Рішення № 32924577, 08.08.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/7966/13-ц

Провадження № 2/344/3927/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

08 серпня 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді Бабій О.М.,

секретаря Сивухіної Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторське агентство «Фактор» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 990/07-К1 від 23 травня 2007 року, посилаючись на те, що згідно вказаного кредитного договору ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» (правонаступник ТОВ «Колекторське агентство «Фактор») надав відповідачу ОСОБА_2 кредитні кошти в сумі 15000 грн. зі сплатою 0,0001 % річних та терміном користування до 23 травня 2010 року. Внаслідок неналежної сплати позичальником кредиту та процентів за користування кредитними коштами за ним наявна заборгованість в загальній сумі 35 758 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримує з мотивів наведених в позовній заяві, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачі в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Причину неявки суду не повідомили.

З урахуванням положень ст. 224 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права на належне виконання умов кредитного договору забезпеченого порукою, внаслідок чого ТОВ «Колекторське агентство «Фактор» позивається про його відновлення шляхом стягнення з позичальника та поручителя заборгованості за вказаним договором.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

Судом встановлено, що 23 травня 2007 року між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 990/07-К1. 25 грудня 2008 року між АТ «Банк «Фінанси та Кредит» (колишня назва ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит») та товариством з обмеженою відповідальністю «Колекторське агентство «Фактор» було укладено Договір про відступлення прав вимоги №1, згідно якого банк уступив останньому право вимоги за зобов'язаннями, які виникають з умов кредитного договору № 990/07-К1 від 23 травня 2007 року.

За кредитним договором № 990/07-К1 (а.с.5-7), банк надав відповідачу кредитні кошти в сумі 15 000 грн. з кінцевим терміном повернення 23 травня 2010 року. Умовами п. 2.1. договору передбачено обов'язок позичальника сплатити банку проценти за користування кредитом в розмірі 0,0001 % річних.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у встановлений договором строк.

Позивачем проведено розрахунок заборгованості, за кредитним договором № 990/07-К1 від 23 травня 2007 року згідно якого заборгованість відповідача ОСОБА_2 складає 35 758 грн., в тому числі: 15 000 грн. - тіло кредиту, 3 820 грн. - відсотки та комісійні доходи, 16 938 грн. - пеня.

Будь-яких доказів, які б спростовували заборгованість ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором відповідачами не представлено суду.

В забезпечення належного виконання зобов'язання по кредитному договору ОСОБА_2, між банком та відповідачем ОСОБА_3 23.05.2007 року укладено договір поруки (а.с.8,9) відповідно до якого в п. 2.1. поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за несвоєчасне виконання позичальником зобов'язань за наведеним кредитним договором. У зв'язку з чим, поручитель за вимогою банку повинен нести солідарну з позичальником відповідальність.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За змістом п.5.1 договору поруки, порука припиняється якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимогу до поручителя.

За таких обставин у позивача виникло право пред'явити вимогу до поручителя ОСОБА_3 про виконання основного зобов'язання боржника ОСОБА_2 щодо повернення кредиту, починаючи з 23.05.2010 року, протягом наступних шести місяців.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не пред'являлась вимога до поручителя ОСОБА_3 про виконання основного зобов'язання протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання - 23.05.2010 року.

Доказів направлення такої вимоги ОСОБА_3 позивачем суду не надано.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до положень ст.ст. 16, 20 ЦК України передбачено право особи захистити своє порушене право шляхом звернення до суду. При цьому право на захист особа здійснює на свій розсуд. В даному випадку позивач просить про захист його порушеного права шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором з позичальника та поручителя.

Таким чином, підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 990/07-К1 від 23 травня 2007 року в розмірі 35 758 грн. тільки з боржника (позичальника) ОСОБА_2.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторське агентство «Фактор» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат слід задовольнити частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідача ОСОБА_2 також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 526, 527 ч. 1, 530, 546 ч. 1, 548 ч. 1, 611, 612, 1050 ч. 2, 1054 ч. 1, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88 ч. 1 ЦПК України, керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторське агентство «Фактор» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в користь товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторське агентство «Фактор», місцезнаходження якого вул. Шамрила, буд. № 4 «А», в м. Києві, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 36282034 - 35 758 грн. (тридцять п`ять тисяч сімсот п'ятдесят вісім гривень) заборгованості за кредитним договором № 990/07-К1 від 23 травня 2007 року та 357 грн. 58 коп. витрат по оплаті судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідачки.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Бабій О.М.