Постанова № 32923630, 08.08.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2013 року Справа № 924/205/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Є.Борденюк, Н.Капацин, Д.Кривди,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постановувід 05.06.2013Рівненського апеляційного господарського судуу справі№ 924/205/13-гза позовомКомунального підприємства Нетішинської міської ради "Торговий центр"доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4простягнення 847 793,32грн, з яких 223 814,10грн - штрафу за прострочення повернення об'єкта оренди, 447 628,82грн - неустойки за користування річчю за час прострочення, 176350,40грн - штрафу за невиконання зобов'язання щодо страхування об'єкта оренди на користь позивача за 2010 та 2011 роки відповідно до умов Договору №01.11.04-002 оренди індивідуального визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Нетішина від 01.11.2004В судове засідання прибули представники сторін:позивача Осадний О.М. (дов. від 09.01.2013), Чувпенюк С.В. (дов. від 09.01.2013)відповідачаОСОБА_4 (особисто), ОСОБА_7 (дов. від 17.05.2013)Заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Нетішинської міської ради "Торговий центр" звернувся до суду із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення 847 793,32грн, з яких: 223 814,10грн - штрафу за прострочення повернення об'єкта оренди, 447 628,82грн, - неустойки за користування річчю за час прострочення, 176 350,40грн - штрафу за невиконання зобов'язання щодо страхування об'єкта оренди на користь позивача за 2010 та 2011 роки відповідно до умов Договору № 01.11.04-002 оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Нетішина від 01.11.2004.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 02.04.2013 (суддя В.Шпак), яке залишене без зміни постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.06.2013 (колегія суддів: В.Саврій, Т.Філіпова, О.Мельник), позов задоволений повністю з посиланням на таке.

01.11.2004 між Комунальним підприємством Нетішинської міської ради "Торговий центр" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 укладений Договір №01.11.04-002 оренди індивідуально визначеного нерухомого майна.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.3 Договору орендодавець передає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме майно площею 290,0кв.м, з метою здійснення торгівлі продовольчими товарами підакцизної групи, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Вказане індивідуально визначене майно знаходиться на балансі в КП "Торговий центр" і його вартість із урахуванням індексації згідно з актом оцінки вартості майна, складеного за Методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, становить 205 571,79 грн.

Указаним договором передбачено, що даний договір укладений на строк 11 місяців з дня підписання. Умови цього договору є чинними на весь строк його дії і у випадках, якщо після його укладення законодавством будуть встановлені правила, які погіршують становище орендаря. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місця після закінчення терміну дії договору (п.1.2.1.), він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які передбачені договором (п.п.12.1-12.4 договору).

На підставі Додаткової угоди від 01.02.2010 до Договору відповідачу передана у користування частина будівлі Торгового центру, яка складається із 16 приміщень, площею 312, 690кв.м: 287,8 кв.м - основна площа, 24,89 кв.м - площа приміщень загального користування. Вказана частина приміщення з 2004 року використовується відповідачем для ведення торгівельної діяльності.

Внаслідок неодноразової пролонгації Договору, його дія мала припинитися 01.03.2012.

Тому керуючись положенням пункту 12.4. даного Договору, в.о. директора КП НМР "Торговий центр" Лазарчук М.В. надіслав відповідачу поштовим листом з описом вкладення заяву вих. № 65 від 02.03.2012 про припинення Договору у зв'язку із закінченням строку його дії та з вимогою звільнити приміщення.

Указана заява отримана ФОП ОСОБА_4 16.03.2012, що підтверджується повідомленням про вручення.

23.03.2012 відповідач направив на адресу позивача заяву про намір продовжити договір оренди нерухомого майна від 01.11.2004, в якій зазначив, що відповідач належним чином виконував зобов'язання за договором оренди від 01.11.2004, тому просить продовжити дію цього договору з посиланням на приписи ч.3 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", в якій закріплене переважне право добросовісного орендаря на продовження дії договору.

У відповідь КП НМР "Торговий центр" листами від 27.11.2012 за №594 та №597 вказав відповідачу про припинення строку дії договору оренди приміщення від 01.11.2004 у зв'язку із закінченням його строку дії, про що позивач повідомлений вимогою звільнити орендоване приміщення, та повторно зобов'язав відповідача звільнити безпідставно займане приміщення та передати останнє за актом приймання-передачі.

Відповідно до п.9.2 підпункту а) орендар несе додаткову відповідальність перед орендодавцем у випадку прострочення повернення об'єкта оренди: орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю штраф у розмірі сумарної орендної плати за час прострочення.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 22.11.2012 у справі №13/5025/891/12 встановлено, що договір оренди №01.11.04-002 від 01.11.2004 є припиненим з 01.03.2012. Встановлена також відсутність правових підстав для зобов'язання КП НМР "Торговий центр" продовжити дію даного договору на новий термін.

Позивачем за період з березня 2012 по лютий 2013 (включно) нарахований штраф за неповернення об'єкту оренди в сумі 223814,10грн.

Відповідно до п.9.2 підпункту б) орендар несе додаткову відповідальність перед орендодавцем у разі невиконання умов договору щодо страхування орендованого майна або несвоєчасного надання орендодавцю примірника договору страхування: орендар сплачує орендодавцю штраф у п'ятикратному розмірі місячної орендної плати.

Таким чином, за ненадання договору та невиконання зобов'язання зі страхування орендованого майна за 2010 рік, позивач нарахував 84 338,80грн штрафу (середня вартість оренди майна в 2010 році складає 16 867, 76грн х 5 = 84338, 80грн).

За ненадання договору та невиконання зобов'язання зі страхування орендованого майна за 2011 рік, позивач нарахував 92 011, 60грн. штрафу (середня вартість оренди майна в 2010 році складає 18 402, 32грн х 5 = 92011, 60грн).

З огляду на викладене, вимоги Комунального підприємства Нетішинської міської ради "Торговий центр" про стягнення з ФОП ОСОБА_4 223814,10грн штрафу за неповернення об'єкту оренди та 176 350,40грн штрафу за невиконання зобов'язання зі страхування орендованого майна визнані судом обґрунтованими, підтвердженими належними доказами у справі і такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно з п. 6.2 підпункту л) орендар зобов'язаний після припинення дії Договору передати орендодавцю орендований об'єкт в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду (з урахуванням нормального фізичного зносу), згідно з актом приймання-передачі не пізніше 5 (п'яти) днів з дня втрати договором чинності (п.5.2. г).

Строк дії Договору оренди №01.11.04-002 від 01.11.2004 закінчився 01.03.2012.

Відповідач орендоване приміщення відповідно до умов договору не передав.

У зв'язку з цим, місцевий господарський суд вважає, що позивач правомірно нарахував відповідачу неустойку в сумі 447628,82грн за період з березня 2012 року по лютий 2013 року (включно), яка підлягає до стягнення з відповідача.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень норм права, просить рішення та постанову у справі скасувати, у позові відмовити.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення частково, виходячи з такого.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з правовою позицією господарських судів попередніх інстанцій з посиланням у тому числі на рішення господарського суду Хмельницької області від 22.11.2012 у справі № 13/5025/891/12 про припинення укладеного між сторонами 01.11.2004 договору оренди з 01.03.2012.

Однак, позовною вимогою про присудження до стягнення з орендаря штрафу за невиконання умов договору щодо страхування орендованого майна у 2010 - 2011 роках, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає необхідним відмовити з огляду на таке.

Відповідно до ч.3 ст.14 ЦК України виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Відповідальність у вигляді сплати штрафу за невиконання умов договору щодо страхування майна, обумовлена п/п "б" п.9.2 договору, яким визначено також, що сплата штрафу не звільняє орендаря від обов'язку застрахувати майно.

Страхування майна є способом захисту майнових прав орендодавця на майно від певних ризиків. Орендодавцем заявлена вимога про стягнення штрафу за незастрахування орендарем майна після припинення договору оренди, що не є способом захисту своїх майнових прав від можливого настання негативних для нього наслідків та способом примусу орендаря виконати покладений на нього обов'язок.

Відповідно до ч.2 ст.616 ЦК України суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Договір оренди укладений сторонами 01.11.2004 пролонговувася, відповідно з волі орендодавця до 01.03.2012. Невиконання орендарем умов договору щодо страхування майна не було перешкодою для пролонгації договору; у матеріалах справи відсутні відомості про захист орендодавцем належних йому прав на майно шляхом примусового повернення майна з оренди, наслідком якого є у тому числі захист майна від пошкодження або знищення через можливе настання незастрахованих випадків; у матеріалах справи відсутні відомості про спричинення орендодавцю збитків через невиконання орендарем умов договору щодо страхування майна (зазначена обставина не є підставою для звільнення орендаря від відповідальності, однак впливає на правову оцінку меж здійснення цивільних прав орендодавцем (ч.3 ст.13 ЦК України).

Відповідальність у вигляді сплати орендарем штрафу за прострочення повернення об'єкту оренди, визначена п/п "а" п.9.2 договору є різновидом передбаченої ч.2 ст.785 ЦК України відповідальності за прострочення повернення об'єкту оренди у вигляді сплати неустойки у розмірі подвійної плати.

Зважаючи на те, що за цивільне правопорушення застосовується відповідальність один раз певного різновиду; за час прострочення орендарем сплачувалася орендна плата визначена умовами договору та на підставі виставлених орендодавцем рахунків, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне присудити до стягнення неустойку у розмірі різниці між подвійною платою, визначеною ч.2 ст.785 ЦК України та фактично сплаченою орендарем орендною платою, тобто у одинарному розмірі.

Виходячи з наведеного, рішення та постанову слід скасувати в частині присудження до стягнення штрафів (п/п "а", "б" п.9.2 договору) та неустойки у розмірі 223 814,41грн; у цій частині у позові відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дії сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Виходячи з положень зазначеної норми права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне сплачений відповідачем судовий збір покласти на нього у повному обсязі з причин неналежного виконання ним умов договору, що стало підставою для заявлення позову про застосування відповідальності.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 02.04.2013, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.06.2013 у справі № 924/205/13-г скасувати в частині присудження до стягнення штрафу у розмірі 223 814,10грн; штрафу у розмірі 176 350,40грн та неустойки у розмірі 223 814,41грн. У цій частині прийняти нове рішення: у позові відмовити.

У решті - рішення та постанову залишити без зміни.

Доручити господарському суду Хмельницької області видати відповідний наказ.

Судді: Є. Борденюк

Н. Капацин

Д. Кривда