Ухвала суду № 32918758, 08.08.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

_________________

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

УХВАЛА

"08" серпня 2013 р. Справа № 906/531/13.

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді: Терлецької-Байдюк Н.Я.

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (м.Київ) Філія АТ "Укрексімбанк" в м. Житомирі (м. Житомир)

До: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Технопак" (м. Житомир)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 (м. Житомир)

про виділення частини майна товариства для звернення на неї стягнення

Присутні:

від позивача: Чішман С.А. - довіреність від 22.02.2013р.;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про зобов'язання відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Технопак" виділити відповідну частину майна товариства для звернення на нього стягнення, пропорційну частці засновника ОСОБА_1 у статутному капіталі товариства, яка становить 50% статутного капіталу товариства для задоволення вимог публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Житомирі.

01.07.2013р. на адресу суду повернулася ухвала, яка направлялася відповідачу за адресою: м. Житомир, шосе Київське, 131, з відміткою поштового відділення: "За закінченням терміну зберігання".

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у позові. Вимоги ухвали суду від 20.06.2013р. не виконав.

Розглянувши документи і матеріали, надані до справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд, дійшов висновку про припинення провадження у справі за п.1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Позов мотивовано, зокрема, наступним. Між публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (надалі - Банк) та ОСОБА_1 (надалі - Позичальник) було укладено Кредитний договір №52108С61 від 28 липня 2008 року (надалі - Кредитний договір), згідно якого Позичальнику було надано кредит в сумі 64000,00 (Шістдесят чотири тисячі) доларів США 00 центів з кінцевою датою погашення 15 липня 2033 року. Цільове призначення кредиту - для здійснення оплати на придбання нерухомого майна - двокімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

В зв'язку із невиконанням Позичальником зобов'язань за Кредитом, Банк змушений був звернутись за захистом своїх прав до суду. Дніпровський районний суд м. Києва 23.12.2011р. ухвалив рішення (копія надається) по справі №2-3066/2011р., яким задовольнив позовні вимоги Банку, та стягнув з Позичальника на користь Банку заборгованість в сумі 689 969,14 грн. та судові витрати в сумі 1820,00 грн., а всього в сумі 691 789,14грн. Рішення суду набрало чинності 04.01.2012р. (а.с.9-10).

21.08.2012р. державним виконавцем Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції винесена постанова (копія надається) про відкриття виконавчого провадження. В процесі виконання виконавчого провадження було встановлено, що у Позичальника відсутні рахунки в банках, не зареєстровані на праві власності транспортні засоби. Позичальнику належить на праві власності тільки двохкімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1, яка знаходиться в іпотеці у Банку. 08.11.2012р. держаним виконавцем проведено опис та арешт квартири, про що складено акт опису та арешту майна від 08.11.2012р. В рамках виконавчого провадження проведено оцінку квартири приватною фірмою "ЮрЕкс", про що 10.01.2013р. складено звіт №1/9, у відповідності до якого ринкова вартість об'єкта оцінки без врахування ПДВ становить 305024,00грн. (а.с.12). Оціночна вартість квартири не покриває всю суму боргу Позичальника, визначену рішенням суду.

Позичальник є співзасновником товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Технопак" - (надалі Відповідач), ідентифікаційний код юридичної особи 35099876, юридична адреса: 10007, м. Житомир, шосе Київське, 131. У відповідності до п. 6.2 статуту Відповідача, статутний капітал TOB "ВК "Технопак" дорівнює 2 050 000,00 грн. (Два мільйона п'ятдесят тисяч) гривень. У відповідності до п.6.3.2 статуту Фізична особа - ОСОБА_1 володіє часткою в розмірі 1 025 000,00 грн. (Один мільйон двадцять п'ять тисяч) гривень, що відповідає 50% Статутного капіталу товариства.

Згідно ст. 320 ЦК України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності.

У відповідності до ст. 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права. Згідно ч.1 ст.178 Цивільного кодексу України об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.

Статтею 190 Цивільного кодексу України встановлено, що майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Згідно ч.1 ст.57 Закону України "Про господарські товариства" звернення стягнення на частину майна товариства з обмеженою відповідальністю, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі, за його особистими боргами допускається лише в разі недостатності у нього іншого майна для задоволення вимог кредиторів. Кредитори такого учасника мають право вимагати від товариства виплати вартості частини майна товариства, пропорційної частці боржника у статутному капіталі товариства, або виділу відповідної частини майна для звернення на нього стягнення. Частина майна, що підлягає виділу, або обсяг коштів, що становлять її вартість, встановлюється згідно з балансом, який складається на дату пред'явлення вимог кредиторами.

Аналогічна норма міститься і в ч.1 ст.149 Цивільного Кодексу України.

Враховуючи викладені правові норми, спір необхідно розглядати за участю власника частини майна товариства ОСОБА_1 як відповідача (співвідповідача) у справі.

Відповідно до статті 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявності достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача або допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем не припиняючи провадження у справі.

Згідно відомостей, вказаних у статуті Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Технопак", затвердженого протоколом №2 від 22.05.2007р. зборами учасників ТОВ "ВК "Технопак", учасником товариства є Фізична особа - ОСОБА_1.

Враховуючи предмет спору по даній справі, в якості відповідача необхідно залучити ОСОБА_1, який являється учасником товариства з обмеженою відповідальністю "Технопак".

Відповідно до ч.1 ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Виходячи з приписів цієї норми та відповідно до ст. 1 ГПК України, сторонами в господарському процесі можуть бути підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності. А у випадках, передбачених законодавчими актами України, сторонами можуть бути також фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Зокрема, відповідно до п.4 ч.1 ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Тобто, статтею 12 ГПК України передбачено право фізичної особи - учасника товариства, бути стороною у спорі щодо захисту корпоративних прав.

Згідно ч.1 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно п.1.2 рекомендацій Президії Вищого Господарського Суду України від 28.12.2007 N04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин", до корпоративних спорів належать також спори за позовами учасників (акціонерів) господарських товариств про визнання недійсними правочинів, укладених товариством, якщо позивач обґрунтовує позовні вимоги порушенням його корпоративних прав або інтересів.

За змістом ст.12 ГПК України спір, який виник з корпоративних відносин, це спір, що пов'язаний із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності товариства. Тобто, корпоративний спір може виникнути лише між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств.

Отже, даний спір (про виділення частини майна товариства для звернення на нього стягнення) не пов'язаний із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності товариства, тобто не є таким, що виник з корпоративних відносин в розумінні ст.12 ГПК України. А виходячи із суб'єктного складу сторін, які мають бути залучені до участі в справі, спір не підлягає розгляду в господарських судах України.

За вказаних обставин провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 24, 33, п.1.ч.1. ст.80, ст. 86 ГПК України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Залучити до участі у справі в якості відповідача - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1).

2. Провадження у справі припинити.

Ухвала про припинення провадження у справі може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Друк:

1 - в справу

2,3 - відповідачам (рек. з повід.)