ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/12259/13 07.08.13
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергобудресурси», м.Київ, ЄДРПОУ 36203764
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Samarqandkimyo», м.Самарканд
про стягнення 59 197,50 доларів США, що еквівалентно 473 165,62 грн.
Суддя Любченко М.О.
Представники:
від позивача: Шевченко Т.О. - по дов.
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПРАВИ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укренергобудресурси», м.Київ звернувся до господарського суду м.Києва з позовною заявою до відповідача, Відкритого акціонерного товариства «Samarqandkimyo», м.Самарканд про стягнення 10 000 доларів США, що еквівалентно 79 300 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов контракту №03-04-13 від 03.04.2013р. та додаткової угоди №1 від 05.04.2013р. в частині проведення оплати товару у повному обсязі та у визначені договором строки, що стало підставою для звернення до суду з вимогами про стягнення заборгованості в сумі 10 000 доларів США.
05.07.2013р. до господарського суду м.Києва позивачем було подано заяву б/н від 04.07.2013р. про збільшення розміру позовних вимог на 49 197,50 грн. у зв'язку з невиконанням відповідачем гарантійного листа №541 від 19.06.2013р. у повному обсязі.
Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Враховуючи, що вказана заява позивача відповідає приписам ст.22 Господарського процесуального кодексу України, остання прийнята судом до уваги під час розгляду справи та судом розглядаються остаточні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергобудресурси» про стягнення 59 197,50 грн., що еквівалентно 473 165,62 грн., з урахуванням заяви б/н від 04.07.2013р.
Відповідач в судові засідання 17.07.2013р. та 07.08.2013р. не з'явився, відзив не надав, правом на участь у розгляді справи не скористався.
Одночасно, за висновками суду, Відкрите акціонерне товариство «Samarqandkimyo», м.Самарканд було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи належним чином, виходячи з наявності в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення з розпискою представника відповідача про отримання ухвали суду (номер відправлення RH 010 850934VA). Наявність даного повідомлення свідчить про обізнаність відповідача про розгляд господарським судом м.Києва даної справи.
За таких обставин, приймаючи до уваги направлення господарським судом поштової кореспонденції за адресою Відкритого акціонерного товариства «Samarqandkimyo», враховуючи наявність у матеріалах справи доказів отримання ухвали суду вказаним товариством, господарський суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.
За приписами п.1 Роз'яснення №04-5/608 від 31.05.2002р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій» правовідносини, пов'язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, регулюються положеннями Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України «Про міжнародне приватне право».
За змістом п.1 ч.1 ст.76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, у тому числі, у випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.
Відповідно до п.2 ст.4 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності від 20.03.1992р., яка ратифікована Україною 19.12.1992р. та Узбекистаном 06.05.1993р., компетентні суди держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав розглядають справи і в інших випадках, якщо про це є письмова угода сторін про передачу спору до суду.
Статтею 38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що спори, які виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України.
Крім того, за приписами ст.5 Закону України «Про міжнародне приватне право» учасники правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.
Згідно з п.10.1 контракту №03-04-13 від 03.04.2013р. усі спори та розбіжності, які можуть виникнути за даним контрактом або у зв'язку з даним контрактом, вирішуються сторонами шляхом переговорів. У випадку не досягнення згоди зі спірних питань спори підлягають вирішенню в господарському суді м.Києва.
Відповідно до п.10.2 вказаного контракту в редакції додаткової угоди №2 від 17.07.2013р. усі взаємовідносини сторін, що не передбачені цим контрактом про поставку товару, розглядаються відповідно до діючого законодавства України.
За таких обставин, за висновками суду, спір у справі №910/12259/13 підлягає розгляду господарським судом міста Києва на підставі норм українського права.
Наразі, з огляду на неявку відповідача в судове засідання, господарським судом враховано приписи ст.22 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Незважаючи на те, що відповідач в процесі розгляду справи так і не скористався правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учаснику судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:
За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
За змістом ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, 03.04.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укренергобудресурси» (продавець) та Відкритим акціонерним товариством «Samarqandkimyo» (покупець) було укладено контракт №03-04-13 (зі змінами та доповненнями), у відповідності до п.1.1 якого продавець зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити відповідно до умов цього контракту товар, а саме соєві боби в кількості 308,5 тон загальною вартістю 223 662,50 доларів США.
За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір від 03.04.2013р. є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).
Пунктом 3.4 контракту №03-04-13 від 03.04.2013р. встановлено, що поставка товару здійснюється залізничним транспортом протягом 45 днів з дня відвантаження.
Вантажовідправником-експедитором за даним контрактом може бути Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсал-А» або інший вантажовідправник-експедитор. Станція відвантаження - Збараж (п.3.6 договору).
В силу положень п.4.3 укладеного сторонами правочину в редакції додаткової угоди №1 від 05.04.2013р. покупець зобов'язався здійснити оплату товару по даному контракту за рахунок власних валютних засобів наступним чином:
- здійснити оплату в розмірі не меншу 40% від вартості даного контракту протягом 10 календарних днів з моменту відвантаження товару. Датою відвантаження товару є дата календарного штемпелю, яка вказана станцією відправлення на залізничній накладній;
- здійснити кінцеву оплату за поставлений товар за даним контрактом у повному обсязі відповідно до виставленого інвойсу протягом 45 календарних днів з моменту поставки товару на станцію Мароканд. Датою поставки є дата календарного штемпелю, що вказана станцією Мароканд на залізничній накладній.
