Ухвала суду № 32931320, 01.08.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/3509/12 Головуючий у 1-й інстанції: Падій В.В. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

01 серпня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Бистрик Г.М., Усенка В.Г.,

при секретарі - Січкаренко Т.М.,

за участю представника позивача - Бузини Н.В. , представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А :

Виконавча дирекція Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості в розмірі 55 091,25 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2012 року позов задоволено. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (ідентифікаційний НОМЕР_1) на користь виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (р/р 37176200900001 в ГУДКС у Чернігівської області, МФО 853592, код 14244036) суму заборгованості в розмірі 55091 (п'ятдесят п'ять тисяч дев'яності одна) грн. 25 коп.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням відповідачем подана апеляційна скарга, в якій вона просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відділом Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було проведено планову ревізію правильності нарахування, перерахування та використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ФОП ОСОБА_4 за період з 01.11.2008 по 01.05.2010.

За результатами проведеної ревізії складено акт від 28.05.2010 року № 377, яким встановлено порушення порядку витрачання коштів Фонду при розрахунку допомоги по вагітності та пологах.

За наслідками проведеної перевірки позивачу був виданий припис про усунення порушень від 28.05.2010 № 44, який вказує на наявність порушень приписів ч. 1 ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 № 2240-ІІІ (далі - Закон № 2240-ІІІ).

Приписом запропоновано позивачу усунути зазначені порушення та відобразити їх у звіті про нараховані страхові внески за І півріччя 2010 року.

Крім цього, позивача було повідомлено, що у разі невиконання вимог припису у зазначений в ньому строк, будуть застосовані фінансові (штрафні) санкції передбачені ст. 30 Закону № 2240-ІІІ.

30.06.2010 відповідачем складена довідка перевірки стану усунення порушень, в якій вказувалося, що припис від 28.05.2010 № 44 позивачем не виконаний, в результаті чого було прийнято рішення № 721 від 08.07.2010 про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Відповідно до вказаного рішення позивачем була визначена сума платежу, зарахованого до бюджету Фонду: неприйняті до зарахування витрати - 36 727, 50 грн., штрафна санкція за порушення порядку витрачання коштів - 18 363,75 грн., на загальну суму 55 091, 25 грн., які в десятиденний термін від дня отримання рішення підлягають до зарахування до бюджету Фонду у повному обсязі.

Проте вказана заборгованість позивачем в добровільному порядку сплачена не була, в результаті чого позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення від 08.07.2010 року № 721 є чинним, а також відсутні докази сплати заборгованості в розмірі 55091,25 грн., в добровільному порядку.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ, (далі - Закон України № 2240-ІІІ), загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Відповідно до частини 5 ст. 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», робочими органами виконавчої дирекції Фонду та його відділень є виконавчі дирекції відділень в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі. Виконавчі дирекції відділень підзвітні правлінням відділень та виконавчій дирекції Фонду та здійснюють свою діяльність від імені Фонду в межах і в порядку, передбачених статутом Фонду та положенням про виконавчі дирекції відділень Фонду.

Пунктом 4 частини 1 ст. 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» визначено, що виконавча дирекція Фонду здійснює контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхових внесків, а також забезпечує цільове використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Відповідно до пунктів 2 та 5 частини 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», страхувальники зобов'язані нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески; допускати посадових осіб органів Фонду, органу державного нагляду, інших контролюючих органів до перевірок правильності обчислення та сплати страхових внесків, використання страхових коштів, надавати їм необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірок.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ, за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів відповідно до частини першої статті 21 та статті 22 цього Закону на страхувальників та інших отримувачів коштів Фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів. Одночасно на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожен день прострочення платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, після отримання рішення виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 721 від 08.07.2010, воно було оскаржено позивачем в судовому порядку.

Так, постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року по справі № 2а-4419/10/2570 в задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення відмовлено. Вказане рішення було залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2012 року.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки рішення позивача від 08.07.2010 року № 721 є чинним, заборгованості в розмірі 55091,25 грн., в добровільному порядку відповідачем не сплачена, а тому вимоги адміністративного позову є обґрунтованими.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Оксененко

Судді:

Г.М. Бистрик

В.Г. Усенко

Ухвалу в повному тексті виготовлено 06.08.2013 року.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Бистрик Г.М.

Усенко В.Г.