Ухвала суду № 32932016, 05.08.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 146/314/13-к

Провадження №11-кп/772/105/2013 Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Скаковська І.В.

Доповідач : Спринчук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В АЛ А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2013 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого Спринчука В.В.,

суддів Мішеніної С.В., Нагорняка Є.П.,

при секретарі Лупол М.А.,

за участю прокурора Кузьміна С.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 на вирок Томашпільського районного суду Вінницької області від 04 квітня 2013 року яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимому 08.06.2007 року Томашпільським районним судом Вінницької області за ч.2 ст.289 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців,

призначено покарання за ч.2 ст.307 КК України у виді позбавлення волі строком на 6 років з конфіскацією майна.

Вирішено долю судових витрат та речових доказів.

ОСОБА_2 засуджений за те, що 13.11.2012 року близько 19 год. перебуваючи біля магазину СТ «Мрія», що розташований по вул.Першотравневій, 1а в селі Пилипи-Борівські Томашпільського району Вінницької області, з метою особистого збагачення, незаконно збув ОСОБА_4 особливо-небезпечний наркотичний засіб - канабіс, масою 4,41 гр., обіг якого заборонено. Далі ОСОБА_2 продовжуючи свій злочинний умисел, знаходячись біля ферми у вказаному селі, з дикоростучих рослин коноплі нарвав верхівкові частини, які також збув ОСОБА_4, які є особливо-небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, масою 45.63г у перерахунку на висушену речовину, отримавши за це винагороду гроші в сумі 200 грн.

Прокурором апеляційна скарга відкликана.

В своїй апеляції захисник обвинуваченого ОСОБА_3 просить вирок змінити в частині призначення покарання, застосувати до ОСОБА_2 ст.ст. 69,75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, мотивуючи свої вимоги тим, що він визнав вину, щиро розкаявся, крім того на утриманні у обвинуваченого знаходиться троє малолітніх дітей та дружина, яка перенесла важку операцію.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого, який підтримав апеляцію свого захисника з підстав викладених в ній, просив звільнити його від відбування покарання, прокурора, який проти її задоволення не заперечував, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляцію слід задовольнити.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_2 в скоєні злочину, за який він засуджений, при обставинах, викладених у вироку, є обґрунтованим і підтверджується доказами, повно перевіреними в судовому засіданні, яким суд дав вірну оцінку і юридичну кваліфікацію і в цій частині вирок ніким не оскаржується.

У вступній частині оскаржуваного вироку вказано про судимість ОСОБА_2 згідно вироку Томашпільського районного суду від 08.06.2007 року за ч.2 ст.289 КК України (іспитовий строк 1 рік 6 місяців) незважаючи на те, що, згідно ст.89 КК України, вона погашена.

Постанова Пленуму Верховного Суду України №5 від 20.06.1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» п.14 містить роз'яснення, відповідно до яких дані про зняту чи погашену судимість не повинні заноситись до вступної частини вироку, тому згадану судимість ОСОБА_2 слід виключити.

На думку колегії суддів, відповідно до вимог ст.65 КК, рішення суду в частині призначення покарання ОСОБА_2 не достатньо мотивовано.

Обвинувачений ОСОБА_2 як на досудовому так і під час судового слідства давав зізнавальні показання, активно сприяв розслідуванню злочину, щиро каявся, вчинив злочин внаслідок збігу тяжких сімейних обставин (проживає із дружиною, яка має поганий стан здоров'я, на їх утриманні знаходяться троє малолітніх дітей: дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2; дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 та син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4), позитивно характеризується за місцем проживання, не має судимості, тому за відсутності обставин, які б обтяжували покарання, колегія суддів вважає за можливе призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ч.1 ст.69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.2 ст.307 КК України.

Враховуючи обставини даної справи в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про можливість звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання на підставі ст.75 КК України, встановивши іспитовий строк та поклавши на нього обов'язки, передбачені п.2,3 ч.1 ст.76 КК України, оскільки реальне відбуття покарання поставить у тяжке становище сім'ю обвинуваченого, членами якої є троє малолітніх дітей та непрацююча дружина.

Відповідно до п.19 ППВСУ від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» якщо додаткове покарання у виді конфіскації майна за санкцією статті є обов'язковим, то у разі прийняття рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням воно не застосовується, оскільки ст. 77 КК України передбачено вичерпний перелік додаткових покарань, що можуть бути призначені у тому випадку, серед яких конфіскація майна відсутня.

Оскільки ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням, тому конфіскація майна, яка передбачена в санкції ч.2 ст.307 КК України, як обов'язкове додаткове покарання - не застосовується.

Судом першої інстанції вирішено долю речових доказів: наркотичні засоби - знищено; гроші, за які вони придбавались - передано фінансовому підрозділу органу внутрішніх справ, який здійснював їх видачу, також стягнуто судові витрати за проведення експертиз.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 409, 419 КПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляцію захисника засудженого ОСОБА_3 - задовольнити.

Вирок Томашпільського районного суду Вінницької області від 04 квітня 2013 року відносно ОСОБА_2 - змінити.

Виключити із вступної частини вироку посилання на наявність у ОСОБА_2 судимості, вказавши про її погашення в силу ст. 89 КК України.

Призначити покарання ОСОБА_2 за ч.2 ст.307 КК України, із застосуванням ч.1 ст.69 КК України, у виді позбавлення волі строком на 5 років.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 роки.

Згідно ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи.

В решті вирок суду - залишити без змін.

Судді:

Копія вірна.