляду в межах справ № 2-22/2011 №2-798/2010, № 22-ц-4561/11 за позовами ОСОБА_40 до ТОВ «Відродження Полісся», правовий статус Заявника 23 у якості працівника Банкрута є аналогічним правовому статусу Заявника 26 по відношенню до Банкрута (в розрізі заявлених вимог), доводи Заявника 23 в обґрунтування заявлених вимог є аналогічними доводам Заявника 26, як і види нарахувань по заявленим вимогам. На підставі викладеного, зокрема на підставі фактів встановлених вказаними судовими рішення, які набрали законної сили, правильність яких була перевірена судами вищестоящих інстанцій, що мають істотне значення для розгляду даного спору, включаючи висновки про те, що Банкрут припинив свою господарсько-виробничу діяльність з жовтня 2009 року, на підприємстві відсутні (звільнилися) службові особи, що здійснювали управління діяльністю підприємства, служба бухгалтерії та головний бухгалтер, не проводилася нарахування заробітної плати та її виплата, не здійснювалися будь-які перерахування до пенсійного фонду, страхових внесків, тощо; з листопада 2009 року працівники ТОВ «Відродження Полісся» на території фірми не перебували, подача електроенергії та водопостачання була припинена; у грудні 2009 року підприємство було знеструмлено; 20.01.2010 року генеральний директор звільнився з роботи за власним бажанням; підприємство - ТОВ «Відродження Полісся» не можна вважати таким, що перебуває в режимі простою у розумінні ч. 1 ст. 34 КЗпП України за час якого оплата праці проводиться за правилами ч. 1 ст. 113 вказаного Кодексу; надані позивачем табелі обліку робочого часу та розрахунки оплати праці після припинення діяльності підприємства, які складені особисто позивачем та іншими не уповноваженими особами, не можуть вважатися підставами для виникнення зобов'язань підприємства перед позивачем; виплату заробітної плати за невиконану роботу за відсутності господарської діяльності підприємства трудовим договором та чинним законодавством не передбачено; табелі обліку робочого часу та розрахунки оплати праці після припинення діяльності підприємства, які складені позивачами у справах та іншими не уповноваженими особами, не можуть вважатися підставами для виникнення зобов'язань підприємства і не мають юридичного значення; а також керуючись ст. 35 ГПК України, згідно яких дані факти є встановленими судами у цивільних справах, не потребують доведення, суд дійшов висновку про те, що виходячи з вже встановленого судом факту того, що ТОВ «Відродження Полісся» не можна вважати таким, що перебувало в режимі простою у розумінні ч. 1 ст. 34 КЗпП України за час якого оплата праці проводиться за правилами ч. 1 ст. 113 вказаного Кодексу, вимоги Заявника 23 підлягають частковому задоволенню у сумі 28 898,12 грн.

Крім того, Заявником 23 у заяві про збільшення вимог скарги додатково заявлено вимоги стосовно вихідної допомоги при звільненні з посиланням на подані розрахунки та розрахункові відомості, складені Заявником 23. Детально дослідивши подані суду докази, суд дійшов наступних висновків відносно даної частини вимог. Вказана частина вимог заявлена у сумі 3460,47 грн., нарахована на підставі ст. 44 КЗпП України та з посиланням, що розрахунок здійснений за лютий-березень 2012 року з посадовим окладом 4000,00 грн.

Детально дослідивши матеріали справи судом встановлено безпідставність та недоведеність за допомогою належних та допустимих доказів вказаної частини вимог, на підставі наступного. На підставі викладених вище висновків, безпідставним є проведення розрахунку середньомісячного заробітку з посиланням на лютий-березень 2012 року, оскільки вказаний період не можна вважати таким, під час якого банкрут перебував в режимі простою у розумінні ч. 1 ст. 34 КЗпП України, що встановлено судом. В свою чергу, Заявником не доведено за допомогою належних доказів, як вже встановлено судом, факт встановлення оплати праці Заявника 23 у розмірі 4000,00 грн., оскільки, поданий доказ не є належним у розумінні ст. 36 ГПК України; суд звертає увагу й на те, що дослідження вказаного доказу дає підстав для висновків, аналогічних відносно наказу «п/к-00164 від 01.05.09 року» щодо ОСОБА_23, а саме: наявні матеріали справи дають підстав для висновків про те, що наказ № п/К-00179 від 01.05.09 року не містить назви посади особи, яка підписала документ, ініціалу(-ів) і прізвища посадової особи на вимогу п.п. 1.1., 5.23 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003"; документ не є засвіченою копією у відповідності до вимог п. 5.27. зазначеного Національного стандарту; наказ п/к-00179 від 01.05.09 року та не містить відбитку печатки банкрута, якою б засвідчувався підпис посадової особи, яка його видала; порівнюючи підписи на наказах № п/к-000100 від 23.03.07 року та п/к-00179 від 01.05.09 року, а також підпис, здійснений ОСОБА_4 в присутності нотаріуса, особа якого була перевірена останнім при підписанні статуту Банкрута, затвердженого зборами засновників від 04.04.2001 р. (а.с. 23, Т. 1) та - підпис особи, що підписала наказ п/к-00179 від 01.05.09 року, є відмінним від підпису ОСОБА_4 здійсненого в присутності нотаріуса, особа якого була перевірена останнім при підписанні статуту Банкрута, що разом дає підстав для висновків про недостовірність поданого наказу п/к-00179 від 01.05.09 року у якості доказу, який не дозволяє достовірно встановити та не доводить наявність обставини збільшення посадового окладу працівника у належний спосіб. Належні докази, підстави для визначення або перевірки середньомісячного окладу Заявника 23, в матеріалах справи відсутні та Заявником 23 не доведені суду.

На підставі викладеного, вимоги Заявника 23 підлягають частковому задоволенню у сумі 28 898,12 грн., в іншій частині заявлених вимог, вимоги Заявника 23 є недоведеними за допомогою належних та допустимих доказів та безпідставними, в зв'язку з чим відхиляються судом.

Заявником 25 доповнювались вимоги до Банкрута та доводи в їх обґрунтування, та остаточно заявлено грошові вимоги до Банкрута: визнати його кредиторські вимоги, що складають повну суму заявлених вимог щодо заробітної плати найманого працівника - 159082,67 грн., в тому числі: 47532,58 грн. - сума боргу боржника за період з 01.08.08 року до 30.09.09 року з оплати праці кредитора, що виникла до відкриття ліквідаційної процедури; 78 994,04 грн. - вимога суми боргу боржника за період з 01.10.09 року до 06.12.09 року з оплати праці кредитора, що виникла до відкриття ліквідаційної процедури за волевиявленням роботодавця та внаслідок дій його власників; 32556,05 грн. - сума боргу банкрута, що виникла з законних підстав протягом ліквідаційної процедури у період з 07.12.11 року до 16.07.12 року з урахуванням компенсації за невикористану відпустку і розміру вихідної допомоги у зв'язку зі звільненням через ліквідацію підприємства внаслідок порушення порядку звільнення працівника банкрута. На підтвердження вимог заявником складені ним розрахунки.

Детально дослідивши всі доводи Заявника 25 та долучені ним докази, заслухавши пояснення Заявника 25, судом встановлено наступне. Заявник 25 на підтвердження заявлених вимог посилається на виконавчий лист № 2-23/2011 від 31.01.11 року, листи від 24.01.12 року та № П-2.3/1-1-18 від 14.02.12 року, що перебувають у ліквідатора, а також на низку документів, серед яких розрахункові відомості, розраховані безпосередньо Заявником 25, включаючи вимоги за заявлений період, в тому числі по простою, індексації заробітної плати, викладених у поданих суду розрахункових відомостях (№ 3/1, 3/2, 3/3, 3/3-2, 3/4, 3/6, 4/7). Крім того, Заявник 25 просить суд зобов'язати ліквідатора включити до реєстру майнових вимог кредиторів їх вимоги в повному обсязі; зобов'язати ліквідатора Дорошенка Я.В. додержуватись вимог чинного законодавства, усунути причини неправомірних дій, допущених ним; визнати недостовірними відомості реєстру вимог кредиторів та звіту ліквідатора, визнати неправомірними викладені у заяві дії ліквідатора Дорошенка Я.В., а також зобов'язати ліквідатора вчини ти дії.

09.10.2006 року Заявника 25 прийнято на роботу на посаду юрисконсульта, що підтверджено наказом № п/к-001149 від 09.10.06 р., копією с. 2-3 трудової книжки Заявника 25.

Істотне значення для розгляду вимог Заявника 25 мають усі факти, які були встановлені судовими рішеннями у справах № 2-22/2011 №2-798/2010, № 22-ц-4561/11 за позовами ОСОБА_40 до ТОВ «Відродження Полісся», що набрали законної сили та встановлені судом при розгляді вимог Заявника 26, оскільки вимоги Заявника 25 до Банкрута є аналогічними за правовою природною, заявлені за період, аналогічний вимогам Заявником 26; Заявником 25 також заявлено вимоги у якості працівника Банкрута з посиланням на факт простою Банкрута та витікаючі і пов'язані з цим вимоги, посилаючись на наказ № 33 від 30.11.2009 року генерального директор ОСОБА_4, розрахункові відомості та на інші обставини та доводи, аналогічні доводам Заявника 26.

Ліквідатором банкрута Дорошенком Я.В., що обіймав дану посаду станом на відповідну дату вимоги Заявника 25 визнано частково у сумі 47 532,58 грн., - визнані на підставі виконавчого листа.

Детально дослідивши матеріали справи у їх сукупності, судом встановлено, що з матеріалів справи вбачається, що вимоги Заявника 25 заявлено за період з 01.08.08 року до 16.07.12 року, та заявлені вимоги за змістом є аналогічними вимогам Заявника 26 заявленими з посиланням на простой Банкрута та нарахувань, які з цього витікають. Факт простою вже виступав предметом судового розгляду в межах справ № 2-22/2011 №2-798/2010, № 22-ц-4561/11 за позовами ОСОБА_40 до ТОВ «Відродження Полісся», правовий статус Заявника 25 у якості працівника Банкрута є аналогічним правовому статусу заявника 26 по відношенню до Банкрута (в розрізі заявлених вимог), доводи Заявника 25 в обґрунтування заявлених вимог є аналогічні доводами Заявника 26, які і види нарахувань по заявленим вимогам.

Крім того, судом встановлено, що має істотне значення те, що заочним рішенням Славутицького міського суду Київської області від 31.01.2011 року у справі № 2-23/2011 (№ 2-801/2010) за позовом ОСОБА_22 до ТОВ «Відродження Полісся», третя особа - АКБ «Форум» про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі у сумі 95 687,78 грн., суми компенсації втраченої частини заробітку через простій не з вини працівника - 15404,88 грн., компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати в розмірі 10527,22 грн.; 3% річних від суми простроченого грошового зобов'язання в сумі 3434,84 грн.; індексації заробітної плати за період з жовтня 2006 року по вересень 2009 року включно в сумі 1 259,66 грн.; моральної шкоди 8 000,00 грн., а також про визнання низки фактів, в тому числі визнання безперервної роботи позивача у відповідача протягом повних 50 місяців та 23 днів (з 09.10.06 року по 31.12.10 року); факту зменшення розміру заробітку позивача у сумі 15404,88 грн. через простій не з вини працівника за період з 24.12.09 року по 31.12.10 р.; факту нарахованої суми заробітку позивача у відповідача у розмірі 109 580,80 грн. за період безперервної роботи з 01.01.09 року по 31.12.10 року; та інших фактів, - позов ОСОБА_22 було задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 46 272,92 грн. заборгованості по заробітній платі та 1 259,66 грн. індексації заробітної плати, всього 47 532,58 грн., у задоволенні іншої частини вимог було відмовлено. Ухвалою Апеляційного суду від 04.08.2011 року заочне рішення Славутицького міського суду від 31.01.2011 року залишено без змін та яке набрало законної сили 04.08.11 року. У вказаному судовому рішенні встановлено факти аналогічні фактам, встановленим в межах справ № 2-22/2011 №2-798/2010, № 22-ц-4561/11 щодо повного припинення діяльності підприємством - роботодавцем, правових наслідків складання розрахункових відомостей позивачем; а також те, що підприємство - ТОВ «Відродження Полісся» не можна вважати таким, що перебуває в режимі простою у розумінні ч. 1 ст. 34 КЗпП України за час якого оплата праці проводиться за правилами ч. 1 ст. 113 вказаного Кодексу.

Жодних доказів скасування рішення Славутицького міського суду Київської області від 31.01.2011 року у справі № 2-23/2011 (№ 2-801/2010), ухвали апеляційного суду від 04.08.2011 року у вказаній справі, Заявником 25 суду не надано та зворотного не доведено за допомогою належних доказів.

Також ОСОБА_22 звертався до Славутицького міського суду Київської області з вимогами до ТОВ «Відродження Полісся»: стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 10 491,02 грн.; суму компенсації втраченої частини заробітку через простій не з вини працівника у розмірі 5 025,65 грн.; компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати (інфляційні витрати) в сумі 198,73 грн., 3% річних від суми простроченого зобов'язання, моральну шкоду в розмірі 3 480,00 грн. та визнати судом низку фактів. Заочним рішенням Славутицького міського суду Київської області від 10.05.2011 року у справі № 2-193/11 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, що підтверджено матеріалами справи, в якому також були встановлені та підтверджені факти стосовно підприємства-відповідача, пов'язані з повним припиненням його діяльності та те, що підприємство - ТОВ «Відродження Полісся» не можна вважати таким, що перебуває в режимі простою у розумінні ч. 1 ст. 34 КЗпП України за час якого оплата праці проводиться за правилами ч. 1 ст. 113 вказаного Кодексу, а також підтверджено інші факти, що вже було встановлено у інших справах, предметом яких були аналогічній спори. Ухвалою Апеляційного суду від 27.07.2011 року рішення Славутицького міського суду від 10.05.2011 року залишено без змін та яке набрало законної сили 27.07.2011 року. Зокрема, Ухвалою колегії судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у справі № 22-ц-4564/11 від 27.07.2011 року було перевірено та підтверджено правильність висновків суду першої інстанції, в тому числі стосовно фактів повного припинення господарської діяльності ТОВ «Відродження Полісся», що підприємство - ТОВ «Відродження Полісся» не можна вважати таким, що перебуває в режимі простою у розумінні ч. 1 ст. 34 КЗпП України за час якого оплата праці проводиться за правилами ч. 1 ст. 113 вказаного Кодексу; надані позивачем табелі обліку робочого часу та розрахунки оплати праці після припинення діяльності підприємства, які складені особисто позивачем та іншими не уповноваженими особами, не можуть вважатися законними підставами для виникнення зобов'язань підприємства і не мають юридичної сили, а також встановлено інші вже визначені судом факти.

Як видно з матеріалів справи, ухвалою Колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних від 13.12.11 року розглядаючи касаційну скаргу ОСОБА_22 на рішення Славутицьцого міського суду Київської області від 10.05.2011 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 27.07.2011 року, касаційну скаргу відхилено, вказані рішення залишено без змін та встановлено, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержаннями норм матеріального та процесуального права.

Заявником 25 за допомогою належних та допустимих доказів суду не доведено факту скасування вказаних судових рішень.

Від Заявника 25 жодних нових доказів, що не були предметом судового розгляду в межах вказаних вище справ та за період з 01.01.11 року по 16.07.12 року на підтвердження наявності факту простою в розумінні ч. 1 ст. 34 КЗпП України за час якого оплата праці проводиться за правилами ч. 1 ст. 113 вказаного Кодексу, суд не надано та вказаного факту не доведено за допомогою належних та допустимих доказів; зворотного ніж встановлені судовими рішеннями факти, не спростовано.

Крім того, Заявником 25 у заяві про збільшення вимог скарги додатково заявлено вимоги стосовно вихідної допомоги при звільненні з посиланням на подані розрахунки та розрахункові відомості, складені Заявником 25. Детально дослідивши подані суду докази, суд дійшов наступних висновків відносно даної частини вимог. Вказана частина вимог заявлена у сумі 3 955,69 грн., нарахована на підставі ст. 44 КЗпП України та з посиланням, що розрахунок здійснений за травень - червень 2012 року з посадовим окладом 4600,00 грн.

Детально дослідивши матеріали справи, судом встановлено безпідставність та недоведеність за допомогою належних та допустимих доказів вказаної частини вимог, на підставі наступного. По-перше, Заявником 25 не доведено факт його звільнення за допомогою належних та допустимих доказів. В свою чергу, на підставі викладених вище висновків, безпідставним є проведення розрахунку середньомісячного заробітку з посиланням на травень-червень 2012 року, оскільки вказаний період не можна вважати таким, під час якого банкрут перебував в режимі простою у розумінні ч. 1 ст. 34 КЗпП України, що встановлено судом.

Крім того, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 5.27. Національного стандарту України Державно уніфікованої системи документації "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003", затвердженої наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. № 55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.

Відповідно до наданого заявником документу «наказ « п/к-00165 від 01.05.09 року», ОСОБА_22 з посади «юрисконсульт юридичної служби» з окладом 2000,00 грн. переведений на іншу роботу, - на посаду «юрисконсульт юридичної служби» з окладом 4600,00 грн.

Наказ п/к-00165 від 01.05.09 року виданий юридичною особою - банкрутом.

Досліджуючи вказаний доказ судом взято до уваги наступне. Копія поданого документа засвідчено особисто Заявником 25, а юридичною особою, що видала наказ.

Відповідно до п.п. 1.1., 5.23. Національного стандарту України Державно уніфікованої системи документації "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003", затвердженої наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. № 55, цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи (далі - документи) - постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності: підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності (далі - організацій). Підпис складається з назви посади особи, яка підписує документ (повної, якщо документ надруковано не на бланку, скороченої - на документі, надрукованому на бланку), особистого підпису, ініціалу(-ів) і прізвища.

Дослідивши «наказ «п/к-001645 від 01.05.09 року» судом встановлено, що останній не містить обов'язкових реквізитів підпису посадової особи, - а саме назви посади особи, яка підписує документ, ініціалу(-ів) і прізвища посадової особи, що в свою чергу унеможливлює перевірку повноваженості особи видати документ.

Як зазначено, згідно ч. 1 ст. 9 ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 21, ч. 1 ст. 24 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: при укладенні трудового договору з фізичною особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Отже, трудовий договір, є правочином у відповідності до ч. 1 ст. 202 ЦК України.

Умови оплати праці є істотними умовами трудового договору.

Судом встановлено, що наказ п/к-00165 від 01.05.09 року не містить відбитку печатки банкрута, якою б засвідчувався підпис посадової особи, яка його видала.

Як встановлено вище, відповідно до Довідки № 4694/2004 р. з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виданої 29.11.04 року, керівником Банкрута був ОСОБА_4.

Порівнюючи підписи на наказі п/к-00165 від 01.05.09 року, та підпис, здійснений ОСОБА_4 в присутності нотаріуса, особа якого була перевірена останнім при підписанні статуту Банкрута, затвердженого зборами засновників від 04.04.2001 р. (а.с. 23, Т. 1), підписи ОСОБА_4 та особи, що скріпила наказ, є відмінними.

Доказів про уповноваження інших осіб на підписання наказів про переведення на іншу роботу, суду не надано.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Наведене дає підстав для висновків про недостовірність поданого наказу п/к-00165 від 01.05.09 року у якості доказу, який не дозволяє достовірно встановити та не доводить наявність обставини збільшення посадового окладу працівника у належний спосіб.

На підставі викладеного, на підставі фактів встановлених встановленими вище судовими рішеннями, які набрали законної сили, правильність яких була перевірена судами вищестоящих інстанцій, що мають істотне значення для розгляду даного спору, включаючи висновки про те, що Банкрут припинив свою господарсько-виробничу діяльність з жовтня 2009 року, на підприємстві відсутні (звільнилися) службові особи, що здійснювали управління діяльністю підприємства, служби бухгалтерії та головний бухгалтер, не проводилася нарахування заробітної плати та її виплата, не здійснювалися будь-які перерахування до пенсійного фонду, страхових внесків, тощо; з листопада 2009 року працівники ТОВ «Відродження Полісся» на території фірми не перебували, подача електроенергії та водопостачання була припинена; у грудні 2009 року підприємство було знеструмлено; 20.01.2010 року генеральний директор звільнився з роботи за власним бажанням; підприємство - ТОВ «Відродження Полісся» не можна вважати таким, що перебуває в режимі простою у розумінні ч. 1 ст. 34 КЗпП України за час якого оплата праці проводиться за правилами ч. 1 ст. 113 вказаного Кодексу; виплата заробітної плати за невиконану роботу за відсутності господарської діяльності підприємства трудовим договором та чинним законодавством не передбачено; табелі обліку робочого часу та розрахунки оплати праці після припинення діяльності підприємства, які складені позивачами у справах та іншими не уповноваженими особами, не можуть вважатися підставами для виникнення зобов'язань підприємства і не мають юридичного значення; для встановлення фактів, які просили встановити позивачі у судовому порядку, законодавством встановлено інший порядок, та керуючись ст. 35 ГПК України, згідно яких дані факти є встановленими судами у цивільних справах, не потребують доведення, суд дійшов висновку про те, що вимоги Заявника 25 підлягають частковому задоволенню у сумі 47 532,58 грн., в іншій частині заявлених вимог, вимоги Заявника 25 є недоведеними за допомогою належних та допустимих доказів та безпідставними, в зв'язку з чим відхиляються судом.

Отже частина грошових вимог заявників 23, 25, 26, що пов'язані з посиланнями на простій підприємства - банкрута спростовані визначеними вище судовими рішеннями.

Заявниками, крім розглянутих, заявлено вимоги: зобов'язати ліквідатора включити до реєстру майнових вимог кредиторів їх вимоги в повному обсязі; зобов'язати ліквідатора Дорошенка Я.В. додержуватись вимог чинного законодавства, усунути причини неправомірних дій, допущених ним. Розглядаючи інші вимоги викладені у заявах з вимогами до Банкрута Заявників 23, 25, 26, судом встановлено наступне.

Провадження у справі було порушено та здійснюється за особливостями ст. 52 Закону про банкрутство, - банкрутство відсутнього боржника. Особливості провадження у справах про банкрутство відсутнього боржника визначені ст. 52 зазначеного Закону (в ред. від 04.11.12 р.), ч.ч. 1, 2 якої зокрема передбачено: у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Таким чином, за особливостями провадження за ст. 52 Закону про банкрутство суд від порушення провадження у справі про банкрутство переходить до вирішення питання щодо визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури у справі, таким чином минуючи стадію розпорядження майном, на якій відбувається розгляд та затвердження реєстру вимог кредиторів. Таким чином, до особливостей провадження у справах про банкрутство відсутнього боржника належить відсутність стадії затвердження реєстру вимог кредиторів, в зв'язку з чим вимоги по включенню вимог заявників до реєстру вимог кредиторів, спростування відомостей реєстру вимог кредиторів є безпідставними та відхиляються судом, за даних обставин справи через особливості провадження за ст. 52 Закону про банкрутство.

Вимоги щодо зобов'язання ліквідатора Дорошенка Я.В. додержуватись вимог чинного законодавства відхиляється судом оскільки по-перше, даний обов'язок сам по собі витікає з принципу законності та зі ст. 3-1 Закону про банкрутство, зокрема; а також з причин, що вказана особа не є учасником провадження у справі станом на поточну дату.

Встановивши безпідставність частини заявлених вимог на підставі фактів встановлених низкою судових рішень визначених вище, суд також дійшов висновку про безпідставність клопотань Заявників про витребування доказів у справі від ліквідатора Патерилова В.В. в зв'язку з тим, що обставини, які могли б підтвердити докази вже встановлені судом.

Крім викладеного, Заявники 25, 26 у поданих уточненнях просять суд визнати недостовірними відомості реєстру вимог кредиторів, звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу банкрута у разі неврахування Климовим О.Ю. заявлених кредиторських вимог Заявника 26 у повному обсязі за п. 2 даної заяви без врахування вказаних у заяві сум; визнати неправомірні дії ліквідатора Дорошенка Я.В., внаслідок яких у ліквідаційній процедурі по справі був порушений порядок звільнення працівника банкрута ОСОБА_40, ОСОБА_22, порушені їх соціально-трудові права під час звільнення та право власності на грошові кошти з оплати праці, компенсації невикористаних відпусток та вихідної допомоги на загальну суму 133 353,23 грн. (Заявника 26) та 32 556,05 грн. (Заявника 25). Розглянувши доводи Заявників судом встановлено, що як встановлено судом, обов'язку ліквідатора по подачі суду реєстру вимог кредиторів за особливостями провадження у справі по банкрутство визначеними ст. 52 Закону про банкрутство, не передбачено. Від ліквідатора Климова О.Ю. реєстр вимог кредиторів, звіт ліквідатора до господарського суду Київської області, не надходили, в зв'язку з чим, у вказаній частині, вимоги відхиляються судом. Розглядаючи інші вимоги Заявника 26, викладені у доповненнях до заяви від 11.01.13 року, судом встановлено, що заява не містить викладення та правового обґрунтування порушень норм порядку звільнення заявника, в іншій частині вимоги Заявників 26 розглянуто, в зв'язку з чим, вказані додаткові вимоги до кредиторських вимог Заявника 26, відхиляються судом.

Розглядаючи скарги на дії ліквідатора у справі, за винятком вимог, що вже розглянуто судом, в тому числі по кредиторським вимогам, судом встановлено наступне.

28.05.12 року від Заявника 26 - ОСОБА_23 надійшла Скарга на діяння ліквідатора підприємства банкрута (учасника ліквідаційної процедури) (надалі - скарга) в якій Заявник 26 просить: визнати недостовірними відомості реєстру вимог кредиторів та звіту ліквідатора, що складені ліквідатором Дорошенком Я.В., зокрема: без врахування заявлених вимог Заявника 26 у сумі 125 154,31 грн.; без врахування сум недоїмки державного бюджету з податку з доходу фізичної особи працівника - Заявника 26 в сумі 22 086,04 грн. та недоїмок державних цільових фондів сум страхових коштів у розмірі - 5 498,58 грн. з заробітку застрахованої особи - Заявника 26 (визначених за ставками для фізичних осіб); без врахування суми недоїмки страхових коштів Пенсійним фондом України (за ставками для роботодавців) в розмірі 51 106,70 грн., несплачених Банкрутом на користь Заявника 26, який є особою, що застрахована у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування; визнати неправомірними дії ліквідатора - арбітражного керуючого Дорошенка Я.В., внаслідок яких у ліквідаційній процедурі по справі №Б8/180-11 про банкрутство Банкрута були порушені вимоги чинного законодавства, соціально-трудові права працівника Банкрута - Заявника 26, який є особою, що застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування; крім того було порушено право власності Заявника 26 на грошові кошти з оплати праці в розмірі 125 154,31 грн.; відсторонити арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. від подальшого виконання обов'язків ліквідатора Банкрута. У Скарзі Заявник 26 вказує на порушення вимог закону, які вбачає в діях ліквідатора Банкрута Дорошенка Я.В., зокрема порушення обов'язків ліквідатора, чинного законодавства, прав кредитора - працівника банкрута та недостовірність даних по зарплаті. Так, Заявник 26 вказує на відмову ліквідатора видати йому довідку про роботу та заробіток працівника про ще було повідомлено у повідомленні № 112 від 07.02.12 року, ігнорування інших заяв Заявника, ігнорування вимог щодо належного оформлення, упорядкування та зберігання всіх, в тому числі фінансово-господарських документів банкрута протягом ліквідаційної процедури; порушення ліквідатором вимог ч. 3 ст. 33 Закону про банкрутство; в порушення обов'язків ліквідатора останній на дату подання скарги не звільнив Заявника 26 та звіт про заплановане вивільнення працівників до Славутицького міського центру зайнятості, не подав; ліквідатор не виконує обов'язку спиратися на упорядковані дані бухгалтерського обліку, податкового обліку, фінансової звітності банкрута, а також обов'язку обчислювати розмір вихідної допомоги працівникам банкрута та розмір компенсації за невикористану відпустку працівниками; позбавив себе обов'язку обліковувати додаткові вимоги працівників боржника щодо виплати заробітної плати залежно від її нарахування та задоволення. Заявник 26 вказує на те, що з його позиції, про отримання ліквідатором необхідних первісних облікових, бухгалтерських, кадрових та розпорядчих документів про оплату праці кредитора - працівника банкрута свідчать заяви Заявника 26 від 27.01.12 року, від 28.01.12 року, від 10.02.12 року, від 11.02.12 року, від 02.03.12 року, від 02.04.12 року і від 09.04.12 року. З позиції Скаржника ним належними розрахунками було підтверджено свою обізнаність про фактичний розмір грошових зобов'язань банкрута, безпідставно заперечених ліквідатором, внаслідок чого було порушено право власності на належні працівнику кошти у розмірі грошових зобов'язань банкрута. Також Заявник 26 посилається на те, що відповідно до п. 52 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» №15 від 18 грудня 2009 року, під час ліквідаційної процедури на ліквідатора покладено обов'язок правильно визначити належний розмір обов'язкових платежів і страхових внесків на загальнообов'язкове державне страхування за вимогами кредиторів по справі. Посилаючись на норми ст. ст. 22, 28 Закону України «Про оплату праці» скаржник вважає недостовірними відомості реєстру вимог кредиторів та звіту ліквідатора, що складені Дорошенком Я.В. Посилаючись на п. 3.5. Ліцензійних умов також скаржник у скарзі вказує на те, що ліквідатор уникає надання скаржнику офіційної інформації про забезпечення збереження майна банкрута, заходи вжиті для виявлення майна банкрута, інвентаризацію; лише вибірково провів приймання документів та майна банкрута, не надав на запит заявника відомості про склад інвентаризаційної комісії, дату виведення результату інвентаризації за обліковими даними Банкрута; заявлені вимоги по скарзі вмотивовано посиланням на положення ст. ст. 3, 8, 41, 55, 57, 67, 92, 129 Конституції України п.п. 74, 75 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» №15 від 18 грудня 2009 року, ст. ст. 1, 24 Закону про банкрутство, а також на перелічений перелік нормативно-правових актів без вказівки на конкретну норму та положення нормативно-правового акту, положення якого порушено на думку Скаржника або на який він спирається у якості обґрунтування заявлених вимог. До скарги долучено низку доказів.

30.05.12 року від Заявника 25 - ОСОБА_22 надійшла Скарга на діяння ліквідатора підприємства банкрута (учасника ліквідаційної процедури), в якій Заявник 25 просить: визнати недостовірними відомості реєстру вимог кредиторів та звіту ліквідатора, що складені ліквідатором Дорошенком Я.В., зокрема: без врахування заявлених вимог Заявника 25 у сумі 104 761,48 грн.; без врахування сум недоїмки державного бюджету по податку з доходу фізичної особи Заявника 25 в сумі 18 487,33 грн., та недоїмок державних цільових фондів сум страхових коштів у розмірі - 4 602,60 грн. з заробітку застрахованої особи Заявника 25 (визначених за ставками для фізичних осіб); без врахування недоїмки страхових коштів Пенсійним фондом України (за ставками для роботодавців) в розмірі 42 275,03 грн., несплачених Банкрутом на користь Заявника 25, який є особою, що застрахована у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування; 2) визнати неправомірними дії ліквідатора - арбітражного керуючого Дорошенка Я.В., внаслідок яких у ліквідаційній процедурі по справі № Б8/180-11 про банкрутство Банкрута були порушені вимоги чинного законодавства, соціально-трудові права працівника Банкрута Заявника 25, який є особою застрахованою у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування; крім того було порушено право власності Заявника 25 на грошві кошти в розмірі 104 760,48 грн., що виникло під час трудових відносин з боржником; відсторонити арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. від подальшого виконання обов'язків ліквідатора Банкрута. Скарга Заявника 25 вмотивована аналогічними доводами доводам Скарги Заявника 26.

02.07.12 року до господарського суду Київської області від ОСОБА_20 надійшла скарга від 24.06.12 р. на діяння ліквідатора, в Заявник 23 просить суд: 1) визнати недостовірними відомості реєстру вимог кредиторів та звіту ліквідатора, що складені ліквідатором Банкрута Дорошенком Я.В., зокрема: без врахування заявлених вимог Заявника 23 у сумі 81 233,58 грн.; без врахування сум недоїмки державного бюджету по податку з доходу фізичної особи ОСОБА_20 в сумі 12 959,09 грн. та недоїмок державних цільових фондів сум страхових коштів у розмірі - 3 202,45 грн. з заробітку застрахованої особи - Заявника 23 (визначених за ставками для фізичних осіб); без врахування суми недоїмки страхових коштів Пенсійним фондом України (за ставками для роботодавців) в розмірі 32 944,15 грн., несплачених Банкрутом на користь Заявника 23, який є особою, що застрахована у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування; 2) визнати неправомірними дії ліквідатора Банкрута (арбітражного керуючого) Дорошенка Я.В., внаслідок яких у ліквідаційній процедурі по справі № Б8/180-11 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю - ФІРМА "ВІДРОДЖЕННЯ ПОЛІССЯ" були порушенні вимоги чинного законодавства, соціально-трудові права Заявника 23, який є особою, що застрахована у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування; крім того було порушено право власності Заявника 23 на грошові кошти в розмірі 81 233,58 грн., що виникло під час трудових відносин з Банкрутом; відсторонити арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. від подальшого виконання обов'язків ліквідатора Банкрута. Вимоги скарги обґрунтовано доводами, аналогічними доводам скарг, поданих Заявниками 25, 26, а також Заявник 23 вказує на порушення порядку його звільнення.

02.07.12 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від ОСОБА_34 надійшла скарга від 20.06.12 р. на діяння ліквідатора Банкрута (вх. № 10355 від 02.07.12 р.). У вказаній скарзі скаржник ОСОБА_34 просить суд: визнати недостовірними відомості звіту ліквідатора Банкрута - арбітражного керуючого Дорошенка Я.В., зокрема: без врахування заборгованості Банкрута перед ОСОБА_34 у сумі 14 479,79 грн., що виникла до відкриття ліквідаційної процедури; без врахування заборгованості Банкрута перед Скаржником, що виникла до відкриття ліквідаційної процедури; без врахування сум недоїмки до державних цільових фондів, сум страхових коштів у розмірі з заробітку застрахованої особи - кредитора ОСОБА_34 (визначених за ставками для фізичних осіб); без врахування суми недоїмки страхових коштів Пенсійним фондом України (за ставками для роботодавців), несплачених Банкрутом на користь кредитора ОСОБА_34; визнати незаконними дії ліквідатора Банкрута Дорошенка Я.В. по відмові у видачі витребуваних ОСОБА_34 довідок; відсторонити арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. від подальшого виконання обов'язків ліквідатора Банкрута. Вимоги скарги обґрунтовано доводами, аналогічними доводам скарг, поданих Заявниками 25, 26.

16.07.12 року до господарського суду Київської області від ліквідатора банкрута Дорошенка Я.В. (станом на дату подання), як вже встановлено судом, надійшов відзив на скаргу № 502 від 16.07.12 року. У відзиві ліквідатор банкрута повідомляє суд про те, що станом на дату складання відзиву (16.07.12 року) ОСОБА_4, ОСОБА_3 вимоги суду виконані частково та йому було передано тільки статутні документи, печатку та штамп підприємства, на підтвердження чого посилається на акт приймання-передачі документів від 09.02.12 р. та наголошує на тому, що на ліквідатора покладено обов'язок по прийманню документів та вжиттю заходів по їх збереженню; при огляді сейфа в приміщенні банкрута ним було виявлено трудові книжки шістьох працівників: ОСОБА_20, ОСОБА_34, ОСОБА_41, ОСОБА_31, а також вже звільнених працівників ОСОБА_39 та ОСОБА_42, на підтвердження чого посилається на акт від 01.03.12 року. Крім того, ліквідатором складено та подано суду реєстр вимог кредиторів, серед яких ліквідатором визнано вимоги Заявника 23 у сумі 28 898,12 грн. згідно виконавчого листа, Заявника 25 у сумі 47 532,58 грн. згідно виконавчого листа , Заявника 26 у сумі 58 796,80 згідно виконавчого листа. Також ліквідатор банкрута повідомляє про те, що ним встановлено, що станом на з 01.08.11 по 28.03.12 року працівники на робочих місяцях були відсутні, що підтверджено листом № 291 від 10.04.12 року; на підприємстві проведено інвентаризацію, на підтвердження чого надано наказ № 5 від 17.05.12 року та акти інвентаризації та проводиться робота по проведенню незалежної оцінки майна; ліквідатором встановлено відкриті рахунки банкрута, кошті на яких не було виявлено та на час подання відзиву тривала робота по закриттю рахунків. До відзиву долучено документальні докази на підтвердження доводів викладених у відзиві.

Детально вивчивши доводи всіх скарг, що надійшли у справі, а також доводи відзиву на скарги та долучені до них докази, суд дійшов наступних висновків.

Заявниками у скаргах заявлено вимоги по визнанню недостовірними відомостей реєстру вимог кредиторів та звіту ліквідатора, що складені ліквідатором Дорошенком Я.В., зокрема без врахування заявлених ними вимог. Розглядаючи вказані доводи судом встановлено, що як вже зазначено судом, на ліквідатора банкрута в межах ліквідаційної процедури, що здійснюється в межах провадження у справі про банкрутства за особливостями ст. 52 Закону про банкрутство, подання реєстру кредиторів не передбачено. Суд розглядає вимоги кредиторів, задоволення яких відбувається згідно черговості визнаної ст. 31 Закону про банкрутство. Судом розглянуто по суті вимоги Заявників 23, 25, 26, за результатом чого, вимоги вказаних заявників визнано частково. В свою чергу, судом встановлено, що від ліквідатора Дорошенка Я.В. за час виконання ним повноважень у даній справі звіту ліквідатора до суду не надходило, та Заявниками 23, 25, 26, ОСОБА_34 до матеріалів справи він не долучався разом зі скаргами, в зв'язку з чим, вимоги щодо звіту ліквідатора відхиляються судом як безпідставні. В свою чергу, за результатом розгляду кредиторських вимог Заявників судом по суті, встановлено безпідставність та необґрунтованість вимог скарг щодо недостовірності відомостей реєстру вимог кредиторів, оскільки до компетенції господарського суду не віднесено визнання недостовірними відомостей реєстру вимог кредиторів у справах про банкрутство, провадження у яких здійснюється за особливостями ст. 52 Закону про банкрутства. На підставі фактів, на підставі яких судом встановлено безпідставність встановленої судом частини заявлених Заявниками 23, 25, 26 вимог, заявлених з посиланням на простій банкрута після повного зупинення господарської діяльності банкрутом, у відповідності до вказаних вище судових рішень у цивільних справах, судом встановлено безпідставність усіх вимог скарг скаржників, що пов'язані з цими вимогами, в тому числі щодо видачі ліквідаторами довідок, ведення обліку таких вимог, упорядкування пов'язаних з чим документів, порушення права власності Заявників на грошові кошти з оплати праці, соціально-трудових прав працівників Банкрута, тощо.

Розглядаючи скаргу ОСОБА_34 судом встановлено, що відповідно до визначення учасників провадження у справі про банкрутство, визначеного у ст. 1 Закону про банкрутство, остання не є учасником у даній справі, оскільки заяв з грошовими вимогами до Банкрута від неї до суду не надходило; наявність у встановленому порядку у ОСОБА_34 підтверджених документально грошових вимог до банкрута, не доведено суду та жодних доказів цього ОСОБА_34 до суду не подавалось. Ліквідатором банкрута вимоги ОСОБА_34, в тому числі на підставі виконавчих документів, не визнано. ОСОБА_34 на підтвердження наявності у неї грошових вимог до банкрута, на які посилається остання, жодних доказів, в тому числі тих, на підставі яких було стягнуто кошти з банкрута, суду не надала та не довела за допомогою доказів наявність статусу кредитора у справі. В свою чергу, судом встановлено, що відповідно до ч. 5 ст. 52 Закону про банкрутство, ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута. Такого роду повідомлення було здійснено шляхом публікації оголошення у встановленому виданні, що підтверджено матеріалами справи. Відповідно до ч. 1 ст.14 Закону про банкрутство, кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Судом встановлено, що до господарського суду Київської області заяв з вимогами до Банкрута від ОСОБА_34, не надходило, як і звіт ліквідатора; в зв'язку з наведеним, в тому числі недоведеність наявності у ОСОБА_34 статусу кредитора Банкрута або заявника, вимоги, викладені у її скарзі, є безпідставними та необґрунтованими за допомогою належних та допустимих доказів.

Розглядаючи доводи заявників стосовно оформлення, упорядкування та зберігання документів протягом ліквідаційної процедури, обліку додаткових вимог з посиланням на отримання ліквідатором направлених Заявниками документів, а також доводи про безпідставність заперечення ліквідатором вимог заявників з посиланням на положення п. 52 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» №15 від 18 грудня 2009 року, за яким, як вказує Заявник 26, під час ліквідаційної процедури на ліквідатора покладено обов'язок правильно визначити належний розмір обов'язкових платежів і страхових внесків на загальнообов'язкове державне страхування за вимогами кредиторів по страві, судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 52 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» №15 від 18 грудня 2009 року, законодавством про оподаткування та про загальнообов'язкове державне соціальне страхування не передбачено можливості й підстав заміни органів стягнення обов'язкових платежів та страхових внесків. Тому з огляду на вимоги частини другої статті 19 Конституції України у провадженні у справі про банкрутство не допускається заміна органів державної податкової служби та цільових страхових фондів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) і страхових внесків на загальнообов'язкове державне страхування та виконують у цьому провадженні функції кредиторів за недоїмками з відповідних платежів, за винятком випадків правонаступництва при реорганізації або ліквідації.

Виходячи з зацитованого положення п. 52 вказаної Постанови, судом встановлено, що посилання заявників на вказане положення з наведенням його змісту, - не відповідає фактичному змісту зазначеного положення. В свою чергу, виходячи з розглянутих вище по суті вимог заявників, часткове визнання ліквідатором вимог Заявників є обґрунтованим, що підтверджено матеріалами справи, а посилання скаржників в цій частині є безпідставними та не обґрунтованими. Досліджуючи посилання скаржників на порушення обліку ліквідатором додатковим вимог заявників, судом встановлено, що вказане посилання є необґрунтованим та не доведеним документально. Досліджуючи посилання заявників щодо порушення оформлення, упорядкування та зберігання документів протягом ліквідаційної процедури, судом встановлено таке.

Відповідно до ст. 34 Закону про банкрутство, ліквідатор забезпечує належне оформлення, упорядкування та зберігання всіх, в тому числі фінансово-господарських, документів банкрута протягом ліквідаційної процедури.

Відповідно до встановлених фактів у розглянутих судом цивільних справах за позовами працівників до банкрута, судом встановлено, що Банкрут припинив свою господарсько-виробничу діяльність з жовтня 2009 року, на підприємстві відсутні (звільнилися) службові особи, що здійснювали управління діяльністю підприємства, служби бухгалтерії та головний бухгалтер, не проводилася нарахування заробітної плати та її виплата, не здійснювалися будь-які перерахування до пенсійного фонду, страхових внесків, тощо; з листопада 2009 року працівники ТОВ «Відродження Полісся» на території фірми не перебували, подача електроенергії та водопостачання була припинена; у грудні 2009 року підприємство було знеструмлено; 20.01.2010 року генеральний директор звільнився з роботи за власним бажанням; підприємство - ТОВ «Відродження Полісся» не можна вважати таким, що перебуває в режимі простою у розумінні ч. 1 ст. 34 КЗпП України за час якого оплата праці проводиться за правилами ч. 1 ст. 113 вказаного Кодексу; табелі обліку робочого часу та розрахунки оплати праці після припинення діяльності підприємства, які складені особисто позивачем та іншими не уповноваженими особами, не можуть вважатися підставами для виникнення зобов'язань підприємства і не мають юридичного значення; виплата заробітної плати за невиконану роботу за відсутності господарської діяльності підприємства трудовим договором та чинним законодавством не передбачено.

Наведені встановлені факти, що не підлягають доведенню дають підстави для висновків про те, що вимоги стосовно оформлення, упорядкування та зберігання документів протягом ліквідаційної процедури, а саме стосовно обліку документів, в тому числі розрахункових відомостей складаних на наданих ліквідатору заявниками, є безпідставними, оскільки такого роду розрахункові відомості, як було встановлено судовими рішеннями, не можуть вважатися підставами для виникнення зобов'язань підприємства і не мають юридичного значення, а вимоги заявників в цій частині є безпідставними.

