Постанова № 32925093, 25.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 липня 2013 року 10:55 № 826/9224/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., при секретарі Шевченко М.В., вирішив адміністративну справу

За позовомПриватного акціонерного товариства «ГЕО СПЕКТР»доДержавної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби Українипровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0003352250, №0003362250 від 17.05.2013

13.06.2013 Приватне акціонерне товариство «ГЕО СПЕКТР» (далі - позивач, Товариство) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби України (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0003352250, №0003362250 від 17.05.2013.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що висновки, викладені в акті перевірки №1410/22-5-04/30306997 від 22.04.2013 (далі - акт перевірки), на підставі якого були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, суперечать вимогам закону, господарські операції позивача з контрагентами є реальними та підтверджуються необхідними документами.

Представник відповідача позов заперечував, вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення законними та обґрунтованими, винесеними на підставі та на виконання норм податкового законодавства за результатами перевірки позивача, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд міста Києва, ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є правонаступником Приватного акціонерного товариства «Промислово-геофізична компанія Надра».

08.04.2013 Головним слідчим управлінням ДПС України в рамках кримінального провадження №320131101000000101 винесена постанова про призначення позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 по 01.04.2013 службовими особами ПрАТ «Промислово-геофізична компанія Надра» по фінансово-господарським взаємовідносинах з ТОВ «САНОІЛ ТОРГ» та подальшої реалізації придбаних у ТОВ «САНОІЛ ТОРГ» товарно-матеріальних цінностей.

На підставі наказу від 10.04.2013 №682, направлення від 10.04.2013 №565 старшим державним податковим ревізором-інспектором, радником податкової служби ІІІ рангу відділу особливо важливих перевірок управління податкового контролю ДПІ у Подільському районі міста Києва ДПС Григоренком Дмитром Кириловичем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Промислово-геофізична компанія Надра» (ПрАТ «ГЕО СПЕКТР») з питань правильності обчислення та повноти сплати до бюджету податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «САНОІЛ ТОРГ» та ТОВ «Будівельна компанія Рідне місто» за період з 01.01.2010 по 01.04.2013.

За результатами перевірки складено акт №1410/22-5-04/30306997 від 22.04.2013, відповідно до висновків якого за ПрАТ «Промислово-геофізична компанія Надра» (ПрАТ «ГЕО СПЕКТР») встановлено порушення п.п. 138.1-138.3, 138.5, 138.6, 138.8-138.10 ст. 138, пп. 131.1.9 п. 131.1 ст. 131 Податкового кодексу України від 21.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 8 717 669 грн.; п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01.01.2010 по 01.04.2013 у розмірі 8 190 041 грн.

17.05.2013 на підставі встановлених порушень, викладених в акті перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0003352250 про збільшення сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 12 285 061,56 грн., в тому числі за основним платежем - 8 190 041,04 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 4 095 020,52 грн.; та №0003362250 про збільшення сум грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 12 964 724,50 грн., в тому числі за основним платежем - 8 717 669,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 4 247 054,50 грн.

Порушення позивачем вище вказаних норм відповідач мотивує тим, що, як зазначено в акті перевірки, відносини ПрАТ «Промислово-геофізична компанія Надра» (ПрАТ «ГЕО СПЕКТР») з ТОВ «САНОІЛ ТОРГ» мають безтоварний характер, під час проведення перевірки позивачем не надано документів щодо підтвердження подальшої реалізації товарів (робіт, послуг), отриманих від ТОВ «САНОІЛ ТОРГ» ТОВ «Будівельна компанія Рідне місто»; документів по взаємовідносинах ПрАТ «Промислово-геофізична компанія Надра» (ПрАТ «ГЕО СПЕКТР») з ТОВ «Будівельна компанія Рідне місто» позивачем також не надавалися.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про помилковість висновків відповідача та обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України.

Згідно з пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу

Підпунктом 139.1.9. п.139.1. ст.139 ПК України встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до ст. 1 Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1, п. 198.2., п. 198.3. ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п.198.6. ст.198 ПК України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Отже, виходячи зі сказаного, для підтвердження включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат підприємства, а також для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги) до складу податкового кредиту, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

В ході перевірки, відповідачем встановлено, що за період з 01.01.2010 по 01.04.2013 позивач мав договірні відносини з контрагентами - ТОВ «Будівельна компанія Рідне Місто» та ТОВ «САНОІЛ ТОРГ», які мали вплив на формування показників валових витрат та податкового кредиту позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2012 між ТОВ «САНОІЛ ТОРГ» (продавець) та позивачем (покупець) укладено договір купівлі-продажу №01-06-12, предметом якого є купівля-продаж матеріалів, визначених у специфікаціях (меляса бурякова російського/українського походження, олія соняшникова нерафінована, шрот соняшниковий, макуха з насіння соняшника українського походження).

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано специфікації, акти прийому-передачі, видаткові та податкові накладні, що містяться в матеріалах справи.

Для подальшого використання та реалізації придбаних товарів між позивачем та ТОВ «ЮГЄКОТОП» укладений з договір комісії №0106К від 01.06.2012. Фактичне виконання зазначеного договору позивач підтверджує відповідними, актами прийому товару по якості та кількості, митними деклараціями, актами прийому-передачі робіт та податковими накладними, що містяться в матеріалах справи.

