Постанова № 32921964, 07.08.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3727/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Костенка Д.А.

Суддя-доповідач: Міщук М.С.

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 серпня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Коток А.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Теплотехнік ТП» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Теплотехнік ТП» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

20 березня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Теплотехнік ТП» (далі Товариство або позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби (далі ДПІ або відповідач), у якому просило скасувати податкові-повідомлення рішення №0000322230, №0000332230 від 09.01.2013 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 30 квітня 2013 року у задоволенні позову відмовив.

В апеляційній скарзі про скасування постанови Товариство посилається на те, що доводи відповідача і позиція суду першої інстанції про не підтвердження позивачем права на податковий кредит та на валові витрати є необґрунтованими, оскільки господарські операції позивача зі своїм контрагентом були реально здійсненні та фактично виконані.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по сплаті податку на прибуток та податку на додану вартість за наслідками здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Фрея Агро» за період березень 2011 року.

За результатами перевірки ДПІ складено Акт №2181/22-30/33405961 від 18.12.2012 року (далі Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем:

- пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту за березень 2011 року на суму 169 884 грн.;

- підпунктів 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 137.1 статті 137, пунктів 138.2, 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток за 1 кв. 2011 року на суму 212 355 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 09.01.2013 року:

- №0000322230, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 212 356 грн. у т.ч. 212 355 грн. - основного платежу, 1 грн. - штрафу;

- №0000332230, яким збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 169 885 грн. у т.ч. 169 884 грн. - основного платежу, 1 грн. - штрафу).

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем реальності (фактичності) здійснення господарських операцій між ним та ТОВ «Фрея Агро» з поставки екскаваторів недоведена.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Згідно Акту перевірки, на підставі поданих декларацій з податку на прибуток за 1 кв. 2011 року (вх.№212480 від 05.05.2011) і з ПДВ за березень 2011 року (вх.№176975 від 19.04.2011), позивачем включено до складу валових витрат за 1 кв. 2011 року 849 420 грн. та до складу податкового кредиту з ПДВ за березень 2011 року 169 884 грн., нарахованих по операціям з ТОВ «Фрея Агро».

На підтвердження правильності декларування вказаних сум валових витрат і податкового кредиту позивачем надано наступні документи:

- договір №2401/11 від 24.01.2011 року між позивачем (покупець) і ТОВ «Фрея Агро» (продавець), згідно з яким продавець продає у власність, а покупець оплачує товар та приймає екскаватори KOMATSU відповідно до Специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору;

- видаткову накладну №04031113 від 04.03.2011 року та податкову накладну №5000530 від 04.03.2011 року на загальну суму 1 019 304 грн., у т.ч. ПДВ - 169 884 грн. про поставку екскаваторів KOMATSU PW130 ES-6K (1 шт.) та KOMATSU PW170 (1 шт.) згідно договору №2401/11 від 24.01.2011 року.

- платіжні доручення про оплату за екскаватори: №34 від 22.03.2011 року на суму 380 000 грн., №35 від 23.03.2011 року на суму 160 000 грн. та №36 на суму 93 000 грн., №37 від 24.03.2013 на суму 100 000 грн., №38 від 25.03.2011 року на суму 100 000 грн., №39 від 29.03.2011 року на суму 100 000 грн., №49 від 14.04.2011 року на суму 86 304 грн.

- специфікацію - додаток до Договору купівлі продажу транспортних засобів № Т-01-10 від 31.05.2010 року;

- акти приймання - здачі майна № Т-1, Т-2 від 29.03.2011 року;

- довіреність 12ААВ № 358319 від 29.03.2011 року видана постачальником -на отримання від позивача одержувачу - КП ВМР Вінницяміськтеплоенерго;

- банківські виписки по особовому рахунку позивача з 15.03.2011 року по 18.04.2011 року.

Відповідач не взяв до уваги вказані документи та дійшов висновку про неправомірність формування валових витрат і податкового кредиту, з підстав недійсності і нікчемності правочину між позивачем та ТОВ «Фрея Агро» згідно із статтями 203, 215, 216 Цивільного кодексу України.

При цьому вказані висновки зроблено відповідачем на підставі акта ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС №3280/2302/35199071 від 14.06.2011 року про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Фрейя Агро» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року, в якому зазначено про вчинення ТОВ «Фрея Агро» правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, і про відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України нікчемним є правочин, який порушує публічний порядок, тобто спрямований на незаконне заволодіння майном держави.

Частиною 2 статті 215 ЦК України передбачено, що головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки. Вказані ж в актах податкових органів недоліки, допущені суб'єктами господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки, чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину.

Разом з тим, податковим органом не надано документальних підтверджень відсутності фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними договорами, наявності факту узгодженості його дій з ТОВ «Моней Фарм» з метою незаконного отримання податкових вигод або обізнаності позивача з такими діями постачальника.

Таким чином, твердження відповідача про нікчемність укладених позивачем з ТОВ «Моней Фарм» правочинів є необґрунтованими належними засобами доказування припущеннями, оскільки, позиція податкового органу щодо суперечності спірних угод інтересам держави не підкріплена належними доказами чи відповідними судовими рішеннями.

Крім того, на момент виписки на адресу позивача вказаних податкових накладних його постачальник був зареєстрований як платник податку на додану вартість, про що мав відповідне Свідоцтво.

При цьому, слід зазначити, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Разом з тим, податковим органом не надано документальних підтверджень відсутності фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірним договором, наявності факту узгодженості його дій з ТОВ «Фрея Агро» з метою незаконного отримання податкових вигод або обізнаності позивача з такими діями постачальника.

Таким чином, твердження відповідача про нікчемність укладених позивачем з ТОВ «Фрея Агро» правочинів є необґрунтованими належними засобами доказування припущеннями, оскільки, позиція податкового органу щодо суперечності спірних угод інтересам держави не підкріплена належними доказами чи відповідними судовими рішеннями.

Окрім формальних вимог щодо наявності у платника належним чином оформлених податкових накладних, визначальною умовою реалізації права платника на податковий кредит, є реальність її здійснення в рамках провадження господарської діяльності платника.

Суд першої інстанції, оцінивши подані платником на підтвердження понесених витрат по взаємовідносинах за названим контрагентом, дійшов не обґрунтованого висновку, що первинні документи не підтверджують реальність господарських операцій.

Оскільки, Акт перевірки позивача не містить жодного заперечення щодо первинних документів бухгалтерського та податкового обліку. Є лише припущення, що не підтверджені відповідними доказами.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, зроблені з порушенням вищеназваних норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Теплотехнік ТП» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2013 року скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

Скасувати податкові-повідомлення рішення №0000322230, №0000332230 від 09.01.2013 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Повний текст постанови складено 12.08.2013 року

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Гром Л.М.

Бєлова Л.В.