Вирок № 32932797, 12.08.2013, Сарненський районний суд Рівненської області

Справа № 1718/490/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2013 року м. Сарни

Сарненський районний суд Рівненської області - одноособово суддя Довгий І.І.

при секретарі - Сосюк Н.В.,

з участю прокурора - Конончука В.І.,

захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

представника потерпілих - ОСОБА_8,

потерпілих - ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,

підсудних - ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про обвинувачення ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Рівне, зареєстрованого в АДРЕСА_1, українця, громадянина України, неодруженого, з середньою спеціальною освітою, раніше не судимого, непрацюючого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 296, ч. 2 ст. 121 КК України,

ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, непрацюючого, засудженого 25.10.2011 року вироком Сарненського районного суду Рівненської області за ч. 1 ст. 122 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України постановлено звільнити від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком на 1 рік, з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов'язків,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 296, ч. 2 ст. 121 КК України,

ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця та жителя АДРЕСА_3, зареєстрованого в АДРЕСА_5, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, непрацюючого, засудженого 31.05.2011 року вироком Сарненського районного суду Рівненської області за ст. 128 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України постановлено звільнити від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком на 2 роки, з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов'язків,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_13 10 грудня 2011 року приблизно о 00 год. 10 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи в групі спільно з ОСОБА_15 та ОСОБА_14, знаходячись на подвір'ї господарства по АДРЕСА_4, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилось у зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих правил поведінки і моральності у громадських місцях, демонструючи перевагу у фізичній силі та кількості, діючи з особливою зухвалістю, безпричинно, умисно нанесли ОСОБА_16 та ОСОБА_9 тілесні ушкодження. Після чого, скориставшись тим, що потерпілі перестали чинити опір, перетягнули останніх на вулицю поблизу зазначеного господарства, де, з метою принизити честь і гідність останніх, роздягнули їх догола, та продовжили безпричинно, умисно наносити тілесні ушкодження.

Так, під час вказаних хуліганських дій ОСОБА_13 умисно наніс ОСОБА_16 один удар долонею правої руки по обличчю, одинадцять ударів кулаком правої руки в область голови та обличчя, 2 удари правою ногою в область голови та 2 удари правою ногою по тулубу, а також наніс ОСОБА_9 2 удари кулаком правої руки в область голови та 2 удари кулаком правої руки в область тулуба.

ОСОБА_15 в ході хуліганських дій умисно наніс ОСОБА_9 2 удари правою ногою в область голови, 2 удари правою ногою в область тулуба, а також умисно наніс ОСОБА_16 2 удари правою ногою в область голови та 2 удари правою ногою по тулубу.

ОСОБА_14 в ході хуліганських дій умисно наніс ОСОБА_9 4 удари правою ногою в область живота, 3 удари правою ногою в область голови, 2 удари правою ногою по тулубу, а також умисно наніс ОСОБА_16 2 удари правою ногою в область живота, 2 удари правою ногою по голові, 2 удари правою ногою по тулубу.

Під час хуліганських дій ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15, маючи умисел на нанесення тілесних ушкоджень, умисно спільно заподіяли ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді синців навколо орбітальних ділянок з переходом на перенісся та спинку носа, синця скроневої ділянки справа, садна виличної ділянки справа, струсу головного мозку, садна передньої черевної стінки справа, двох саден поперекової ділянки, саден розгинальних поверхонь ліктьових суглобів, саден передніх поверхонь колінних суглобів, які за критерієм тяжкості тілесних ушкоджень, в своїй сукупності відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, а також спільно заподіяли ОСОБА_16 тілесні ушкодження у вигляді важкої закритої черепно-мозкової травми-забою головного мозку важкого ступеня (стовбурова форма), зливного синця перенісся, спинки носа, навколо орбітальних ділянок, множинних саден обличчя, забою м'яких тканин губ, синця чола, уламкового перелому кісток носа, синця на лівій половині передньої поверхні грудей з крововиливом в підлягаючі м'які тканини та розташовані в його проекції закриті неповні переломи 5,6 ребер, численних, поверхневих лінійних саден та подряпини у нижній третині задньої поверхні грудей та у верхньо-зовнішньому квадранті правої сідниці, садна у верхньо-внутрішньому квадранті лівої сідниці, саден по задній поверхні лівого ліктя, в проекції лівої реберної дуги, в проекції передньо-верхньої осі лівої клубової кістки, в проекції передньо-верхньої осі правої клубової кістки, по передніх поверхнях лівого та правого колін, які за критерієм тяжкості тілесних ушкоджень, в своїй сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння, і які перебувають у прямому причино-наслідковому зв'язку з настанням його смерті ІНФОРМАЦІЯ_9.

Також, під час вказаних хуліганських дій ОСОБА_13 вчинив опір ОСОБА_12, який намагався припинити хуліганські дії, під час чого безпричинно наніс останньому один удар викруткою по правій руці та один удар кулаком правої руки в область голови, внаслідок чого спричинив останньому фізичний біль та заподіяв йому тілесне ушкодження у вигляді гематоми та колотої рани тильної поверхні правої кисті, яке, за критерієм тяжкості тілесних ушкоджень, відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.

Під час вказаних хуліганських дій ОСОБА_14 вчинив опір ОСОБА_10, яка намагалась припинити хуліганські дії, під час чого наніс останній один удар ногою в область обличчя та 2 удари по тулубу, від яких вона впала на землю. Внаслідок вказаних дій ОСОБА_14 спричинив ОСОБА_10 фізичний біль та заподіяв тілесні ушкодження у вигляді синця правої половини обличчя, садна чола справа, струсу головного мозку, садна передньої поверхні правого колінного суглобу, які, за критерієм тяжкості тілесних ушкоджень, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.

Підсудні ОСОБА_14 та ОСОБА_15 в судовому слідстві давали суперечливі показання, але в судових дебатах вину в інкримінованих їм злочинах визнали у повному обсязі та щиро розкаялися, попросили вибачення у потерпілих.

Підсудний ОСОБА_13 в судовому слідстві вину в інкримінованих йому злочинах визнав частково та пояснив, що за обставин, викладених у обвинуваченні наносив удари потерпілим та завдавав їх тілесні ушкодження, проте фактично захищався від потерпілих ОСОБА_16 та ОСОБА_9 Дав показання, в ніч на 10 грудня 2011 року він проводжав додому свою дівчину ОСОБА_17 В цей вечір вживав лише пиво. На АДРЕСА_4 неподалік нього зупинився легковий автомобіль, з якого вийшли брати ОСОБА_16 та ОСОБА_9, наздогнали його, взяли під руки та, висловлюючи погрози, повели у двір господарства ОСОБА_18 ОСОБА_13, побоючись фізичної розправи, навпомацки набрав з свого мобільного телефону номер телефону ОСОБА_19, якого бачив незадовго до цього з ОСОБА_15, і, не прикладаючи телефону до вуха, повідомив, що він біля школи і щоб вони терміново йшли до нього. Після чого ОСОБА_16 відібрав у нього телефон, вимкнув його та кинув в кишеню ОСОБА_13 ОСОБА_13, усвідомлюючи небезпеку фізичної розправи з боку ОСОБА_9, вирішив захищатись від них, шляхом першим нанесення їм ударів та, відповідно, заподіяння тілесних ушкоджень.

ОСОБА_13 завдав удар в голову ОСОБА_16, який від цього присів, після чого забіг в двір господарства ОСОБА_18 Брати ОСОБА_9 розпочали з ним бійку, у якій ОСОБА_13, захищаючись від їх нападу завдавав їм удари. Після чого на місці конфлікту з'явились ОСОБА_19 та ОСОБА_14 ОСОБА_14 наніс удар ОСОБА_16 Пізніше прибіг ОСОБА_15 Потерпілому ОСОБА_12 взагалі будь-яких ударів, в тому числі викруткою не наносив. До закінчення конфлікту він пішов з місця події. За вазаних обставин стверджує, що заподіяв тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_16 при перевищенні меж необхідної оборони, будь-яких хуліганських дій не вчиняв.

Показання проти себе щодо вчинення умисних дій, які виразилися у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб, пов'язаному з опором громадянам - потерпілому ОСОБА_12, які припиняли хуліганські дії, та в умисному спричиненні тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, вчиненого групою осіб, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_16 на досудовому слідстві дав внаслідок впливу слідчого ОСОБА_27, схилила його до підписання та дачі неправдивих показань, з тим, щоб його показання відповідали показанням інших осіб, які б влаштовували орган досудового слідства. Підсудний ОСОБА_13 попросив вибачення у потерпілих.

Суд вважає, що винність підсудних у вчиненні інкримінованих їм діянь у судовому слідстві доведена наступними доказами.

Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_9 дав показання, що 10 грудня 2011 року він братом ОСОБА_28 були в гостях у ОСОБА_10 і невідомі особи пошкодили їх автомобіль. Разом з ОСОБА_20, яка бачила цих осіб, вони поїхали їх шукати. По дорозі зустріли і посадили в автомобіль ОСОБА_21 Зупинились біля ОСОБА_13, оскільки вважали, що він побив їхній автомобіль. Разом з братом хотіли завести його в будинок дядька, щоб визвати працівників міліції, ОСОБА_13 погроз не висловлювали. Проте підійшли знайомі ОСОБА_13 та почали наносити їм удари. На той момент перебував в стані алкогольного сп'яніння. Детально перебіг події не пам'ятає оскільки отримав струс головного мозку під час бійки та внаслідок вказаної травми бувають провали в памяті.

Потерпіла ОСОБА_10 підтвердила, що, коли вона прибігла на місце події, ОСОБА_16 лежав без свідомості. ОСОБА_10 стала закривати ОСОБА_16 своїм тілом, зверталася до учасників бійки та кричала, щоб перестали бити братів ОСОБА_9. Проте ОСОБА_14 вдарив її ногою в обличчя та наніс два удари по тулубу. Внаслідок отриманих ударів втратила свідомість, коли прийшла до тями, то бачила, як ОСОБА_13 та ОСОБА_15 наносили тілесні ушкодження ОСОБА_16, який лежав на землі без свідомості. Показання потерпілої ОСОБА_10 узгоджуються з показаннями, даними нею на досудовому слідстві (т.1 а.с.184-189).

Потерпілий ОСОБА_12 підтвердив, що під час конфлікту він намагався розборонити учасників бійки, відтягував їх за одяг. Проте ОСОБА_13 наніс йому удар викруткою в руку та кулаком в голову, від якого він втратив свідомість. Коли прийшов до тями, то побачив, що брати ОСОБА_9 лежали на землі голі, а підсудні їх били - одного біля стіжка, а другого біля воріт. Показання потерпілого ОСОБА_12 узгоджуються з показаннями, даними ним на досудовому слідстві (т.1 а.с.179-182).

Свідок ОСОБА_20 дала показання, що в ніч на 10 грудня 2011 року вона була свідком того, як невідомі особи пошкодили автомобіль братів ОСОБА_9 і разом з ними поїхала в смт. Степань на пошуки даних осіб. Зустріли ОСОБА_21, якого посадили в автомобіль. Побачили ОСОБА_13, який йшов з дівчиною, зупинились біля нього та вийшли з автомобіля. ОСОБА_9 повели ОСОБА_13 в напрямку подвір'я ОСОБА_18 Між братами ОСОБА_9 та ОСОБА_13 почалася бійка. З автомашини вона вийшла, коли побачила, що ОСОБА_13 вдарив ОСОБА_16 Через кілька хвилин на місце події прибігли ОСОБА_19, ОСОБА_15, ОСОБА_14 та почалася масова бійка. Вона намагалася припинити бійку, проте, це було не в її силах. Під час бійки в правій руці ОСОБА_13 була викрутка, якою ОСОБА_13 вдарив по руці ОСОБА_12

Свідок ОСОБА_17 підтвердила, що весь вечір 10 грудня 2011 року ОСОБА_13 був з нею. Коли ОСОБА_13 проводив її додому, біля них зупинився автомобіль і до них підійшли брати ОСОБА_9, які взяли ОСОБА_13 під руки та кудись повели, а їй сказали йти додому. Наміри ОСОБА_9 вона зрозуміла як агресивні. ОСОБА_13 та брати ОСОБА_9 почали битись. Пізніше на місце події прибігли знайомі ОСОБА_13, які взяли участь у бійці. Вона, що бачила, як ОСОБА_13 та ОСОБА_15 били ногами лежачу на землі людину.

Свідок ОСОБА_19 підтвердив, що між підсудними ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та братами ОСОБА_9 в ніч на 10 грудня 2011 року відбулась бійка, яку він намагався припинити, проте не зміг цього зробити, оскільки на нього не звертали уваги. На місце події він прибіг разом з ОСОБА_15 на прохання по телефонному дзвінку. Коли він з ОСОБА_15 підійшов туди, там відбувалася бійка між братами ОСОБА_9 та ОСОБА_13

Свідки ОСОБА_22 та ОСОБА_21 підтвердили факт протиправного фізичного насилля по відношенню до них з боку ОСОБА_16 та ОСОБА_9 в ніч на 10 грудня 2011 року, пов'язаного з заподіянням тілесних ушкоджень. При цьому ОСОБА_21 був безпідставно побитий останніми, а потім поміщений в багажних їх автомобіля, а ОСОБА_22 втік.

Свідки ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_19 підтвердили, що у ОСОБА_16 та ОСОБА_9 задовго до події 10 грудня 2011 року були неприязні стосунки з підсудним ОСОБА_13

Свідки ОСОБА_25 та ОСОБА_26 вказали що, як працівники служби «Швидкої допомоги» на місце події прибули після закінчення бійки та забрали потерпілих ОСОБА_16 та ОСОБА_9, які були без одягу та перебували в непритомному стані.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 10.12.2011 року оглянуто ділянку вулиці поблизу будинку АДРЕСА_4. Під час огляду виявлено і вилучено дерев'яну штахету, металеву защіпку, чоловічі труси, чоловічу шапку, викрутку, панель до авто магнітоли.

(т.1, а.с.20-26)

Відповідно до протоколу огляду від 10 грудня 2011 року в Сарненській ЦРЛ вилучено і оглянуто 2 куртки, 2 пари кросівок, 4 пари штанів, футболку, чоловічі труси.

(т.1а.с.28-36)

Відповідно до протоколу огляду від 29 грудня 2011 року проведено огляд належного ОСОБА_9 автомобіля марки «ВАЗ-2109», р.н. НОМЕР_1, на якому виявлені механічні пошкодження.

(т.1а.с.41-44)

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №630 від 16.01.2012 року на тілі трупа ОСОБА_16 виявлені тілесні ушкодження у вигляді важкої закритої черепно-мозкової травми-забою головного мозку важкого ступеня (стовбурова форма), зливного синця перенісся, спинки носа, навколо орбітальних ділянок, множинних саден обличчя, забою м'яких тканин губ, синця чола, уламкового перелому кісток носа, синця на лівій половині передньої поверхні грудей з крововиливом в підлягаючі м'які тканини та розташовані в його проекції закриті неповні переломи 5,6 ребер, численних, поверхневих лінійних саден та подряпини у нижній третині задньої поверхні грудей та у верхньо-зовнішньому квадранті правої сідниці, садна у верхньо-внутрішньому квадранті лівої сідниці, саден по задній поверхні лівого ліктя, в проекції лівої реберної дуги, в проекції передньо-верхньої осі лівої клубової кістки, в проекції передньо-верхньої осі правої клубової кістки, по передніх поверхнях лівого та правого колін, які, згідно висновку експерта (судово-медична експертиза № 630 від 16.01.2012 року), в своїй сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння, і які перебувають у прямому причино-наслідковому зв'язку з настанням його смерті ІНФОРМАЦІЯ_9. Як вбачається з висновків експерта, викладених в експертизі та даних у судовому слідстві, термін заподіяння тілесних ушкоджень відповідає 10.12.2011 року, в область голови потерпілому було нанесено не менше 8 ударів, які наносились зі значною силою. Отримання травм внаслідок падіння з висоти власного зросту виключається, всі удари по голові у своїй сукупності спричинили настання смерті потерпілого. Вказаний висновок щодо локалізації та кількості отриманих тілесних ушкоджень є більш інформативним у порівнянні висновком експерта щодо живої людини, оскільки проводився із застосуванням розтину.

(т.2, а.с.31-43)

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №397Е\387 від 16.12.2011 року у ОСОБА_9 виявлені тілесні ушкодження у вигляді синців навколо орбітальних ділянок з переходом на перенісся та спинку носа, синця скроневої ділянки справа, садна виличної ділянки справа, струсу головного мозку, садна передньої черевної стінки справа, двох саден поперекової ділянки, саден розгинальних поверхонь ліктьових суглобів, саден передніх поверхонь колінних суглобів, які в своїй сукупності відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я (не більше 21 доби).

(т.2, а.с.5-6)

Згідно висновку судово-медичної експертизи №400Е\390 від 16.12.2011 року у ОСОБА_12 виявлені тілесні ушкодження у вигляді гематоми та колотої рани тильної поверхні правої кисті, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я (не більше 21 доби).

(т.2, а.с.53-54)

Згідно висновку судово-медичної експертизи №398Е\388 від 16.12.2011 року у ОСОБА_10 виявлені тілесні ушкодження у вигляді синця правої половини обличчя, садна чола справа, струсу головного мозку, садна передньої поверхні правого колінного суглобу, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я (не більше 21 доби).