Під час огляду та дослідження копій первинних документів, зокрема договорів, податкових накладних, митних декларацій, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), поданих позивачем на підтвердження його взаємовідносин з ТОВ «САНОІЛ ТОРГ», судом не встановлено їх невідповідності вимогам чинного законодавства.

Відповідач, обґрунтовуючи свою позицію, посилається в акті перевірки на постанову Головного слідчого управління ДПС України від 08.04.2013 про проведення документальної позапланової перевірки ПрАТ «Промислово-геофізична компанія Надра» (ПрАТ «ГЕО СПЕКТР»), акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС №788/22-20/37269136 від 22.03.2013, акт ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС №164/22-200/37585953 від 17.01.2013, акт ДПІ у Печерському районі міста Києва №4437/22-2/34729816 від 18.10.2012,

Відповідно до зазначених вище документів, на думку відповідача, всі операції, здійснені ТОВ «САНОІЛ ТОРГ» та ТОВ «Будівельна компанія Рідне місто» мали безтоварний характер, а отже витрати позивача по операціям з цими контрагентами не можуть бути включені позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту, оскільки у зазначених підприємств відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Однак суд не може погодитись з таким твердженням відповідача, виходячи з того, що самі по собі акти перевірки не є рішенням органу владних повноважень, а, відтак не несуть ніяких наслідків для платника податків, постанова від 08.04.2013 є документом, який є лише підставою для проведення перевірки, та не є доказом на який можна посилатися при складанні акту. Інформація, викладена у вказаних документах була фактично переписана відповідачем в акт перевірки позивача, без належного дослідження та надання оцінки первинним документам, як того вимагають норми діючого податкового законодавства України.

Більше того, у вище зазначених актах йде мова про взаємовідносини ТОВ «САНОІЛ ТОРГ» з контрагентами, серед яких позивача немає. А отже, виходячи зі сказаного, посилання відповідача на вказані вище обставини є необґрунтованим.

Також відповідач мотивує свою позицію тим, що під час проведення перевірки позивач не надав документів щодо підтвердження подальшої реалізації товарів (робіт, послуг), отриманих від ТОВ «Будівельна компанія Рідне місто» та ТОВ «САНОІЛ ТОРГ».

Як вбачається з показань допитаного в судовому засіданні 25.07.2013 у якості свідка старшого державного податкового ревізора-інспектора, радника податкової служби ІІІ рангу відділу особливо важливих перевірок управління податкового контролю ДПІ у Подільському районі міста Києва ДПС Григоренка Дмитра Кириловича, який власне і проводив перевірку позивача, в порушення п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, перевірку проведено поза місцем розташування підприємства. Також свідок зазначив, що ні директора ні бухгалтера він не бачив, під час проведення перевірки контактував з невідомою йому особою, яка не могла надати необхідні документи та пояснення. У той же час будь-яких запитів до посадових осіб підприємства він не направляв, керівництву про недостатність документів письмово не доводив.

Таким чином, позивач був позбавлений можливості надати повний комплект документів та необхідні пояснення на вимогу перевіряючого.

Обґрунтовуючи свою позицію щодо правомірності винесених повідомлень-рішень, відповідач також зазначає, що документів по взаємовідносинах ПрАТ «Промислово-геофізична компанія Надра» (ПрАТ «ГЕО СПЕКТР») з ТОВ «Будівельна компанія Рідне місто» позивачем не надавалися.

Як вбачається з матеріалів справи, первинні документи по взаємовідносинах позивача з ТОВ «Будівельна компанія Рідне місто» вилучені на підставі протоколу про проведення обшуку ГВПМ ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС від 22.05.2012.

Згідно з п. 85.9 ст. 89 ПК України у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

У абзаці третьому зазначеного пункту вказано, що у разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Таким чином, відповідач, знаючи про вилучення документів, та відповідно відобразивши це в акті перевірки, в порушення вимог вищезазначеної статті зробив висновок про відсутність документів, які могли бути підтвердженням показників, відображених позивачем у податковій звітності.

Більше того, як вбачається з акту перевірки, перевірка проводилася з 10.04.2013 по 16.04.2013, однак запит до ГВПМ ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС щодо наявності документів, які б підтверджували взаємовідносини ПрАТ «Промислово-геофізична компанія Надра» (ПрАТ «ГЕО СПЕКТР») з ТОВ «Будівельна компанія Рідне місто» надано тільки 18.04.2013, тобто після вказаної перевірки.

Отже, враховуючи викладені законодавчі норми та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позивачем були виконані передбачені законодавством вимоги та правомірно включено витрати по взаємовідносинам з контрагентами - ТОВ «Будівельна компанія Рідне Місто» та ТОВ «САНОІЛ ТОРГ» до складу валових витрат підприємства та податкового кредиту.

Таким чином, суд дійшов до висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідача від №0003352250, №0003362250 від 17.05.2013.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин, суд, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «ГЕО СПЕКТР» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва ДПС від 17.05.2013 №0003352250 про донарахування податку на додану вартість в сумі 12 285 061,56 грн. та №0003362250 про донарахування податку на прибуток в сумі 11 964 720, 50 грн.

Судові витрати в сумі 2 294,00 грн. присудити на користь Приватного акціонерного товариства «ГЕО СПЕКТР» за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій