Постанова № 32928168, 31.07.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2013 р. Справа №805/9035/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12:30 год.

приміщення суду за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Грищенка Є.І.

при секретарі судового засідання - Столяренко Г.С.

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Цуріна А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Донецької області про визнання дій відповідача неправомірними при розгляді скарги № 5588 від 28.11.2012р. та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Прокуратури Донецької області про визнання дій відповідача неправомірними з приводу розгляду скарг, зобов'язання розглянути скарги по суті, надати письмову відповідь, забезпечити поновлення порушених прав, вирішити питання щодо відповідальності осіб з вини яких допущено порушення, забезпечити участь позивача в перевірці скарг, надати можливість ознайомитись з матеріалами перевірки. Заявлений адміністративний позов мотивований тим, що при зверненнях до органів прокуратури з приводу порушення прав та законних інтересів діями посадових осіб Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецьку при продажу 1/2 частини двокімнатної квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1, позивачу було відмовлено в розгляді звернень з підстав їх необґрунтованості. Не погодившись з відповіддю прокуратури Ленінського району м. Донецька, позивач звернувся зі скаргою до прокуратури міста Донецька з приводу законності дій прокурора Ленінського району м. Донецька при розгляді попередніх звернень щодо неправомірності посадових осіб податкової служби. За результатом розгляду скарги позивачу відмовлено та роз'яснено його право звернутись до суду з питань, порушених у звернені. Не погодившись з відповідями прокуратур він звернувся до відповідача зі скаргою, в якій порушує питання щодо неправомірності дій посадових осіб Прокуратури м. Донецька та Прокуратури Ленінського району міста Донецька, вчинених при розгляді його заяви стосовно порушення його прав та законних інтересів діями посадових осіб Державної податкової служби Ленінського району м. Донецька. Позивач посилається на те, що скарга була направлена відповідачем на розгляд до Прокуратури м. Донецька, дії якої були предметом скарги. Вважає що такими діями відповідача порушені його права, у зв'язку з чим просив визнати дії відповідача неправомірними щодо розгляду скарг, зобов'язати розглянути скарги по суті, надати письмові відповіді, забезпечити поновити порушенні права, вирішити питання щодо відповідальності осіб з вини яких допущено порушення, забезпечити участь позивача в перевірки скарги, надати можливість знайомитися з матеріалами перевірки.

Під час розгляду справи позивач позовні вимоги уточнив, про що надав письмову заяву. Відповідно до наданої заяви позивач просить визнати дії відповідача неправомірними при розгляді скарги № 5588 від 28.11.2012, зобов'язати відповідача розглянути скаргу № 5588 від 28.11.2012 по суті, надати письмову відповідь, забезпечити поновлення порушеного права, вирішити питання щодо відповідальності осіб, з вини яких допущено порушення, забезпечити участь позивача в перевірці скарги, надати можливість ознайомитися з матеріалами перевірок. Позивач в судовому засіданні просив позов задовольнити відповідно до наданих уточнень.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, про що надав суду письмові заперечення. В обґрунтування заперечень зазначив, що оскільки скарга ОСОБА_1 стосувалася законності дій посадових осіб прокуратур нижчого рівня, його звернення було спрямовано на розгляд прокуратури м. Донецька. Представник відповідача вважає, що такі дії відповідають положенням п.п. 3.11 «Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України», затвердженої наказом Генерального прокурора України № 9 гн від 21.06.2011, та п. 1 наказу Генерального прокурора України № 1/2 гн від 11.07.2012 «Про особливості організації роботи прокуратур міст з районним поділом». Просив відмовити в задоволені позову у повному обсязі.

У судовому засіданні встановлено, що 28.11.2012 до прокуратури Донецької області за № 5588 надійшла скарга ОСОБА_1, в якій він просив провести прокурорську перевірку фактів порушення законодавства України посадовими особами Прокуратури міста Донецька, Прокуратури Ленінського району м. Донецька та прийняти заходи прокурорського реагування з приводу захисту прав та поновити право власності на належну йому 1/2 частку квартири АДРЕСА_1

Також, як вбачається зі змісту скарги ОСОБА_1 № 5588 від 28.11.2012, позивач серед іншого оскаржує до Прокуратури Донецької області дії прокурора міста Донецька ОСОБА_3 стосовно порушень ним діючого законодавства України, шляхом приховування факту протиправних дій прокурора Ленінського району м. Донецька старшого радника юстиції ОСОБА_4

Листом Начальника управління захисту прав і свобод громадян та інтересів держави Прокуратури Донецької області Г. Жеребченко від 06.12.12 № 7/1/1-р-12 скарга ОСОБА_1 була надіслана на розгляд прокурору м. Донецька старшому раднику юстиції ОСОБА_3

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулюється Законом України «Про звернення громадян».

