Рішення № 32923210, 06.08.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2013 р. Справа № 914/2373/13

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Львів

до відповідача: Турківської комунальної центральної районної лікарні, с.Завадівка Турківського району Львівської області

про стягнення 102193,69грн.

Суддя Щигельська О.І.

при секретарі Горбань М.Ю.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 - адвокат, представник за довіреністю

Від відповідача: не з'явився

Суть спору: позов заявлено Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м.Львів до Турківської комунальної центральної районної лікарні, с.Завадівка Турківського району Львівської області про стягнення 102193,69грн., з яких 99600,00грн. основної заборгованості, 417,50грн. 3% річних, 99,60грн. інфляційних втрат та 2076,59грн. пені.

Ухвалою суду від 17.06.2013р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 09.07.2013 року. Ухвалою суду від 09.07.2013р. розгляд справи відкладено у зв'язку з неявкою сторін.

Представнику позивача роз'яснено права згідно ст.ст.20, 22 ГПК України.

Представник позивача в судове засідання 06.08.2013р. з'явився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що між позивачем та відповідачем - Турківською комунальною центральною районною лікарнею в березні 2013 року укладено договір поставки, на виконання умов якого ФО-П ОСОБА_1 поставлено товар вартістю 99600,00грн., що підтверджується накладною від 22.03.2013р. Всупереч умовам договору, відповідачем товар не оплачено, вимога про сплату коштів, надіслана у травні 2013 року, залишена ним без відповіді та виконання, що зумовило звернення до суду з позовом. Окрім цього позивач просить стягнути з відповідача 417,50грн. трьох відсотків річних, 99,60грн. інфляційних втрат та 2076,59грн. пені, а також 5109,00грн. витрат на адвокатські послуги. Просив позов задоволити.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 06.08.2013р. повторно не забезпечив, вимоги ухвал суду від 17.06.2013р. та 09.07.2013р. не виконав, відзиву на позовну заяву не подав, причин неявки суду не повідомив, хоча про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції (знаходиться в матеріалах справи).

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, в яких достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв'язку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позивач по справі, постачальник за договором) та Турківською комунальною центральною районною лікарнею (відповідач по справі, замовник за договором) укладено договір поставки №05/02-5 від 22.03.2013р., предметом постачання за яким є широкосмуговий секторний датчик PSM-30BT до системи ультразвукової діагностичної SSA-580F (NEMIO XG) вартістю 99600,00грн. (п.1.1 договору; додаток №1 до договору №05/02-5 від 22.03.2013р.).

Відповідно до п.п.4.1, 4.2 договору, здавання-приймання товару за кількістю та якістю проводиться у присутності уповноважених представників сторін. Товар вважається переданим постачальником і прийнятим замовником за кількістю і якістю згідно з підписаними сторонами накладними. Договором, а саме п.5.2, зазначено, що замовник сплачує вартість товару на протязі 30 (тридцяти) днів після передачі товару замовникові згідно з підписаними сторонами накладними.

Як вбачається з матеріалів справи, товар за договором відповідачу поставлений 22.03.2013р., що підтверджується підписаною представниками сторін накладною №Н-007 (копія знаходиться в матеріалах справи), однак Турківською комунальною центральною районною лікарнею не оплачено.

На адресу відповідача 13.02.2013р. ФО-П ОСОБА_1 надіслано вимогу про сплату коштів в розмірі 99600,00грн., що підтверджується квитанцією установи зв'язку та описом вкладення в цінний лист (копії знаходяться в матеріалах справи), яка залишена ним без відповіді та задоволення.

Відповідно до п.8.2 договору, у випадку прострочення виконання зобов'язання по оплаті товару, замовник сплачує постачальнику пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочки.

Відтак, позивач просить стягнути з відповідача 99600,00грн. основної заборгованості, 417,50грн. 3% річних й 99,60грн. інфляційних втрат, відповідно до ст.625 ЦК України та 2076,59грн. пені, нарахованої відповідно до умов договору.

Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Як передбачено ч.1 ст.712 ЦК України та ч.1 ст.265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст.625 ЦК України, передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст.230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ч.2 ст.343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відтак, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги обґрунтовані матеріалами справи, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ст.48 ГПК України, витрати за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». У Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26), в якому встановлюється порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо (ч.2 ст.30). При встановлені розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини, а гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.3 ст.30). Закон не містить іншого порядку визначення розміру коштів за послуги адвоката.

Внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання позивач був вимушений звернутись за правовою допомогою до адвоката. Таким чином, укладення з адвокатом договору про надання юридичних послуг було зумовлене неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за укладеним договором.

З аналізу договору №07-06/13-2 від 07.06.2013р. випливає, що надання юридичної (правової) допомоги та її об'єм безпосередньо пов'язані із даною справою і її розглядом в господарському суді. Витрати позивача документально підтверджуються вказаним договором про надання адвокатської юридичної (правової) допомоги, довіреністю від 13.02.2013р., яка уповноважує адвоката ОСОБА_2 представляти інтереси ФО-П ОСОБА_1, копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №322 та копією банківської виписки, якою дані послуги оплачені позивачем в повному обсязі в розмірі 5109,00грн.

Враховуючи вищенаведе, суд приходить до висновку, що витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 5109,00грн. слід покласти на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відтак, судові витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Турківської комунальної центральної районної лікарні, с.Завадівка Турківського району Львівської області (Львівська область, Турківський район, с.Завадівка, Військове містечко, буд.8А, код ЄДРПОУ 01997030) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_1) 99600,00грн. основної заборгованості, 417,50грн. 3% річних, 99,60грн. інфляційних втрат, 2076,59грн. пені, 2043,87грн. судового збору та 5019,00грн. оплати послуг адвоката.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

4. Строк і порядок оскарження рішення суду визначені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повне рішення складено 09.08.2013р.

Суддя Щигельська О.І.