Рішення № 32930949, 30.07.2013, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2013 року Справа №607/8528/13-ц Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі: головуючого Процько Я.В.

з участю секретаря Костиник О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ятесс" в особі Тернопільського відділення ТзОВ «Ятесс», приватне підприємство «Ятесс» в особі Тернопільського відділення ПП «Ятесс» про визнання недійсними договорів та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ятесс" в особі Тернопільського відділення ТзОВ «Ятесс», приватне підприємство «Ятесс» в особі Тернопільського відділення ПП «Ятесс» про визнання недійсними договорів № № 013938 укладеними між позивачем та кожним із відповідачів 04.04.2013 року та стягнення коштів в сумі 2900, 00 грн. - вступного обов'язкового платежу, посилаючись на те, що умови спірних договорів, не виконано відповідачами, не надано позивачу позики грошей у розмірі 80 000 грн. на придбання автомобіля та на вимогу про повернення коштів /вступного обов'язкового платежу/, відповідачі не реагують, тому просить суд позов задоволити.

Представник позивача заявлені вимоги підтримав та з мотивів викладених у позовній заві, просить їх задоволити.

Представники відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Ятесс" в особі Тернопільського відділення ТзОВ «Ятесс» та приватного підприємства «Ятесс» в особі Тернопільського відділення ПП «Ятесс» повторно в судове засідання не з'явилися, хоча судом були прийняті всі необхідні міри для їх належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи.

Приймаючи до уваги вимоги ст. ст. 77, 169 ЦПК України, суд вважає, що відповідачі не з'явилися в судове засідання без поважних причин, а тому слухати дану справу можливо без їх особистих пояснень, оскільки в матеріалах справи є достатньо доказів про взаємовідносини сторін, з приводу яких виник спір.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

З метою отримання позики грошей на придбання транспортного засобу, позивач ОСОБА_1 звернувся до представника Тернопільського відділення ТзОВ «Ятесс» Данильчук І.С., яка пояснила умови необхідні для отримання у позику грошей, а саме внесення на банківський рахунок приватного підприємства «Ятесс» вступного обов'язкового платежу у розмірі 2900 грн.

04.04.2013р. позивачем було оплачено у відділенні ПАТ «Фолькбанк» на рахунок ПП «Ятесс», вступний обов'язковий платіж у розмірі 2900 грн. згідно квитанції № ПН653 від 04.04.2013 року..

Після чого, 04 квітня 2013 року, у м. Тернополі, між ОСОБА_1 та приватним підприємством «Ятесс» в особі Данильчук І.С., що діяла на підставі довіреності № 52 від 18.03.2013р. був укладений договір № 013938, про надання останнім підприємством інформаційних, консультаційних та роз'яснювальних послуг з питань діяльності та подальшої участі у програмі діяльності «Ренессанс».

Згідно п. 2.1 вказаного договору, вартість за надання консультаційних та роз'яснювальних послуг складає 2900 грн., і оплата наданих послуг, сплачується замовником ОСОБА_1 на протязі одного банківського дня з моменту укладення договору.

Після укладення даного Договору, 04.04.2013р. ПП «Ятесс» був складений акт-прийняття робіт (надання послуг), згідно якого позивачу надано інформаційно-консультаційні послуги на загальну вартість робіт 2900 грн.

Подальшою обов'язковою вимогою представника Тернопільського відділення ТзОВ «Ятесс» Данильчук І.С., перед укладенням договору позики грошей, було укладення договору страхування життя у страховій компанії «Укркомстрах».

З метою виконання даної вимоги, 04 квітня 2013 року між ОСОБА_1 та страховою компанією «Укркомстрах» було укладено договір добровільного страхування життя № 19710/12.

Предмет договору, було те, що страховик брав на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату Страховальникові (ОСОБА_1) чи Вигодонабувачеві (ТзОВ «Ятесс»).

Відповідно до умов даного Договору страхування життя, позивач застрахував себе на випадок смерті внаслідок нещасного випадку, на страхову суму 80000 грн.

Розмір страхового платежу становив 328 грн., сплата страхового внеску здійснювалась одноразово, згідно квитанції від 04.04.2013 року № ПН641.

Після виконання даних вимог, 04 квітня 2013 року, у м. Тернополі, між ОСОБА_1 та товариством із обмеженою відповідальністю «Ятесс» в особі Данильчук І.С., що діяла на підставі довіреності № 52 від 20.02.2013р. було укладено основний договір, Договір № 013938 про надання безвідсоткової позики грошей та Додатки № 1 та № 2.

Даним договором обумовлено про внесення мною вступного вище вказаного обов'язкового вступного платежу у розмірі 2900 грн., та внесення до 15 числа кожного місяця чергових платежів до Фонду Учасників програми «Ренессанс», розмір якого становить 666,67 грн., в кінцевому загальна сума по яких мала становити 80000,40 грн., а також внесення щомісячних платежів за юридичний супровід у розмірі 328 грн. Відповідно до зазначеного, сумарна вартість загального щомісячного платежу мала становити 986 грн., кількість загальних платежів обумовлена і мала становити - 120грн.

У відповідності до відомостей Додатку № 2 до Договору про надання безвідсоткової позики від 04.04.2013 року передбачено умови програми «Ренессанс», яка базується на залученні Учасників, метою яких є отримання безвідсоткової позики на термін у порядку та на умовах, передбачених Договором та Додатках до нього.

Згідно умов договору про надання безвідсоткової позики ОСОБА_1 як учасник програми доручив даному товариству використовувати суми його чергових платежів до фонду учасників для формування даного фонду учасників, з метою подальшого надання учасникам безвідсоткової позики для придбання товару.

Тобто, у відповідності до умов даного договору про надання безвідсоткової позики, товариство зобов'язувалось вчинити від мого імені позивача та за його рахунок надання йому як учаснику програми «Ренессанс» безвідсоткової позики у розмірі 80 000 грн.

У відповідності до умов даного договору, договір про надання безвідсоткової позики реєструється в день надходження на рахунок товариства вступного платежу, і лише після реєстрації договору, учасник реєструється в програмі «Ренессанс» про що повідомляється учасника і являється учасником програми «Ренессанс».

З метою з'ясування причин ненадання позики грошей, позивач неодноразово звертався до відповідачів, однак, на телефонні дзвінки ніхто не відповідав, а на письмове звернення відповідь і на день розгляду справи, не надійшла, а також позику ОСОБА_1 не отримав і по сьогоднішній день.

Згідно із ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненям фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Вимогами ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» виконавець послуг не повинен включати у договорі із споживачем умови, які є несправедливими.

Згідно із ч. 2, п. 3 ч. 3 ст. 18 вказаного Закону, умови договору є несправедливими, якщо в супереч принципу добросовісності, його наслідком є істотний дисбаланс договірнх прав та обовязків на шкоду споживача, зокрема, встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця.

Згідно ч.ч. 5, 6 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», якщо положення договору визнано несправедливим, таке положення може бути змінено або визнано недійсним, або договір може бути визнано недійсним в цілому.

Згідно умов п. 5.4. Договору № 013 938 про надання інформаційних, консультаційних та роз'яснювальних послуг, розірвання даного Договору на паритетних правах можливе лише до моменту його реєстрації в центральному офісі Виконавця. У відповідності до додатку № 2 до даного Договору, реєстрація Договору у центральному офісі Товариства проводиться в день надходження Вступного платежу за реквізитами вказаними Товариством, тобто розірвання можливе лише протягом першого дня, від моменту підписання Договору.

У разі виявлення бажання у Учасника, тобто мене, розірвати договір після закінчення вказаного вище терміну, застосовується положення ст. 8 додатку № 2 до даного Договору, згідно з яким вступний платіж та чергові платежі за юридичне обслуговування основного Договору учаснику не повертаються.

В той же час Договір, відповідно до умов п. 8.3 Додатку № 2 до Договору, вважається розірваним на вимогу Відповідача в односторонньому порядку з першого числа місяця в якому виникла заборгованість, за умови, якщо учасник (Позивач), якому ще не надано рішення про надання безвідсоткової позики, не сплатить в строк до 15-го числа поточного місяця загальний платіж та платіж на юридичне обслуговування договору.

Згідно умов п.8.2 Додатку до Договору, якщо учасник який виявив бажання розірвати договір в односторонньому порядку то вступний платіж за юридичне обслуговування не повертаються. А якщо учасником до розірвання договору були сплачені загальні платежі, то він вправі звернутись до товариства, з метою їх повернення, однак за умови договору платежі повертаються учаснику після закінчення програми «Ренессанс» протягом 30 днів, про закінчення даної програми останнього товариство повідомляє на протязі 10 днів.

Так, з одного боку із умов оспорюваного Договору випливає, що згідно із програмою «Ренесанс» в Додатку № 2 до Договору, предметом Договору є позика, яку надає Товариство (Відповідач 1), або сам учасник, за рахунок своїх же грошей, шляхом загальний розстрочених платежів. Однак з аналізу інших умов Договору слідує, що Відповідач 1 не надає позик, а реєструє (формує) учасників програми (п. 1.4 додатку № 2 до Договору), які за рахунок власних внесків (загальних платежів) формують Фонд Учасників рахунку Відповідача, після цього здійснюється Захід з розподілу Фонду Учасників, на одержання права на отримання позики вибірковим учасником програми.

Відповідно до визначення понять (термінів), які використовуються в договорі, передбачено, що право учасника програми на одержання безвідсоткової позики, яке отримане учасником програми за результатами Рішення із врахування Фонду учасників, є підставою для отримання позики за рахунок загальних внесків учасника, який входить в дану програму (ст. 4 Додатку № 2 Договору).

Таким чином, розподіл Фонду Учасників проходить по пірамідальній схемі, що порушує вимоги п. 7 ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів», зокрема один учасник програми за свої власні кошти без інвестування коштів відповідача надає позику іншому учаснику програми.

Відповідно до п. 2 ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів», забороняється нечесна підприємницька діяльність практика, яка включає будь-яку діяльність, що вводить споживача в оману. Відповідно до ч. 5 ст. 19 вказаного Закону правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької діяльності є недійсними.

Ч. 1 ст. 230 ЦК України, передбачено, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 1051 ЦК України, позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця ніж встановлено договором.

В п.14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», Вищий спеціалізований суд України рекомендує, що при вирішенні спорів про визнання кредитного договору недійсним суди мають враховувати вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема ЦК (статті 215, 1048 - 1052, 1054 - 1055), статті 18 - 19 Закону України "Про захист прав споживачів".

Згідно п.12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.04.1996р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», у справах за позовами про захист прав споживачів, порушених внаслідок недостовірної або неповної інформації про товар (роботу, послугу) чи недобросовісної його реклами, суд має виходити з припущення, що споживач не має спеціальних знань про властивості та характеристики товарів (робіт, послуг). Відповідно до ст. 18 Закону продавець, виготівник, виконавець зобов'язані своєчасно надавати споживачеві необхідну достовірну інформацію про товар (роботи, послуги) у доступній формі, яка б забезпечувала можливість компетентного вибору. Надання інформації у технічній документації, на етикетці тощо іноземною мовою без перекладу в зазначеному вище обсязі слід розцінювати як відсутність необхідної інформації.

Згідно п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Згідно ч. 1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Також, згідно ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього кодексу.

Відповідно до ст. 216 ЦК України передбачено «недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину .

Аналізуючи наведені обставини, суд вважає, що права позивача підлягають захисту шляхом визнання договору № 013938 безвідсоткової позики грошей від 04.04.2013р., укладеного між ТзОВ «Ятесс» та ОСОБА_1, та додатків № 1 та № 2 до даного договору від 04.04.2013р., недійсними. Також, слід визнати договір № 013938 про надання інформаційних, консультаційних та роз'яснювальних послуг з питань діяльності та подальшої участі у програмі діяльності від 04.04.2013 року, укладений між позивачем та ПП «Ятесс» та акт здачі -прийняття робіт від 04.04.2013р., недійсними та стягнути із ПП «Ятесс» на користь позивача 2900 гривень, сплачених в якості вступного обов'язкового платежу та підлягають стягненню судові витрати по справі.

Керуючись ст. ст. 11, 202, 203, 215, 216, 230, 526, 626 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 210, 213, 215, 224-228 ЦПК України, Законом України «Про захист прав споживачів» суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсними договір № 013938 безвідсоткової позики грошей від 04.04.2013р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Ятесс» та ОСОБА_1 і додатків № 1 та № 2 до даного Договору від 04.04.2013р.

Визнати недійсними договір № 013938 про надання інформаційних, консультаційних та роз'яснювальних послуг з питань діяльності та подальшої участі у програмі діяльності від 04.04.2013 року, укладений між приватним підприємством «Ятесс» та ОСОБА_1, акт здачі -прийняття робіт від 04.04.2013р.

Стягнути із приватного підприємства «Ятесс» (код ЄДРПОУ 37998069, МФО 300670 Проспект Московський, буд. № 247 Фрунзенський район м. Харків, 61037), на користь ОСОБА_1 2 900 /дві тисячі дев'ятсот/ гривень, сплачених в якості вступного обов'язкового платежу згідно квитанції № ПН653 від 04.04.2013 року.

Стягнути солідарно із товариства з обмеженою відповідальністю «Ятесс» / код ЄДРПОУ 37189568 / та приватного підприємства «Ятесс» /код ЄДРПОУ 37998069 / в користь держави 229, 40 грн. судового збору та в користь позивача ОСОБА_1 114 грн. 70 коп. сплаченого судового збору.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом з повідомленням не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддяЯ. В. Процько