На виконання викладених вище умов договору 09.04.2013р. позивачем було направлено відповідачу залізничним транспортом 308 500 тон товару, а саме соєвих бобів, що підтверджується залізничними накладними №37439098, №37440344, №37440120, №37439544, №37440245 на загальну суму 223 662,50 доларів США.
При цьому, як вбачається зі вказаних залізничних накладних, а саме штемпелю, який проставлений станцією призначення Мароканд, поставку товару було здійснено 15.04.2013р.
Тобто, приймаючи до уваги зміст п.4.3 контракту №03-04-13 від 03.04.2013р. та встановлений судом факт передачі продавцем товару покупцю, зобов'язання відповідача з оплати товару, поставленого позивачем, мало бути виконано не пізніше 30.05.2013р.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Частиною 1 ст.692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з приписами ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
Як свідчать наявні в матеріалах справи копії банківських виписок з рахунків позивача, в період з 24.04.2013р. по 29.05.2013р. відповідачем було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю «Укренергобудресурси» грошові кошти в рахунок оплати поставленого товару в сумі 154 465 доларів США.
Відповідно до листа №541 від 19.06.2013р. Відкритого акціонерного товариства «Samarqandkimyo» відповідач підтвердив отримання ним від позивача товар загальною вартістю 223 662,50 доларів США та часткову оплату його вартості в сумі 154 465 доларів США. При цьому, відповідачем зазначено, що Відкрите акціонерне товариство «Samarqandkimyo» гарантує оплату заборгованості в сумі 59 197,50 доларів США в строк до 04.07.2013р.
Згідно з відповідною випискою з банківського рахунку позивача 25.06.2013р. відповідачем було сплачено позивачу ще 10 000 доларів США на виконання умов контракту №03-04-13 від 03.04.2013р.
Таким чином, за змістом наявних матеріалів справи на момент вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем з оплати поставленого товару складає 59 197,50 доларів США.
Ухвалами господарського суду від 26.06.2013р. та від 17.07.2013р. відповідача було зобов'язано надати докази виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань (платіжні доручення/виписки з банківського рахунку тощо) за контрактом із зазначенням періоду, за який здійснюється платіж (віднесення погашення заборгованості).
Проте, відповідач в судове засідання не з'явився та будь-яких належних та допустимих доказів погашення боргу у розмірі 59 197,50 доларів США та повної оплати поставленого товару всупереч вимогам ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надав.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що позивач зобов'язання за контрактом №03-04-13 від 03.04.2013р. виконав належним чином, враховуючи, що відповідачем не був спростований факт порушення взятих на себе за вказаним договором обов'язків щодо оплати поставленого товару у повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергобудресурси» про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Samarqandkimyo» на користь позивача заборгованості в сумі 59 197,50 доларів США, з урахуванням заяви б/н від 04.07.2013р. про збільшення позовних вимог, підлягають задоволенню.
Одночасно, за змістом листа №01-08/369 від 29.06.2010р. «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» господарський суд може прийняти рішення про стягнення з відповідача суми заборгованості саме в іноземній валюті у спорах, пов'язаних із здійсненням валютних операцій у випадках і в порядку, встановлених законом (ч.2 ст.192, ч.3 ст.533 Цивільного кодексу України, Декрет №15-93 від 19.02.93р. Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»). При цьому, законом прямо не передбачено обов'язку господарського суду зазначати в резолютивній частині рішення про стягнення заборгованості в іноземній валюті еквівалент такої суми в гривнях.
Якщо ж у відповідних випадках позивач просить зазначити в резолютивній частині судового рішення зі спору, пов'язаного зі стягненням суми заборгованості в іноземній валюті, також і гривневий еквівалент (за офіційним курсом Національного банку України) або лише гривневий еквівалент, то суд з урахуванням конкретних обставин справи може задовольнити будь-яке з таких клопотань.
Позивачем були заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача грошової суми в іноземній валюті з одночасним визначенням її еквіваленту в гривнях України за офіційним курсом Національного банку України.
За відомостями Національного банку України офіційний курс долару США по відношенню до гривні України станом на 07.08.2013р. становить 7,993.
За розрахунками суду, стягненню з відповідача підлягають грошові кошти в сумі 59 197,50 доларів США, що станом на 07.08.2013р. за курсом Національного банку України становить 473 165,62 грн.
Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в розмірі 9463,31 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Крім того, судовий збір в сумі 121,90 грн. належить повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Укренергобудресурси» на підставі п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку із внесенням збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергобудресурси», м.Київ до Відкритого акціонерного товариства «Samarqandkimyo», м.Самарканд про стягнення 59197,50 доларів США, що еквівалентно 473 165,62 грн.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Samarqandkimyo» (140162, Республіка Узбекистан, м.Самарканд, городок Хіміків) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергобудресурси» (01042, м.Київ, Печерський район, вул.Лумумби Патріса, буд.11, ЄДРПОУ 36203764) заборгованість в сумі 59197,50 доларів США, що еквівалентно 473 165,62 грн., а також судовий збір в розмірі 9463,31 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Укренергобудресурси» (01042, м.Київ, Печерський район, вул.Лумумби Патріса, буд.11, ЄДРПОУ 36203764) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 121,90 грн., сплачений на підставі платіжного доручення №121 від 04.07.2013р.
У судовому засіданні 07.08.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повне рішення складено 12.08.2013р.
Суддя М.О.Любченко
Судове рішення № 32928371, Господарський суд м. Києва було прийнято 07.08.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/12259/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: