Вирок № 32934596, 13.08.2013, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Дело № 523/10867/13-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2013 року Суворовський районний суд м.Одеси в складі:

Головуючого судді Шкуренкова М.В.

за участю секретарів Сумарокова Р.В., Свердликівської І.А.

прокурорів Захар`єва О.Б., Мосур О.А.

законного представника потерпілої ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі матеріали кримінального провадження відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

уродж. м.Тернопіль, громадянина України, маючего вищу освіту, пенсіонера, працюючого консультантом ПП «ОСОБА_4», одруженого, раніше не судимого, який зареєстрований: АДРЕСА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

23.03.2013 року приблизно о 20.00 годині, ОСОБА_3, керуючи технічно справним автомобілем «Lexus GX 470», реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснюючи рух по правому ряду по проспекту Добровольского, з боку вул..Академіка Бочарова у напрямку вул.Затонського в м.Одесі, порушив п.п. 2.3 «б», 18.1, 12.3 правил дорожнього руху України, а саме: керуючи зазначеним транспортним засобом, при виникненні перешкоди не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не переконався в безпеці руху та відсутності пішоходів на позначеному дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 пішохідному переході, розташованому біля будинку №108 по проспекту Добровольского у м.Одесі, не знизив своєчасно швидкість руху керованого ним автомобіля і допустив наїзд на неповнолітню ОСОБА_2, яка перетинала проїжджу частину проспекту Добровольского по нерегульованому пішохідному переходу, рухаючись зліва на право по ходу руху зазначеного автомобіля.

Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_2, згідно з висновком судово-медичної експертизи №947 від 29.04.2013 року отримала тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми у формі забиття головного мозку легкого ступеня, лінійного перелому лобної кістки справа з переходом на основу передньої черепної ямки, забитої рани лобної області справа, синця правої скроневої області і повік правого ока, закритого осколкового перелому великогомілкової кістки лівої гомілки в нижній третині, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Під час допиту у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе визнав повністю, по суті звинувачення пояснив, що ввечері 23.03.2013 року, приблизно о 20.00 годині він їхав за кермом свого автомобіля «Lexus GX 470», реєстраційний номер НОМЕР_1, по правому ряду по проспекту Добровольского, з боку вул..Академіка Бочарова у напрямку вул.Затонського в м.Одесі із швидкістю 30-40 км/годину. Дорога була не освітлена, погодні умови дуже погані. Сам момент наїзду на пішохіда він не помітив, так як було дуже темно, але поряд із ним сиділа дружина, яка сказала, що начебто ми збили дівчинку. Після зазначених слів він зупинився, пішов назад, там дійсно сиділа дівчинка, він був у шоці, тому і не визвав відразу швидку допомогу, а почав шукати батьків. Через деякий час дівчинки на телефон подзвонила мати, після чого прийшла на місце аварії та сказала, що її доньку необхідно відвезти до медичної установи. Він відразу відвіз дівчинку у медичний заклад, після чого повернувся до місця скоєного ДТП для оформлення протоколу. Також пояснив, що його водійський стаж розпочався з 1968 року, та за весь цей час нічого подібного із ним не траплялось. У скоєному розкаюється, просить не позбавляти його свободи та водійського посвідчення, оскільки автомобіль для нього та його родини це перше джерело життя, він вже у тому віці, що позбавлення його права керування транспортним засобом може дуже негативно сказатись на ньому та його родині.

Так як обвинувачений свою вину визнав повністю, підтвердив обставини скоєного злочину, погодився на спрощену форму судового розгляду, а саме просив не досліджувати докази які ніхто не оспорює, що передбачено ст.349 ч.3 КПК України, наслідки застосування якої раз`яснені учасникам розгляду, суд з`ясувавши думку учасників процесу, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, при цьому допитав законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_5 щодо матеріальних претензій та міри покарання. Представник пояснив суду, що матеріальних претензій не має, та просив суворо обвинуваченого не карати, але позбавити його права керування транспортними засобами строком на 6 місяців.

Таким чином, згідно викладеного, суд вважає, що дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковані:

- по ст.286 ч.2 КК України за ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

При призначенні виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, відшкодування шкоди потерпілій, особу винного, те що раніше він не притягувався до кримінальної відповідальності, добре характеризується по місцю роботи (а.п.140).

Крім того враховуються обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Обставин, що обтяжують покарання згідно ст..67 КК України - судом не виявлено, обставинами, що пом'якшують покарання, згідно ст.66 КК України: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку потерпілій.

За викладених обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції його від суспільства, із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України.

Цивільний позов заявлений прокурором в інтересах КУ «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» необхідно задовольнити, оскільки він не оспорюється обвинуваченим та підтверджується матеріалами провадження.

Вартість проведення судових автотехнічних а також транспортно-трасологічної експертиз (а.п.76, 81, 104) належить стягнути з обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 128, 370, 373, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України та призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.

Згідно ст.76 п.п.2,3 КК України зобов`язати ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити попередню - домашній арешт, після набрання вироком законної сили - скасувати.

Цивільний позов прокурора в інтересах КУ «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» - задовольнити, стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь держави в особі Комунальної установи «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» р/р 35428003003564, код ЄДРПОУ:01998532, МФО:828011, ГУДКСУ Одеської області - 4287,73 гривень - у рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України на р/р 31256272210989, код ОКПО 02883110, МФО 828011 ГУДКУ в Одеській області - 784 гривень - вартість проведених по справі експертиз.

Речові докази по провадженню - «куртку, штани, шапку та обув», які були повернуті представнику потерпілої під розписку (а.п.45) - вважати повернутими за належністю.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Одеської області через Суворовський районний суд м.Одеси протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, для осіб які перебувають під вартою, тридцять діб з моменту вручення копії вироку.

Суддя: