Постанова № 32923658, 08.08.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2013 року Справа № 910/1941/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Дроботової Т.Б.розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін: позивача: не з'явились, повідомлені належно, відповідача: Скопич Ю.В. - дов. від 04.06.13,касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"на постановуКиївського апеляційного господарського судувід18.06.13у справі№910/1941/13за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Сервіс Груп"доПублічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"простягнення 78702,01 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Сервіс Груп" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" 65468,33 грн. попередньої оплати, 4891,29 грн. - 3% річних і 8342,39 грн. інфляційних втрат. В обґрунтування позову, позивач посилався на порушення відповідачем зобов'язань за договорами купівлі-продажу скрапленого газу №А120/35сг-10 від 14.01.10, №А120/54сг-10 від 14.01.10, №А121д/196сг-10 від 09.02.10, №А121д/226сг-10 від 09.02.10, №А122/343сг-10 від 24.02.10 щодо поставки в повному обсязі та вчасно скрапленого газу, і це, на його думку, є підставою для стягнення сплаченої вартості недопоставленої продукції.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.04.13 (суддя Гулевець О.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 65468,33 грн. боргу, 2480,62 грн. - 3% річних та 63,57 грн. інфляційних втрат. У решті позову відмовлено. Місцевий господарський суд установив факт недопоставки відповідачем скрапленого газу на спірну суму передоплати. Відмовляючи у стягненні 2410,67 грн. - 3% річних і 8278,82 грн. інфляційних втрат суд виходив із помилковості здійсненого позивачем розрахунку цих сум. Судове рішення обґрунтоване приписами статей 525, 526, 530, 625, 629, 693 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.13 (судді: Яковлєв М.Л., Авдеєв П.В., Куксов В.В.) перевірене рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же підстав.

До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулося Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування, яке просить судові рішення у справі скасувати та відмовити у позові. Товариство вважає, що судами порушені приписи статей 625, 655, 664, 693, 712 Цивільного кодексу України, статей 193, 265 Господарського кодексу України. Скаржник наголошує на тому, що позивач, в порушення умов укладених договорів, не прийняв спірну кількість скрапленого газу у місці його знаходження.

Від позивача відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представника відповідача, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій установлено та підтверджено матеріалами справи, що упродовж січня - лютого 2010 року на виконання проведених спеціалізованих аукціонів з продажу скрапленого газу для потреб населення на базі Української аграрної біржі між Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (правонаступником якої є позивач - ПАТ "Укргазвидобування") - продавцем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Сервіс Груп" - покупцем та Українською аграрною біржею було укладено п'ять договорів купівлі-продажу скрапленого газу. За умовами цих договорів покупець купує у продавця скраплений газ власного виробництва. При цьому, покупець зобов'язався оплатити та прийняти скраплений газ на умовах договорів, а продавець зобов'язався його передати згідно з графіком поставки (2-3 декади січня-лютого 2010 року, березень 2010 року). Зокрема, за договором №А120/35сг-10 від 14.01.10 позивач зобов'язався передати відповідачеві 126 т скрапленого газу, на загальну суму 348180 грн.; за договором №А120/54сг-10 від 14.01.10 - 70 т на загальну суму 193200 грн.; договором №А121д/196сг-10 від 09.02.10 - 84 т на загальну суму 235200 грн.; договором №А121/226сг-10 від 09.02.10 - 70 т на загальну суму 193200 грн.; договором №А122/343сг-10 від 24.02.10 - 105 т на загальну суму 289800 грн. Відповідно до пунктів 3.1 договорів поставка скрапленого газу здійснюється продавцем рівномірно, упродовж декади, на умовах: франко-резервуар Тимофіївської установки по вилученню скрапленого газу ГПУ "Полтавагазвидобування" (договори №А120/35сг-10 від 14.01.10, №А121д/196сг-10 від 09.02.10, №А122/343сг-10 від 24.02.10); франко-резервуар Управління з переробки газу і газового конденсату - ТЦСК Базилівщина (договори №А120/54сг-10 від 14.01.10, №А121/226сг-10 від 09.02.10). Поставка скрапленого газу здійснюється після отримання продавцем оплати (пункт 3.2 договорів). Згідно з пунктами 3.3 продавець передає скраплений газ при транспортуванні транспортом зазначеним у договорах на умовах ЕХW-структурна одиниця наливу скрапленого газу за умови подання транспортних засобів у визначені терміни. Фактичний обсяг скрапленого газу, поставленого продавцем покупцю, оформляється актами приймання-передачі, до 15-го числа місяця наступного за звітним, на підставі документів на відвантаження наданих покупцем продавцю (пункт 3.6 договорів). Згідно з пунктом 4.1.2 договорів продавець зобов'язаний здійснити поставку скрапленого газу покупцю відповідно до графіку поставки після оплати за скраплений газ та поставки залізничних цистерн. Відповідно до пункту 5.2 договорів покупець здійснює оплату скрапленого газу шляхом перерахування коштів на рахунок продавця за графіками зазначеними у договорах. Сума попереднього внеску, перерахованого покупцем біржі, зараховується в оплату поставки скрапленого газу в третій декаді місяця поставки. Продавець здійснює відвантаження скрапленого газу в обсягах проведеної передоплати. Біржа перераховує продавцю попередній внесок, який вона отримала від покупця за участь в аукціоні. Остаточний розрахунок за фактично відвантажений скраплений газ проводиться на підставі накладних скрапленого газу упродовж 3 (трьох) робочих днів з дати складання цих накладних (пункти 5.3-5.5). В процесі розгляду спору господарські суди установили та це підтверджено матеріалами справи, що позивачем на виконання умов договорів було перераховано відповідачеві в якості передоплати за скраплений газ 1206450 грн. Крім того, Українською аграрною біржею в рахунок оплати вартості скрапленого газу, відповідачеві було ще перераховано 53130 грн. Відтак, загальна сума попередньої оплати склала 1259580 грн. Проте, відповідач свої договірні зобов'язання належним чином не виконав; скраплений газ в обсягах визначених договорами позивачеві не поставив. Відтак, позивачеві був недопоставлений скраплений газ на загальну суму 65468,33 грн. Позивач звертався до відповідача з відповідною претензією, яка останнім була залишена без задоволення. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Сервіс Груп" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" 65468,33 грн. попередньої оплати, 4891,29 грн. - 3% річних і 8342,39 грн. інфляційних втрат. Як на підставу позову, позивач посилався на порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо своєчасної поставки скрапленого газу на суму сплаченої позивачем передоплати. Ухвалюючи судові акти у справі, господарські суди дійшли висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову. Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Дана норма кореспондує з приписами статті 712 Цивільного кодексу України. При цьому, частиною 2 статті названого Кодексу унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно з приписами статі 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Момент виконання обов'язку продавця передати товар визначений статтею 664. Цивільного кодексу України. Так, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. У розумінні приписів частини 2 статі 664 названого Кодексу товар вважається наданим у розпорядження покупця якщо: у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці; покупець поінформований про те, що товар готовий до передання. При цьому, товар повинен бути відповідним чином ідентифікований. Частиною 4 статті 690 Цивільного кодексу України передбачено право продавця вимагати від покупця прийняття товару, якщо покупець без достатніх підстав зволікає з його прийняттям. Між тим, як установили суди, з підтвердженням матеріалами справи, відповідач не повідомляв позивача про наявність спірної продукції та готовність її до відвантаження; не звертався відповідач і з вимогою до позивача про прийняття товару. За приписами частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України у разі, коли продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. У розумінні приписів наведеної норми покупцю належить право вимагати повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем. Відповідно до приписів статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Дослідивши усі обставини та зібрані у справі докази, господарські суди установили, що позивач на виконання умов спірних договорів перерахував відповідачеві 1259580 грн. в якості попередньої оплати за скраплений газ. Судами установлено і те, що відповідач у обсягах передбачених договорами не передав позивачеві спірну продукцію. Тобто відповідачем було недопоставлено позивачеві скрапленого газу на загальну суму 65468,33 грн. Відтак, сума неповернутого авансу становить 65468,33 грн. Водночас установили господарські суди в процесі розгляду спору і те, що відповідач не поінформував покупця (у будь-який спосіб) про готовність до передання спірної продукції у належному місці. Враховуючи установлений господарськими судами факт непоставки відповідачем скрапленого газу на спірну суму перерахованої позивачем попередньої оплати за вказаним договорами, колегія суддів погоджується з висновками судів про наявність підстав для стягнення передоплати та часткового стягнення 3% річних і інфляційних втрат (у перерахованому судом розмірі). Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція, виходить з обставин, встановлених у даній справі господарськими судами. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Доводів касаційної скарги не спростовують встановленого судами та ґрунтуються на переоцінці доказів у справі, яка за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції. Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів визнає, що апеляційним господарським судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, тому підстави для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги відсутні.

З огляду на зазначене, підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги не вбачається.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.13 у справі №910/1941/13 залишити без змін.

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" - без задоволення.

Головуючий, суддя Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

Т.Дроботова