(т.2, а.с.62-63)

Згідно висновку судово-медичної експертизи №399 від 16.12.2011 року у ОСОБА_14 виявлені тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин та синця тім'яної ділянки волосистої частини голови справа, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

(т.2, а.с.88)

Згідно висновку судово-медичної експертизи №395 Е від 13.12.2011 року у ОСОБА_15 будь-яких видимих тілесних ушкоджень не виявлено.

(т.2, а.с.96)

Згідно висновку судово-медичної експертизи №396 від 13.12.2011 року у ОСОБА_13 виявлено тілесне ушкодження у вигляді синця ділянки правого надпліччя.

(т.2а.с.104)

Термін заподіяння тілесних ушкоджень по вказаним висновкам відповідає 09.12.2011 року - 10.12.2011 року. Висновки експертизи щодо тяжкості тілесних ушкоджень відповідають Правилам судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затвердженими наказом МОЗ № 6 від 17 січня 1995 року та узгоджуються з іншими доказами по справі.

Окрім повного визнавання вини у пред'явленому обвинуваченні, винність підсудних ОСОБА_14, ОСОБА_15 у вчиненні інкримінованих їм діянь, доведена результатами проведених на стадії досудового слідства слідчих дій: допитами в якості обвинувачених, відтворень обстановки та обставин події, очних ставок (т. 1, а.с. 156-159, т. 2, а.с. 159-162, 171-173, 203-206; т.3, а.с. 9-12, 21-23, 46-48, 59-61, 85-87). Суд переконався в тому, що ОСОБА_14, ОСОБА_15 докладно, послідовно, переконливо, несуперечливо давали показання про подію вчинення злочину.

Підсудний ОСОБА_13 в судовому слідстві вину в інкримінованих йому злочинах визнав частково, дав показання, що наносив удари потерпілим та завдавав їх тілесні ушкодження, проте фактично захищався від потерпілих ОСОБА_16 та ОСОБА_9, тобто заподіяв тілесні ушкодження вказаним потерпілим при перевищенні меж необхідної оборони, а потерпілому ОСОБА_12 будь-яких тілесних ушкоджень не завдавав, проте з матеріалів справи вбачається, що під час досудового слідства ОСОБА_13 визнавав себе винним у вчиненні інкримінованих йому діянь в частині нанесення тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_16 та ОСОБА_9 Зокрема при допиті в якості підозрюваного, обвинуваченого, проведенні очної ставки підтвердив, що вчинив умисні дії, які йому інкримінуються (т. 1, а.с. 126-129, 156-159, т. 2 а.с. 181-184). При цьому ОСОБА_13 повідомив такі деталі, які могли бути вiдомi лише особі, яка дійсно вчинила цей злочин, вказані показання узгоджуються з показаннями інших підсудних, що виключає можливість обмови. Дослідивши вказані протоколи допиту в якості підозрюваного та обвинуваченого, очної ставки, суд переконався в тому, що ОСОБА_13 докладно, послідовно, переконливо, несуперечливо давав показання про подію вчинення злочину. При цьому, при проведенні вищевказаних слідчих дій ОСОБА_13 був попереджений про право не давати показання проти себе.

Згідно п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 1 «Про судову практику у справах про необхідну оборону» при з'ясуванні наявності такої загрози необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема спрямованість умислу, інтенсивність і характер його, дій, що дають особі, яка захищається, підстави сприймати загрозу як реальну. П. 4 цієї Постанови вказує, що згідно з ч. З ст. 36 КК перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. У зв'язку з цим кримінальна відповідальність за такі дії настає лише у випадках, спеціально передбачених статтями 118 та 124 КК. Як зазначено у п. 5 Постанови, щоб установити наявність або відсутність ознак перевищення меж необхідної оборони, суди повинні враховувати не лише відповідність чи невідповідність знарядь захисту і нападу, а й характер небезпеки, що загрожувала особі, яка захищалася, та обставини, що могли вплинути на реальне співвідношення сил, зокрема: місце і час нападу, його раптовість, неготовність до його відбиття, кількість нападників і тих, хто захищався, їхні фізичні дані (вік, стать, стан здоров'я) та інші обставини. Якщо суд визнає, що в діях особи є перевищення меж необхідної оборони, у вироку слід зазначити, в чому саме воно полягає.

Наступні заперечення ОСОБА_13 інкримінованих йому діянь в частині нанесення тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_16 та ОСОБА_9 суд розцінює критично, як неправдиві, спрямовані на ухилення від відповідальності та відхиляє, оскільки з матеріалів справи вбачається, що до нанесення першим ОСОБА_13 удару ОСОБА_16, потерпілі ОСОБА_16 та ОСОБА_9 ОСОБА_13 тілесних ушкоджень не наносили. Після початку бійки з ініціативи ОСОБА_13 та вступу в бійку на його стороні підсудних ОСОБА_14, ОСОБА_15 перевага у фізичній силі була на їх боці. Підсудні ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 отримали незначні тілесні ушкодження та продовжували наносити удари потерпілим, які були без свідомості та лежали на землі, вказані дії не підлягають кваліфікації, як дії необхідної оборони, оскільки в такому стані потерпілі будь-якої небезпеки підсудним не представляли.

Суд не знаходить підстав для сумнівів в показаннях ОСОБА_13 на досудовому слідстві.

Безпідставними є також доводи підсудних ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 про застосування до них незаконних методів ведення слідства з боку працівників міліції, оскільки за результатами перевірок скарг та заяв постановами прокурора прокуратури Сарненського району Рівненської області від 04.02.2012 року, від 07.05.2013 року в порушенні кримінальної справи за наслідками звернення про застосування недозволених методів дізнання та досудового слідства відмовлено за відсутністю в діях працівників міліції складу злочину, та за результатами службових розслідувань фактів схиляння підсудних слідчим ОСОБА_27 до підписання та дачі неправдивих показань, з тим, щоб їхні показання відповідали показанням інших осіб, які б влаштовували орган досудового слідства, не виявлено.

Щодо доведеності вини підсудного ОСОБА_13 у вчиненні хуліганства, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб, пов'язаному з опором потерпілому ОСОБА_12, вона доводиться показаннями потерпілого ОСОБА_12 та свідка ОСОБА_20, які підтвердили, що під час бійки, яку намагався припинити ОСОБА_12, в правій руці ОСОБА_13 була викрутка, якою ОСОБА_13 вдарив по руці ОСОБА_12, коли ОСОБА_12 відтягував людей з місця бійки.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №400Е\390 від 16.12.2011 року у ОСОБА_12 виявлені тілесні ушкодження у вигляді гематоми та колотої рани тильної поверхні правої кисті трикутної форми розмірами 1,3х0,8см, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я (не більше 21 доби). Вказане ушкодження виникло внаслідок однієї травматичної дії будь-яким твердим предметом із обмеженою та загостреною контактуючою поверхнею, термін заподіяння відповідає даті події. В судовому засіданні оглянута чотирьохгранна викрутка, яка, враховуючи її конструктивні особливості, може заподіяти рану з нерівними, осадженими краями трикутної форми розмірами 1,3х0,8см.(т.2, а.с.53-54).

Як вбачається з висновків амбулаторних судових психіатричних експертиз підсудні ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 в момент вчинення інкримінованих їм діянь психічними захворюваннями не страждали, в тимчасово хворобливому стані не знаходилися, могли усвідомлювати свої дії та керувати ними. За психічним станом здоров'я застосування примусових заходів медичного характеру не потребують. (т. 2, а.с. 114-116, 125-127, 136-138)

Як люди повнолітні, осудні, з освітою, підсудні ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, при вчиненні злочину, безумовно усвідомлювали, що їх дії створюють загрозу для життя та здоров'я потерпілих.

Суд, оцінюючи докази в їх сукупності, вважає, що дії підсудних ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 в частині нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_16 підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне спричиненні тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, вчиненого групою осіб, що спричинило смерть потерпілого. Дії підсудних ОСОБА_13, ОСОБА_14, також пов'язаних з опором потерпілим ОСОБА_12 та ОСОБА_10 підлягають кваліфікації за ч. 3 ст. 296 КК України, як вчинення хуліганства, тобто грубого порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб, пов'язаному з опором громадянам, які припиняли хуліганські дії. Дії підсудного ОСОБА_15 підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 296 КК України, як вчинення хуліганства, тобто грубого порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб.

Суд враховує, що за місцем проживання підсудні ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 характеризуються негативно.

Як обставини, які пом'якшують покарання підсудних ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 суд приймає з'явлення зі зізнанням, також щодо підсудних ОСОБА_14, ОСОБА_15 - щире каяття, часткове відшкодування завданих збитків; обставина, яка обтяжує покарання підсудним ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 - вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння, а підсудним ОСОБА_14, ОСОБА_15 - рецидив злочинів.

При призначенні виду та міри покарання підсудним ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, та вважає, що підсудним слід призначити покарання, необхідне й достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів, у виді позбавлення волі; з визначенням остаточного покарання підсудним, ОСОБА_14, ОСОБА_15 відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Приймаючи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що призначити міру покарання підсудному слід на рівні ближче до нижньої межі санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинені ними злочини.

Заявлені цивільні позови прокурора до підсудного ОСОБА_14 в розмірі 364,08 гривень на відшкодування витрат понесених на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_10 від наслідків злочину; до підсудних ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 в розмірі 448,75 гривень на відшкодування витрат понесених на стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_16 та ОСОБА_9 від наслідків злочину; які в судовому засіданні державний обвинувач підтримав в повному обсязі та просить його задовольнити, відповідно до ст. 93-1 КПК України (в ред. 1960 р.), ст. 1166 ЦК України, постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 липня 1995 р. № 11 "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат", враховуючи винність підсудних ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 в скоєнні злочину доведеною, підлягає задоволенню. Суд враховує, що ОСОБА_15 сплатив згідно квитанції № 6 - 153 грн., у зв'язку з чим підлягає стягненню 364,08+448,75-153=659,86 грн.

Потерпіла ОСОБА_11 звернулася з позовом до ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 про відшкодування майнової шкоди в розмірі 18034,53 гривень та моральної шкоди в розмірі 300000 гривень.

В обґрунтування відшкодування майнової шкоди вказує, що на лікування сина ОСОБА_16 від отриманих тілесних ушкоджень та на його поховання витратила 18034,53 гривень, з яких 8034,53 гривень витратила на придбання ліків та лікування, 10000 гривень витратила на придбання пам'ятника, вказані витрати підтвердила документально.

В обґрунтування відшкодування моральної шкоди вказує, що внаслідок скоєння злочину відносно сина ОСОБА_16 зазнала моральних страждань, вона пережила нервовий стрес, порушено нормальні життєві зв'язки та ритм її життя. Втрата сина є непоправним горем і її життя назавжди змінилось. В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, дала пояснення згідно заяви, просить позов задовольнити.

Потерпілий ОСОБА_9 звернувся з позовом до ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 про відшкодування майнової шкоди в розмірі 350 гривень та моральної шкоди в розмірі 50000 гривень.

В обґрунтування відшкодування майнової шкоди вказує, що на лікування від отриманих тілесних ушкоджень витратив 350 гривень, про що зберіг відповідну квитанцію, вказані витрати підтвердив документально.

В обґрунтування відшкодування моральної шкоди вказує, що внаслідок скоєння відносно нього злочину зазнав фізичних та моральних страждань, він пережив нервовий стрес, порушено нормальні життєві зв'язки та ритм його життя. Втрата брата ОСОБА_16 є непоправним горем і його життя назавжди змінилось. В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, дав пояснення згідно заяви, просить позов задовольнити.

Потерпіла ОСОБА_10 звернулася з позовом до ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 про відшкодування майнової шкоди в розмірі 350 гривень та моральної шкоди в розмірі 10000 гривень.

В обґрунтування відшкодування майнової шкоди вказує, що на лікування від отриманих тілесних ушкоджень витратила 350 гривень, про що зберегла відповідну квитанцію, вказані витрати підтвердила документально.

В обґрунтування відшкодування моральної шкоди вказує, що внаслідок скоєння відносно неї злочину зазнала фізичних та моральних страждань, вона пережила нервовий стрес, порушено нормальні життєві зв'язки та ритм її життя. В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, дала пояснення згідно заяви, просить позов задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 цивільний позов не визнали повністю, категорично заперечують проти задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди, щодо відшкодування матеріальної шкоди не визначились.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Позов в частині стягнення майнової шкоди підлягає задоволенню, так надано копії епікризу, чеків та фіскальних документів про оплату медикаментів та лікування, довідка з ЦРЛ м. Рівне щодо ліків та Степанської селищної ради щодо поховання, де зазначені ліки та їх кількість, та витрати на поховання, які відповідають ціні позову, зокрема на комп'ютерну томографію потерпілі ОСОБА_10, ОСОБА_9 витратили по 350 грн. На виготовлення пам'ятника потерпіла ОСОБА_11 витратила 10000 гривень, на придбання ліків та лікування вина ОСОБА_16 8034,53 грн. Суд враховує, що ОСОБА_9 відповідач ОСОБА_14 сплатив згідно квитанції № 169 - 175,21 грн., а ОСОБА_15 згідно поштового переказу - 117 грн., у зв'язку з чим підлягає стягненню на користь ОСОБА_9 350-117-175,21=57,79 грн.

Цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином, у відповідності до ст.ст. 1167, 1168 ЦК України підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у п. 9 постанови від 31 березня 1995 р. № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", розмір відшкодування такої шкоди визначається з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Суд на підставі досліджених доказів по кримінальній справі достовірно встановив, що внаслідок винних умисних злочинних дій ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 потерпілим ОСОБА_9, ОСОБА_10 спричинені тілесні ушкодження, в зв'язку з чим потерпілим заподіяна моральна шкода, яка виразилась у фізичних і душевних стражданнях, а потерпілій ОСОБА_11 у душевних стражданнях в зв'язку із наявними тілесними ушкодженнями, порушенням права особи на її недоторканість, втраті рідної людини, зміні нормального життєвого укладу, так як позивачі затрачали додаткові зусилля для організації свого життя. А тому суд, враховуючи глибину фізичних і душевних страждань потерпілих, ступінь вини підсудних та їх майновий стан, визначає розмір моральної шкоди потерпілій ОСОБА_11 в сумі 250000 грн., потерпілому ОСОБА_9 в сумі 40000 грн., потерпілій ОСОБА_10 в сумі 10000 грн., яку ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 зобов'язаний відшкодувати позивачам солідарно, враховуючи, що дії підсудних були об'єднані єдиним злочинним умислом.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності з вимогами ст. 81 КПК України (в ред. 1960 р.).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України (в ред. 1960 р.), суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_13 визнати винним в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121 та ч. 3 ст. 296 КК України і призначити йому покарання :

за ч. 2 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років;

за ч. 3 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_13 за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, визначити у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років 6 (шість) місяців.

ОСОБА_14 визнати винним в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121 та ч. 3 ст. 296 КК України і призначити йому покарання :

за ч. 2 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років;

за ч. 3 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України покарання ОСОБА_14 за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, визначити у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років 3 (три) місяці.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за цим вироком та вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 25.10.2011 року, остаточне покарання ОСОБА_14 визначити у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років 6 (шість) місяців.

ОСОБА_15 визнати винним в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121 та ч. 2 ст. 296 КК України і призначити йому покарання :

за ч. 2 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років;

за ч. 2 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України покарання ОСОБА_15 за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, визначити у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за цим вироком та вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 31.05.2011 року, остаточне покарання ОСОБА_15 визначити у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років 3 (три) місяці.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід засудженим ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 залишити попередній - взяття під варту.

Зарахувати ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 в строк відбуття покарання строк затримання в якості підозрюваного та утримання під вартою. Строк відбуття покарання ОСОБА_14 рахувати з 10 грудня 2011 року; ОСОБА_13, ОСОБА_15 з 12 грудня 2011 року.

Речові докази по справі : дерев'яну штахету, металева защіпку, чоловічі труси, чоловічу шапку, викрутку, панель до авто магнітоли, 2 куртки, 2 пари кросівок, 4 пари штанів, футболку, чоловічі труси - знищити; автомобіль марки «ВАЗ-2109», р.н.НОМЕР_1 - залишити ОСОБА_9

Стягнути солідарно з ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 на користь бюджету Сарненського району Рівненської області 659 грн. гривень 86 копійок в рахунок відшкодування витрат на лікування потерпілого на рахунок фінансового управління Сарненської районної державної адміністрації (р/р 31416544700338, МФО 833017, код 38012494).

Стягнути солідарно з ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 на користь ОСОБА_11 18034 гривень 53 коп. на відшкодування майнової шкоди і 250000 гривень на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути солідарно з ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 на користь ОСОБА_9 57 гривень 79 коп. на відшкодування майнової шкоди і 40000 гривень на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути солідарно з ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 на користь ОСОБА_10 350 гривень на відшкодування майнової шкоди і 10000 гривень на відшкодування моральної шкоди.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області через Сарненський районний суд Рівненської області протягом п`ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженими ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15- в той же строк з моменту вручення їм копії вироку.

Суддя: підпис вірно

Суддя Сарненського районного суду

Рівненської області Довгий І.І.