Ухвала суду № 32931365, 01.08.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12650/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

01 серпня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Бистрик Г.М., Усенка В.Г.,

при секретарі - Січкаренко Т. М.,

за участю представника позивача - Ремізовської Н.К., представника відповідача - Пащенка В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ространснафтопродукт» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ространснафтопродукт» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000442250 від 02 квітня 2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 листопада 2012 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби № 0000442250 від 02 квітня 2012 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Як на підставу для скасування оскаржуваної постанови, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у період з 29 лютого 2012 року по 14 березня 2012 року Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Ространснафтопродукт» з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках за зовнішньоекономічним контрактом від 25 травня 2011 року № RT250511.

За наслідками проведеної перевірки Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва складено акт № 17/1-22-50-35234346 від 20 березня 2012 року, який містить висновки про те, що позивачем порушено вимоги статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме: ненадходження в законодавчо встановлені строки товару на суму 1 566 800 доларів США (еквівалент 12 503 064 грн.) від компанії «PROMO ADVANCED LTD»(Кіпр) за контрактом від 25 травня 2011 року № RT250511, кількість днів прострочення на суму 66 800 доларів США (еквівалент 533 064 грн.) - 49, кількість днів прострочення на суму 1 500 000 доларів США (еквівалент 11 970 000 грн.) - 3.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 02 квітня 2012 року № 0000442250 форми «У», згідно якого податковим органом позивачу донараховано суму грошового зобов'язання в розмірі 186 287,89 грн. за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства, код платежу 3021081000.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» ТОВ «Ространснафтопродукт» є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 травня 2011 року між Компанією «PROMO ADVANCED LTD»(Кіпр), як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ространснафтопродукт», як покупцем укладено контракт № RT250511, предметом якого була поставка гідроочищеного дизельного палива 50РРМ, походження - Республіка Туркменістан на умовах DDU в ємкостях Феодосійського підприємства по забезпеченню нафтопродуктами у кількості 10 000 метричних тон.

Позивачем на виконання умов контракту від 25 травня 2011 № RT250511 перераховані кошти на розрахунковий рахунок Компанії «PROMO ADVANCED LTD»(Кіпр), що підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті № 5 від 29 липня 2011 року на суму 66 800 доларів США, № 17 від 13 вересня 2011 року на суму 1 500 000 доларів США, № 19 від 19 вересня 2011 року на суму 1 390 000 доларів США, № 20 від 20 вересня 2011 року на суму 1 100 000 доларів США, № 22 від 21 вересня 2011 року на суму 1 090 000 доларів США, № 21 від 21 вересня 2011 року на суму 1 390 000 доларів США, № 26 від 27 вересня 2011 року на суму 799 000 доларів США, № 29 від 28 вересня 2011 року на суму 500 000 доларів США, № 30 від 29 вересня 2011 року № 30 на суму 600 000 доларів США.

Граничними строками надходження товару, згідно контракту від 25 травня 2011 № RT250511 є, зокрема, на суму 66 800 доларів США (еквівалент 532 476,16 грн.) -25 січня 2012 року; на суму 1 500 000 доларів США (еквівалент 11 958 450 грн.) -11 березня 2012 року.

Згідно до абзацу 38 статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» моментом здійснення імпорту є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до пункту 2 статті 1 Митного кодексу України ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку. Переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях це переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація (пункт 23 статті 1 Митного кодексу України).

У відповідності до статті 43 Митного кодексу України товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Таким чином, перебування товарів «Під митним контролем» неможливе без його фактичного ввезення в Україну, тому первинним є фактичне перетинання товаром митного кордону України в пункті пропуску, підтвердженням якого в режимі імпорту є проставлення на товаросупровідному документі відтиску «Під митним контролем»з відповідною датою перетину митного контролю.

Згідно частини першої статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Так, під час проведення перевірки Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби встановлено ненадходження товару від Компанії «PROMO ADVANCED LTD» на суму 66 800 доларів США та на суму 1 500 000 доларів США, оскільки саме на зазначену суму настав граничний термін його надходження.

15 липня 2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Ространснафтопродукт» до Кримської митниці подано постійну вантажну митну декларацію № 600060002/2011/000422 для митного оформлення товару - палива дизельного вагою 8436586 кг., згідно контракту від 25 травня 2011 № RT250511, проте митницею складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 600060002/1/00145.

Вказане рішення митниці було оскаржено позивачем в суді. Так, постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10 квітня 2012 року у справі № 2а-8815/11/0170/2 позов ТОВ «Ространснафтопродукт» задоволено частково, скасовано рішення Кримської митниці про визначення коду товару від 06 липня 2011 року № КТ-600-0206-11, скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 600060002/1/00045 від 15 липня 2011 року, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2012 року у справі № 2а-8815/11/0170/2 апеляційну скаргу Кримської митниці залишено без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10 квітня 2012 року у справі № 2а-8815/11/0170/2 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийнято в цій частині нову постанову, якою позов ТОВ «Ространснафтопродукт» задоволкено у повному обсязі та зобов'язано Кримську митницю здійснити митне оформлення товару за вантажною митною декларацією №600060002/2011/000422 від 15 липня 2011 року, поданою Товариством з обмеженою відповідальністю «Ространснафтопродукт» до Кримської митниці, в іншій частині постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10 квітня 2012 року у справі № 2а-8815/11/0170/2 залишено без змін.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на вантажній митній декларації № 600060002/2011/000422 - 15 липня 2011 року Кримською митницею проставлено відтиск штемпелю «Під митним контролем», а граничний термін надходження товару на суму 66 800 доларів США - 25 січня 2012 року, на суму 1 500 000 доларів США -11 березня 2012 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відсутність факту порушення законодавчо встановлених термінів виконання імпортної поставки товару (дизельного пального) за зовнішньоекономічним контрактом від 25 травня 2011 року № RT250511.

З огляду на вказане, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дав ґрунтовний аналіз нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, що об'єктивно виклав в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, в свою чергу, не спростував доводи позивача та не довів правомірності свого рішення.

За вказаних обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позов підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва ДПС - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2012 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Оксененко

Судді:

Г.М. Бистрик

В.Г. Усенко

Ухвалу в повному тексті виготовлено 06.08.2013 року.

.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Бистрик Г.М.

Усенко В.Г.