Суд звертає увагу на те, що у вироку у справі № 1-2/2011 (№ 1-66/2010) від 02.06.2011 року Славутицького міського суду Київської області встановлено, що перевірити правильність визначення суми заборгованості станом на 01.10.09 року неможливо через наявність суперечностей у наданих документах та відсутність бухгалтера, який їх складав. За відсутності кваліфікованого працівника (бухгалтера) неможливе встановлення реальної суму заборгованості з виплати заробітної плати згідно відомостей та по страховим внескам.

Розглядаючи посилання скаржників на те, що ліквідатор уникає надання офіційної інформації про забезпечення збереження майна банкрута, заходи вжиті для виявлення майна банкрута, інвентаризацію; лише вибірково провів приймання документів та майна банкрута, не надав на запит заявника відомості про склад інвентаризаційної комісії, дату виведення результату інвентаризації за обліковими даними Банкрута, судом встановлено наступне. Обов'язки ліквідатора визначено Законом про банкрутство, серед яких відсутній обов'язок по наданню за заявою заявника, що не набув статусу кредитора у справі такого роду відомостей. Посилання заявників на п.п. 3.5. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), є безпідставним, оскільки не передбачає такого роду обов'язків ліквідатора. Таким чином, зазначені посилання є необґрунтованими та безпідставними.

Як вже було встановлено судом, матеріалами справи підтверджено, що ухвалою господарського суду Київської області 26.11.12 року за результатом дослідження матеріалів справи судом вже було встановлено, що в матеріалах справи наявні докази вжитих ліквідатором заходів на виконання обов'язків ліквідатора у справі, в тому числі докази закриття рахунків у банках, вжиття заходів по отриманню бухгалтерських документів, зокрема направлення вимог про передачу документів, вжиття заходів по проведенню інвентаризації майна Банкрута в яких містяться відомості про склад інвентаризаційної комісії, докази вжиття заходів щодо врегулювання трудових правовідносин на підприємстві - Банкрута; та інших заходів.

Таким чином, на підставі викладеного, зокрема результатів розгляду грошових вимог Заявників 23, 25, 26, скарг вказаних заявників та ОСОБА_34 на дії ліквідатора банкрута Дорошенка Я.В., що виконував повноваження ліквідатора у справі у відповідний період часу, та на підставі долучених до них доказів, а також відзиву Дорошенка Я.В. з долученими до нього доказами, суд дійшов висновків про безпідставність та необґрунтованість вимог, заявлених у скаргах на дії ліквідатора з доповненнями до них, в зв'язку з чим, вони відхиляються судом.

Керуючись нормами ст. ст. 4-3, 20, 33-36, 38, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. 1, 5, 34, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ОСОБА_23 в задоволенні заяви від 05.08.2013 р. про відвід судді Скутельника П.Ф.

2. Відмовити в задоволенні заяв: ОСОБА_20 від 05.08.13 р. щодо витребування доказів по справі та щодо відкладення розгляду справи (вх. № 16715 від 05.08.13 року); клопотання ОСОБА_22 від 05.08.13 р. щодо витребування доказів по справі та щодо відкладення розгляду скарги (вх. № 16718 від 05.08.13 року); заяви ОСОБА_22 від 17.07.13 р. (вх. № 16622 від 05.08.13 р.); заяви ОСОБА_23 (вх. № 16625 від 05.08.13 року) від 05.08.13 р. щодо витребування доказів по справі та відкладення розгляду скарги та заяви з кредиторськими вимогами;

3. Заяву «про визнання кредитором та майнові вимоги до банкрута-боржника" (вх. № 2906 від 23.02.12 року) з усіма доповненнями (в тому числі вх. № 16622 від 05.08.13 р.) ОСОБА_22, задовольнити частково та визнати вимоги ОСОБА_22 до банкрута в сумі 47 532,58 грн. (сорок сім тисяч п'ятсот тридцять дві грн. 58 коп.), в задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_22, відмовити.

4. Заяву "про визнання кредитором та майнові вимоги до банкрута-боржника" (вх. № 2907 від 23.02.12 року) з усіма доповненнями (в тому числі від 11.01.13 р. (вх. № 1026 від 1.01.13 р.)) ОСОБА_36, задовольнити частково та визнати вимоги ОСОБА_23 до банкрута в сумі 58 796,80 грн. (п'ятдесят вісім тисяч сімсот дев'яносто шість грн. 80 коп.), в задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_23, відмовити.

5. Заяву ОСОБА_20 від 17.02.12 р. "про визнання кредитором та майнові вимоги до банкрута-боржника" (вх. № 2899 від 23.02.12 року) з усіма доповненнями, задовольнити частково та визнати вимоги ОСОБА_20 до банкрута в сумі 28 898,12 грн. (двадцять вісім тисяч вісімсот дев'яносто вісім грн. 12 коп.), в задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_20, відмовити.

6. Відмовити ОСОБА_23 в задоволенні Скарги на діяння ліквідатора підприємства банкрута (учасника ліквідаційної процедури) (вх. № 8532 від 28.05.12 р.), з усіма доповненнями до неї, в тому числі (вх. № 10889 від 10.07.12 р.), від 21.05.12 року, від 16.07.12 р. (вх. №11130 від 16.07.12 р.).

7. Відмовити ОСОБА_22 в задоволенні Скарги від 22.05.12 р. на діяння ліквідатора підприємства банкрута (учасника ліквідаційної процедури) (вх. № 8750 від 30.05.12 р.) з усіма доповненнями до неї, в тому числі від 09.07.12 р. (вх. № 10888 від 10.07.12 р.), від 15.07.12 р. (вх. №11133 від 16.07.12 р.).

8. Відмовити ОСОБА_34 в задоволенні Скарги на діяння ліквідатора банкрута (вх. № 10355 від 02.07.12 р.).

9. Відмовити ОСОБА_20 в задоволенні Скарги на діяння ліквідатора банкрута від 24.06.12 р. (вх. № 10356 від 02.07.12 р.) з усіма доповненнями до неї, в тому числі від 15.07.12 р. (вх. №11132 від 16.07.12 р.).

10. Копію ухвалу надіслати: учасникам провадження у цій справі, ОСОБА_34, арбітражним керуючим Дорошенку Я.В., Климову О.Ю.

Суддя Скутельник П.Ф.