Відповідно до положень частини першої статті 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Частиною четвертою статті 3 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що скарга - це звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Згідно зі статтею 18 Закону України «Про звернення громадян» громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Приписами статті 19 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень, зокрема, зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам.

Порядок розгляду звернень громадян в органах прокуратури врегульований Інструкцією про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому громадян в органах прокуратури України, затвердженою наказом Генерального прокурора України № 9гн від 21.06.2011 на підставі вимог пункту 7 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру».

Як передбачено пунктом 3.2 Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому громадян в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України № 9гн від 21.06.2011, за кожним зверненням в прокуратурах усіх рівнів може бути виконана одна з таких дій:

- прийнято до розгляду;

- передано на вирішення до підпорядкованої прокуратури;

- направлено до іншого відомства;

- приєднано до скарги, що раніше надійшла, або до матеріалів кримінальної справи.

Відповідно до положень п.п. 4.4. «Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України», затвердженої наказом Генерального прокурора України № 9 гн від 21.06.2011, направлення звернень прокурорам, що не мають повноважень на їх розгляд або які раніше приймали рішення з оскаржуваних питань, а також прокурорам, дії яких оскаржуються, забороняється.

Не допускається прийняття рішень по зверненнях за висновками підпорядкованих прокурорів, чиї дії оскаржуються.

Враховуючи, що в скарзі ОСОБА_1, серед іншого, ставилось питання щодо незаконності дій прокурора м. Донецька, суд приходить до висновку, що скарга була необґрунтовано передана до Прокуратури м. Донецька для проведення перевірки викладених у ній доводів, оскільки відповідач направив її на розгляд до органу, дії посадової особи якого оскаржувались позивачем.

Крім того, суд зазначає, що при отриманні скарги ОСОБА_1. Прокуратурою Донецької області невірно визначена суть скарги, оскільки за текстом скарги заявник вказує на порушення його прав та законних інтересів не тільки з боку прокурора Ленінського району м. Донецька, а й з боку прокурора м. Донецька. Проте, відповідач в своєму листі від 06.12.2012 № 7/1/1-р-12 зазначив, що до прокуратури м. Донецька направляється звернення ОСОБА_1 щодо оскарження дій прокурора Ленінського району м. Донецька.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду відповідач не довів правомірності своїх дій щодо направлення скарги позивача до Прокуратури м. Донецька, дії якої є предметом оскарження у цій скарзі.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання неправомірними дій Прокуратури Донецької області під час розгляду скарги ОСОБА_1 № 5588 від 28.11.2012 в частині її направлення для розгляду до Прокуратури м. Донецька та зобов'язання Прокуратури Донецької області розглянути скаргу ОСОБА_1 № 5588 від 28.11.2012.

Разом з тим, у задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача забезпечити поновлення порушених прав позивача та виконати прийняті у зв'язку зі скаргою рішення суд відмовляє, оскільки такі питання вирішуються суб'єктом владних повноважень за результатами розгляду скарги. Враховуючи, що скарга відповідачем ще розглянута не була, суд вважає, що такі вимоги позивача є передчасними, оскільки на час розгляду справи ще відсутній об'єкт правового захисту.

Щодо позовних вимог вирішити питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, суд зазначає наступне.

Пунктом 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про:

1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення;

2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача коштів;

5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Наведеною нормою встановлено вичерпний перелік рішень суду у разі задоволення адміністративного позову. Таким чином, нормами КАС України при розгляді адміністративної справи, вирішення вимог про відповідальність осіб з вини, яких допущено порушення взагалі не передбачено, у зв'язку з чим суд відмовляє в цій частині вимог.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання забезпечити участь позивача у перевірці поданої скарги та надати можливість ознайомитись з матеріалами розгляду скарги, суд вважає їх також необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки судовий захист прав, свобод та інтересів конкретної особи можливий тільки у випадку, коли таке порушення відбулось. Рішення суду не може прийматись як застереження від будь-яких порушень, оскільки неможливо визначити, чи будуть вони взагалі вчинятися відповідачем у майбутньому. В межах даної справи позивач не надав доказів щодо порушення його прав відповідачем у частині забезпечення його участі у перевірці поданої скарги та ознайомленні з матеріалами розгляду скарги.

Таким чином, суд задовольняє позов частково.

На підставі ст. 94 КАС України судові витрати стягненню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 121, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 164, 167 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Прокуратури Донецької області під час розгляду скарги ОСОБА_1 № 5588 від 28.11.2012 року щодо її направлення для розгляду до Прокуратури м. Донецька.

Зобов'язати Прокуратуру Донецької області розглянути скаргу ОСОБА_1 № 5588 від 28.11.2012 року.

В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 31 липня 2013 року по виходу з нарадчої кімнати.

Постанова виготовлена у повному обсязі 5 серпня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Суддя Грищенко Є.І.