Рішення № 32928375, 06.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10563/13 06.08.13

За позовом Фізичної особи - підприємця Павлючука Володимира Івановича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіомі-Холдінг"

про стягнення 647 400,00 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Хмельовська Н.В.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Фізична особа - підприємець Павлючук Володимир Іванович (далі-позивач) звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіомі-Холдінг" (далі-відповідач) про стягнення 647 400,00 грн. основного боргу. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати виконаних робіт згідно договору №143Б від 24.10.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2013 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 18.06.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи неодноразово відкладався через нез'явлення повноважних представників відповідача та неналежне виконання ними вимог суду.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив. Однак, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 06.08.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.10.2011 р. між Фізичною особою - підприємцем Павлючуком Володимиром Івановичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стіомі-Холдінг" був укладений договір №143Б, умовами якого передбачено, що позивач зобов'язується виконати роботи зі збирання врожаю, культури - ранніх зернових, а відповідач зобов'язується прийняти роботи та здійснювати їх оплату на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.8. договору протягом 1 дня після завершення позивачем виконання кожного етапу робіт сторони складають акт здачі-приймання виконаних робіт, що буде підставою для розрахунку проведення оплати між сторонами по відповідному обсягу робіт.

Згідно п. 4.1.3. договору відповідач зобов'язується провести оплату робіт позивача після закінчення збирання врожаю, при наданні актів виконаних робіт, з моменту виставлення рахунку на протязі 30 банківських днів. Після завершення кожного етапу робіт позивач протягом 1-го дня надає відповідачу акт виконаних робіт, в якому зазначається загальна площа землі в гектарах, на якій позивачем виконано роботи. Відповідач підписує акт та повертає один примірник акту позивачу.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем згідно договору були виконані, а відповідачем прийняті підрядні роботи на суму 647 400,00 грн., що підтверджується актами виконаних робіт, які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками (копії в матеріалах справи).

Матеріалами справи також підтверджується, що відповідач за виконані роботи розрахунків не провів, в результаті чого заборгував позивачеві 647 400,00 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати виконаних робіт, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 647 400,00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору №143Б від 24.10.2011 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, виконав всі передбачені договором підрядні роботи, які прийняті відповідачем без зауважень щодо кількості та якості по актам виконаних робіт.

13.12.2012 р. на адресу відповідача було направлено рахунок на оплату виконаних робіт на суму 647 400,00 грн. згідно п. 4.1.3. договору, який отриманий відповідачем 17.12.2012 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач за виконані роботи не розрахувався, доказів зворотного суду не надав.

Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 838 ЦК України, генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи строки оплати, встановлені п. 4.3.1. договору, обов'язок відповідача оплатити виконані позивачем роботи в розмірі 647 400,00 грн. настав з 17.12.2012 р. та повинен бути виконаний до 17.01.2013 р.

Проте, станом на день прийняття рішення по справі, відповідач за виконані позивачем роботи не розрахувався.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати виконаних робіт та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору №143Б від 24.10.2011 р., положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 647 400,00 грн. заборгованості.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Павлючука Володимира Івановича задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіомі-Холдінг" (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 29, ідентифікаційний код 32827667), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Фізичної особи - підприємця Павлючука Володимира Івановича (66800, Одеська обл., Ширяївський р-н, смт. Ширяєве, вул. Малиновського, буд. 13, ідентифікаційний код 2343017275) 647 400 (шістсот сорок сім тисяч чотириста) грн. 00 коп. - основного боргу та 12 948 (дванадцять тисяч дев'ятсот сорок вісім) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 08.08.2013 р.

Суддя Бондарчук В.В.